Дитинство Володимира та його життя
Кіров Володимир Володимирович народився у травні 2000 р., у с.Гнилички, що на Тернопільщині. Мати - звичайний бухгалтер у сільській раді. А Батько - священник на парафії у селі. Село налічувало близько 50 дворів, проте, у церкву приходили від сили 10 бабусь, і то лише на Великдень. Як прийнято, у сім’ї священника було 5 дітей і найстаршим був Володими. Ще з дитинства Володимир заробляв собі на хліб тим, що ходив з батьком на похорони і співав замість дяка та хору, проте, цих коштів вистачало, лише на морозиво. І те ділилось між 5-ма молодшими братами та сестерами. В школі вчився добре, бо мріяв стати священником, але знав, що навчання в семінарії дорого обходиться, яке сім’я не потягне. Тому і крав кури та гуси по сусідніх селах і возив щовівторка на базар.
Юність
Закінчивши початкову школу у рідному селі, перейшов вчитися у сусіднє, бо це була єдина школа на весь район котра мала 9 класів. Розпочались нові знайомства та залицяння до старшокласниць. Слідуючи зову підліткової похоті, він насмілився зґвалтувати молоденьку вчительку математики, котра тільки місяць як працювала у школі, після закінчення коледжу.Після чого, у нього були великі проблеми. Ця ситуація,звичайно, поставила хрест на кар’єрі священника, бо в семінарію з таким подвигом не приймали. Та і молодій вчительці такі дії не сподобались. І щоб вона не написала заяву у поліціію, Володимир був змушений відкупитись, бо його завжди пресував участковий. Який до того ж, ще й був хлопцем учительки. Тоді він вперше дізнався, що таке корупція. Стояло питання грошей. Тому, він викрав коня із місцевої ферми, та здав на бойню, де отримав хорошу плату за тварину.
Студенство
Забувши всі проблеми, Юнак переїхав у місто Тернопіль, де почав навчатися на юриста, бо в той час це було дуже модно. Уже на третьому курсі, Володимир мав юридичну практику, де його помітив один із кримінальних авторитетів, на кличку Вакула. В той час, він тримав під собою половину Тернопільскої області і боялись його всі. У Володимира все йшло як по маслу, він мав хороших дівчат біля себе, їздив на новенькому Ренджровері та не задумувався про проблеми. Забивши болт на навчання, він віддячував викладачам за екзамени, на котрі він навіть не ходив, часто мав зустрічі із деканом факультету, котрий заминав проблеми у навчанні Володимира, та в той час купив своїм друзям по квартирі у самісінькому центрі Тернополя. Юнацька пристрасть нікуди не поділась. Він і надалі полюбляв перепихати молодих викладачок. Проте мав пристрасть і до алкоголю, і під час чергової справи із своїм босом, зробив деякі помилки у документації, внаслідок чого відбулася втрата декілька млрд. доларів, що звісно не сподобалось Вакулі. Справи йшли дуже кепсько і Володимир у думках завжди бажає залишитись живим після скаламученої води, боязнь, що Бойовики Вакули прийдуть у його дім. Він рішається на відважний крок у своєму житті.
Доросле життя
Після проблем із Вакулою,Володимир переїжджає у Харків, де займає хорошу посаду при Обласній раді.
Справи налагоджуються. Володимиру заносять немаленькі суми грошей у кабінет.
Він всюди має своїх людей і вирішує питання. Але не сподобалось це окремим авторитетним людям, що оголосили полювання на нього.
Володимир. не маючи сім’ї, терміново втікає у Дніпро бо там і надалі можна займатися улюбленою справою, вирішувати питання за гроші. Пронюхавши весь ринок та збут проблем Їде у Київ, зібравши всі свої заощадження, і заносить кейс із декількома мільонами гривень голові СБУ Києва.
У вільний час Володимир займається тенісом та грає у більярд, а основне хобі кататися на конях, бо ще із дитинства, закарбувалось в пам’яті як він галопом на вкраденому коні мчав із сусіднього села на бойню.
Так Володя став Головою СБУ у Дніпрі де вирішує питання за хороший % або ж за круглу суму яка сягає від 100тис до декілька мільйонів.
Незважаючи на впевненість в собі і своїх грошах, Володимир все ж боїться померти у бідності та злиднях,має страх темряви, тому завжди засинає із увімкненим світлом, у свою квартиру підіймається тільки сходами, щодня на 13 поверх, хворіє клаустрофобією. Після декількох гучних справ у Дніпрі Володимир рубає усі кінці та йде на дно і стає тихіше трави, нижче води, займається улюбленими справами, розбещенням дівчат, програючи усе надбане за часи служби у казино, мужики та пиво частина його буденності. Про корупційні схеми усі забувають і він повертається у держ.структури займаючи посаду полковника місцевої поліцї у Києві, як завжди Володимир без косяків нікуди і отримує пониження у званні та переводиться у Харків. Проходять роки він розуміє що на посаді підполковника добре жити важко, покидає НПУ Харкова та впевнено іде на посаду полковника СБУ у Харкові де всі старі схеми отримують нове життя і прекрасно втілюються у реальність, по традиції Володими знову рубає кінці, бо наробив такого шуму, що врятувало б чудо, довго не думав переводиться у ЗСУ на посаду полковника і чекає кращих часів, там зустрічає колишніх учасників його схем, які також ховаються.
Була середа сонячний ранок, і Володимиру дзвінок від Генерала НПУ Києва, де було вказано те що він бажав почути, " Запрягай коні тебе чекають в НПУ Києва", зібравши речі Володимир Швидко перевівся в НПУ на посаду полковника
Підсумок
Характер у Володимира твердий, вольовий та непорушний. Він вміє вирішувати будь-які питання і знає скільки взяти і кому занести, та ще й залишити немало собі.
Вдається до пристрастей, куріння, алкоголю, азартних ігор, казино, лотереї, займається розбещенням дівчат.
І вдається йому тримати форму стрункого, спортивного, але із легким пивним животиком полковника НПУ Києва
Кіров Володимир Володимирович народився у травні 2000 р., у с.Гнилички, що на Тернопільщині. Мати - звичайний бухгалтер у сільській раді. А Батько - священник на парафії у селі. Село налічувало близько 50 дворів, проте, у церкву приходили від сили 10 бабусь, і то лише на Великдень. Як прийнято, у сім’ї священника було 5 дітей і найстаршим був Володими. Ще з дитинства Володимир заробляв собі на хліб тим, що ходив з батьком на похорони і співав замість дяка та хору, проте, цих коштів вистачало, лише на морозиво. І те ділилось між 5-ма молодшими братами та сестерами. В школі вчився добре, бо мріяв стати священником, але знав, що навчання в семінарії дорого обходиться, яке сім’я не потягне. Тому і крав кури та гуси по сусідніх селах і возив щовівторка на базар.
Юність
Закінчивши початкову школу у рідному селі, перейшов вчитися у сусіднє, бо це була єдина школа на весь район котра мала 9 класів. Розпочались нові знайомства та залицяння до старшокласниць. Слідуючи зову підліткової похоті, він насмілився зґвалтувати молоденьку вчительку математики, котра тільки місяць як працювала у школі, після закінчення коледжу.Після чого, у нього були великі проблеми. Ця ситуація,звичайно, поставила хрест на кар’єрі священника, бо в семінарію з таким подвигом не приймали. Та і молодій вчительці такі дії не сподобались. І щоб вона не написала заяву у поліціію, Володимир був змушений відкупитись, бо його завжди пресував участковий. Який до того ж, ще й був хлопцем учительки. Тоді він вперше дізнався, що таке корупція. Стояло питання грошей. Тому, він викрав коня із місцевої ферми, та здав на бойню, де отримав хорошу плату за тварину.
Студенство
Забувши всі проблеми, Юнак переїхав у місто Тернопіль, де почав навчатися на юриста, бо в той час це було дуже модно. Уже на третьому курсі, Володимир мав юридичну практику, де його помітив один із кримінальних авторитетів, на кличку Вакула. В той час, він тримав під собою половину Тернопільскої області і боялись його всі. У Володимира все йшло як по маслу, він мав хороших дівчат біля себе, їздив на новенькому Ренджровері та не задумувався про проблеми. Забивши болт на навчання, він віддячував викладачам за екзамени, на котрі він навіть не ходив, часто мав зустрічі із деканом факультету, котрий заминав проблеми у навчанні Володимира, та в той час купив своїм друзям по квартирі у самісінькому центрі Тернополя. Юнацька пристрасть нікуди не поділась. Він і надалі полюбляв перепихати молодих викладачок. Проте мав пристрасть і до алкоголю, і під час чергової справи із своїм босом, зробив деякі помилки у документації, внаслідок чого відбулася втрата декілька млрд. доларів, що звісно не сподобалось Вакулі. Справи йшли дуже кепсько і Володимир у думках завжди бажає залишитись живим після скаламученої води, боязнь, що Бойовики Вакули прийдуть у його дім. Він рішається на відважний крок у своєму житті.
Доросле життя
Після проблем із Вакулою,Володимир переїжджає у Харків, де займає хорошу посаду при Обласній раді.
Справи налагоджуються. Володимиру заносять немаленькі суми грошей у кабінет.
Він всюди має своїх людей і вирішує питання. Але не сподобалось це окремим авторитетним людям, що оголосили полювання на нього.
Володимир. не маючи сім’ї, терміново втікає у Дніпро бо там і надалі можна займатися улюбленою справою, вирішувати питання за гроші. Пронюхавши весь ринок та збут проблем Їде у Київ, зібравши всі свої заощадження, і заносить кейс із декількома мільонами гривень голові СБУ Києва.
У вільний час Володимир займається тенісом та грає у більярд, а основне хобі кататися на конях, бо ще із дитинства, закарбувалось в пам’яті як він галопом на вкраденому коні мчав із сусіднього села на бойню.
Так Володя став Головою СБУ у Дніпрі де вирішує питання за хороший % або ж за круглу суму яка сягає від 100тис до декілька мільйонів.
Незважаючи на впевненість в собі і своїх грошах, Володимир все ж боїться померти у бідності та злиднях,має страх темряви, тому завжди засинає із увімкненим світлом, у свою квартиру підіймається тільки сходами, щодня на 13 поверх, хворіє клаустрофобією. Після декількох гучних справ у Дніпрі Володимир рубає усі кінці та йде на дно і стає тихіше трави, нижче води, займається улюбленими справами, розбещенням дівчат, програючи усе надбане за часи служби у казино, мужики та пиво частина його буденності. Про корупційні схеми усі забувають і він повертається у держ.структури займаючи посаду полковника місцевої поліцї у Києві, як завжди Володимир без косяків нікуди і отримує пониження у званні та переводиться у Харків. Проходять роки він розуміє що на посаді підполковника добре жити важко, покидає НПУ Харкова та впевнено іде на посаду полковника СБУ у Харкові де всі старі схеми отримують нове життя і прекрасно втілюються у реальність, по традиції Володими знову рубає кінці, бо наробив такого шуму, що врятувало б чудо, довго не думав переводиться у ЗСУ на посаду полковника і чекає кращих часів, там зустрічає колишніх учасників його схем, які також ховаються.
Була середа сонячний ранок, і Володимиру дзвінок від Генерала НПУ Києва, де було вказано те що він бажав почути, " Запрягай коні тебе чекають в НПУ Києва", зібравши речі Володимир Швидко перевівся в НПУ на посаду полковника
Підсумок
Характер у Володимира твердий, вольовий та непорушний. Він вміє вирішувати будь-які питання і знає скільки взяти і кому занести, та ще й залишити немало собі.
Вдається до пристрастей, куріння, алкоголю, азартних ігор, казино, лотереї, займається розбещенням дівчат.
І вдається йому тримати форму стрункого, спортивного, але із легким пивним животиком полковника НПУ Києва
