Владислав народився 14 червня 1990, народився в м. Нікополь, Дніпропетровської області у звичайній сім'ї. Мати працювала в школі на посаді викладача початкових класів, вона була дуже чуйним та доброзичливим вихователем. Вона дуже добре ставилася до своєї роботи та була одна з кращих вихователів у школі. Її постійно хвалили, та надавали змоги знайомитися з новими та новими діточками. Батько працював у прокуратурі м. Нікополь, де займав посаду прокурора. Він був дуже хорошим співробітником і мав спортивну статуру, і завдяки цьому йому легко давалися фізичні навантаження. Сам же Владислав був дуже слухняним хлопчиком, та завжди слухався старших, не влазив в конфлікти та поводив себе чемно. У Владислава дитинство пройшло весело, разом зі своїми друзями, з якими він проводив на подвір'ї дуже багато часу.
Але згодом Владислав знову проїжджав повз той же провулок, і там знову був дилер. Все знову ж таки закінчилося хабарем. Владислав потроху почав приймати свою пристрасть до грошей і з часом хабарі увійшли в ужиток його життя, тому що він розумів, що цим він зможе себе повноцінно забезпечувати. Після другого хабара Владиславпридбав собі новий смартфон, що знову ж таки підштовхувало Владислава до нових злочинів.
Минав час, Владислав дедалі більше заглиблювався у кримінальний світ. Він брав дедалі більше грошей. Він не хотів зупинятися, адже за ці гроші він уже встиг придбати собі дорогий будинок в Братському та машину.
Наступний випадок стався вже за кілька місяців після того, як у житті Владислава хабарі вже закріпилися. Владислав потроху почав звикати до того, що гроші в нього є, і став їх витрачати менш розумно. Він почав купувати собі прикраси, в основному годинники та окуляри, оскільки це були його улюблені аксесуари.
ЮНІСТЬ
У 6 років батьки Владислава віддали його до однієї із кращих шкіл, яка була не так близько від їхнього будинку, та Владислав ходив до школи разом зі своїми друзями, бо йому так було цікавіше. З першого класу Владислав полюбив навчання та знайшов нових друзів, з якими почав проводити більше часу, гуляючи з ними на вулиці. В школі Владислав намагався завжди десь приймати участь. Не дивлячись на гарні оцінки, батьки не балували свою дитину. Батьки були в нього відповідальні та суворо-справедливі до виховання свого сина. Закінчивши початкову школу Владислава перевели до класу з посиленим навчанням. Навчання відбувалося в різних напрямках, та йому навчання давалося не так тяжко. Владислава дуже зацікавило подальше життя у сфері правоохоронців, тому закінчивши школу, Владислав поступив до НЮУ ім.Ярослава Мудрого, де навчався на факультеті прокуратури та кримінальної юстиції разом зі своїм найкращим другом Іван зі школи. Всі 4 роки на факультеті, вони провели разом, здобуваючи вищу освіту за даною спеціальністю, мріючи про гарну та найкращу роботу. Навчалися добре, з гарними балами. Постійно за власним бажанням приймали участі в різних спортивним та розумових змаганнях, за що Владислава нагороджували подяками та грамотами.ДОРОСЛЕ ЖИТТЯ
Закінчивши навчання у НЮУ ім.Ярослава Мудрого Владислав проходив практику в Нікопольскій окружній прокуратурі. Після чого, пройшовши практику, батько запропонував йому більш перспективну вакансію. Владислав був прийнятий на службу до Національної Поліції України. Пройшовши співбесіду та склавши перші заліки, за Владиславом було закріплена його перша вогнепальна зброя, та спеціальні засоби. Відпрацювавши один рік, Владислав дуже добре себе зарекомендував на посаді оперуповноваженого карного розшуку Нікопольского районного управління поліції і кожен співробітник його поважав, включно з керівником підрозділу. Владислав постійно виконував вказані законні керівником завдання на найвищому рівні і показував іншим співробітникам, як повинен діяти кожен співробітник Національної поліції України. Керівник Нікополького РУП хвалив Владислава та виписував йому премії та вручав подяки. Владиславу пропонували перевестись до СБУ, обіцяли гарний кар'єрний рост, але він вирішив залишитися в поліції і продовжити свій кар'єрний шлях, бо Владиславу дуже сподобалося місце його роботи і він також якісно продовжив виконувати свої обов'язки. Робота в поліції давалася йому з легкістю, оскільки він мав хороші фізичні показники, які придбав під час навчання в університеті. З часом Владиславу почали пропонувати хабарі, та за такими порушеннями його органи влади ще не спіймали. Владиславу було запропоновано відповідну посаду в лавах поліції міста Дніпро на що він погодився.ПЕРЕЛОМНИЙ МОМЕНТ
Під час патруля в Нікопольскому РУП, в якому Владислав був один, він помітив підозрілу активність у провулку, близько Спортивно оздоровчого комплексу на набережній. Владислав підкрався і почув, що там стоїть дилер, який з хвилини на хвилину має продати партію наркотиків. Владислав почав діяти. Він забіг у провулок, і після рутини затримання сталося щось незвичне. Владиславу вперше запропонували грошей за свободу. Владислав ніколи раніше не стикався з хабарами, тому ця ситуація для нього була вкрай незвичайною. Після того, як дилер озвучив суму хабара, Владислав ще більше почав сумніватися. У результаті після декількох хвилин роздумів та спогадів про своє колишнє розкішне життя, Владислав взяв гроші і відпустив торговця. Вночі Владислава спіткала совість. Він не міг прийняти те, що став частиною того, що зневажав все життя. Його батько завжди показував йому гарний приклад, але життя та обставини змусили його взяти гроші. Два тижні Владислав не міг до кінця визнати те, що він готовий брати хабарі.Але згодом Владислав знову проїжджав повз той же провулок, і там знову був дилер. Все знову ж таки закінчилося хабарем. Владислав потроху почав приймати свою пристрасть до грошей і з часом хабарі увійшли в ужиток його життя, тому що він розумів, що цим він зможе себе повноцінно забезпечувати. Після другого хабара Владиславпридбав собі новий смартфон, що знову ж таки підштовхувало Владислава до нових злочинів.
Минав час, Владислав дедалі більше заглиблювався у кримінальний світ. Він брав дедалі більше грошей. Він не хотів зупинятися, адже за ці гроші він уже встиг придбати собі дорогий будинок в Братському та машину.
Наступний випадок стався вже за кілька місяців після того, як у житті Владислава хабарі вже закріпилися. Владислав потроху почав звикати до того, що гроші в нього є, і став їх витрачати менш розумно. Він почав купувати собі прикраси, в основному годинники та окуляри, оскільки це були його улюблені аксесуари.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
На даний момент Владислав є керівником ГУНП м.Дніпро, генералом поліції. Завдяки службі в лавах поліції Влаидслав став забезпеченим та поважним чоловіком, який також мріє завести свою сім'ю як і всі люди. Владислав продовжує кар'єрний рост та хоче підніматися кар'єрними сходами. Владислав, під час служби як і раніше, займається спортом і прокачує свої фізичні навики. Владислав почав брати хабарі, але робить це так обережно, що доказів на такі дії ні в кого немає. Іноді буває, що Владислав зривається і підвищує свій голос на коллег та громадянських використовуючи нецензурну брань, також може вже недбало ставитись до своєї діяльності, через те що має за плечима опит та знає як працює система.
Останнє редагування:
