Прізвище Імʼя По-батькові:Веркут Марія Олегівна
Стать:жіноча
Мати:Анна Веркут
Батько:Олег Веркут
Зріст:170
Вага:57 кг
Дата народження:18.10.2003
Вік:20 років
Місце народження:Україна,місто Дніпро
Національність:Українка
Місце проживання:Харків
Захоплення:Читання,активний відпочинок
Сімейний стан:Заміжня
Колір очей;Карі
Зачіска:довге темне волосся
Відмітні ознаки:відсутні
Дитинство:
Народилась Марія у 2003 році,в Україні у Дніпрі.Росла вона у досить бідній родині з батьком та матір'ю. Мама Анна була кухарем в одному з туристичних ресторанів, отримувала середню заробітну плату. Основний бюджет у сім'ю приносила саме вона.Та Батько Дмитро який був звичайним роботягою на будівництві, там йому платили гроші,він заробляв як міг,вони були готові відмовляти собі багато в чому, але вони намагалися дати найкраще Марії. У 7 років вона пішла до школи. Вона добре вчилась і була дуже кмітливим учнем. Багато її однокласників сміялися з неї і всіляко знущалися, посилаючись на фінансовий стан її сім'ї. Вона ходила у найпростіших речах, порівняно, коли її однокласники ходили у брендовому одязі. У неї був єдиний друг Микола, зі школи, який спілкувався з нею і йому не було важливий фінансовий стану її сім'ї. Вони росли пліч-о-пліч, займалися в тренажерному залі. На характері Марії всі ці знущання позначалися все гірше і гірше, вона ставала черствішою і злішою по відношенню до інших людей. Перейшовши до старшої школи, вона стала гірше вчитися.
Юність:
Марія вступила до поліцейської академії. Вона чудово навчалася,засвоювала багато матеріалу і добре відпрацьовувала свої навички та знання на практиці. Вона обзавилась друзями, з якими дуже добре спілкувалась.Її любили викладачі академії. Коли викладач захворів, він попросив Марію провести іспит замість нього. У її групі мало розумних людей, які навряд чи змогли б його здати. Коли вона приймала іспит у одного необдарованого учня, вона зробила йому поблажку і ледве витягнула його на оцінку "3". Коли їй протягли заліковку, вона відкрила її і побачила там 5000 гривень.Вона була дуже здивована і навіть не хотіла його брати, але розуміла,що плата за навчання складала величезні суми, які сім'я не могла собі дозволити. Вона взяла ці гроші та поставила оцінку "4". Після цього серед кадетів академії поширилося те, що вона бере хабарі. До неї дійшли ці чутки. Вона боялась,що це дійде до старших викладачів і розуміла,що робити так не можна. Але через її ситуацію з оплатою навчання, вона зрозуміла,що ці копійки допоможуть. Вона почала проводити уроки, викладачі бачили, що вона розумний та активний учень академії. Вони призначали її приймати іспити, де вона брала невеликі хабарі за оцінки. Далі вона почала писати курсові, практичні роботи за невелику плату, але розуміла,що не зможе таким чином зібрати кошти на оплату навчання. Оскільки мати працювала в одному з ресторанчиків, її начальник допоміг їй знайти банк, де схвалили кредит. Марія з кожним роком навчалася все краще та краще. Закінчила вона академію на відмінно.
Доросле життя:
Коли здавалося, що академія закінчена, і вона готова уже влаштовуватися на роботу, але борг за кредит не виплачено. Якось увечері їй зателефонував її шкільний друг Микола. Вони поспілкувалися щиро і Марія розповіла йому про свою проблему. Микола на той час був членом MS-13. Це було добре організоване міжнародне злочинне угруповання, яке є найжорстокішою вуличною бандою. І запропонував їй достатній заробіток, щоб вона спромоглась виплатити кредит. Марія довго думала,але була змушена погодитись, бо їй треба виплатити гроші за навчання. Її робота полягала у тому, щоб вибивати гроші з людей, які заборгували. Одного разу їй надійшов дзвінок з місцем і часом, де їй треба було зустріти боржника, з ОЗУ. Прийшовши на це місце, вона побачила боржника і жорстоко побила його, після чого той прокричав їй вслід: "Ти за все заплатиш". Вона не надала цьому жодного значення, бо чула це щодня. Наступного ранку, коли її батько пішов на роботу, вона пішла у магазин, мати залишилася вдома. Повертаючись додому, вона почула крики своєї матері та постріли, вона одразу побігла туди. Підбігши до будинку, вона не застала людей, але побачила убиту матір... Вона викликала швидку і поліцію. Мати врятувати не вдалося. Співробітники, які прибули на місце, виявили Синю бандану, яка належала угрупованню ОЗУ. Після цього випадку Марія розповіла усе своєму другові Колі. Наступного дня, з ранку їй зателефонував Микола та сказав, що MS-13 оголосила війну угрупованню ОЗУ. Марія зрозуміла,що це дуже небезпечно, і мати вже не повернути. Тому вона переїхала до іншого міста ,а саме Харкова.Купивши собі квартиру в затишному місці, поблизу ВЧ.Вона вирішила прийти туди на співбесіду з дипломом відмінного закінчення Поліцейської академії. Її взяли, попрацювавши там місяць, вона чудово показала себе, і поступово підвищилась до звання Лейтенант .Якось увечері знову зателефонував Коля. Він сказав, що знає про роботу Марії.І запропонував йому угоду, вони знайдуть убивцю матері, але вона продаватиме їм нелегальну зброю з патронами, отриману під час перестрілок зі злочинцями та продаватиме маски. Вона погодилась.
Теперішній час:
Наразі Марія працює на посаді Полковника НПУ м.Київ.Їй подобається стежити за своїми колегами, служити закону. Вона завжди допомагає особовому складу. Рафаєль Кенді - це людина, яка прийняла Марину до лав НПУ.Тепер вона разом зі старшим складом, колегами покращує роботу НПУта безпосередньо допомагає своїм колегам. Також під час перестрілок вона збирає зі злочинців зброю, патрони та зриває маски. Коли у неї збирається необхідний обсяг, вона зв'язується з людиною з MS-13, якій вона це все продає, далі ця людина відправляє це все до Дніпра,щоб упіймати вбивць матері. Також вона часто може виплеснути свій гнів на людей, коли вона уже на взводі через травмовану дитячу психіку. Через те, що вона у дитинстві була обмежена грошима, їй хотілося заробляти все більше і більше, щоб купити собі все, що хоче. Вона хоче, щоб коли у неї були діти, вони собі ні в чому не відмовляли. У неї залишився батько у Дніпрі який теж жив не багато. Марія почала брати хабарі у злочинців та порушників, продавати їм патрони,підвищувати та приймати іспити у військових за гроші, щоб підняти свій фінансовий стан.
Стать:жіноча
Мати:Анна Веркут
Батько:Олег Веркут
Зріст:170
Вага:57 кг
Дата народження:18.10.2003
Вік:20 років
Місце народження:Україна,місто Дніпро
Національність:Українка
Місце проживання:Харків
Захоплення:Читання,активний відпочинок
Сімейний стан:Заміжня
Колір очей;Карі
Зачіска:довге темне волосся
Відмітні ознаки:відсутні
Дитинство:
Народилась Марія у 2003 році,в Україні у Дніпрі.Росла вона у досить бідній родині з батьком та матір'ю. Мама Анна була кухарем в одному з туристичних ресторанів, отримувала середню заробітну плату. Основний бюджет у сім'ю приносила саме вона.Та Батько Дмитро який був звичайним роботягою на будівництві, там йому платили гроші,він заробляв як міг,вони були готові відмовляти собі багато в чому, але вони намагалися дати найкраще Марії. У 7 років вона пішла до школи. Вона добре вчилась і була дуже кмітливим учнем. Багато її однокласників сміялися з неї і всіляко знущалися, посилаючись на фінансовий стан її сім'ї. Вона ходила у найпростіших речах, порівняно, коли її однокласники ходили у брендовому одязі. У неї був єдиний друг Микола, зі школи, який спілкувався з нею і йому не було важливий фінансовий стану її сім'ї. Вони росли пліч-о-пліч, займалися в тренажерному залі. На характері Марії всі ці знущання позначалися все гірше і гірше, вона ставала черствішою і злішою по відношенню до інших людей. Перейшовши до старшої школи, вона стала гірше вчитися.
