Прізвище Ім’я По батькові (ПІБ): Мартін Туманов Іванович
Стать: Чоловіча
Мати - Штефанія Туманова Ігорівна
Батько - Іван Туманов Олегович
Зріст та вага: 190-см / 80кг
Дата народження: 01.01.2000
Вік: 23
Місце народження: Харків
Національність: Українець
Місце проживання: Дніпро
Захоплення: Програмування
Сімейний стан: Не Одружений
Статура: Спортивний, високий
Колір очей: Блакитні
Зачіска: Під 2
Відмітні знаки: Шрам на лівій руці
Дитинство
Народився Мартін Туманов на околицях міста Харків, в сім’ї науковців.Змалку Штефан дивував всіх своєю пам'яттю та математичними уміннями.
Школа
Навчався Туманов в одному з найкращих ліцеїв свого міста. Попри великі знання, у хлопця були великі проблеми з поведінкою та великі прагнення до великих грошей.Одного разу у нашого героя сталась сутичка з однолітками, в результаті якої нашого героя вигнали з ліцею.Після чого він пішов у інші ліцеї та школи, в яких надовго не затримався, після 9 класу наш герой не бачив прагнень у подальшому навчанні та покинув школу та пішов у військову академію.
Студентські роки та перше кохання
У військовій академії Туманов був найрозумнішим та став схильнішим до підкорення на недовгий час. В академії головне чого навчився Мартін та його поплічники :це завжди триматись своєї цілі та бути остаточним. Перше кохання у Штефана відбулось раптово, раніше його дівчата майже не захоплювали, але була одна дівчина, на ім'я Аліна Варе, вони дуже добре спілкувались, Аліна була трошки загадкова та не завжди довіряла Мартіну свої таємниці. Це їх віддаляло один від одного, з часом їх відносини померли. Аліна поїхала в друге місто, а Мартін вирушив до ЗСУ з відчаю.
Перший час в ЗСУ
Перший раз після академії Мартін подався в армію захищати вітчизну та тримати зброю в руках від безвиході.Ситуація в його житті була не найкраща, а робити щось генію хотілось, він бачив себе в ролі захисника. В ЗСУ у Мартіна було багато друзів та знайомих, йому там подобалось.Його справи росли стрімко в гору, але один переломний момент, а саме в їхнім підрозділі ГУР була одна спец. Розвідка на яку він відправився зі своїм найкращим другом.На самій розвідці їх ціль була стежити за ОПГ і в один момент їх помітили та по нім відкрили вогонь на ураження, куля яка була призначена Мартіну залишилась у серці його найкращого друга, він його врятував, Мартін ледве врятувався, після спец операцію він був емоційно в шоку та не міг відійти від цієї картини декілька місяців, після чого подумав над тим щоб завершити кар’єру воєнного.
Перший час в НПУ
Але не на довго його вистачило, через якийсь проміжок часу Мартін вирішив піти до лав НПУ. Там йому теж дуже сподобалось, гарний колектив, але думку про свого друга його не покидала та не давала розслабитись ні на мить, але на відміну від інших це його не тягнуло назад, а давало більше мотивації.Щоб стати сильнішим та практикованим.Кожного разу коли він вчився та відточував свої уміння.Це послугувало Мартіну як мотиватор та він почав ще дальше докладати зусиль в НПУ.
Подальший час
Коли Мартін уже виклався на весь свій максимум через якийсь він вигорів, в його очах було чітко видно що тут вже немає ні мотивації, ні ніякої радості на службі. І тут йому порадили взяти відпустку. Це трошки зменшило навантаження на Мартіна, але ще якусь відповідальність навіть бувши у відпустці він відчував, в той час він прогулювавшись по своєму рідному районі у пошуках відповіді на свої запитання, він знайшов білий згорток під лавкою, Мартін його швидко сховав в кишеню та відправився додому, вдома він його розпакував та зі своїх знань виявилось що це був мефедрон, від безвиході Мартін вирішив спробувати, але не прив’язуватись до цього. Так на думку молодого криміналіста це було можливо, але його доза виявилась дуже привабливою і він спробував ще декілька раз. Це переросло в велику залежність і вже коли відпустка Мартіна закінчувалась він на постійній основі купляв мефедрон, та вже був добре знайомий з наркомафією.
