Глава I: Батьки
Батько: Залужний Валерій Федорович. 8 липня 1973 р.н. Громадянин України. Народився в
Новограді-Волинському, Житомирська Область, Українська Радянська Соціалістична Республіка.
Місце роботи : Збройні Сили України.
Посада : Головнокомандувач / Генерал Армії.
Мати : Залужна Олена Володимирівна. Громадянка України. Народилася 2 жовтня 1973 р.н. Народилася в Новограді-Волинському, Житомирська Область, Українська Радянська Соціалістична Республіка.
Місце роботи : Невідомо
Посада : Невідомо.
Глава II: Дитинство.
Народився Віталій дев’ятого лютого двохтисячного року у найкращому місті Харків.
Сім’я в якій народився хлопчик, була достатньо забезпечена грошовим достатком.
Хлопчик показував ласкавість, та товариськість до своїх друзів з садочка та школи.
Після шкільного часу, Віталіка забирала мати та відводила до бабусі. Хлопчик дуже любив свою бабусю, яку звали Людмила. Віталік грався з бабусею в різноманітні ігри з ранку до вечора....
Глава III: Характер
Хлопчик був дуже працьовитий хлопчик, доброзичливим, дружнім, грайливим, мужнім наставником. Він міг добре налагодити відносини з практично будь-якою людиною, чим виражаю свою комунікабельність. Він помагав всім, в чому міг. Добродушно відносився до людей похилого віку. Поважав вік.
Глава IV: Юність.
Після закінчення університету Віталій (здобувати) вищу-юридичну освіту. Та переїхав до Харкова. Батько в той момент запропонував сину вступити до лав мерії міста Харкова, де й сам працював. Але Віталій відмовився від пропозиції свого батька, а подав документи в академію Національної Поліції міста Харкова, щоб здійснити свою мрію: стати Генералом Поліції..
Неочікуваний зворот подій.
Одного моменту 20 лютого 2014 року, сталася війна на кордоні з Російською Федерацією.
Окупаційні війська РФ почали наступ на територію України. В той час Віталій перебував в академії поліції міста Харкова.Через декілька днів до НПУ м.Харків завітали представники Збройних Сил України. Тим часом чоловік погодився вступити до лав захисників України. Через деякий час Віталія відправили на фронт з країною-агрессором, захищати кордони своєї батьківщини.
Віталій у 2014 році, в Луганську.
Глава V: Військова травма.
В один момент, сталася близька перестрілка між Віталієм та окупантом. В ході чого чоловік отримав кульове поранення в праву руку. На щастя все обійшлося, і Віталія госпіталізували до міської лікарні Миколаєва. Де військовий пролежав один місяць. В моменті коли Віталій перебував в лікарні до нього завітала мати, і розповіла про трагедію яка сталася в сім’ї.
Глава VI: Сімейна трагедія.
В сім’ї чоловіка сталася трагедія. На батька напали невідомі озброєні люди, і вбили його. Тим часом Віталій дуже сильно сумував за батьком, і не міг в це повірити. Поховання батька сталося через неділю після виписки з лікарні чоловіка. Віталій багато днів згадував про батька, та через декілька місяців смирився з цим.
Глава VII: Після-військова служба.
Після утихомирення ситуації на фронті, Віталій повернувся на Харківщину. Де він закінчив академію НПУ у місті Харків. Та отримав звання Старшого Лейтенанту.
Після років служби, Віталій отримав звання Полковника поліції, та переїхав жити в Дніпро.
Після чого подав документи на переведення до НПУ м.Дніпра.
Перша любов, та розлука.
Там він зустрів свою першу любов.. Її звали Каріна. З тим часом вони жили довго, та щасливо.Грали, раділи, До тих пір, як Віталій взнав що його дівчина не вірна йому. А зрадила чоловіку з незнайомцем. Після чого він “кинув” її, і вони розлучилися “По дві сторони моста”.
Глава VIII: Нова епоха любові, створення родини.
Після розлучення зі своєю колишньою дівчиною, Віталій зустрів кращу з кращих жінок у своєму житті. Її звали Ліна. Вона з ним служила разом в поліції Дніпра. Вона мала звання Капітан. В один чудовий момент, їх назначили напарниками.
Ліна дуже добре справлялася зі своєю посадою, і трошки допомогла Віталію.
З першого погляду дівчина сподобалася Віталію. І він вирішив зробити їй запропонування.На що Ліна одразу погодилася, після багатьох патрулювання з чоловіком. Після зібрання весілля, наступила пора першої обрученої ночі.
