Глава I Дитинство
Максим народився у забезпеченій родині, у місті Харків. Максим був єдиною дитиною в сім'ї, тому батьки приділяли йому максимально багато часу. Його батько, Віктор, працював в уряді на посаді Міністра Юстиції. Він був досить суворим, але справедливим чоловіком. Незважаючи на свою суворість, батько Максима любив свою сім'ю більше за життя. Мати Максима, Наталя, була хірургом у місцевій лікарні. Вона працювала не заради грошей, бо чоловік забезпечував сім'ю. Наталя просто хотіла допомагати людям, і знайшла своє покликання у лікарні. Можна сказати, що Максиму дуже пощастило з родиною. Після народження сина, батьки Максима перебралися в досить багатий район Гостомеля, щоб їхній син не потрапив у погану компанію. Максима оточували турботою, його виховували інтелігентом. Його мати пішла з роботи, щоб приділити вихованню спадкоємця якнайбільше часу. Це дозволило Максиму здобути дуже гарну дошкільну освіту.
Глава II Юність
Після початкової освіти батьки вирішили відправити Максима в середню школу в Англії для отримання кращої освіти. Так Максим опинився у школі Kings Edward School Whitley неподалік міста Hastings. У цій школі також навчалися обидві дитини мера міста Харків і дочка генерального прокурора. Повернувшись до України, Максим зіштовхнувся із проблемою вибору свого шляху. Не довго думаючи, він зрозумів, що треба здобути вищу освіту. Через його хороші оцінки, Максима з радістю взяли в Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, де він також відучився на відмінно і отримав професійну освіту.
Глава III Студентське життя
Після цього постало питання про вибір подальшої професії Максима. Максим із принципу не хотів жити на гроші батьків. Це було нижче його гідності, тому що він вважав, що вони для нього і так занадто багато зробили. Тому до вибору професії він ставився особливо уважно. Батько Максима, завдяки зв'язкам, влаштував для сина екскурсії різними держ. структур. Максим тиждень провів у Мерії, спостерігаючи за роботою батька. Ця робота за постійними паперами йому особливо не сподобалася, тому Максим відмовився від пропозиції батька щодо роботи в Мерії. Потім батько Христини запросив Максима до СБУ, де Максим вивчав роботу СБУ. Далі була робота в НПУ та МОЗ . Найбільше Максиму сподобалась робота в НПУ. Мабуть, від матері йому передалося бажання допомагати людям.
Глава ІV Доросле життя
Завдяки зв'язкам свого батька Максим став Капралом НПУ м. Харків. Максим не хотів підводити свого батька, тому він старанно працював. Максим почав просуватися по службі, звання росло але грошей не вистачало. Після розкішного життя з батьками Максим не міг звикнути до того, що він постійно повинен рахувати гроші, навіть їжу він купував вибірково. Це стало його напружувати, і він почав шукати всі можливі шляхи, щоб заробити трохи грошей. Згодом відбувся перший переломний момент у його житті, який надалі змінить погляди Максима на життя. Під час патруля, в якому був один, він помітив підозрілу активність у провулку, близько магазину. Максим підкрався і почув, що там стоїть дилер, який з хвилини на хвилину має продати партію наркотиків.
Максим почав діяти. Він забіг у провулок, і після рутини затримання сталося щось незвичне. Максиму вперше запропонували грошей за свободу. Максим ніколи раніше не стикався з хабарами, тому ця ситуація для нього була вкрай незвичайною. Після того, як дилер озвучив суму хабара, Максим ще більше почав сумніватися. У результаті після декількох хвилин роздумів та спогадів про своє колишнє розкішне життя, Максим взяв гроші і відпустив торговця. Вночі Максима спіткала совість. Він не міг прийняти те, що став частиною того, що зневажав все життя. Його батько завжди показував йому гарний приклад, але життя та обставини змусили його взяти гроші. Тижня два Максим не міг до кінця визнати те, що він готовий брати хабарі. Але згодом Максим знову проїжджав той же провулок, і там знову був дилер. Все знову ж таки закінчилося хабарем. Максим потроху почав приймати свою пристрасть до грошей і з часом хабарі увійшли в побут його життя, тому що він розумів, що цим він зможе себе повноцінно забезпечувати. Після другого хабара Максим і Кристина сходили в дорогий ресторан, де чудово провели час, що знову ж таки підштовхувало Максима до нових злочинів. Минав час, Максим дедалі більше заглиблювався у кримінальний світ. Він брав дедалі більше грошей. Він не хотів зупинятися, адже за ці гроші він уже встиг придбати собі дорогий будинок та машину.