Юність:
Марія вступила до поліцейської академії. Вона чудово навчалася,засвоювала багато матеріалу і добре відпрацьовувала свої навички та знання на практиці. Вона обзавилась друзями, з якими дуже добре спілкувалась.Її любили викладачі академії. Коли викладач захворів, він попросив Марію провести іспит замість нього. У її групі мало розумних людей, які навряд чи змогли б його здати. Коли вона приймала іспит у одного необдарованого учня, вона зробила йому поблажку і ледве витягнула його на оцінку "3". Коли їй протягли заліковку, вона відкрила її і побачила там 5000 гривень.Вона була дуже здивована і навіть не хотіла його брати, але розуміла,що плата за навчання складала величезні суми, які сім'я не могла собі дозволити. Вона взяла ці гроші та поставила оцінку "4". Після цього серед кадетів академії поширилося те, що вона бере хабарі. До неї дійшли ці чутки. Вона боялась,що це дійде до старших викладачів і розуміла,що робити так не можна. Але через її ситуацію з оплатою навчання, вона зрозуміла,що ці копійки допоможуть. Вона почала проводити уроки, викладачі бачили, що вона розумний та активний учень академії. Вони призначали її приймати іспити, де вона брала невеликі хабарі за оцінки. Далі вона почала писати курсові, практичні роботи за невелику плату, але розуміла,що не зможе таким чином зібрати кошти на оплату навчання. Оскільки мати працювала в одному з ресторанчиків, її начальник допоміг їй знайти банк, де схвалили кредит. Марія з кожним роком навчалася все краще та краще. Закінчила вона академію на відмінно.
Доросле життя:
Коли здавалося, що академія закінчена, і вона готова уже влаштовуватися на роботу, але борг за кредит не виплачено. Якось увечері їй зателефонував її шкільний друг Микола. Вони поспілкувалися щиро і Марія розповіла йому про свою проблему. Микола на той час був членом MS-13. Це було добре організоване міжнародне злочинне угруповання, яке є найжорстокішою вуличною бандою. І запропонував їй достатній заробіток, щоб вона спромоглась виплатити кредит. Марія довго думала,але була змушена погодитись, бо їй треба виплатити гроші за навчання. Її робота полягала у тому, щоб вибивати гроші з людей, які заборгували. Одного разу їй надійшов дзвінок з місцем і часом, де їй треба було зустріти боржника, з ОЗУ. Прийшовши на це місце, вона побачила боржника і жорстоко побила його, після чого той прокричав їй вслід: "Ти за все заплатиш". Вона не надала цьому жодного значення, бо чула це щодня. Наступного ранку, коли її батько пішов на роботу, вона пішла у магазин, мати залишилася вдома. Повертаючись додому, вона почула крики своєї матері та постріли, вона одразу побігла туди. Підбігши до будинку, вона не застала людей, але побачила убиту матір... Вона викликала швидку і поліцію. Мати врятувати не вдалося. Співробітники, які прибули на місце, виявили Синю бандану, яка належала угрупованню ОЗУ. Після цього випадку Марія розповіла усе своєму другові Колі. Наступного дня, з ранку їй зателефонував Микола та сказав, що MS-13 оголосила війну угрупованню ОЗУ. Марія зрозуміла,що це дуже небезпечно, і мати вже не повернути. Тому вона переїхала до іншого міста ,а саме Харкова.Купивши собі квартиру в затишному місці, поблизу ВЧ.Вона вирішила прийти туди на співбесіду з дипломом відмінного закінчення Поліцейської академії. Її взяли, попрацювавши там місяць, вона чудово показала себе, і поступово підвищилась до звання Лейтенант .Якось увечері знову зателефонував Коля. Він сказав, що знає про роботу Марії.І запропонував йому угоду, вони знайдуть убивцю матері, але вона продаватиме їм нелегальну зброю з патронами, отриману під час перестрілок зі злочинцями та продаватиме маски. Вона погодилась.
Теперішній час:
Наразі Марія працює на посаді Полковника НПУ м.Київ.Їй подобається стежити за своїми колегами, служити закону. Вона завжди допомагає особовому складу. Рафаєль Кенді - це людина, яка прийняла Марину до лав НПУ.Тепер вона разом зі старшим складом, колегами покращує роботу НПУта безпосередньо допомагає своїм колегам. Також під час перестрілок вона збирає зі злочинців зброю, патрони та зриває маски. Коли у неї збирається необхідний обсяг, вона зв'язується з людиною з MS-13, якій вона це все продає, далі ця людина відправляє це все до Дніпра,щоб упіймати вбивць матері. Також вона часто може виплеснути свій гнів на людей, коли вона уже на взводі через травмовану дитячу психіку. Через те, що вона у дитинстві була обмежена грошима, їй хотілося заробляти все більше і більше, щоб купити собі все, що хоче. Вона хоче, щоб коли у неї були діти, вони собі ні в чому не відмовляли. У неї залишився батько у Дніпрі який теж жив не багато. Марія почала брати хабарі у злочинців та порушників, продавати їм патрони,підвищувати та приймати іспити у військових за гроші, щоб підняти свій фінансовий стан.