Як раптом, Ліна завагітніла від чоловіка. Віталій дуже позитивно віднісся до цієї події, і дуже чекав свого сина.
Батьки вже на 8-й місяць почали закупатися речами для дитини. Дитяче ліжко, іграшки. З деяким часом у Віталію дізнається про вагітність Ліни іншим разом. Він в друге зрадіти, та підтримував свою дружину.
Глава IX: Ситуація з поліцією.
На той час, в поліції була мала зарплатня плата, і чоловіку не вистачало забезпечити себе та кохану необхідними речами. Побутовими приладами тощо..
Віталій не міг себе одразу переконати, що варіантом виходу з цієї ситуації є хабарі. Тому через деякий час Віталій почав брати хабарі, та був спійманий.
Глава X: Майбутні плани та сподівання:
У майбутньому Віталій планує продовжувати свою службу у ЦВ Поліції міста Дніпра та вдосконалювати свої навички та знання в області слідчої роботи. Він сподівається внести свою лепту у зміцнення правової системи країни та зробити Україну ще безпечнішою для всіх її громадян.
Глава XI: Погляд на майбутнє та виклики:
Поглядаючи у майбутнє, Віталій вірить у потужну та безкорупційну Україну. Він відчуває велику відповідальність перед майбутніми поколіннями та бажає побудувати країну, де правосуддя та закон перебувають на першому місці. Він глибоко переконаний, що лише через розкриття злочинів і покарання винних можна досягти цілісності та безпеки нації.
У своїй професійній діяльності Віталій зіштовхується зі складними викликами та небезпеками. Він готовий до вчинення героїчних дій і взяти на себе відповідальність за безпеку своєї країни навіть у найнебезпечніших ситуаціях. Його рішучість та сміливість роблять його невразливим перед будь-яким викликом, незалежно від його складності чи загрози.
Глава XII: Сьогоднішній час.
Наразі Віталій служить в ГУ Національної Поліції України міста Дніпра. Маючи звання Полковник.
Далі подовжує проживати зі своєю коханою, та трирічний син Робертом.
Проживають у двокімнатній квартирі в центрі Дніпра.Має багато друзів та колег.
Батько: Залужний Валерій Федорович. 8 липня 1973 р.н. Громадянин України. Народився в
Новограді-Волинському, Житомирська Область, Українська Радянська Соціалістична Республіка.
Місце роботи : Збройні Сили України.
Посада : Головнокомандувач / Генерал Армії.
Мати : Залужна Олена Володимирівна. Громадянка України. Народилася 2 жовтня 1973 р.н. Народилася в Новограді-Волинському, Житомирська Область, Українська Радянська Соціалістична Республіка.
Місце роботи : Невідомо
Посада : Невідомо.
Глава II: Дитинство.
Народився Віталій дев’ятого лютого двохтисячного року у найкращому місті Харків.
Сім’я в якій народився хлопчик, була достатньо забезпечена грошовим достатком.
Хлопчик показував ласкавість, та товариськість до своїх друзів з садочка та школи.
Після шкільного часу, Віталіка забирала мати та відводила до бабусі. Хлопчик дуже любив свою бабусю, яку звали Людмила. Віталік грався з бабусею в різноманітні ігри з ранку до вечора....
Глава III: Характер
Хлопчик був дуже працьовитий хлопчик, доброзичливим, дружнім, грайливим, мужнім наставником. Він міг добре налагодити відносини з практично будь-якою людиною, чим виражаю свою комунікабельність. Він помагав всім, в чому міг. Добродушно відносився до людей похилого віку. Поважав вік.
Глава IV: Юність.
Після закінчення університету Віталій (здобувати) вищу-юридичну освіту. Та переїхав до Харкова. Батько в той момент запропонував сину вступити до лав мерії міста Харкова, де й сам працював. Але Віталій відмовився від пропозиції свого батька, а подав документи в академію Національної Поліції міста Харкова, щоб здійснити свою мрію: стати Генералом Поліції..
Неочікуваний зворот подій.
Одного моменту 20 лютого 2014 року, сталася війна на кордоні з Російською Федерацією.
Окупаційні війська РФ почали наступ на територію України. В той час Віталій перебував в академії поліції міста Харкова.Через декілька днів до НПУ м.Харків завітали представники Збройних Сил України. Тим часом чоловік погодився вступити до лав захисників України. Через деякий час Віталія відправили на фронт з країною-агрессором, захищати кордони своєї батьківщини.
