Головна інформація.
Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Муррр Єлі Сергіївна
Стать:Жіноча
Мати -Муррр Анна Михайлівна
Батько -Муррр Бейкер
Зріст та вага:170см, 50кг
Дата народження:24.02.2000
Вік:23
Місце народження:Харьків
Національність:Американка-Українка
Місце проживання:Харьків
Захоплення:
Сімейний стан:незаміжня
Статура: мезоморфний
Колір очей:Зелений
Зачіска:довгі, прямі
Відмітні знаки:шрам на нозі
Розділ Перший. Народження, Дитинство
Єлі Муррр - народилася 24-лютого 2000 року у м. Харьков.
Батько народився у м. Нью-Йорці, а мати у м. Львів.
Після народження Єлі, батьки вирішили переїхати у м.Запоріжжя, там Єлі прожила більшу частину свого життя.
Батьки працювали військовими, тато служив у "ВРУ", а мати була військовим юристом.
Її батько був суворим чоловіком, він міг вдарити Єлі. Це посприяло, тому що вона виключила будь-які спогади з раннього дитинства та стала більш стійкою до приниження,
вона могла пригадати тільки уривки. Мати була черговою жертвою домашнього насилля та як звичайна жінка на той час приділяла більш себе сім'ї ніж своїй кар'єрі, по далі це вигоріло в погану сторону для неї. У 2015 році, мати подала на розлучення. Після поділу майна, Єлі залишилася з матір’ю, з батьків вона бачилась раз у два місяці. Їм було важко з фінансами, але з роком ставало все легше.
За все дитинство Єлі змінила 6 дит. садочків та 1 школу. У 2002 році Єлі пішла в першій дит. садочок, вона проходила туди всього рік, після цього, її батька перевели в інше місто
там вона не затрималась, так вона змінювала один за одним, поки їй не виповнилось 6 років та вона не пішла у свою першу школу. Перший раз Єлі наступила на поріг школи у 2007 році у м Запоріжжя. Там Єлі провчилася 8 років та після цього почалася війна на Донбасі та вона була змушена виїхати у м. Дніпро де продовжила своє навчання вже до кінця 11 класу.
Такі переїзди з місця на місце посприяло, тому що вона стала комунікабельною людиною, Єлі могла з легкістю находити спільну мову з будь-якою людиною та з легкістю вирішувати свої на той час великі проблеми. Єлі виросла відкритою людиною, але в неї залишилися травми дитинства, через це вона не любила розповідати свої проблеми, ніколи не чекали підтримки чи допомоги. Вона звикла робити все самою, розраховувати тільки на себе. Єлі полюбляла чистоту, порядок, дисципліну. Якщо хтось робив не так як їй подобається чи не так як треба, вона дуже сильно злилася та бісилась.
Але ж вона любила і посміятися, в неї є був круг спілкування де вона могла розслабитися та почувати себе спокійно. Єлі була схожа в деяких моментах на свого батька, проте намагалася бути більш врівноваженою ніж він.
Її можна описати двома словами - вспильчива, строга.
Другий Розділ. Юнацтво
В 17 років Єлі закінчила школу, та вже в 18 років поступила в академію СБУ м. Києва. Протилежно від навчання Єлі працювала офіціантом, щоб хоч якось себе прогодувати. Це була її мрія, вона захоплювалась темою Держави ще с з маленького дитинства, Єлі хотіла стати сильною та показати батьку, що вона не слабка. Ще посприяло те що її бісило те як відносяться до жінок, вона не хотіла бути як її матір. Вийти рано заміж, народити дитину, приділяти весь свій час на сім’ю - це не про неї. Вона хотіла бачити себе сильною жінкою, яка була не за спиною "Могутніх" мужчин. Тоді й зараз вона бореться проти патріархату. Та дівчина більше не хотіла чути у свою сторону фразу "Ну ти ж дівчинка". Для неї не було поділу на Дівчина/Хлопець. Після вступу до академії СБУ Єлі тільки й була в чоловічому колективі, зустріти дівчину в академії це було щастя, вони були, однак дуже мало. Її постійно тикали, тому що вона дівчина. Вона ненавиділа за те що народилася дівчиною, але розуміла, що пройде час, та всі зрозуміють, що жіноча стать ніяк не відрізняється від чоловічої. Через 2 роки навчання, вона випустилась та пішла по кар’єрній доріжці у гору.
