Дитинство:
Весна 2000 ріку, у пологовому будинку №6 Києві у звичайній сім’ї народилась 2 дитина Роман. Сім’я мала невелику крамницю на околиці міста, невелику
але затишну квартиру. Матір була прибиральницею у Школі №137 та постійно була зайнята, батько працював особистим водієм в одного з мільярдерів міста, а у вільний час він займався своїм невеличким бізнесом рахуючи це як хобі, тому вихованням займався старший брат Андрій.
Проходили роки, Роман вчився писати, читати, малювати, гуляв пізнаючи найближчі околиці зі своїм братом та просто випробував ‘’Радість Дитинства’’.
У віці 6 років потрібно було пройти мед.комісію перед надходженням до школи, у хлопчика виявили ‘’Аномалію’’ у вигляді високого больового порога, але це ні як не заважало подати документи до школи. У школі хлопчик швидко знайшов спільну мову зі своїми однолітками та десять років дружби пролетіли непомітно. Одним разом Андрій та Роман вирішили ‘’Згадати дитинство’’, та полазити по скелястим місцевостям свого рідного Києва. Роман обігнав Андрія та поліз вище не оглядаючись назад. Майже у самого верху він оглянувся та побачив велику лужу крові під головою свого брата Андрія який не подавав признаків життя. Після цього інциденту Роман дуже довго звинувачував себе в смерті свого брата.
Свідоме життя:
Пройшло два роки, самий час покидати затишне гніздечко та їхати навчатися. За два роки з того самого моменту юнак попав до одного приступного групування яка займалася продажем наркотичних речовин та зброї тим самим добре заробляючи гроші. Якось раз коли Роман закладав одну з партій наркотичної речовини зі своїми друзями з’ясувалось що це був підставне замовлення, але Роман зміг вчасно втекти та не попастися на очі СБУ та НПУ коли вони почали їх штурмувати. В решті решт хлопець за весь часто заробив багато грошей та після момент з підставним замовленням вирішив перервати з ними зв’язок та поїхати навчатися в інше місто. Мавши багато накопичень він вирішив поступити на внутрішню кібербезпеку та віддав документи в Національний Технічний Університет ‘’Дніпровський Політех’’ (НТУ ‘’ДП’’). Під час випуску у 2021 році у Давіда спалахнула ідея поступити до СБУ м.Харків по контракту що і зробив через пів року. У СБУ Давід проходив курс молодого бійця та показував гарні навички володіння зброєю, а також робив максимально якісні свідчення та вчив своїм співслужбовцям відмінній стрільбі як і у нього. У 2022 році Романа та його загін відправили на Бахмутський напрямок для ліквідації наступу на Бахмут. Цей бій був дуже довгим та складним який продовжувався дуже довго. Одного разу коли вони вже доволі далеко відвели війська загарбників від м.Бахмут на них напали з тилу та вбили майже всіх. З нього загину залишилось тільки 3 людини включаючи його самого тому із-за малої кількості їх загін відправили назад додому для відновлення. Близько 3 місяців він відновлювався від отриманих поранень і після виписки з лікарні до нього звернулися з МВС стати на звання Майор ГУНП у м.Києва та він погодився. З того моменту пройшло дуже багато часу. НПУ розвивалося завдяки колишньому Генералу та йому з неймовірною швидкістю. Роман та його Генерал підняли НПУ дуже сильно та до них звертались багато інших міст з приводу допомоги їм. Одним разом коли вони були на спец.операції на Картелі після його закінчення вони почали збиратися та повертатися назад до НПУ, але він та його
напарник трішки не встигли та сталося так що вони залишилися одні біля цього картелю. Невідомо звідки з’являються 2 автомобілі наповненими людьми зі зброєю, напарник не встигши доповісти у рацію отримує дротик зі снодійним та вони обидва виявляються без свідомості. Прокинувшись Роман бачить темний підвал де сидить людина перед ним. Людина починає ставити питання застосовуючи знаряддя питок, але хлопець з неслабких сидів мовчки зрідка посилаючи його куди трохи далі. ‘’Допит’’ не вдався, Роману вкололи невідому речовину та викинули біля ділянки. Через декілька днів у департамент приїжджає 2 автівки з гравіюванням СБУ, вони викликають старший склад, а потім й офіцера. Генерал СБУ віддає приказ о вербуванні офіцера на що Генерал Юлія Малик схвально киває та підписує документ. Таким чином колишній офіцер стає агентом Служби Безпеки та підіймається по кар’єрній драбині. Через час Роман почав брати хабарі за те, щоб людей відпускали з тюрем. Ще через деякий час Романом зацікавилося МВС та відправили людину на перевірку з неймовірно великим хабарем та він її завалив. Йому видали штраф на заборону на виїзд з країни.
Теперішній час:
На кінці року до Романа надійшов електронний лист з Офісу Президента з пропозицією зайняти посаду Підполковника. Роман довго думаючи відповів на їх пропозицію позитивно та погодився стати на Підполковника. Пройшовши всі тести він дав присягу про не розголошення інформації та тримати державну таємницю. І після того Роман був дуже радий! Але усе ж таки він залишився Хабарником, але вже поводитися набагато тихіше і бере Хабарі більше ніж 500.000 .
