HomiCide

[Ян Багров]

Департамент кримінальних розслідувань.​

Департамент кримінальних розслідувань - є найстарішим і найбільшим підрозділом організації, що є основою початкового мандата служби, коли його було вперше засновано 1992 році. До обов'язків цього підрозділу входить підтримка національної безпеки та захист наших громадян від усіх тих, хто може завдати їм шкоди.

Погрози, з якими стикається департамент, включають міждержавних злочинців, викрадачів людей, серійних убивць, операції з торгівлі людьми, терористів та організовані злочинні синдикати. Чим займаються офіцери СБУ з кримінальних розслідувань, вони проводять арешти злочинців по всій країні.

Найбільший підрозділ. ДКР розслідує широкий спектр всіх злочинів, такі як: організована злочинність, шахрайство на виборах, урядова корупція, викрадення людей, банківські пограбування, серійні вбивства та багато іншого. Головними завданнями офіцерів відділу є лов злочинців.

Чим займається департамент кримінальних розслідувань.

• Розслідує порушення цивільних прав, насильницькі злочини, фінансову та політичну корупцію та гучну міждержавну злочинну діяльність.
• Займається допитом підозрюваних та свідків.
• Збір доказів.
• Нагляд за розподілом ресурсів під час кримінальних розслідувань.
• Взаємодія з іншими структурами.
• Проникнення в терористичні організації та їхнє знищення.
• Надання підтримки та нагляду правоохоронним органам там, де це необхідно.
  

Департамент є основним компонентом Служби Безпеки України, відповідальним за нагляд за розслідуванням СБУ традиційних злочинів, таких як незаконний обіг наркотиків та насильницькі злочини. Кримінально-слідчий відділ розслідує злочини та займається видобутком доказів нелегальної діяльності щодо організованих банд та мафіозних осередків, шляхом проведення комплексу заходів щодо візуального спостереження за членами організовано-злочинної організації/угруповання, впровадження в організацію для подальшого отримання корисної інформації для СБУ.

Крім своєї спрямованості на боротьбу з тероризмом, ДКР уповноважена припиняти корупцію та захищати громадянські права та гуманізм громадян України, де б вони не наражалися на ризик. СБУ має юрисдикційні повноваження в кожному місті і займається будь-якими серйозними злочинами, коли урядовці чи поліція займаються корупційною діяльністю, у випадках жорстокого насильства та гучних злочинів, пов'язаних з діяльністю, що виходить за межі країни.

Кримінальний світ України залишив свій слід в історії. Чого тільки варта традиційна мафія, кримінальні угруповання, що складаються з представників пострадянського суспільства та інші кримінальні організації? На основі справ, пов'язаних з їх діяльністю люди пишуть книги, знімають фільми та серіали та документальні твори, навчають дітей у школі добру та злу. Однак кримінал залишається криміналом, і далеко не кожен злочин здатний бути припинений пересічними поліцейськими. Тут і вступають у гру співробітники Служби Безпеки - люди, що живуть у чорно-білому світі, в якому виділяється тільки жакет темно-синього кольору з білим логотипом - елітарне суспільство всередині всієї правоохоронної структури, в яке потрапити не так легко, а вижити в ньому і залишитися самим собою ще. А часом мотиви творів становлять моральні злочини та біографії маніяків та педофілів.​

СБУ завжди славилося своїми складними кримінальними розслідуваннями, зі складністю та термінами яких не могло зрівнятися якесь інше. Вишенька на торті – максимально сувора дисципліна у відомстві. Кожне розслідування СБУ привертає увагу не лише преси, а й верховного державного апарату, адже будь-який промах може призвести до серйозних наслідків. Чого тільки варте 21 листопада 2013 року – саме цей протест став ґрунтом для серйозного реформування Служби Безпеки України. Саме після цього ми стали бачити СБУ таким, яким воно є зараз.

 

[Ян Багров]

Підкуп та зрада: місто Київ стало свідком викриття корупції у правоохоронних органах.​

Громадяни міста Києва опинилися в шоці від викриття грандіозного скандалу, який заплутав усю поліцейську систему і виявив масштабну організовану злочинність усередині правоохоронних органів. Вибухова інформація, що стала доступною з внутрішнього джерела, розкриває багаторічну систему корупції, що пронизує високопосадовців поліції, які активно співпрацювали з кримінальними структурами для отримання інформації та забезпечення позитивного результату справ. Один із ключових членів місцевої злочинної громади, погодився висловитися: "Просто питання часу. Вони завжди потребували нас для підтримки зв'язків та контролю над вулицями". Це призвело до серйозного занепокоєння серед мешканців, на яких лежить відповідальність за правоохоронні органи, які забезпечують їхню безпеку та порядок. Анонімний поліцейський поділився своїми думками: "На жаль, корупція проникла в нашу систему. Це серйозна проблема, яка потребує негайних дій". Мер міста обіцяє провести всеосяжне розслідування та застосувати жорсткі заходи проти всіх утягнутих сторін: і кримінальних елементів, і всередині поліцейських лав. Проте жителі, які вже втратили віру в юстицію, залишаються скептичними і сумніваються, що справедливість переможе.

Інформація, отримана з джерел, показує, що корупційна схема була ретельно спланованою операцією, яка залучала певних членів місцевої злочинної громади та впливових поліцейських. Місцеві експерти зі злочинності звертають увагу на серйозні грошові потоки та відсутність етичних засад у правоохоронних органах. Однак, позитивним моментом у всій цій темряві є факт, що зараз вся олія у вогонь додає сама організована злочинність, яку самі мешканці сприйняли як зрадницьку та підкуплену. Це справжній виклик для міста та його мешканців, щоб стати на захист своїх прав та бути активними учасниками у боротьбі зі злочинністю. Одним із шляхів відновлення довіри та зміцнення громадської безпеки може стати підтримка місцевих та національних програм, спрямованих на зміцнення етичних засад у правоохоронних органах, а також на формування активної громадянської позиції щодо протидії та розкриття корупції. Тим не менш, більшість городян залишається в очікуванні результатів поліцейського розслідування і бажає, щоб закон і справедливість перетворилися на невід'ємну частину їхнього повсякденного життя. З цього, можливо, з'явиться можливість відновлення псованої репутації поліції та зміцнення довіри серед населення. Місто перебуває на роздоріжжі: влада тіньового підпілля чи закон і справедливість. Час покаже, хто переможе у цій боротьбі, але бейсбольна бита в арсеналі правди та чесності вже підібрана.

 

[Ян Багров]

 

[Ян Багров]

Відповімо на основні питання:

Q: Що граємо?
A: Граємо офіцерів СБУ, які давно наплювали на моральні підвалини суспільства, які готові працювати, крутити, ламати, виконувати свою роботу на найвищому рівні.
Q: Як із нами зігратися?
A: Через вступ до Служби Безпеки України.
Q: СБУ - фракція, що нерідко викликає у гравців негатив так як мало грає і на слабкому рівні, думка щодо цього?
A: Фракція сама по собі розрахована на великий термін. Відпрацювавши поставлені завдання, ми дивимось, варто нам продовжувати гру або можна згортатися. Відповідно, як ми можемо викликати негатив, працюючи у вузькому закритому складі зі складним відбором.
Q: Чи набираєте людей до складу?
A: Через вступ до СБУ.
Q: Теми організації?
A: Добавлю пізніше.

Не забуватимемо, що кожен персонаж є особистістю, і ми не підв'язані один до одного ООС настільки сильно, щоб наша гра була настільки нецікавою, що персонажі живуть за законами вулиць «брат за брата». Насамперед, ми хочемо показати гідну гру та взаємодію, тому не дивуйтеся, якщо раптом ви з нами зігралися, чи спостерігаєте за топиком, і раптово бачите, що один із ключових персонажів помирає, бо кримінал – це штука без справжньої, щирої дружби. Ми попередили.

 

[Ян Багров]

В минулих серіях:

 

[Ян Багров]

Я пам’ятаю той день, коли подав у відставку. Було тихо, наче й сама будівля відчувала вагу мого рішення. Ніхто не вмовляв, не сперечався. Лише легке кивання голів, ніби всі вже знали — мені час. Я йшов без злості, без жалю. Втома? Можливо. Але швидше — бажання подивитися на життя з іншого боку вікна.


Перші тижні були схожі на мед. Усе повільне, м’яке, приємне. Я прокидався без будильника, пив каву на терасі, читав старі книги. Світ більше не крутився навколо людей, дзвінків і нескінченних нарад. Але... щось почало свербіти всередині. Дивне почуття, наче ти залишив вдома світло і двері трохи прочинені.

Я намагався втекти від думки про повернення. Та кожна нова ідея, кожна випадкова розмова виводила мене на старі стежки. Люди, з якими працював, почали дзвонити — не з питаннями, а з повагою. Питають думки, поради. Я ще був там, навіть коли думав, що пішов.

Прокинувшись одного ранку від телефонного дзвінка, я про себе подумав, "Знову робота? Я ж тільки недавно пішов у відставку". Телефоний дзвінок від Павла Малюка, "Ти повертаєшся? Мені треба команда, а тебе всі запам'ятали". І ось, я беру свою старушку яку треба давно відігнати на СТО, вона заводиться з такими звуками наче я не доїду в той Київ.

 

[Ян Багров]

 

[Ян Багров]

 

[Ян Багров]

 

[Ян Багров]