Служба в НПУ наш час
В наш час Мартін коли в нього вже чітко була видно наркозалежність, він сильно змінився на лиці та в характері, став більш агресивний та друзів в нього зменшилось протягом останніх часів пов’язаних з мефедроном. Його колеги розуміли що щось трапилось зі Мартіном , відважних серед його колективу не було та ніхто не наважився протягнути руку допомоги Мартіну, з його друзів майже всі попереводились в інші структури.Також у Мартіна не відбувалось без неприємних інцидентів, одного вечора коли в їх відділку були лише Мартіна та його напарник, до них поступив виклик про напад на мирних жителів, хоч Мартін і не був повинен туди вирушати у двох, але щось ще залишилось що не зміг вбити в ньому мефедрон, це була його совість, вони розуміли що можуть не повернутись та нічого не знали про нападників та їх озброєння, ключовим моментом у рішення Мартіна слугувало те що під час їх тихої розмови одного зі заложників було вбито це чітко нагадало про випадок з його найкращого друга з ЗСУ. Він на той момент був найстаршим по звані та наказав його напарнику вирушити разом з ним, коли Мартін туди їхав він поза жодними сумнівами немов знав що з ними буде, в нього було так зване дежавю, в той момент йому було начхати на смерть, його немов туди щось тягнуло. В момент коли вони вже під'їжджали все було як в тумані, за 100-м від дому з бандитами по нім відкрили вогонь, його напарник був за рулем, по ньому попали три кулі, одна в голову та дві в тіло, шансів в нього вже не було, тому Штефану довелось взяти керування на себе, він пересадив напарника назад, а сам ледве втік звідти.На той момент його напарник Антон був ще живий, він пробув в реанімації два тижні, без результатно, під час того як Антон лежав в реанімації в комі Мартін його навідував мало не кожного дня та спілкувався з ним хоч йому й не відповідали, до смерті Антона у Мартіна були проблеми зі психікою, але не часто на нього нападала депресія та майже це не відображалось, він тримав свої розлади в таємниці від всіх та занурювався в себе шукав свою провину, але ситуація з Антоном
вибила його з колії він не розумів як він міг дозволити або вбили його друга Антона.Для Штефана він став другом лише після того, як його не стало, під час їх співпраці вони контактували між собою, але це не була дружба це було щось інше, та і зараз. Мартін все готовий був віддати за те, щоб Антон не тримав злоби на поплічника та зрозумів для чого він поніс свою жертву.
Проблеми зі психікою
Мартін приємний молодик як правило він душа компанії, майже без поганих звичок, всі його дуже любили за його хороші якості. Але коли він приймав мефедрон або щось інше це як правило трапляється тоді коли когось з його оточення вбивали або коли в нього були власні проблеми, для того аби він не думав про них, та не переймався їх долями, коли він приймав наркотики він був своєю протилежністю. З усіма він тоді поводився погано, майже кожному він грубив та не любив говорити з кимось як завжди, майже всі тоді розуміти що з ним щось трапляється.
Характер
Характер Мартіна: добрий, м’який, без дівчини, був кмітливий добре сприймав критику, Під дією наркотиків він тупів, ставав злим та неконтрольованим.
Стать: Чоловіча
Мати - Штефанія Туманова Ігорівна
Батько - Іван Туманов Олегович
Зріст та вага: 190-см / 80кг
Дата народження: 01.01.2000
Вік: 23
Місце народження: Харків
Національність: Українець
Місце проживання: Дніпро
Захоплення: Програмування
Сімейний стан: Не Одружений
Статура: Спортивний, високий
Колір очей: Блакитні
Зачіска: Під 2
Відмітні знаки: Шрам на лівій руці
Дитинство
Народився Мартін Туманов на околицях міста Харків, в сім’ї науковців.Змалку Штефан дивував всіх своєю пам'яттю та математичними уміннями.
Школа
Навчався Туманов в одному з найкращих ліцеїв свого міста. Попри великі знання, у хлопця були великі проблеми з поведінкою та великі прагнення до великих грошей.Одного разу у нашого героя сталась сутичка з однолітками, в результаті якої нашого героя вигнали з ліцею.Після чого він пішов у інші ліцеї та школи, в яких надовго не затримався, після 9 класу наш герой не бачив прагнень у подальшому навчанні та покинув школу та пішов у військову академію.
Студентські роки та перше кохання
У військовій академії Туманов був найрозумнішим та став схильнішим до підкорення на недовгий час. В академії головне чого навчився Мартін та його поплічники :це завжди триматись своєї цілі та бути остаточним. Перше кохання у Штефана відбулось раптово, раніше його дівчата майже не захоплювали, але була одна дівчина, на ім'я Аліна Варе, вони дуже добре спілкувались, Аліна була трошки загадкова та не завжди довіряла Мартіну свої таємниці. Це їх віддаляло один від одного, з часом їх відносини померли. Аліна поїхала в друге місто, а Мартін вирушив до ЗСУ з відчаю.
Перший час в ЗСУ
Перший раз після академії Мартін подався в армію захищати вітчизну та тримати зброю в руках від безвиході.Ситуація в його житті була не найкраща, а робити щось генію хотілось, він бачив себе в ролі захисника. В ЗСУ у Мартіна було багато друзів та знайомих, йому там подобалось.Його справи росли стрімко в гору, але один переломний момент, а саме в їхнім підрозділі ГУР була одна спец. Розвідка на яку він відправився зі своїм найкращим другом.На самій розвідці їх ціль була стежити за ОПГ і в один момент їх помітили та по нім відкрили вогонь на ураження, куля яка була призначена Мартіну залишилась у серці його найкращого друга, він його врятував, Мартін ледве врятувався, після спец операцію він був емоційно в шоку та не міг відійти від цієї картини декілька місяців, після чого подумав над тим щоб завершити кар’єру воєнного.
