Опис
Ім'я: Матвій.
Прізвище: Мерфі.
По батькові: Романович.
Національність: Українець.
Зріст та вага: 184См|64Кг.
Колір очей: Голубі.
Колір волосся: темно-коричневе.
Сімейний стан: Неодружений.
Місто народження: Харьківська обл.
Батьки: Рома Мерфі та Анастасія Мерфі.
Стать: Чоловіча.
Зовнишній вигляд: Сильний та мужній чоловік.
Батьки I
Мати Матвія звали Анастасія. Тендітна та красива жінка.
Забеспечувала свою сім'ю турботою. Анастасія завжди
підтримувала свого сина та любила, вірила у нього.
Вона робила все можливе щоб забеспечити затішок у сім'ї.
Дуже хотіла забезпечити сина затішком та освітою.
Батька Матвія звали Рома. Він працював будівельником
багато років щоб забеспечити сім'ю.
Він був родом із Донецька. Батько Матвій завжди любив
сина, підтримував та дуже любив Анастасію. Він завжди
був поруч у труднощі з Анастасією. Дуже піклувався про
мою освіту.
Дитинство ІІ
Матвій Мерфі хлопчик який народився
19.09.1997 Восени у Харьківській обл.
Себе в дитинстві я непам'ятаю,
лише по фото та по розкаскам Анастасії.
Матвія дуже любили у сім'ї, і у Матвія
був кращий лруг Дмитро.
У 6 років мене повели у дет-садок.
Дмитра також превели у наш дет-садок,
я був дуже радий від цієї новини.
У садку мені дуже сподобалося бути,
але на канікули я їздив у село до бабусі.
Бабуся дуже мене любила, купляла
різні солодощі та подарунки.
Бабусю я любив сильно та село мені також сподобалося.
Я любив грати у футбол у селі, також любив плавати
у річці, неподалік від хати.
Коли мені стукнуло 7 років
ми поїхали у село, празнувати
моє день народження.
Бабуся мені подарувала
дуже крутий футбольний м'яч,
про який я вже давно мріяв.
Анастасія моя мама подарувала
рукави для плавання.
А Рома мій тато нажаль залишився
на роботі, томущо його не відпустили.
його начальник був дуже злим,
і не доплачував зарплату татові.
Але тато приніс дуже багато
солодощів та велетеньський торт.
Шкільні роки ІІІ
Початкова школа І (1/3)
У перший клас я пішов коли мені було сім років.
Мені там недуже сподобалося, томущо
Мій найкращий друг Дмитро переїхав жити в Київ.
І у школі я був сам без друзів, але я бистро
знайшов новий, але сумував за Дмитром.
Я ходив у секцію по футболу, але
із-за того що у школі було
дуже велике навантаження
я просто не встигав ходити на футбол.
По мені сумували на секції,
томущо я дуже добре грав у футбол,
також за мною сумував мій тренер,
але я все-одно не забуду про футбол.
Всі моїоднокласники вже
знали всю таблицю множення а я ще ні.
Але коли мені настало вже дев'ять
років і я перейшов у четвертий клас
мені там дуже сподобалося,
але я розумів що коли я перейду у
п'ятий клас то у нас буде друга вчителька/вчитель,
а наша вчителька була дуже добра.
Середня школа ІІ (2/3)
Мені настало одинадцять років
і я перейшов у п'ятий клас.
Мені там недуже сподобалося,
томущо я недуже розумів нові теми,
але всеодно нас доганяв шкільну програму.
Я дужже любив їсти з друзями
чіпси, сухарики пити кокаколу,
але у ті часи це було дуже популярно,
клянчив гроші на цю гидоту у юатьків,
але я дуже на них підсів і їв
цю всю хімію кожний день.
Із-за цієї гидоти у мене з''явився гастрид.
Мене повезли у лікарню, томущо
живіт болів неймовірно боляче.
Я лежав у лікарні 2-3 місяці.
Після гастриту я пішов
у школу і час пролетів так бистро
що не замітив що
я вже у старшій школі.
Старша школа ІІІ (3/3)
Нарешті, десятий клас,
ще один рік і я вільний,
але я не задумувався що ще
потрібно закінчити універсетет.
У мене з'явиллася мрі'я
стати працівником СБУ,
мені так сподобалося
як працює СБУ.
Я кожжними днями
дивився відео як працює СБУ.
Але мені потрібно було
здобути військовий квиток,
мені потрбвно піти у армію.