Третій Розділ. Доросле життя.
Життя в неї складалося навіть дуже не погано, вона почала підтримувати здоровий образ життя, займатися в спорт залі, ходити до психотерапевта. В неї з’явилося своє коло спілкування, проте після білої смуги завжди йде чорна.. 24 березня 2021 року помер її батько від COVID-19, не витримало серце. Вона його любила не дивлячись на те що він робив в її дитинстві. Для неї це був дуже сильний удар по її і так слабкої психіки. Після цього вона просто працювала, їй не хотілось нічого робити окрім роботи, все своє горе вона викладала у свою працю. 2021 рік для неї став нажахаю чим в її житті, перед днем народження помирає її мати, це було 19 серпня 2021 року, вона померла від серцевого нападу. В мати Єлі завжди були проблеми з серцем, але все було не так погано, однак той день став фатальним для її матері.
Після цих новин Єлі фактично просто зламалася, утрата двох рідних людей за один рік посприяло емоційному вигоранню. Єлі почала палити цигарки та вживати по трохи алкоголю по вечорах на самоті. Вона була як зомбі, не відчувала взагалі ніяких емоцій, окрім страху. Їй не приносило щастя те, що раніше давало їй не забутні емоції. Єлі навіть думала про скоєння самогубства, але її зупиняв страх невідомості.
Проходив час та вона все звикала до цього типу життя, вона нічим не займалася, не цікавилася окрім своєї роботи. Єлі поглинула в рутину, поки в її житті не з’явилася вона. То була звичайна дівчинка, на ім'я Ніка, вона підійшла спитати коли буде 743 автобус. Так спів впало, що їм було треба на один автобус. Через деякий час вони зустрілися знов, в супермаркеті біля дому Єлі. І саме з того моменту почалося їхнє спілкування. Ніка та Єлі швидко знайшли спільну мову, теми на які було про що поговорити. Вони полюбляли філософствувати з цигарками на балконі вдома у Єлі. Ці подружки полюбляли сходити в дорогі бари після роботи, де Ніка коли напивалась, намагалась клеїтися до барменів. Вона вмовила Єлі знов взятися за своє фізичне здоров’я, почати ходити в спорт зал під приводом, що вони будуть ходити разом. Єлі почала повертатися в нормальний образ життя, та по трохи відпускати трагедію яка сталась досить таки нещодавно. Для Єлі, Ніка стала єдиною близькою людиною, вона знала про неї все. Вона допомагала їй, хоча Єлі у своєму репертуарі, завжди відмовлялася. Вони навіть жили деякий час разом, це був дуже насичений період в житті Єлі. За той період вона познайомилася с симпатичним хлопцем, в них навіть був якийсь роман, але він швидко зав’янув. Прожили вони так спочатку 8 квітня 2022 року по 10 серпня 2022 року. Нікі запропонували роботу за кордоном, вона не знала чи треба їй погоджуватися, адже це нове місто, нова країна зовсім інші люди, проте Єлі її запевнила, що вона заслуговує на краще і це її шанс вийти в люди. Єлі залишилась сама, але вона не сумувала, не вішала ніс, а продовжувала жити далі. Вони з Нікой кожен день розмовляли по скайпу, та ділилися новинами. Проходив час і 7 листопада 2022 року.
Четвертий Розділ. Теперішній час.
Дівчині було дуже складно, вона залишилась одна у цьому світі, всіх рідних час розкидав по кожному кутку світу.
В Україні нікого не залишилось, тільки вона, та рідні яких більше не побачиш. Єлі взяла себе в руки, і зараз готова зробити все щоб стати тим ким хоче, та змінити країну. Але не все залежить від неї...
Зараз в неї все добре. Нещодавно Єлі придбала квартиру й машину. З роботою все чудово, її підвищили на Тех. Агента. Єлі, не забуває про свою близьку подругу, проте тримають зв'язок
один раз на тиждень.
Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Муррр Єлі Сергіївна
Стать:Жіноча
Мати -Муррр Анна Михайлівна
Батько -Муррр Бейкер
Зріст та вага:170см, 50кг
Дата народження:24.02.2000
Вік:23
Місце народження:Харьків
Національність:Американка-Українка
Місце проживання:Харьків
Захоплення:
- Графіка
- Монотипія
- Живопис
- Ірраціональний живопис
- Дудлінг
- Зентангл
Сімейний стан:незаміжня
Статура: мезоморфний
Колір очей:Зелений
Зачіска:довгі, прямі
Відмітні знаки:шрам на нозі
Розділ Перший. Народження, Дитинство
Єлі Муррр - народилася 24-лютого 2000 року у м. Харьков.
Батько народився у м. Нью-Йорці, а мати у м. Львів.
Після народження Єлі, батьки вирішили переїхати у м.Запоріжжя, там Єлі прожила більшу частину свого життя.
Батьки працювали військовими, тато служив у "ВРУ", а мати була військовим юристом.
Її батько був суворим чоловіком, він міг вдарити Єлі. Це посприяло, тому що вона виключила будь-які спогади з раннього дитинства та стала більш стійкою до приниження,
вона могла пригадати тільки уривки. Мати була черговою жертвою домашнього насилля та як звичайна жінка на той час приділяла більш себе сім'ї ніж своїй кар'єрі, по далі це вигоріло в погану сторону для неї. У 2015 році, мати подала на розлучення. Після поділу майна, Єлі залишилася з матір’ю, з батьків вона бачилась раз у два місяці. Їм було важко з фінансами, але з роком ставало все легше.
За все дитинство Єлі змінила 6 дит. садочків та 1 школу. У 2002 році Єлі пішла в першій дит. садочок, вона проходила туди всього рік, після цього, її батька перевели в інше місто
там вона не затрималась, так вона змінювала один за одним, поки їй не виповнилось 6 років та вона не пішла у свою першу школу. Перший раз Єлі наступила на поріг школи у 2007 році у м Запоріжжя. Там Єлі провчилася 8 років та після цього почалася війна на Донбасі та вона була змушена виїхати у м. Дніпро де продовжила своє навчання вже до кінця 11 класу.
Такі переїзди з місця на місце посприяло, тому що вона стала комунікабельною людиною, Єлі могла з легкістю находити спільну мову з будь-якою людиною та з легкістю вирішувати свої на той час великі проблеми. Єлі виросла відкритою людиною, але в неї залишилися травми дитинства, через це вона не любила розповідати свої проблеми, ніколи не чекали підтримки чи допомоги. Вона звикла робити все самою, розраховувати тільки на себе. Єлі полюбляла чистоту, порядок, дисципліну. Якщо хтось робив не так як їй подобається чи не так як треба, вона дуже сильно злилася та бісилась.
Але ж вона любила і посміятися, в неї є був круг спілкування де вона могла розслабитися та почувати себе спокійно. Єлі була схожа в деяких моментах на свого батька, проте намагалася бути більш врівноваженою ніж він.
Її можна описати двома словами - вспильчива, строга.
Другий Розділ. Юнацтво
В 17 років Єлі закінчила школу, та вже в 18 років поступила в академію СБУ м. Києва. Протилежно від навчання Єлі працювала офіціантом, щоб хоч якось себе прогодувати. Це була її мрія, вона захоплювалась темою Держави ще с з маленького дитинства, Єлі хотіла стати сильною та показати батьку, що вона не слабка. Ще посприяло те що її бісило те як відносяться до жінок, вона не хотіла бути як її матір. Вийти рано заміж, народити дитину, приділяти весь свій час на сім’ю - це не про неї. Вона хотіла бачити себе сильною жінкою, яка була не за спиною "Могутніх" мужчин. Тоді й зараз вона бореться проти патріархату. Та дівчина більше не хотіла чути у свою сторону фразу "Ну ти ж дівчинка". Для неї не було поділу на Дівчина/Хлопець. Після вступу до академії СБУ Єлі тільки й була в чоловічому колективі, зустріти дівчину в академії це було щастя, вони були, однак дуже мало. Її постійно тикали, тому що вона дівчина. Вона ненавиділа за те що народилася дівчиною, але розуміла, що пройде час, та всі зрозуміють, що жіноча стать ніяк не відрізняється від чоловічої. Через 2 роки навчання, вона випустилась та пішла по кар’єрній доріжці у гору.
Третій Розділ. Доросле життя.
Життя в неї складалося навіть дуже не погано, вона почала підтримувати здоровий образ життя, займатися в спорт залі, ходити до психотерапевта. В неї з’явилося своє коло спілкування, проте після білої смуги завжди йде чорна.. 24 березня 2021 року помер її батько від COVID-19, не витримало серце. Вона його любила не дивлячись на те що він робив в її дитинстві. Для неї це був дуже сильний удар по її і так слабкої психіки. Після цього вона просто працювала, їй не хотілось нічого робити окрім роботи, все своє горе вона викладала у свою працю. 2021 рік для неї став нажахаю чим в її житті, перед днем народження помирає її мати, це було 19 серпня 2021 року, вона померла від серцевого нападу. В мати Єлі завжди були проблеми з серцем, але все було не так погано, однак той день став фатальним для її матері.
Після цих новин Єлі фактично просто зламалася, утрата двох рідних людей за один рік посприяло емоційному вигоранню. Єлі почала палити цигарки та вживати по трохи алкоголю по вечорах на самоті. Вона була як зомбі, не відчувала взагалі ніяких емоцій, окрім страху. Їй не приносило щастя те, що раніше давало їй не забутні емоції. Єлі навіть думала про скоєння самогубства, але її зупиняв страх невідомості.
Проходив час та вона все звикала до цього типу життя, вона нічим не займалася, не цікавилася окрім своєї роботи. Єлі поглинула в рутину, поки в її житті не з’явилася вона. То була звичайна дівчинка, на ім'я Ніка, вона підійшла спитати коли буде 743 автобус. Так спів впало, що їм було треба на один автобус. Через деякий час вони зустрілися знов, в супермаркеті біля дому Єлі. І саме з того моменту почалося їхнє спілкування. Ніка та Єлі швидко знайшли спільну мову, теми на які було про що поговорити. Вони полюбляли філософствувати з цигарками на балконі вдома у Єлі. Ці подружки полюбляли сходити в дорогі бари після роботи, де Ніка коли напивалась, намагалась клеїтися до барменів. Вона вмовила Єлі знов взятися за своє фізичне здоров’я, почати ходити в спорт зал під приводом, що вони будуть ходити разом. Єлі почала повертатися в нормальний образ життя, та по трохи відпускати трагедію яка сталась досить таки нещодавно. Для Єлі, Ніка стала єдиною близькою людиною, вона знала про неї все. Вона допомагала їй, хоча Єлі у своєму репертуарі, завжди відмовлялася. Вони навіть жили деякий час разом, це був дуже насичений період в житті Єлі. За той період вона познайомилася с симпатичним хлопцем, в них навіть був якийсь роман, але він швидко зав’янув. Прожили вони так спочатку 8 квітня 2022 року по 10 серпня 2022 року. Нікі запропонували роботу за кордоном, вона не знала чи треба їй погоджуватися, адже це нове місто, нова країна зовсім інші люди, проте Єлі її запевнила, що вона заслуговує на краще і це її шанс вийти в люди. Єлі залишилась сама, але вона не сумувала, не вішала ніс, а продовжувала жити далі. Вони з Нікой кожен день розмовляли по скайпу, та ділилися новинами. Проходив час і 7 листопада 2022 року.
Четвертий Розділ. Теперішній час.
Дівчині було дуже складно, вона залишилась одна у цьому світі, всіх рідних час розкидав по кожному кутку світу.
В Україні нікого не залишилось, тільки вона, та рідні яких більше не побачиш. Єлі взяла себе в руки, і зараз готова зробити все щоб стати тим ким хоче, та змінити країну. Але не все залежить від неї...
Зараз в неї все добре. Нещодавно Єлі придбала квартиру й машину. З роботою все чудово, її підвищили на Тех. Агента. Єлі, не забуває про свою близьку подругу, проте тримають зв'язок
один раз на тиждень.
