Ім'я та Прізвіще: Денис Майстренко
Дата народження:01.01.2000
Місце народження: Україна. Житомирська область. Місто Коростень
Національність: Українець
Батьки: Мати - Катерина Майстренко . Батько - Микола Майстренко
Дитинство Дениса
Денис народився 1 січня 2000 рокуу в місті Коротень що на Житомирщині. Його батьків знали як гарних людей та як гарну сім'ю.
Сім'я Дениски не була бідною та й сильно багатою себе назвати не могли, звичайна сім'я середнього достатку з не великого містечка.
В дитинстві Дениска був гіперактивним хлопчиком, грався з іншими дітьми зі своєї вулиці, тако ж він мав старшого брата який доглядав за Денискою а Дениска в свою чергу дуже любив старшого брата. В дитсадок Дениска не пішов тому що як тільки мама говорила про дитсадок він починав робити істеріки через що він і не пішов у дитсадок.
Коли Денискові виповнилось 5 років батьки почали дуже сваритись через ревнощі, потім це переросло в те що батько бив маму, через рік батьки Дениса розлучились і він разом з мамою переїхав в інше місто де і жив вдвох з мамою на зйомній квартирі, в подальшому він ще декілька років не бачився зі своїм братом якого дуже любив та дуже тяжко переживав розлуку а батькознайшов нову сім'ю та забув про існування меншого сина, Дениски через те що був занадто малим- не розумів що відбулося з сім'єю та єдине що його тривожило це те що брат далеко від нього. Жити було тяжко, зарплата у мами Дениса була не дуже велика і через це потрібно було обмежувати себе в деяких покупках але Денис не засмучувався і казав мамі що йому і так добре аби тільки її більше ніхто не бив та не сварився з нею. В 2007 році в віці 7 років Дениска пішов в 1 клас, в цей же момент у нього з'явився вітчим який полюбив Дениску а з часом і Дениска полюбив вітчима та почав називати його татом. В початковій та середній школі у Дениски в навчанні все було добре, він гарно вчився та почав займатися волейболом.
Юнацтво Дениски
В 9 класі Денис почав прогулювати та зривати уроки, оцінки сильно погіршились та стосунки з мамою та вітчимом також погіршились через навчання.Перейшовши в 10 клас Дениска повністю змінив коло спілкування та почав спілкуватись з хлопцями набагато старшими за Дениску з яких він брав приклад як правилно себе поводити в суспільтві та розумів що те як він живе зараз нічого хорошого не дасть. Коли Дениска майже закінчив 10 клас його друг випустився з Національної Академії Сухоптних Військ Імені Петра Сагайдачного, почувши дуже багато розповідей друга та інших знайомих які навчаються в академії Дениска зрозумів що академія це не якісь дурниці і це може дуже допомогти змінитись йому та гарно влаштувати своє життя.
ДОРОСЛЕ ЖИТТЯ
Після закінчення 11 класу Дениска пішов навчатись в Національну Академію Служби Безпеки України, в академії Дениска показав себе як гарного та розумного курсанта який добре навчався та якого поважали стрші по званню та керівництво академії.Паралельно Дениска займався волейболом де у нього також було не мало успіхів. Також Дениска намагвся знайти свою другу половинку але після двух років відносин з дівчиною яка в кінці кінців зрадила його він втратив інтерес до цього і після тиждня спілкування з якоюсь дівчиною він починав ігнорувати її - його серце було розбите тією самою яка зрадила його. Після закінчення академії Дениска пішов працювати в Головне Управління Служби Безпеки України по місту Дніпро, Дениска сдружився з колегами, показав себе з кращої сторони та мав успішний кар'єрний зріст. Пропрацювавши не мало часу в СБУ Денис робив дуже багато роботи за що дуже швидко підвищився та його почали ще більше поважати бійці СБУ та керівництво СБУ. Працюючи в СБУ Денис за свої героїчні вчинки Денис часто отримував премії та подяки. В один день два Полковника СБУ які були найкращими його друзями організували теракт через що їх звільнили та притягнули до відповідальності, Денис впав в дипресію через те що його найкращі друзі так вчинили та ще й в придачу згадались старі рани від дівчини яка зрадила хлопця декілька років тому через що Денис почав зловживати алкоголем за що його і звільнили з Служби Безпеки України через дуже часті прогули. Після двух місяців запою через ситуацію яка трапиласьв СБУ Денис виришів підписати контракт з ЗСУ після чого чоловік пішов боронити свою країну від російських загарбників. На війні Денис познайомився з Маркусом Емілісоном який був з ним в одній бригаді, згодом хлопці стали кращими друзями та підтримували контакт між собою. Після двух років на війні Денис запропонував Маркусу Емілісону вступити в НПУ, Маркус погодився після чого вони разом з другом влаштувалися в Головне Управління Національної Поліції України по місту Дніпро де Дениска дуже сумлінно працював та здружився з колективом та старшим складом НПУ Дніпра. Згодом за гарну роботу Денис зайняв посаду Тимчасового Виконуючого Обов'язки Начальника Академії НПУ Дніпра де він показав себе як дуже гарного та освідченого в своїй справі працівника за що керівництво НПУ Дніпра назавжди залишили його на цій посаді. Після призначення на посаду Начальника Академії Денис отримав позачергове звання Майор але навіть на такому високому званні зарплата була надто маленька.