Віталій у 2014 році, в Луганську.
Глава V: Військова травма.
В один момент, сталася близька перестрілка між Віталієм та окупантом. В ході чого чоловік отримав кульове поранення в праву руку. На щастя все обійшлося, і Віталія госпіталізували до міської лікарні Миколаєва. Де військовий пролежав один місяць. В моменті коли Віталій перебував в лікарні до нього завітала мати, і розповіла про трагедію яка сталася в сім’ї.
Глава VI: Сімейна трагедія.
В сім’ї чоловіка сталася трагедія. На батька напали невідомі озброєні люди, і вбили його. Тим часом Віталій дуже сильно сумував за батьком, і не міг в це повірити. Поховання батька сталося через неділю після виписки з лікарні чоловіка. Віталій багато днів згадував про батька, та через декілька місяців смирився з цим.
Глава VII: Після-військова служба.
Після утихомирення ситуації на фронті, Віталій повернувся на Харківщину. Де він закінчив академію НПУ у місті Харків. Та отримав звання Старшого Лейтенанту.
Після років служби, Віталій отримав звання Полковника поліції, та переїхав жити в Дніпро.
Після чого подав документи на переведення до НПУ м.Дніпра.
Перша любов, та розлука.
Там він зустрів свою першу любов.. Її звали Каріна. З тим часом вони жили довго, та щасливо.Грали, раділи, До тих пір, як Віталій взнав що його дівчина не вірна йому. А зрадила чоловіку з незнайомцем. Після чого він “кинув” її, і вони розлучилися “По дві сторони моста”.
Глава VIII: Нова епоха любові, створення родини.
Після розлучення зі своєю колишньою дівчиною, Віталій зустрів кращу з кращих жінок у своєму житті. Її звали Ліна. Вона з ним служила разом в поліції Дніпра. Вона мала звання Капітан. В один чудовий момент, їх назначили напарниками.
Ліна дуже добре справлялася зі своєю посадою, і трошки допомогла Віталію.
З першого погляду дівчина сподобалася Віталію. І він вирішив зробити їй запропонування.На що Ліна одразу погодилася, після багатьох патрулювання з чоловіком. Після зібрання весілля, наступила пора першої обрученої ночі.
Як раптом, Ліна завагітніла від чоловіка. Віталій дуже позитивно віднісся до цієї події, і дуже чекав свого сина.
Батьки вже на 8-й місяць почали закупатися речами для дитини. Дитяче ліжко, іграшки. З деяким часом у Віталію дізнається про вагітність Ліни іншим разом. Він в друге зрадіти, та підтримував свою дружину.
Глава IX: Ситуація з поліцією.
На той час, в поліції була мала зарплатня плата, і чоловіку не вистачало забезпечити себе та кохану необхідними речами. Побутовими приладами тощо..
Віталій не міг себе одразу переконати, що варіантом виходу з цієї ситуації є хабарі. Тому через деякий час Віталій почав брати хабарі, та був спійманий.
Глава X: Майбутні плани та сподівання:
У майбутньому Віталій планує продовжувати свою службу у ЦВ Поліції міста Дніпра та вдосконалювати свої навички та знання в області слідчої роботи. Він сподівається внести свою лепту у зміцнення правової системи країни та зробити Україну ще безпечнішою для всіх її громадян.
Глава XI: Погляд на майбутнє та виклики:
Поглядаючи у майбутнє, Віталій вірить у потужну та безкорупційну Україну. Він відчуває велику відповідальність перед майбутніми поколіннями та бажає побудувати країну, де правосуддя та закон перебувають на першому місці. Він глибоко переконаний, що лише через розкриття злочинів і покарання винних можна досягти цілісності та безпеки нації.
У своїй професійній діяльності Віталій зіштовхується зі складними викликами та небезпеками. Він готовий до вчинення героїчних дій і взяти на себе відповідальність за безпеку своєї країни навіть у найнебезпечніших ситуаціях. Його рішучість та сміливість роблять його невразливим перед будь-яким викликом, незалежно від його складності чи загрози.
Глава XII: Сьогоднішній час.
Наразі Віталій служить в ГУ Національної Поліції України міста Дніпра. Маючи звання Полковник.
Далі подовжує проживати зі своєю коханою, та трирічний син Робертом.
Проживають у двокімнатній квартирі в центрі Дніпра.Має багато друзів та колег.
Останнє редагування:
