--------------------------------------------Дитинство--------------------------------------------
Маркус Альварез народився 10 березня 1983 року в місті Київ в родині військовослужбовця.
Загалом їхня сім’я була забезпечена та розумна, в них був чималий достаток та вони спокійно забезпечували сина.
Батько Маркуса, Володимир Альварез, віддавав службу Збройним Силам України, а також мав звання Підполковника Збройних Сил України. Мати Маркуса, Олена Альварез, навчалась в академії Служби Безпеки України міста Дніпра, а також мала звання Капрала Служби Безпеки України.
Маркус був дуже розумним та кмітливим дитям, с ранніх років, він вже міг вимовляти слово мама і тато. Також Маркус мав свою колекцію військових автомобілів, якими йому подобалося грати. Він мав дуже багато воєнних іграшкових автомобілів, а також в нього був свій іграшковий танк Т-84.
--------------------------------------------Підростаючий малюк--------------------------------------------
Коли Маркусу виповнилося 3 роки, він пішов до елітного дитячого садку, його було запрошено в групу “Метелик”. Під час перебування в дитячому садочку, Маркус знайшов собі багато друзів та товаришів, також він знайшов собі найкращого друга.
Під час сонного часу, Маркус не хотів спати, він був дуже активним та розумним хлопчиною, який хотів розвиватися з кожним кроком. Під час канікул в дитячому садку, Маркус був вдома, та розказував мамі про його успіхи в дитячому садку, про те як в нього з’явилося багато друзів, і що він знайшов собі найкращого друга.
Мати та батько дуже пишались своїм сином, так як він був дружній та справедливий.
Ось і закінчився час, коли Маркус зробить свій перший крок до школи.
--------------------------------------------Шкільний час--------------------------------------------
Ось і настав час, коли Маркусу виповнилося 6 років, і він пішов до 1 класу.
Йому не дуже сподобався графік шкільного процесу, тому що в дитячому садочку дозволено було харчуватись 3 рази на день, бавитись з друзями, та відвідувати тихий час. Коли настав другий навчальний день, Маркус пішов до своєї класної кімнати, він ходив в 1-Б клас, більшість його друзів з садочку ходили з ним в клас, тому він не дуже розчарувався, що більше ніколи не побачить друзів. І ось, Маркусу виповнилося 10 років, та він ходив в 5-Б клас, він був дуже розумний і в нього завжди були хороші оцінки. Прийшовши додому, він побачив дуже багато гостей, які сиділи за столом. Переодягнувшись, Маркус підходив до столу, і раптом він побачив батька, який повернувся додому в нових погонах та шевронах. Він дуже зрадів, так як не бачив свого рідного тата цілих 2 роки. Тато його похвалив за хороше навчання, та запропонував після 9 класу, перейти до нього, у Військово-академічний ліцей безпеки та захисту країни. Маркус з цим погодився, адже з самого дитинства його мрія була отримати звання Полковника Збройних Сил України.
-------------------------------------------Нелегке навчання--------------------------------------------
Після закінчення 9 класу, Маркус пішов по стопам батька, до Військово-академічного ліцею. Навчання в ліцеї було нелегке, окрім навчання потрібних предметів, там була фізкультура, на якій проходили воєнні навчання, це був самий найважчий предмет, на думку Маркуса. Коли хлопчині виповнилося 17 років, він закінчив навчання в Військово-академічному ліцеї, та отримав грамоту, за хороші успіхи у навчанні. Після цього, Маркус вирішив піти на службу в Збройні Сили України, він прийшов до військкомату і його перевели до підрозділу ССО, де Керівником був батько Маркуса.
Після нелегкої перевірки та проходження фізично-воєнного підготування, Маркус отримав звання Майора. Це було його перше високе звання.
--------------------------------------------Доросле життя та робота--------------------------------------------
Батько Маркуса отримав звання Генерала Збройних Сил України, та передав керівництво підрозділу ССО своєму синові. Мати хотіла, щоб син перевівся до неї, в Службу Безпеки України, так як вона отримала звання Полковника Служби Безпеки України та могла допомогти синові підвищуватись на звання вище. Після даної пропозиції, батько підвищив сина на звання Підполковника Збройних Сил України, та він перевівся в Службу Безпеки України міста Дніпра.
Коли Маркусу виповнилося 25 років, він уже мав звання Майора Служби Безпеки України, а його мати була Генералом Служби Безпеки України.
--------------------------------------------Корупційні системи--------------------------------------------
Маркус був на робочій зміні, і побачив, як їхній Полковник Служби Безпеки України підвищує Курсантів Служби Безпеки України за хороші гроші, він вирішив не здавати співробітника, так як йому залишилося зовсім трішки до підвищення на Полковника Служби Безпеки України. Коли Маркус отримав звання Полковника, він вирішив також спробувати корупційни системи, та почав підвищувати співробітників за гроші. Про це ніхто не здогадувався та плани корупції в Служби Безпеки України успішно процвітали. Після чого, Маркус вирішив перевестись назад до батька в Збройних Сил України, та проводити корупційні системи там. Після переводу з Полковника Служби Безпеки України на Полковника Збройних Сил України, до Маркуса підійшов Рекрут, та попросив здати іспит на підвищення, він повів Рекрута за собою, та розказав йому, що він може підвищити його за гроші, Рекруту це сподобалось, так як в нього було багато грошей, і Маркус вирішив підвищити його на Сержанта Збройних Сил України за 750.000 гривень, це був його найбільший корупційний прибуток.
--------------------------------------------Звання у спадок--------------------------------------------
Маркус так і продовжував підвищувати працівників за гроші, в нього на руках було вже більше 50 мільйонів гривень. Коли йому виповнилося 40 років, він вирішив перевестись на Генерала ЗСУ, так як це була обіцянка його батька, якому вже було 64 роки і він вирішив покинути пост Генерала Збройних Сил України через складнощі у здоров’ї.
Після переведення Маркуса з Полковника Збройних Сил України на Генерала Збройних Сил України, більшість співробітників зраділа, тому що він підвищував за гроші, і всім було добре.
--------------------------------------------Закінчення кар'єри--------------------------------------------
Коли Маркусу виповнилося 50 років, він вирішив помаленьку закінчувати свою кар’єру, він ну хотів покидати пост Генерала Збройних Сил України, так як йому ця робота дуже вигідна та корисна, але на жаль в нього були проблеми зі здоров’ям.
--------------------------------------------Підсумок життя корупціонера--------------------------------------------
Він і так був дуже радий, тому що в нього було більше 100 мільйонів гривень, які він заробив способом корупції. Він зрозумів, що більшість його життя була через корупцію. Але це не дуже смутило Маркуса, в нього було майно на 45 мільйонів гривень, а на руках в нього було більше 100 мільйонів гривень.
