Глава 1. Мрія що стала реальністю
Володимир народився у бідній родині в невеликому містечку на заході України. Мати померла після ускладнень від пологів, тому змалку хлопчика виховував тато. Він був поліцейським, який працював на кордоні з Польщею, Батько був сміливим і чесним, але суворим і вимогливим. Він хотів, щоб син був схожий на нього, і вчив його стріляти, битися і підтримувати порядок і найголовніше вчив бути чесним. Малий Вова поважав батька і мріяв стати поліцейським. Але йому також хотілося більше свободи і веселощів, як іншим дітям.
Володя ходив до школи, але вчитися йому не подобалося. Це було нудно і нецікаво. Він любив грати у футбол, слухати музику і дивитися фільми. У нього були друзі, але вони не розуміли хлопця. Вважали його занадто серйозним і нудним. Він писав вірші. У віршах він висловлював свої почуття, мрії та страхи. Але нікому їх не показував, боячись бути осміяним або зневаженим.
Коли Володимиру було 15 років, його батько був змушений поїхати у відрядження до Києва. Володю він залишив із бабусею. Через кілька днів його вбила куля п'янючого і обкуреного "високого" чиновника, який був ще й контрабандистом. Діло із вбивством, звісно ж, зразу закрили та приховали. Для бабусі та онука це було звичайне життя з надією, що батько невдовзі повернеться.
Через кілька днів, парубок був змушений шукати роботу, через те що затримували виплату пенсій та субсидій. Володя почав працювати на ринку та підмітати вулиці, за що отримував "копійки". Через кілька місяців хлопчику прийшов лист, у якому було написано, що батько пропав без вісті, бабуся і онук відмовлялись в це вірити, але через деякий час змирились.
Володя не забував про свою мету - стати поліцейським. Він вирішив наполегливо працювати, щоб вступити на службу в Національну поліцію України. Він хотів дізнатися, що сталось з його батьком…
Глава 2: Зрада самого себе
Володимир вступив на службу в Національну поліцію у віці 20 років. Він був одним із найкращих курсантів, вивчав право, тактику, психологію і криміналістику. Він пишався собою і своїм вибором. Йому здавалося, що він зробив правильний крок на шляху до своєї мрії. Він вважав, що зможе стати чудовим поліцейським, чесним і добрим.
Молодого поліцейського направили до Києва, і він почав працювати у відділі боротьби з організованою злочинністю. Він був захоплений своєю роботою, адже йому доводилося мати справу з найнебезпечнішими і найжорстокішими злочинцями, включно з наркобаронами, контрабандистами, викрадачами і вбивцями. Він вірив у справедливість і закон. Адже він ніколи не забував свого батька і слів присяги.
Володимир став одним із найкращих і найшанованіших поліцейських у своєму відділі. Він розкривав складні справи, затримував небезпечних злочинців і врятував безліч життів. Він отримував нагороди, подяки та підвищення. Він був щасливий і задоволений.
Однак усе змінилося, коли він знайшов папку із справою про вбивство свого батька…
Він дізнався, що його батька вбив не просто контрабандист, а високопоставлений чиновник, замішаний у великому корупційному скандалі. Батько дізнався правду про скандал і хотів донести її до вищого керівництва, але, нажаль, його "прибрали".
Володимир, зрозумів, що вбивцю батька захищали і переховували впливові друзі та партнери, серед яких були політики, бізнесмени та поліцейські.
Чоловік не міг у це повірити. Він не міг змиритися з тим, що його батька вбили несправедливо і безкарно. Він не міг змиритися з тим, що його країною править корупція, брехня і зрада. Він не міг довіряти нікому, навіть своїм колегам і начальству.
Чоловік почав втрачати сенс своєї роботи та життя. Він почав вірити, що нічого не може змінити і що він всього лише маріонетка, якою керують сили, яким він не може протистояти. Відчуваючи розчарування, злість і ненависть,почав шукати способи позбутися гніву і болю. Його потягнуло до алкоголю і сигарет, а пізніше ще й до наркотиків. Володимир почав відвідувати борделі, щоб отримати тимчасове задоволення. Грав в азартні ігри, в яких знаходив тимчасовий азарт.
Володимир забував про свої обов'язки, принципи та цінності. Він почав порушувати правила, закони і клятви, брав хабарі, відмовлявся від розслідувань і закривав очі на злочини. Він став співпрацювати з тими, хто вбив його батька, і з тими, хто руйнував країну та перетворився на того, кого потрібно ненавидіти, з ким потрібно боротися, кого потрібно зупинити. Він став злочинцем, зрадником і вбивцею. Він став тим, хто зруйнував його життя…