У мене виходило зі всіма придметами,
я був відмінником у класі.
Я дуже старанно вчився
щоб здобути своєї мрії Стати СБУ.
Старша школа минала дуже бистро.
Я навіть не замітив
як пролетіла
старша школа.
Студенські роки IV
Шкільні іспити я склав
на відмінно. Вчитися
на СБУ мені неймовірно
сподобалося, навіть
викладачі мене
ставили на приклад
усім одно-групникам.
Я йшов на золоту медаль,
АЛЕ було одне велике АЛЕ
Фізкультура, я був дуже
товстим, но я розумів
що мене таким у СБУ
ніколи не приймуть,
я навіть віджиматися не можу
на мене навіть форма не налізе.
І я вирішив ходити у качалку.
Я дуже довго ходив у качалку,
але я не розумів
чому я не худію,
я навіть не додумався
що я їм дуже багато для мене
лишнього. Коли я перстав їсти
лишні калорії то я замітно
похудів, навіть кубики
пресса було видно.
Універсетет я закінчив
на золоту медаль.
ЗСУ V
Коли я закінчив
універсетет я прийшов
додому і замітив щось
у почтовому ящику,
я туда заглянув і там...
Повістка у армію,
я був злим томущо
я хотів трішки від-дихнути
від універсетета у тут ще повістка.
Коли я прийшов додому я все
розказав батькам. Вони дуже
були сумними, але відвезли
мене у воїнкомат.
Мені потрібно-було
підвищитися до солдата
щоб отримати військовий
квиток. Я був рекрутом,
але я здав
всі іспити на підвищення.
І нарешті я став солдатом,
і мені вручили військовий
квиток.
Доросле життя VI
Наразі Матвій проживає
у місті Дніпрі. Також
віін достиг усіх своїх
мрій, і наразі займає
дуже добру посаду
у СБУ а саме Полковника.
У Матвія покищо немає жінки,
наразі у нього дуже багато друзів,
та спів-робітників.
У матвія наразі є
дві машини та одна квартира.
Він дуже любить свою роботу СБУ.
Його колеги та Матвій
затримали дуже багато
правопорушників,
має повагу до своїх колег.
Та з шаною ставиться до людей.
Ім'я: Матвій.
Прізвище: Мерфі.
По батькові: Романович.
Національність: Українець.
Зріст та вага: 184См|64Кг.
Колір очей: Голубі.
Колір волосся: темно-коричневе.
Сімейний стан: Неодружений.
Місто народження: Харьківська обл.
Батьки: Рома Мерфі та Анастасія Мерфі.
Стать: Чоловіча.
Зовнишній вигляд: Сильний та мужній чоловік.
Батьки I
Мати Матвія звали Анастасія. Тендітна та красива жінка.
Забеспечувала свою сім'ю турботою. Анастасія завжди
підтримувала свого сина та любила, вірила у нього.
Вона робила все можливе щоб забеспечити затішок у сім'ї.
Дуже хотіла забезпечити сина затішком та освітою.
Батька Матвія звали Рома. Він працював будівельником
багато років щоб забеспечити сім'ю.
Він був родом із Донецька. Батько Матвій завжди любив
сина, підтримував та дуже любив Анастасію. Він завжди
був поруч у труднощі з Анастасією. Дуже піклувався про
мою освіту.
Дитинство ІІ
Матвій Мерфі хлопчик який народився
19.09.1997 Восени у Харьківській обл.
Себе в дитинстві я непам'ятаю,
лише по фото та по розкаскам Анастасії.
Матвія дуже любили у сім'ї, і у Матвія
був кращий лруг Дмитро.
У 6 років мене повели у дет-садок.
Дмитра також превели у наш дет-садок,
я був дуже радий від цієї новини.
У садку мені дуже сподобалося бути,
але на канікули я їздив у село до бабусі.
Бабуся дуже мене любила, купляла
різні солодощі та подарунки.
Бабусю я любив сильно та село мені також сподобалося.
Я любив грати у футбол у селі, також любив плавати
у річці, неподалік від хати.
Коли мені стукнуло 7 років
ми поїхали у село, празнувати
моє день народження.
Бабуся мені подарувала
дуже крутий футбольний м'яч,
про який я вже давно мріяв.
Анастасія моя мама подарувала
рукави для плавання.
А Рома мій тато нажаль залишився
на роботі, томущо його не відпустили.
його начальник був дуже злим,
і не доплачував зарплату татові.
