Прізвище Ім’я По-батькові:Володимер Ткач Олександрович
Стать: Чоловіча
Мати - Олена Ткач Дмитрівна
Батько - Дмитро Ткач Богданович
Зріст: 184 сантиметрів
Вага: 75 кілограмів
Дата народження: 11.04.2001
Вік: 22
Місце народження:Київ
Національність: Українець
Місце проживання: Україна Київ
Захоплення:Фудбол
Сімейний стан: Не одружений
Статура:Спорцмен
Колір очей: Зелені
Зачіска:Коротка
Відмітні знаки:Тату на лівій руці
Батьки.
Батько - Дмитро Ткач народився 12 лютого 1985 року.Коли батькові виповнилося 4 роки він пішов у садочок він познайомився з хлопчиком на ім'я Назар вони зразу подружилися та стали ліпшими друзями.Коли батькові Виповнилося 6 років він пішов у перший клас з ним пішов його друг з садочку Назар вони трішки переживали та боялися йти у школу.Коли батько пішов до школи він одразу познайомився з своїм класом йому недуже подобалося вчитися але він вчився доволі гарно.Коли батько закінчив 10 класів він пішов вчитися да будівельника йому дуже подобалося будувати з самого дитинства.Батько успішно закінчив навчання та пішо працювати на у будівельну компанію.
Мати - Олена Ткач народилася 5 квітня1989.Коли Матері виповнилося 5 років її батьки відали її у дитячій садок її дуже подобалося туди ходити ба вона любила гратися зі своїми друзями.Коли матирі Виповнилося 6 років її відали у школу.Вона уявляла як її буде чудово вчитися у школі. Коли вона пішла у перший клас вона одразу познайомилася зі своїми однокласниками та першою вчителькою.Коли матір закінчила 11 класів вона пішла навчатись на вчителя української мови самого початку її було трішки важко аз часом вона звикла до навчання та легкістю закінчила пед коледж.Вона пішла працювати у школу та де вона колись навчалась її було дуже приємно там працювати бо в неї було багато спогадів про дитинство.
Пологовий будинок.
Одного ранку 2001 року приблизно у 6-7 годині насвіті зявилося нове дитя.
Володимер народився з магою 3,2 коли маленького Володимера дали на руки
матері він одразу за плакав. Мати володимера баула дуже щаслива що унєї
є здорова гарна детина.
Батько Дмитро Узяв Володимера на руки він був дуже щасливий що унього
появився довго очікуваний син.
Через 3 дні Володимера та його матір пивисали з лікарні
вони одразу поїхали до дому.
Щаслиіе детинство.
Володимер був дуже веселим та непосидючі хлопчиком він любив дізнаватися про щось нове.
Коли Володимеру виповнилося 3 роки його батьки відали його у дитячій садок.Володимеру одразу сподобався садок він трохи боявся знайомитися з своїми одногрупниками але невдовзі до нього підійшов хлопчик на ім'я Віталік вони одразу подружилися.
Коли Володимер прийшов до дому він розказав мамі та батькові про нового друга
Матір та батько були дуже раді що Володимер знайшов собі друга
Шкільний вік.
Коли Володимеру виповнилося 6 років він пішов до школи він дуже хотів щоб з ним у одному класі був його друг Віталік.Коли Володимер прийшов перший раз у свій клас він одразу шукав свого друга коли Володимер не знайшов друга він дуже засмутився.Коли до Володимера підійшла його Перша вчителька та запитала що сталося Володимер сказав що не знайшов у класі свого друга.
Вчителька Його почала заспокоювати та повела знайомитися із новими однокласниками Володимер швидко познайомився з новими друзями.Коли Володимера забрав батько та вони пішли додо Володимер розповів що йому дуже сподобалося у школі та він познайомився з новими однокласниками батько був дуже радий за сина .Коли Володимер прийшов до дому він ще не одну годину розказував про школу та однокласників.
Підліток.
Володимеру дуже подобалося навчатися у школі його улюблений предмет був фізкультура.Коли Володимер закінчував 8 клас він грав за шкільну команду у футбол він був Нападаючий йому лежу подобалося забивати голи у ворота суперників.Найваще Володимеру давалась математика він недуже розумів формули але проте він був хорошист.
Одного разу коли Володимер пішов грати у футбол з друзями
До них підійшли хлопці з паралельного класу та запропонували зіграти зазом
Володимер та його друзі погодилися.Коли почалася гра Володимер побачив що хлопці з паралельного класу дуже швидкі та вміло грають у футбол.Команда в Яків був Володимер програвала Коли Команда Володимера майже не пропала вони здивовано для Свіжого Володимера зрівняли голи.Хлопці закінчили грати була нічия.Коли Володимер пішов до дому він був дуже задоволений що він дуже весело провів час.
Невдачі
Одного разу Володимер пішов грати у футбол з своїми друзями
Володимер був нападаючім він перехопив м'яч у суперника та побіг до воріт суперників Володимер підбігає до воріт та вдарив по м'ячі Володимер думав що він забив гол але м'яч промазав він обернувся та подивився на своїх друзів вони були незадоволені цій події Володимеру слова дуже неп особі зате що він підвів команду.
Володимер зібрав речі та пішов до дому.
Іншого дня Володимер пішов до школи йому було не пособі коли бачів однокласників з якими він грав у чорна футбол.Вололимер думав що вони будуть на нього сердитись.
Героїзм.
Коли Володимер прогулюючись після школи він побачив що його однокласницю ображають незнайомі його хлопці.Володимер підійшов та попросив що вони нечипали його однокласницю.
Хлопці почали сміятися з Володимира та запитали його що він їм зробе.Володимен підійшов та вдарив одного так що він одразу впав на землю він сильного болю інші хлопці одразу почали тікати а Володимер пішов проводжати свою однокласницю до дому.
Переломний момент.
Коли Володимер закінчив 9 класів йому виповнилося 18 років він як усі пішов служити до Війська.Мати нехо тіла пускати свого сина бо дуже переживала за нього.Коли Володимер приїхав до місця знаходження військової частини до нього та інших хлопців вийшов старшина на ім'я Петро Іванович він швидко розповів про військову службу та провів невелику екскурсію по частині .
Декілька місяців поспіль.
Володимер уже цілком звик до військового розпорядку дня та раннім прийомам.старшина дуже хвалив Володимера за сильну фізичну підготовку бо він був найсильніший в своїй групі.
Невдовзі Володимер закінчив служити та поляків звання Сержанта він написав батькам що скоро прибуде до дому
Прибуття з війська
Коли Володимер приїхав до дому його вже зустрічали батьки
Вони були дуже щасливі що їх син повернувся до дому.
Інколи Володимер розповідав за обіднім столом своїм батькам інтересні моменти з його служби.
Приїзд з війська до дому.
Коли Володимер приїхав до дому його вже зустрічали батьки
Вони були дуже щасливі що їх син повернувся до дому.
Інколи Володимер розповідав за обіднім столом своїм батькам інтересні моменти з його служби.
Невдовзі Володимер вирішив навчатися у поліцейському ліцеї.
Невдовзі коли Володимер подав всі потрібні документи у ліцей його запросили приїхати до ліцею.
Він почав здавати усі іспити на вступ Володимер переживав що не пройде.Але він зібрався з думками та почав працювати.
Щасливий момент.
Через пару днів Володимеру задзвонив телефон, він узяв телефон та відповів на дзвінок
через декілька секунд на лиці Володимера з'явилася щаслива посмішка.
Володимер успішно здав усі іспити та від тепер навчання в поліцейському ліцеї
для нього це була невеличка перемога та крок в доросле житя.
Декьлька місяців поспіль.
Володимер продовжує навчатись у ліцеї йому дуже подобається дізнаватись щось нове та слухати лекції на різні тему.
Одного разу Володимер прогулюючись по коридорам ліцею він побачив в кінці коредора він побачив знайому людину вмить він згадав про свого друга з дитинства Віталіка.
Володимер одразу підбіг до друга
Віталік теж одразу згадав друга
Коли Вони привіталися вони обмінялися номерами щоб пізніше зустрітися.
Робота.
Після закінчиня ліцею Володимер одразу
влаштувався на роботу в міський віділок НПУ у його місті
йому дуже подобалося працювати із
новими людми.
Героїчний вчинок на роботі.
Одного разу Володимер поїхав у патруль з своїм напарником
вони вирушали на раізні виклики все було добре та не передаваоло біди.
В удну мить порації передали що грабіжники грабують ьанк неподалік він них
Володимер із напарником одразу виїхали на на затриманя грабіжників
коли вони прибули на місце з банку було чутно вистріли Володи мер та його напарник одразу зайшди у середену та почалася перестрілка
під час неї напарника поранило у жівіт у нього влучила куля з пістолета одного із грабіжників
Володимер одразу відтягнув пораненого у беспечне міцче. Володимер доповів у рацію що потрібна допомога
піля того Володимер одразу почав надавати першу медичну допомогу напарнику.
Коли приїхало підкріпленя за ними одразу прибула швидка допомога Володимер допоміг перенести напарника у швидку та одразу побіг допомагати затримувати грабіжників.Невдовзя усі грабіжники були затримані.
Теперешній час
Володимер нараі продовжує працювати
у поліції на звані капітан.За його відвагу та гарну роботу його
підвищіли та назначіли бути інструктором
Володимеру дуже подобаєтьця служити на оберегіти народ Ураїни.
Стать: Чоловіча
Мати - Олена Ткач Дмитрівна
Батько - Дмитро Ткач Богданович
Зріст: 184 сантиметрів
Вага: 75 кілограмів
Дата народження: 11.04.2001
Вік: 22
Місце народження:Київ
Національність: Українець
Місце проживання: Україна Київ
Захоплення:Фудбол
Сімейний стан: Не одружений
Статура:Спорцмен
Колір очей: Зелені
Зачіска:Коротка
Відмітні знаки:Тату на лівій руці
Батьки.
Батько - Дмитро Ткач народився 12 лютого 1985 року.Коли батькові виповнилося 4 роки він пішов у садочок він познайомився з хлопчиком на ім'я Назар вони зразу подружилися та стали ліпшими друзями.Коли батькові Виповнилося 6 років він пішов у перший клас з ним пішов його друг з садочку Назар вони трішки переживали та боялися йти у школу.Коли батько пішов до школи він одразу познайомився з своїм класом йому недуже подобалося вчитися але він вчився доволі гарно.Коли батько закінчив 10 класів він пішов вчитися да будівельника йому дуже подобалося будувати з самого дитинства.Батько успішно закінчив навчання та пішо працювати на у будівельну компанію.
Мати - Олена Ткач народилася 5 квітня1989.Коли Матері виповнилося 5 років її батьки відали її у дитячій садок її дуже подобалося туди ходити ба вона любила гратися зі своїми друзями.Коли матирі Виповнилося 6 років її відали у школу.Вона уявляла як її буде чудово вчитися у школі. Коли вона пішла у перший клас вона одразу познайомилася зі своїми однокласниками та першою вчителькою.Коли матір закінчила 11 класів вона пішла навчатись на вчителя української мови самого початку її було трішки важко аз часом вона звикла до навчання та легкістю закінчила пед коледж.Вона пішла працювати у школу та де вона колись навчалась її було дуже приємно там працювати бо в неї було багато спогадів про дитинство.
Пологовий будинок.
Одного ранку 2001 року приблизно у 6-7 годині насвіті зявилося нове дитя.
Володимер народився з магою 3,2 коли маленького Володимера дали на руки
матері він одразу за плакав. Мати володимера баула дуже щаслива що унєї
є здорова гарна детина.
Батько Дмитро Узяв Володимера на руки він був дуже щасливий що унього
появився довго очікуваний син.
Через 3 дні Володимера та його матір пивисали з лікарні
вони одразу поїхали до дому.
Щаслиіе детинство.
Володимер був дуже веселим та непосидючі хлопчиком він любив дізнаватися про щось нове.
Коли Володимеру виповнилося 3 роки його батьки відали його у дитячій садок.Володимеру одразу сподобався садок він трохи боявся знайомитися з своїми одногрупниками але невдовзі до нього підійшов хлопчик на ім'я Віталік вони одразу подружилися.
Коли Володимер прийшов до дому він розказав мамі та батькові про нового друга
Матір та батько були дуже раді що Володимер знайшов собі друга
Шкільний вік.
Коли Володимеру виповнилося 6 років він пішов до школи він дуже хотів щоб з ним у одному класі був його друг Віталік.Коли Володимер прийшов перший раз у свій клас він одразу шукав свого друга коли Володимер не знайшов друга він дуже засмутився.Коли до Володимера підійшла його Перша вчителька та запитала що сталося Володимер сказав що не знайшов у класі свого друга.
Вчителька Його почала заспокоювати та повела знайомитися із новими однокласниками Володимер швидко познайомився з новими друзями.Коли Володимера забрав батько та вони пішли додо Володимер розповів що йому дуже сподобалося у школі та він познайомився з новими однокласниками батько був дуже радий за сина .Коли Володимер прийшов до дому він ще не одну годину розказував про школу та однокласників.
Підліток.
Володимеру дуже подобалося навчатися у школі його улюблений предмет був фізкультура.Коли Володимер закінчував 8 клас він грав за шкільну команду у футбол він був Нападаючий йому лежу подобалося забивати голи у ворота суперників.Найваще Володимеру давалась математика він недуже розумів формули але проте він був хорошист.
Одного разу коли Володимер пішов грати у футбол з друзями
До них підійшли хлопці з паралельного класу та запропонували зіграти зазом
Володимер та його друзі погодилися.Коли почалася гра Володимер побачив що хлопці з паралельного класу дуже швидкі та вміло грають у футбол.Команда в Яків був Володимер програвала Коли Команда Володимера майже не пропала вони здивовано для Свіжого Володимера зрівняли голи.Хлопці закінчили грати була нічия.Коли Володимер пішов до дому він був дуже задоволений що він дуже весело провів час.
Невдачі
Одного разу Володимер пішов грати у футбол з своїми друзями
Володимер був нападаючім він перехопив м'яч у суперника та побіг до воріт суперників Володимер підбігає до воріт та вдарив по м'ячі Володимер думав що він забив гол але м'яч промазав він обернувся та подивився на своїх друзів вони були незадоволені цій події Володимеру слова дуже неп особі зате що він підвів команду.
Володимер зібрав речі та пішов до дому.
Іншого дня Володимер пішов до школи йому було не пособі коли бачів однокласників з якими він грав у чорна футбол.Вололимер думав що вони будуть на нього сердитись.
Героїзм.
Коли Володимер прогулюючись після школи він побачив що його однокласницю ображають незнайомі його хлопці.Володимер підійшов та попросив що вони нечипали його однокласницю.
Хлопці почали сміятися з Володимира та запитали його що він їм зробе.Володимен підійшов та вдарив одного так що він одразу впав на землю він сильного болю інші хлопці одразу почали тікати а Володимер пішов проводжати свою однокласницю до дому.
Переломний момент.
Коли Володимер закінчив 9 класів йому виповнилося 18 років він як усі пішов служити до Війська.Мати нехо тіла пускати свого сина бо дуже переживала за нього.Коли Володимер приїхав до місця знаходження військової частини до нього та інших хлопців вийшов старшина на ім'я Петро Іванович він швидко розповів про військову службу та провів невелику екскурсію по частині .
Декілька місяців поспіль.
Володимер уже цілком звик до військового розпорядку дня та раннім прийомам.старшина дуже хвалив Володимера за сильну фізичну підготовку бо він був найсильніший в своїй групі.
Невдовзі Володимер закінчив служити та поляків звання Сержанта він написав батькам що скоро прибуде до дому
Прибуття з війська
Коли Володимер приїхав до дому його вже зустрічали батьки
Вони були дуже щасливі що їх син повернувся до дому.
Інколи Володимер розповідав за обіднім столом своїм батькам інтересні моменти з його служби.
Приїзд з війська до дому.
Коли Володимер приїхав до дому його вже зустрічали батьки
Вони були дуже щасливі що їх син повернувся до дому.
Інколи Володимер розповідав за обіднім столом своїм батькам інтересні моменти з його служби.
Невдовзі Володимер вирішив навчатися у поліцейському ліцеї.
Невдовзі коли Володимер подав всі потрібні документи у ліцей його запросили приїхати до ліцею.
Він почав здавати усі іспити на вступ Володимер переживав що не пройде.Але він зібрався з думками та почав працювати.
Щасливий момент.
Через пару днів Володимеру задзвонив телефон, він узяв телефон та відповів на дзвінок
через декілька секунд на лиці Володимера з'явилася щаслива посмішка.
Володимер успішно здав усі іспити та від тепер навчання в поліцейському ліцеї
для нього це була невеличка перемога та крок в доросле житя.
Декьлька місяців поспіль.
Володимер продовжує навчатись у ліцеї йому дуже подобається дізнаватись щось нове та слухати лекції на різні тему.
Одного разу Володимер прогулюючись по коридорам ліцею він побачив в кінці коредора він побачив знайому людину вмить він згадав про свого друга з дитинства Віталіка.
Володимер одразу підбіг до друга
Віталік теж одразу згадав друга
Коли Вони привіталися вони обмінялися номерами щоб пізніше зустрітися.
Робота.
Після закінчиня ліцею Володимер одразу
влаштувався на роботу в міський віділок НПУ у його місті
йому дуже подобалося працювати із
новими людми.
Героїчний вчинок на роботі.
Одного разу Володимер поїхав у патруль з своїм напарником
вони вирушали на раізні виклики все було добре та не передаваоло біди.
В удну мить порації передали що грабіжники грабують ьанк неподалік він них
Володимер із напарником одразу виїхали на на затриманя грабіжників
коли вони прибули на місце з банку було чутно вистріли Володи мер та його напарник одразу зайшди у середену та почалася перестрілка
під час неї напарника поранило у жівіт у нього влучила куля з пістолета одного із грабіжників
Володимер одразу відтягнув пораненого у беспечне міцче. Володимер доповів у рацію що потрібна допомога
піля того Володимер одразу почав надавати першу медичну допомогу напарнику.
Коли приїхало підкріпленя за ними одразу прибула швидка допомога Володимер допоміг перенести напарника у швидку та одразу побіг допомагати затримувати грабіжників.Невдовзя усі грабіжники були затримані.
Теперешній час
Володимер нараі продовжує працювати
у поліції на звані капітан.За його відвагу та гарну роботу його
підвищіли та назначіли бути інструктором
Володимеру дуже подобаєтьця служити на оберегіти народ Ураїни.