Наступний випадок стався вже за кілька місяців після того, як у житті Максима хабарі вже закріпилися. Максим потроху почав звикати до того, що гроші в нього є, і став їх витрачати менш розумно. Він почав купувати собі прикраси, в основному годинники та окуляри, оскільки це були єдині аксесуари. Але несподівано Кримінальний світ знову здригнувся. Одного дня сталося те, чого Максим боявся найбільше, Христину викрали. Під час патруля за рацією передали про викрадення доньки Генерального Прокурора. Максим зірвався і поїхав до будинку батька Христини. Біля дверей він побачив убитого горем батька. Крізь сльози вбитого горем батька, він з'ясував, що Христина пішла в магазин купити продукти для вечері, а потім зникла. Дивним був факт, що на жодній камері за її передбачуваним маршрутом Христину не вдалося виявити. НПУ розпочали розслідування. Максим був у нестямі. Він використав усі можливі зв'язки (включаючи злочинців, яких він відпускав), щоб дізнатися хоч щось. І один із членів банди CAPELLO повідомив Максиму, що його старших ніхто не бачив протягом останніх двох тижнів. Але Максим вирішив сам усе перевірити. Він поїхав до точки збору цього угрупування (зрозуміло на своїй машині та в цивільному). Недалеко від точки він зустрів двох хлопців із банди, з якими він зав'язав розмову. Вони розповіли йому, що головні були втіленням смертних гріхів. Вони вбивали, ґвалтували, грабували, і все це заради веселощів. Вони одержували від цього екстаз. А про себе ці два хлопці розповіли, що вони ненавидять банди та ненавидять усю злочинність, але життя не залишило їм іншого вибору. Вони народилися в цьому районі, і вони мали вибір, або смерть або банда. Тут Максиму зателефонували і сказали, що бандити висунули свої вимоги. Вони просили якісь нечувані гроші. Сім'я прокурора стільки навіть близько не мала. Тут Максим пішов у всі тяжкі, бо слідство все ніяк не могло знайти хоч одного сліду злочинців. Максим почав при перевірках бандитів вилучати в них зброю і перепродувати її через знайомих у кримінальних районах, він почав так само діяти і з наркотиками, де замість арешту він забирав як речовини, так і гроші з дилера, потім відпускаючи його. Якщо йому не давали бажаної суми, він міг підкинути людині наркотики, щоб посадити його на більший термін. Продавши тонни зброї, отриманої від бандитів як речі. Доки, продавши кілограми наркотиків, Максим нарешті дістав потрібну суму і допоміг прокурору викупити дочку. Суму було переведено через приватбанк, в обмін на координати Христини. Те, що пережила Христина, було страшно уявити. Нині вона проходить тривалу реабілітацію у психологів, а злочинців так і не знайшли.
Глава V Сучасність
Максим переосмислив своє життя. Він зіткнувся як і з добрими членами угруповань, яких просто змусили приєднатися до банди, так і з марними покидьками, Максим дійшов висновку, що зі злочинцями треба бути виборчим. Деякі, на його думку, заслуговують на поблажливість, а деякі мають бути посаджені будь-якими шляхами, нехай ці шляхи нелегальні. Максим готовий підкидати наркотики, нелегальну зброю аби засадити покидьків на максимальний термін. Також Максим не перестав брати хабарі, адже гроші, як він з'ясував, є необхідним ресурсом для вирішення проблем та важливим засобом для комфортного життя. Він зрозумів, що лише цими способами може забезпечити себе.
Максим народився у забезпеченій родині, у місті Харків. Максим був єдиною дитиною в сім'ї, тому батьки приділяли йому максимально багато часу. Його батько, Віктор, працював в уряді на посаді Міністра Юстиції. Він був досить суворим, але справедливим чоловіком. Незважаючи на свою суворість, батько Максима любив свою сім'ю більше за життя. Мати Максима, Наталя, була хірургом у місцевій лікарні. Вона працювала не заради грошей, бо чоловік забезпечував сім'ю. Наталя просто хотіла допомагати людям, і знайшла своє покликання у лікарні. Можна сказати, що Максиму дуже пощастило з родиною. Після народження сина, батьки Максима перебралися в досить багатий район Гостомеля, щоб їхній син не потрапив у погану компанію. Максима оточували турботою, його виховували інтелігентом. Його мати пішла з роботи, щоб приділити вихованню спадкоємця якнайбільше часу. Це дозволило Максиму здобути дуже гарну дошкільну освіту.
Глава II Юність
Після початкової освіти батьки вирішили відправити Максима в середню школу в Англії для отримання кращої освіти. Так Максим опинився у школі Kings Edward School Whitley неподалік міста Hastings. У цій школі також навчалися обидві дитини мера міста Харків і дочка генерального прокурора. Повернувшись до України, Максим зіштовхнувся із проблемою вибору свого шляху. Не довго думаючи, він зрозумів, що треба здобути вищу освіту. Через його хороші оцінки, Максима з радістю взяли в Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, де він також відучився на відмінно і отримав професійну освіту.
Глава III Студентське життя
Після цього постало питання про вибір подальшої професії Максима. Максим із принципу не хотів жити на гроші батьків. Це було нижче його гідності, тому що він вважав, що вони для нього і так занадто багато зробили. Тому до вибору професії він ставився особливо уважно. Батько Максима, завдяки зв'язкам, влаштував для сина екскурсії різними держ. структур. Максим тиждень провів у Мерії, спостерігаючи за роботою батька. Ця робота за постійними паперами йому особливо не сподобалася, тому Максим відмовився від пропозиції батька щодо роботи в Мерії. Потім батько Христини запросив Максима до СБУ, де Максим вивчав роботу СБУ. Далі була робота в НПУ та МОЗ . Найбільше Максиму сподобалась робота в НПУ. Мабуть, від матері йому передалося бажання допомагати людям.
Глава ІV Доросле життя
Завдяки зв'язкам свого батька Максим став Капралом НПУ м. Харків. Максим не хотів підводити свого батька, тому він старанно працював. Максим почав просуватися по службі, звання росло але грошей не вистачало. Після розкішного життя з батьками Максим не міг звикнути до того, що він постійно повинен рахувати гроші, навіть їжу він купував вибірково. Це стало його напружувати, і він почав шукати всі можливі шляхи, щоб заробити трохи грошей. Згодом відбувся перший переломний момент у його житті, який надалі змінить погляди Максима на життя. Під час патруля, в якому був один, він помітив підозрілу активність у провулку, близько магазину. Максим підкрався і почув, що там стоїть дилер, який з хвилини на хвилину має продати партію наркотиків.
Максим почав діяти. Він забіг у провулок, і після рутини затримання сталося щось незвичне. Максиму вперше запропонували грошей за свободу. Максим ніколи раніше не стикався з хабарами, тому ця ситуація для нього була вкрай незвичайною. Після того, як дилер озвучив суму хабара, Максим ще більше почав сумніватися. У результаті після декількох хвилин роздумів та спогадів про своє колишнє розкішне життя, Максим взяв гроші і відпустив торговця. Вночі Максима спіткала совість. Він не міг прийняти те, що став частиною того, що зневажав все життя. Його батько завжди показував йому гарний приклад, але життя та обставини змусили його взяти гроші. Тижня два Максим не міг до кінця визнати те, що він готовий брати хабарі. Але згодом Максим знову проїжджав той же провулок, і там знову був дилер. Все знову ж таки закінчилося хабарем. Максим потроху почав приймати свою пристрасть до грошей і з часом хабарі увійшли в побут його життя, тому що він розумів, що цим він зможе себе повноцінно забезпечувати. Після другого хабара Максим і Кристина сходили в дорогий ресторан, де чудово провели час, що знову ж таки підштовхувало Максима до нових злочинів. Минав час, Максим дедалі більше заглиблювався у кримінальний світ. Він брав дедалі більше грошей. Він не хотів зупинятися, адже за ці гроші він уже встиг придбати собі дорогий будинок та машину.