Перший час в НПУ
Але не на довго його вистачило, через якийсь проміжок часу Мартін вирішив піти до лав НПУ. Там йому теж дуже сподобалось, гарний колектив, але думку про свого друга його не покидала та не давала розслабитись ні на мить, але на відміну від інших це його не тягнуло назад, а давало більше мотивації.Щоб стати сильнішим та практикованим.Кожного разу коли він вчився та відточував свої уміння.Це послугувало Мартіну як мотиватор та він почав ще дальше докладати зусиль в НПУ.
Подальший час
Коли Мартін уже виклався на весь свій максимум через якийсь він вигорів, в його очах було чітко видно що тут вже немає ні мотивації, ні ніякої радості на службі. І тут йому порадили взяти відпустку. Це трошки зменшило навантаження на Мартіна, але ще якусь відповідальність навіть бувши у відпустці він відчував, в той час він прогулювавшись по своєму рідному районі у пошуках відповіді на свої запитання, він знайшов білий згорток під лавкою, Мартін його швидко сховав в кишеню та відправився додому, вдома він його розпакував та зі своїх знань виявилось що це був мефедрон, від безвиході Мартін вирішив спробувати, але не прив’язуватись до цього. Так на думку молодого криміналіста це було можливо, але його доза виявилась дуже привабливою і він спробував ще декілька раз. Це переросло в велику залежність і вже коли відпустка Мартіна закінчувалась він на постійній основі купляв мефедрон, та вже був добре знайомий з наркомафією.
Служба в НПУ наш час
В наш час Мартін коли в нього вже чітко була видно наркозалежність, він сильно змінився на лиці та в характері, став більш агресивний та друзів в нього зменшилось протягом останніх часів пов’язаних з мефедроном. Його колеги розуміли що щось трапилось зі Мартіном , відважних серед його колективу не було та ніхто не наважився протягнути руку допомоги Мартіну, з його друзів майже всі попереводились в інші структури.Також у Мартіна не відбувалось без неприємних інцидентів, одного вечора коли в їх відділку були лише Мартіна та його напарник, до них поступив виклик про напад на мирних жителів, хоч Мартін і не був повинен туди вирушати у двох, але щось ще залишилось що не зміг вбити в ньому мефедрон, це була його совість, вони розуміли що можуть не повернутись та нічого не знали про нападників та їх озброєння, ключовим моментом у рішення Мартіна слугувало те що під час їх тихої розмови одного зі заложників було вбито це чітко нагадало про випадок з його найкращого друга з ЗСУ. Він на той момент був найстаршим по звані та наказав його напарнику вирушити разом з ним, коли Мартін туди їхав він поза жодними сумнівами немов знав що з ними буде, в нього було так зване дежавю, в той момент йому було начхати на смерть, його немов туди щось тягнуло. В момент коли вони вже під'їжджали все було як в тумані, за 100-м від дому з бандитами по нім відкрили вогонь, його напарник був за рулем, по ньому попали три кулі, одна в голову та дві в тіло, шансів в нього вже не було, тому Штефану довелось взяти керування на себе, він пересадив напарника назад, а сам ледве втік звідти.На той момент його напарник Антон був ще живий, він пробув в реанімації два тижні, без результатно, під час того як Антон лежав в реанімації в комі Мартін його навідував мало не кожного дня та спілкувався з ним хоч йому й не відповідали, до смерті Антона у Мартіна були проблеми зі психікою, але не часто на нього нападала депресія та майже це не відображалось, він тримав свої розлади в таємниці від всіх та занурювався в себе шукав свою провину, але ситуація з Антоном
вибила його з колії він не розумів як він міг дозволити або вбили його друга Антона.Для Штефана він став другом лише після того, як його не стало, під час їх співпраці вони контактували між собою, але це не була дружба це було щось інше, та і зараз. Мартін все готовий був віддати за те, щоб Антон не тримав злоби на поплічника та зрозумів для чого він поніс свою жертву.
Проблеми зі психікою
Мартін приємний молодик як правило він душа компанії, майже без поганих звичок, всі його дуже любили за його хороші якості. Але коли він приймав мефедрон або щось інше це як правило трапляється тоді коли когось з його оточення вбивали або коли в нього були власні проблеми, для того аби він не думав про них, та не переймався їх долями, коли він приймав наркотики він був своєю протилежністю. З усіма він тоді поводився погано, майже кожному він грубив та не любив говорити з кимось як завжди, майже всі тоді розуміти що з ним щось трапляється.
Характер
Характер Мартіна: добрий, м’який, без дівчини, був кмітливий добре сприймав критику, Під дією наркотиків він тупів, ставав злим та неконтрольованим.
