(ПІБ):Бабієнко Назар Назарович
Стать: Чоловіча
Мати - Бабієнко Олена Василівна
Батько - Бабієнко Назар Петрович
Зріст та вага: Зріст 190 см, вага 105 кг
Дата народження: 25 червня 2009 року
Вік: 16
Місце народження: Україна, м. Дніпро
Національність: Українець
Місце проживання: Україна, м. Дніпро
Захоплення: Американський футбол, шахи, історія військових стратегій.
Сімейний стан: Неодружений
Статура: Атлетична
Колір очей: Карий
Зачіска: Напів світле, пишне волосся, класична стрижка.
Відмітні знаки: Шрам над правою бровою (наслідок дитячої травми).
Розділ 1. Народження
У Дніпрі 25 червня 2009 р. точно о 17:45 у Міському Клінічному Пологовому будинку №1 народився Бабієнко Назар Назарович. Його батьки були надзвичайно впливовими та зайнятими людьми. Мати, Олена Василівна, була успішною юрисконсультом у великій будівельній корпорації, а батько, Назар Петрович, визнаним фінансистом та економістом, який часто працював над державними проєктами. Вони забезпечували синові високий рівень життя, але катастрофічно не могли виділити достатньо часу та уваги.
Назар зростав із постійним відчуттям самотності, його виховання було повністю перекладено на бабусю Людмилу та дідуся Олександра. Саме дідусь став для нього взірцем особистості, прищепивши любов до шахів та історії військових стратегій, що суттєво розвинуло аналітичні здібності Назара. Фізично Назар зростав великим та кремезним, його зріст 190 см та вага 105 кг рано зумовили атлетичну статуру. Він майже не бачив батьків, які постійно були у відрядженнях, тож дім для нього став лише місцем ночівлі.
Розділ 2. Юність
У 2015 р. Назар вступив до елітної Дніпровської гімназії №9. Він був здібним учнем, особливо у сфері точних та історичних дисциплін, проте його прямолінійність та схильність до конфлікту з вчителями не дозволяли йому стати «улюбленцем» адміністрації. У віці 10 років його дитинство обірвала трагедія: раптова смерть дідуся Олександра від інфаркту. Це був перший серйозний удар, і Назар став більш замкненим та агресивним.
У віці 13 років, намагаючись заповнити порожнечу і знайти визнання, Назар потрапив під небезпечний вплив старших школярів. Під тиском та погрозами фізичної розправи, Назар зламався і вперше спробував сигарети та алкоголь. Його життєві принципи почали занепадати, а оцінки погіршилися.
У 15 років сім'ю наздогнала нова катастрофа – батько загинув за загадкових обставин в автокатастрофі. Мати, не витримавши удару, занурилася в глибоку депресію та алкоголізм, повністю відмовившись від сина. Назара передали під опіку тітці Зінаїді. Вона ставилася до нього зневажливо, як до тягаря, і він жив у холодних стінах та постійному фінансовому дискомфорті.
Розділ 3. Студентські роки
У 2025 р. Назар вступив до Дніпровського Технологічного Коледжу на спеціальність, що пов'язана з інформаційною безпекою. Через постійний фінансовий тиск та неможливість знайти роботу, Назар почав займатися дрібними крадіжками у магазинах та на вулиці. Ці незаконні дії привернули увагу поліції, і Назара поставили на облік.
Одного разу, під час спроби пограбувати жінку, Назар обрав не ту ціль – він вихопив гаманець у дружини впливового кримінального авторитета Дніпра, Ярослава Ковальчука, відомого як «Шеф». Назара було затримано людьми «Шефа» і доставлено на склад, де йому висунули жорсткий ультиматум: 500 тисяч гривень компенсації протягом 7 днів, або ж він прощається зі своїм здоров'ям.
Назар усвідомлював, що не зможе знайти таку суму легально, але на четвертий день розпачу випадково зустрів Михайла, старого друга батька, який працював у банківській сфері. Михайло розкрив Назару таємницю: батько залишив на нього значний інвестиційний фонд і страховий поліс, доступ до якого можна було отримати за надзвичайних обставин, на що він використав свої зв'язки.
Розділ 4. Наші дні
У 2025 р. Назар Бабієнко, напередодні свого сімнадцятиріччя, отримав доступ до свого законного спадку: понад 12 мільйонів гривень, та автомобіль. Його першим кроком було повернення боргу «Шефу» і повний розрив з кримінальним світом.
Цей момент став поворотним: Назар рішуче покінчив зі шкідливими звичками, повністю зосередився на спорті та навчанні. Він почав відвідувати психолога, щоб вилікувати глибокі психологічні травми та навчитися контролювати свою агресію. Отримавши фінансову свободу, Назар інвестував у технологічний стартап.
Тепер його життєва ціль – служіння на благо суспільства. Використовуючи свій важкий досвід, отриманий на вулицях, та свої аналітичні навички, Назар мріє стати частиною Державної Структури, можливо, у спеціальних підрозділах. Він прагне використовувати свій «кодекс поганого копа» для боротьби зі злочинністю та корупцією зсередини, щоб не допустити, аби інші молоді люди повторили його гіркий шлях.
Стать: Чоловіча
Мати - Бабієнко Олена Василівна
Батько - Бабієнко Назар Петрович
Зріст та вага: Зріст 190 см, вага 105 кг
Дата народження: 25 червня 2009 року
Вік: 16
Місце народження: Україна, м. Дніпро
Національність: Українець
Місце проживання: Україна, м. Дніпро
Захоплення: Американський футбол, шахи, історія військових стратегій.
Сімейний стан: Неодружений
Статура: Атлетична
Колір очей: Карий
Зачіска: Напів світле, пишне волосся, класична стрижка.
Відмітні знаки: Шрам над правою бровою (наслідок дитячої травми).
Розділ 1. Народження
У Дніпрі 25 червня 2009 р. точно о 17:45 у Міському Клінічному Пологовому будинку №1 народився Бабієнко Назар Назарович. Його батьки були надзвичайно впливовими та зайнятими людьми. Мати, Олена Василівна, була успішною юрисконсультом у великій будівельній корпорації, а батько, Назар Петрович, визнаним фінансистом та економістом, який часто працював над державними проєктами. Вони забезпечували синові високий рівень життя, але катастрофічно не могли виділити достатньо часу та уваги.
Назар зростав із постійним відчуттям самотності, його виховання було повністю перекладено на бабусю Людмилу та дідуся Олександра. Саме дідусь став для нього взірцем особистості, прищепивши любов до шахів та історії військових стратегій, що суттєво розвинуло аналітичні здібності Назара. Фізично Назар зростав великим та кремезним, його зріст 190 см та вага 105 кг рано зумовили атлетичну статуру. Він майже не бачив батьків, які постійно були у відрядженнях, тож дім для нього став лише місцем ночівлі.
Розділ 2. Юність
У 2015 р. Назар вступив до елітної Дніпровської гімназії №9. Він був здібним учнем, особливо у сфері точних та історичних дисциплін, проте його прямолінійність та схильність до конфлікту з вчителями не дозволяли йому стати «улюбленцем» адміністрації. У віці 10 років його дитинство обірвала трагедія: раптова смерть дідуся Олександра від інфаркту. Це був перший серйозний удар, і Назар став більш замкненим та агресивним.
У віці 13 років, намагаючись заповнити порожнечу і знайти визнання, Назар потрапив під небезпечний вплив старших школярів. Під тиском та погрозами фізичної розправи, Назар зламався і вперше спробував сигарети та алкоголь. Його життєві принципи почали занепадати, а оцінки погіршилися.
У 15 років сім'ю наздогнала нова катастрофа – батько загинув за загадкових обставин в автокатастрофі. Мати, не витримавши удару, занурилася в глибоку депресію та алкоголізм, повністю відмовившись від сина. Назара передали під опіку тітці Зінаїді. Вона ставилася до нього зневажливо, як до тягаря, і він жив у холодних стінах та постійному фінансовому дискомфорті.
Розділ 3. Студентські роки
У 2025 р. Назар вступив до Дніпровського Технологічного Коледжу на спеціальність, що пов'язана з інформаційною безпекою. Через постійний фінансовий тиск та неможливість знайти роботу, Назар почав займатися дрібними крадіжками у магазинах та на вулиці. Ці незаконні дії привернули увагу поліції, і Назара поставили на облік.
Одного разу, під час спроби пограбувати жінку, Назар обрав не ту ціль – він вихопив гаманець у дружини впливового кримінального авторитета Дніпра, Ярослава Ковальчука, відомого як «Шеф». Назара було затримано людьми «Шефа» і доставлено на склад, де йому висунули жорсткий ультиматум: 500 тисяч гривень компенсації протягом 7 днів, або ж він прощається зі своїм здоров'ям.
Назар усвідомлював, що не зможе знайти таку суму легально, але на четвертий день розпачу випадково зустрів Михайла, старого друга батька, який працював у банківській сфері. Михайло розкрив Назару таємницю: батько залишив на нього значний інвестиційний фонд і страховий поліс, доступ до якого можна було отримати за надзвичайних обставин, на що він використав свої зв'язки.
Розділ 4. Наші дні
У 2025 р. Назар Бабієнко, напередодні свого сімнадцятиріччя, отримав доступ до свого законного спадку: понад 12 мільйонів гривень, та автомобіль. Його першим кроком було повернення боргу «Шефу» і повний розрив з кримінальним світом.
Цей момент став поворотним: Назар рішуче покінчив зі шкідливими звичками, повністю зосередився на спорті та навчанні. Він почав відвідувати психолога, щоб вилікувати глибокі психологічні травми та навчитися контролювати свою агресію. Отримавши фінансову свободу, Назар інвестував у технологічний стартап.
Тепер його життєва ціль – служіння на благо суспільства. Використовуючи свій важкий досвід, отриманий на вулицях, та свої аналітичні навички, Назар мріє стати частиною Державної Структури, можливо, у спеціальних підрозділах. Він прагне використовувати свій «кодекс поганого копа» для боротьби зі злочинністю та корупцією зсередини, щоб не допустити, аби інші молоді люди повторили його гіркий шлях.
