Дитинство/Навчання:
Мальтаро Ярослав Дмитрович народився 16 вересня 2000 року у м.Гостомель.Батько Дмитро був звичайним водієм,мати Ірина була юристом яка дуже довго працювала для того щоб сину добре жилося і він ні вчому собі не відмовляв. Через те що батьки Ярика багато часу проводили на роботі то з Яриком багато часу проводила бабуся Валя яка розповідала йому цікаві історії про своє життя, також вони часто готували якісь смаколики так як Ярик був прихильником солодкої їжі .Ярослав був першим сином у сім’ї і дорогоцінним своїм батькам якого дуже сильно любили.Батько надіявся що син буде підприємцем,мати ж натомість вірила в те що син буде мати юридичну освіту і професію.Ріс Ярик як звичайний хлопчик,любив грати в футбол на подвірʼї, якось раз проходив тренер біля майданчику де він грав в футбол і він ним дуже зацікавився, він вирішив запропонувати Ярику прийти на тренування. Ярик прийшов на тренування, і почав займатись професійно футболом але травма коліна не дала йому можливості розвиватися в футболі. ранні роки пройшли на подворʼї,лишень в 6 років Ярика віддали до дитячого садка де він пробув всього один рік.Далі Ярика віддали до школи.Друзів собі він знайшов швидко, адже був доволі сильним і багато хто дружив з ним заради захисту.Перші п’ять класів пройшли чудово.Ярик непогано навчався,старався і прагнув бути відмінником.Вчителі не зовсім сприймали Ярика,адже у школі переважала корупція між викладачами і учнями.Ярик про це знав але натомість нічого не міг зробити.Відношення до навчання змінилося,Ярик розумів що як йому не старатися всеодно він не витягне на відмінно і на грамоту.Уже на 2-му семестрі Ярик забив на навчання і почав думати як заробляти гроші,адже батьки не могли сплачувати всі потреби сина,який доволі багато хотів.Ярик був дуже розумний і мав великі здібності до навчання,отож робив Д/З для інших за невелику плату.Одного разу Ярика обманули та ще й підставили перед викладачами,що дуже обурило хлопця.Він вирішив що помститься за це.
Після 9-го класу Ярика очікувала одна дорога-військовий ліцей.Там він вільно себе почував,фізична підготовка була на вищому рівні інші нормативи почали підтягуватись згодом тому що Ярик почав знову грати в футбол як в дитинстві і показував гарний рівень але на той момент було вже пізно починати футбольну карʼєру.Ярик був спостережливим і побачив що і в коледжі є та ж сама корупція.Хоч Ярик і не підпадав під ці схеми йому було огидно знати і переживати це. У ліцеї Ярик познайомився з одним хлопцем якого звали Славік.
Разом вони закінчили військовий ліцей,і розійшлися тому що Славік вирішив піти до Національної поліції а Ярик до Служби Безпеки України .
Робота/Доросле Життя:
В 22 роки Ярика вирішили звільнити з Служби безпеки України через те що він не здав нормативи.Ярик не міг визначитися ким стати.Нормальних вакансій не було,гроші треба були вже не міг сидіти на шиї у батьків.Одного дня Ярику подзвонив його давній друг Славік і запропонував піти в поліцію Дніпра.Хлопець охоче погодився,адже варіантів не було а робота в Поліції рахувалася престижною.Разом хлопці доволі швидко себе проявили і отримали високі звання.День за днем йшов, вони ловили злочинців які несли загрозу для життя.Настав один день про який ніхто не очікував,Славіка призначили на посаду Заступника Начальника ГУНП і вручили звання Полковника.Хлопці дуже гарно працювали і мали неабиякі повноваження,та цього не очікував ніхто…Пройшов час і Славік став Начальником ГУНП м.Дніпра Генералом Поліції.Ярик продовжував працювати до одного дня коли Славік викликав його до себе.Увійшовши в кабінет Ярик побачив Міністра МВС і самого Генерала який наголосив йому за призначення на заступника начальника ГУНП і звання Полковник Поліції.Ярик не вірив своїм очам.Він ніколи навіть не мріяв про такий титул.Після того як Ярику вручили нові погони він відразу похвалився батькам, вони дуже були щасливі за свого сина.
Шлях Слизької Доріжки:
Ярик працював і радів життю мавши дуже велику зарплату.Одного дня в поліцію завітала мама одного учня зі школи де вчився Ярик зі скаргою на викладачів стосовно корупції.
Ярик згадав ці часи, і дуже спалахнув гнівом.Він вирішив карати винних.Спроби кримінального провадження були марними,адже навколо крутилися величезні гроші за які вищі урядовці покривали школу і викладачів.Ярик зрозумівши що не буде правосуддя вирішив діяти по-іншому.Зустрівши після робочої зміни одного з викладачів з хабарем в руках Ярик отримав перший хабар в житті.Викладач пішов на угоду ділити прибуток 50/50 за умови співпраці і прикриття.Це і було першим гріхом.Далі лише так Ярик і міг працювати.
Наші дні:
Наразі Ярик дуже поважна людина у Дніпрі.Багато хто завдяки грошам і йому можуть спати спокійно.Він має непогані кошти і може собі дозволити багато чого.На даний час Ярик має звʼязки з СБУ м.Дніпро які іноді також йому допомагають не патрапити в халепу.Ніхто наразі не зміг розсекретити Ярика в його діяннях так як він працює тихо і обережно. Після того як Ярик почав брати хабарі він зміг собі придбати декілька дорогих автівок, великий та красивий дім, також він придбав квартиру батькам в самому центрі м.Харків ну і звісно автомобіль матері та батьку.