НАШ ЧАС
Денис отримуючи маленьку зарплатню заздрив іншим людям які мали багато грошей, великі будинки та дорогі машини.
Дениска їздив на машині економ класу та жив в старенькому будинку на окраїні міста та так само як в дитинстві обмежував себе в деяких покупках тому що грошей було дуже мало. Згодом Денису набрид такий образ життя і за призначення на посаду інструктора Денис почав брати хабарі які він називав "донатом в Фонд Підтримки Академії" Дениска так само гарно працював і показував себе як гарний підполковник який думає про свій підрозділ та про своїх підлеглих але він все одно брав хабарі, згодом Дениска почав брати хабарі за те що б не виписувати штрафи порушникам та за те що б він закривав очі на порушення які здійснюють працівники НПУ. Але Денис залишився таким же як був на початку своєї кар'єри в НПУ - досвідченим та гарним поліцейським якого і досі поважають його співробітники та керівництво просто життя змусило його почати брати хабарі.
Дата народження:01.01.2000
Місце народження: Україна. Житомирська область. Місто Коростень
Національність: Українець
Батьки: Мати - Катерина Майстренко . Батько - Микола Майстренко
Дитинство Дениса
Денис народився 1 січня 2000 рокуу в місті Коротень що на Житомирщині. Його батьків знали як гарних людей та як гарну сім'ю.
Сім'я Дениски не була бідною та й сильно багатою себе назвати не могли, звичайна сім'я середнього достатку з не великого містечка.
В дитинстві Дениска був гіперактивним хлопчиком, грався з іншими дітьми зі своєї вулиці, тако ж він мав старшого брата який доглядав за Денискою а Дениска в свою чергу дуже любив старшого брата. В дитсадок Дениска не пішов тому що як тільки мама говорила про дитсадок він починав робити істеріки через що він і не пішов у дитсадок.
Коли Денискові виповнилось 5 років батьки почали дуже сваритись через ревнощі, потім це переросло в те що батько бив маму, через рік батьки Дениса розлучились і він разом з мамою переїхав в інше місто де і жив вдвох з мамою на зйомній квартирі, в подальшому він ще декілька років не бачився зі своїм братом якого дуже любив та дуже тяжко переживав розлуку а батькознайшов нову сім'ю та забув про існування меншого сина, Дениски через те що був занадто малим- не розумів що відбулося з сім'єю та єдине що його тривожило це те що брат далеко від нього. Жити було тяжко, зарплата у мами Дениса була не дуже велика і через це потрібно було обмежувати себе в деяких покупках але Денис не засмучувався і казав мамі що йому і так добре аби тільки її більше ніхто не бив та не сварився з нею. В 2007 році в віці 7 років Дениска пішов в 1 клас, в цей же момент у нього з'явився вітчим який полюбив Дениску а з часом і Дениска полюбив вітчима та почав називати його татом. В початковій та середній школі у Дениски в навчанні все було добре, він гарно вчився та почав займатися волейболом.