Кінець.
Весна 2000 ріку, у пологовому будинку №6 Києві у звичайній сім’ї народилась 2 дитина Роман. Сім’я мала невелику крамницю на околиці міста, невелику
але затишну квартиру. Матір була прибиральницею у Школі №137 та постійно була зайнята, батько працював особистим водієм в одного з мільярдерів міста, а у вільний час він займався своїм невеличким бізнесом рахуючи це як хобі, тому вихованням займався старший брат Андрій.
Проходили роки, Роман вчився писати, читати, малювати, гуляв пізнаючи найближчі околиці зі своїм братом та просто випробував ‘’Радість Дитинства’’.
У віці 6 років потрібно було пройти мед.комісію перед надходженням до школи, у хлопчика виявили ‘’Аномалію’’ у вигляді високого больового порога, але це ні як не заважало подати документи до школи. У школі хлопчик швидко знайшов спільну мову зі своїми однолітками та десять років дружби пролетіли непомітно. Одним разом Андрій та Роман вирішили ‘’Згадати дитинство’’, та полазити по скелястим місцевостям свого рідного Києва. Роман обігнав Андрія та поліз вище не оглядаючись назад. Майже у самого верху він оглянувся та побачив велику лужу крові під головою свого брата Андрія який не подавав признаків життя. Після цього інциденту Роман дуже довго звинувачував себе в смерті свого брата.
Свідоме життя:
Пройшло два роки, самий час покидати затишне гніздечко та їхати навчатися. За два роки з того самого моменту юнак попав до одного приступного групування яка займалася продажем наркотичних речовин та зброї тим самим добре заробляючи гроші. Якось раз коли Роман закладав одну з партій наркотичної речовини зі своїми друзями з’ясувалось що це був підставне замовлення, але Роман зміг вчасно втекти та не попастися на очі СБУ та НПУ коли вони почали їх штурмувати. В решті решт хлопець за весь часто заробив багато грошей та після момент з підставним замовленням вирішив перервати з ними зв’язок та поїхати навчатися в інше місто. Мавши багато накопичень він вирішив поступити на внутрішню кібербезпеку та віддав документи в Національний Технічний Університет ‘’Дніпровський Політех’’ (НТУ ‘’ДП’’). Під час випуску у 2021 році у Давіда спалахнула ідея поступити до СБУ м.Харків по контракту що і зробив через пів року. У СБУ Давід проходив курс молодого бійця та показував гарні навички володіння зброєю, а також робив максимально якісні свідчення та вчив своїм співслужбовцям відмінній стрільбі як і у нього. У 2022 році Романа та його загін відправили на Бахмутський напрямок для ліквідації наступу на Бахмут. Цей бій був дуже довгим та складним який продовжувався дуже довго. Одного разу коли вони вже доволі далеко відвели війська загарбників від м.Бахмут на них напали з тилу та вбили майже всіх. З нього загину залишилось тільки 3 людини включаючи його самого тому із-за малої кількості їх загін відправили назад додому для відновлення. Близько 3 місяців він відновлювався від отриманих поранень і після виписки з лікарні до нього звернулися з МВС стати на звання Майор ГУНП у м.Києва та він погодився. З того моменту пройшло дуже багато часу. НПУ розвивалося завдяки колишньому Генералу та йому з неймовірною швидкістю. Роман та його Генерал підняли НПУ дуже сильно та до них звертались багато інших міст з приводу допомоги їм. Одним разом коли вони були на спец.операції на Картелі після його закінчення вони почали збиратися та повертатися назад до НПУ, але він та його
напарник трішки не встигли та сталося так що вони залишилися одні біля цього картелю. Невідомо звідки з’являються 2 автомобілі наповненими людьми зі зброєю, напарник не встигши доповісти у рацію отримує дротик зі снодійним та вони обидва виявляються без свідомості. Прокинувшись Роман бачить темний підвал де сидить людина перед ним. Людина починає ставити питання застосовуючи знаряддя питок, але хлопець з неслабких сидів мовчки зрідка посилаючи його куди трохи далі. ‘’Допит’’ не вдався, Роману вкололи невідому речовину та викинули біля ділянки. Через декілька днів у департамент приїжджає 2 автівки з гравіюванням СБУ, вони викликають старший склад, а потім й офіцера. Генерал СБУ віддає приказ о вербуванні офіцера на що Генерал Юлія Малик схвально киває та підписує документ. Таким чином колишній офіцер стає агентом Служби Безпеки та підіймається по кар’єрній драбині. Через час Роман почав брати хабарі за те, щоб людей відпускали з тюрем. Ще через деякий час Романом зацікавилося МВС та відправили людину на перевірку з неймовірно великим хабарем та він її завалив. Йому видали штраф на заборону на виїзд з країни.
Теперішній час:
На кінці року до Романа надійшов електронний лист з Офісу Президента з пропозицією зайняти посаду Підполковника. Роман довго думаючи відповів на їх пропозицію позитивно та погодився стати на Підполковника. Пройшовши всі тести він дав присягу про не розголошення інформації та тримати державну таємницю. І після того Роман був дуже радий! Але усе ж таки він залишився Хабарником, але вже поводитися набагато тихіше і бере Хабарі більше ніж 500.000 .
Кінець.