Мальтаро Ярослав Дмитрович народився 16 вересня 2000 року у м.Гостомель.Батько Дмитро був звичайним водієм,мати Ірина була юристом яка дуже довго працювала для того щоб сину добре жилося і він ні вчому собі не відмовляв. Через те що батьки Ярика багато часу проводили на роботі то з Яриком багато часу проводила бабуся Валя яка розповідала йому цікаві історії про своє життя, також вони часто готували якісь смаколики так як Ярик був прихильником солодкої їжі .Ярослав був першим сином у сім’ї і дорогоцінним своїм батькам якого дуже сильно любили.Батько надіявся що син буде підприємцем,мати ж натомість вірила в те що син буде мати юридичну освіту і професію.Ріс Ярик як звичайний хлопчик,любив грати в футбол на подвірʼї, якось раз проходив тренер біля майданчику де він грав в футбол і він ним дуже зацікавився, він вирішив запропонувати Ярику прийти на тренування. Ярик прийшов на тренування, і почав займатись професійно футболом але травма коліна не дала йому можливості розвиватися в футболі. ранні роки пройшли на подворʼї,лишень в 6 років Ярика віддали до дитячого садка де він пробув всього один рік.Далі Ярика віддали до школи.Друзів собі він знайшов швидко, адже був доволі сильним і багато хто дружив з ним заради захисту.Перші п’ять класів пройшли чудово.Ярик непогано навчався,старався і прагнув бути відмінником.Вчителі не зовсім сприймали Ярика,адже у школі переважала корупція між викладачами і учнями.Ярик про це знав але натомість нічого не міг зробити.Відношення до навчання змінилося,Ярик розумів що як йому не старатися всеодно він не витягне на відмінно і на грамоту.Уже на 2-му семестрі Ярик забив на навчання і почав думати як заробляти гроші,адже батьки не могли сплачувати всі потреби сина,який доволі багато хотів.Ярик був дуже розумний і мав великі здібності до навчання,отож робив Д/З для інших за невелику плату.Одного разу Ярика обманули та ще й підставили перед викладачами,що дуже обурило хлопця.Він вирішив що помститься за це.
Після 9-го класу Ярика очікувала одна дорога-військовий ліцей.Там він вільно себе почував,фізична підготовка була на вищому рівні інші нормативи почали підтягуватись згодом тому що Ярик почав знову грати в футбол як в дитинстві і показував гарний рівень але на той момент було вже пізно починати футбольну карʼєру.Ярик був спостережливим і побачив що і в коледжі є та ж сама корупція.Хоч Ярик і не підпадав під ці схеми йому було огидно знати і переживати це. У ліцеї Ярик познайомився з одним хлопцем якого звали Славік.
Разом вони закінчили військовий ліцей,і розійшлися тому що Славік вирішив піти до Національної поліції а Ярик до Служби Безпеки України .
Робота/Доросле Життя:
В 22 роки Ярика вирішили звільнити з Служби безпеки України через те що він не здав нормативи.Ярик не міг визначитися ким стати.Нормальних вакансій не було,гроші треба були вже не міг сидіти на шиї у батьків.Одного дня Ярику подзвонив його давній друг Славік і запропонував піти в поліцію Дніпра.Хлопець охоче погодився,адже варіантів не було а робота в Поліції рахувалася престижною.Разом хлопці доволі швидко себе проявили і отримали високі звання.День за днем йшов, вони ловили злочинців які несли загрозу для життя.Настав один день про який ніхто не очікував,Славіка призначили на посаду Заступника Начальника ГУНП і вручили звання Полковника.Хлопці дуже гарно працювали і мали неабиякі повноваження,та цього не очікував ніхто…Пройшов час і Славік став Начальником ГУНП м.Дніпра Генералом Поліції.Ярик продовжував працювати до одного дня коли Славік викликав його до себе.Увійшовши в кабінет Ярик побачив Міністра МВС і самого Генерала який наголосив йому за призначення на заступника начальника ГУНП і звання Полковник Поліції.Ярик не вірив своїм очам.Він ніколи навіть не мріяв про такий титул.Після того як Ярику вручили нові погони він відразу похвалився батькам, вони дуже були щасливі за свого сина.
Шлях Слизької Доріжки:
Ярик працював і радів життю мавши дуже велику зарплату.Одного дня в поліцію завітала мама одного учня зі школи де вчився Ярик зі скаргою на викладачів стосовно корупції.
Ярик згадав ці часи, і дуже спалахнув гнівом.Він вирішив карати винних.Спроби кримінального провадження були марними,адже навколо крутилися величезні гроші за які вищі урядовці покривали школу і викладачів.Ярик зрозумівши що не буде правосуддя вирішив діяти по-іншому.Зустрівши після робочої зміни одного з викладачів з хабарем в руках Ярик отримав перший хабар в житті.Викладач пішов на угоду ділити прибуток 50/50 за умови співпраці і прикриття.Це і було першим гріхом.Далі лише так Ярик і міг працювати.
Наші дні:
Наразі Ярик дуже поважна людина у Дніпрі.Багато хто завдяки грошам і йому можуть спати спокійно.Він має непогані кошти і може собі дозволити багато чого.На даний час Ярик має звʼязки з СБУ м.Дніпро які іноді також йому допомагають не патрапити в халепу.Ніхто наразі не зміг розсекретити Ярика в його діяннях так як він працює тихо і обережно. Після того як Ярик почав брати хабарі він зміг собі придбати декілька дорогих автівок, великий та красивий дім, також він придбав квартиру батькам в самому центрі м.Харків ну і звісно автомобіль матері та батьку.