Юнацтво Дениски
В 9 класі Денис почав прогулювати та зривати уроки, оцінки сильно погіршились та стосунки з мамою та вітчимом також погіршились через навчання.Перейшовши в 10 клас Дениска повністю змінив коло спілкування та почав спілкуватись з хлопцями набагато старшими за Дениску з яких він брав приклад як правилно себе поводити в суспільтві та розумів що те як він живе зараз нічого хорошого не дасть. Коли Дениска майже закінчив 10 клас його друг випустився з Національної Академії Сухоптних Військ Імені Петра Сагайдачного, почувши дуже багато розповідей друга та інших знайомих які навчаються в академії Дениска зрозумів що академія це не якісь дурниці і це може дуже допомогти змінитись йому та гарно влаштувати своє життя.
ДОРОСЛЕ ЖИТТЯ
Після закінчення 11 класу Дениска пішов навчатись в Національну Академію Служби Безпеки України, в академії Дениска показав себе як гарного та розумного курсанта який добре навчався та якого поважали стрші по званню та керівництво академії.Паралельно Дениска займався волейболом де у нього також було не мало успіхів. Також Дениска намагвся знайти свою другу половинку але після двух років відносин з дівчиною яка в кінці кінців зрадила його він втратив інтерес до цього і після тиждня спілкування з якоюсь дівчиною він починав ігнорувати її - його серце було розбите тією самою яка зрадила його. Після закінчення академії Дениска пішов працювати в Головне Управління Служби Безпеки України по місту Дніпро, Дениска сдружився з колегами, показав себе з кращої сторони та мав успішний кар'єрний зріст. Пропрацювавши не мало часу в СБУ Денис робив дуже багато роботи за що дуже швидко підвищився та його почали ще більше поважати бійці СБУ та керівництво СБУ. Працюючи в СБУ Денис за свої героїчні вчинки Денис часто отримував премії та подяки. В один день два Полковника СБУ які були найкращими його друзями організували теракт через що їх звільнили та притягнули до відповідальності, Денис впав в дипресію через те що його найкращі друзі так вчинили та ще й в придачу згадались старі рани від дівчини яка зрадила хлопця декілька років тому через що Денис почав зловживати алкоголем за що його і звільнили з Служби Безпеки України через дуже часті прогули. Після двух місяців запою через ситуацію яка трапиласьв СБУ Денис виришів підписати контракт з ЗСУ після чого чоловік пішов боронити свою країну від російських загарбників. На війні Денис познайомився з Маркусом Емілісоном який був з ним в одній бригаді, згодом хлопці стали кращими друзями та підтримували контакт між собою. Після двух років на війні Денис запропонував Маркусу Емілісону вступити в НПУ, Маркус погодився після чого вони разом з другом влаштувалися в Головне Управління Національної Поліції України по місту Дніпро де Дениска дуже сумлінно працював та здружився з колективом та старшим складом НПУ Дніпра. Згодом за гарну роботу Денис зайняв посаду Тимчасового Виконуючого Обов'язки Начальника Академії НПУ Дніпра де він показав себе як дуже гарного та освідченого в своїй справі працівника за що керівництво НПУ Дніпра назавжди залишили його на цій посаді. Після призначення на посаду Начальника Академії Денис отримав позачергове звання Майор але навіть на такому високому званні зарплата була надто маленька.
НАШ ЧАС
Денис отримуючи маленьку зарплатню заздрив іншим людям які мали багато грошей, великі будинки та дорогі машини.
Дениска їздив на машині економ класу та жив в старенькому будинку на окраїні міста та так само як в дитинстві обмежував себе в деяких покупках тому що грошей було дуже мало. Згодом Денису набрид такий образ життя і за призначення на посаду інструктора Денис почав брати хабарі які він називав "донатом в Фонд Підтримки Академії" Дениска так само гарно працював і показував себе як гарний підполковник який думає про свій підрозділ та про своїх підлеглих але він все одно брав хабарі, згодом Дениска почав брати хабарі за те що б не виписувати штрафи порушникам та за те що б він закривав очі на порушення які здійснюють працівники НПУ. Але Денис залишився таким же як був на початку своєї кар'єри в НПУ - досвідченим та гарним поліцейським якого і досі поважають його співробітники та керівництво просто життя змусило його почати брати хабарі.