Наступний випадок стався вже за кілька місяців після того, як у житті Максима хабарі вже закріпилися. Максим потроху почав звикати до того, що гроші в нього є, і став їх витрачати менш розумно. Він почав купувати собі прикраси, в основному годинники та окуляри, оскільки це були єдині аксесуари. Але несподівано Кримінальний світ знову здригнувся. Одного дня сталося те, чого Максим боявся найбільше, Христину викрали. Під час патруля за рацією передали про викрадення доньки Генерального Прокурора. Максим зірвався і поїхав до будинку батька Христини. Біля дверей він побачив убитого горем батька. Крізь сльози вбитого горем батька, він з'ясував, що Христина пішла в магазин купити продукти для вечері, а потім зникла. Дивним був факт, що на жодній камері за її передбачуваним маршрутом Христину не вдалося виявити. НПУ розпочали розслідування. Максим був у нестямі. Він використав усі можливі зв'язки (включаючи злочинців, яких він відпускав), щоб дізнатися хоч щось. І один із членів банди CAPELLO повідомив Максиму, що його старших ніхто не бачив протягом останніх двох тижнів. Але Максим вирішив сам усе перевірити. Він поїхав до точки збору цього угрупування (зрозуміло на своїй машині та в цивільному). Недалеко від точки він зустрів двох хлопців із банди, з якими він зав'язав розмову. Вони розповіли йому, що головні були втіленням смертних гріхів. Вони вбивали, ґвалтували, грабували, і все це заради веселощів. Вони одержували від цього екстаз. А про себе ці два хлопці розповіли, що вони ненавидять банди та ненавидять усю злочинність, але життя не залишило їм іншого вибору. Вони народилися в цьому районі, і вони мали вибір, або смерть або банда. Тут Максиму зателефонували і сказали, що бандити висунули свої вимоги. Вони просили якісь нечувані гроші. Сім'я прокурора стільки навіть близько не мала. Тут Максим пішов у всі тяжкі, бо слідство все ніяк не могло знайти хоч одного сліду злочинців. Максим почав при перевірках бандитів вилучати в них зброю і перепродувати її через знайомих у кримінальних районах, він почав так само діяти і з наркотиками, де замість арешту він забирав як речовини, так і гроші з дилера, потім відпускаючи його. Якщо йому не давали бажаної суми, він міг підкинути людині наркотики, щоб посадити його на більший термін. Продавши тонни зброї, отриманої від бандитів як речі. Доки, продавши кілограми наркотиків, Максим нарешті дістав потрібну суму і допоміг прокурору викупити дочку. Суму було переведено через приватбанк, в обмін на координати Христини. Те, що пережила Христина, було страшно уявити. Нині вона проходить тривалу реабілітацію у психологів, а злочинців так і не знайшли.
Глава V Сучасність
Максим переосмислив своє життя. Він зіткнувся як і з добрими членами угруповань, яких просто змусили приєднатися до банди, так і з марними покидьками, Максим дійшов висновку, що зі злочинцями треба бути виборчим. Деякі, на його думку, заслуговують на поблажливість, а деякі мають бути посаджені будь-якими шляхами, нехай ці шляхи нелегальні. Максим готовий підкидати наркотики, нелегальну зброю аби засадити покидьків на максимальний термін. Також Максим не перестав брати хабарі, адже гроші, як він з'ясував, є необхідним ресурсом для вирішення проблем та важливим засобом для комфортного життя. Він зрозумів, що лише цими способами може забезпечити себе.