Але тато приніс дуже багато
солодощів та велетеньський торт.
Шкільні роки ІІІ
Початкова школа І (1/3)
У перший клас я пішов коли мені було сім років.
Мені там недуже сподобалося, томущо
Мій найкращий друг Дмитро переїхав жити в Київ.
І у школі я був сам без друзів, але я бистро
знайшов новий, але сумував за Дмитром.
Я ходив у секцію по футболу, але
із-за того що у школі було
дуже велике навантаження
я просто не встигав ходити на футбол.
По мені сумували на секції,
томущо я дуже добре грав у футбол,
також за мною сумував мій тренер,
але я все-одно не забуду про футбол.
Всі моїоднокласники вже
знали всю таблицю множення а я ще ні.
Але коли мені настало вже дев'ять
років і я перейшов у четвертий клас
мені там дуже сподобалося,
але я розумів що коли я перейду у
п'ятий клас то у нас буде друга вчителька/вчитель,
а наша вчителька була дуже добра.
Середня школа ІІ (2/3)
Мені настало одинадцять років
і я перейшов у п'ятий клас.
Мені там недуже сподобалося,
томущо я недуже розумів нові теми,
але всеодно нас доганяв шкільну програму.
Я дужже любив їсти з друзями
чіпси, сухарики пити кокаколу,
але у ті часи це було дуже популярно,
клянчив гроші на цю гидоту у юатьків,
але я дуже на них підсів і їв
цю всю хімію кожний день.
Із-за цієї гидоти у мене з''явився гастрид.
Мене повезли у лікарню, томущо
живіт болів неймовірно боляче.
Я лежав у лікарні 2-3 місяці.
Після гастриту я пішов
у школу і час пролетів так бистро
що не замітив що
я вже у старшій школі.
Старша школа ІІІ (3/3)
Нарешті, десятий клас,
ще один рік і я вільний,
але я не задумувався що ще
потрібно закінчити універсетет.
У мене з'явиллася мрі'я
стати працівником СБУ,
мені так сподобалося
як працює СБУ.
Я кожжними днями
дивився відео як працює СБУ.
Але мені потрібно було
здобути військовий квиток,
мені потрбвно піти у армію.
У мене виходило зі всіма придметами,
я був відмінником у класі.
Я дуже старанно вчився
щоб здобути своєї мрії Стати СБУ.
Старша школа минала дуже бистро.
Я навіть не замітив
як пролетіла
старша школа.
Студенські роки IV
Шкільні іспити я склав
на відмінно. Вчитися
на СБУ мені неймовірно
сподобалося, навіть
викладачі мене
ставили на приклад
усім одно-групникам.
Я йшов на золоту медаль,
АЛЕ було одне велике АЛЕ
Фізкультура, я був дуже
товстим, но я розумів
що мене таким у СБУ
ніколи не приймуть,
я навіть віджиматися не можу
на мене навіть форма не налізе.
І я вирішив ходити у качалку.
Я дуже довго ходив у качалку,
але я не розумів
чому я не худію,
я навіть не додумався
що я їм дуже багато для мене
лишнього. Коли я перстав їсти
лишні калорії то я замітно
похудів, навіть кубики
пресса було видно.
Універсетет я закінчив
на золоту медаль.
ЗСУ V
Коли я закінчив
універсетет я прийшов
додому і замітив щось
у почтовому ящику,
я туда заглянув і там...
Повістка у армію,
я був злим томущо
я хотів трішки від-дихнути
від універсетета у тут ще повістка.
Коли я прийшов додому я все
розказав батькам. Вони дуже
були сумними, але відвезли
мене у воїнкомат.
Мені потрібно-було
підвищитися до солдата
щоб отримати військовий
квиток. Я був рекрутом,
але я здав
всі іспити на підвищення.
І нарешті я став солдатом,
і мені вручили військовий
квиток.
Доросле життя VI
Наразі Матвій проживає
у місті Дніпрі. Також
віін достиг усіх своїх
мрій, і наразі займає
дуже добру посаду
у СБУ а саме Полковника.
У Матвія покищо немає жінки,
наразі у нього дуже багато друзів,
та спів-робітників.
У матвія наразі є
дві машини та одна квартира.
Він дуже любить свою роботу СБУ.
Його колеги та Матвій
затримали дуже багато
правопорушників,
має повагу до своїх колег.
Та з шаною ставиться до людей.
Останнє редагування:
