[l] Дитинство
Народився Віктор 2000-му року у місті Миколаїв. Маленький хлопчик був не із бідної сім'ї: батько був далекобійником а мати займалась вихованям дітей, тому з самого дитинства у Віктора було все, що він побажає, але ж не дивлячись на це, попри опасіння рідних, він не піддався грошовій спокусі та залишився щедрим, добрим та справедливим хлопчиком, котрий ніколи не жалів батьківських грошей на своїх друзів та потребуючих на це людей.
Через свій активний та дружній характер мав багато товарищів. ДІтвора тягнулася за ним і батьки почали помічати це. Через це, як Віктор підросте вирішили віддати його до юридичного ліцею, щоб в подальшому він пішов по стопам діда,дід був полковником в ДСНС, і став офіцером, зайнявши керівну посаду. Батьки закладати в своєму сині лише кращі якості, можливо саме через батьківську любов та турботу хлопець став тим ким є наразі. Перше кохання, перша суперечка, перші цигарки за школою... Життя минало, а разом і з ним взрослішав та набував досвіду наш герой.
[ll] Юнацтво
Дід нажаль пішов на той світ, але це не сильно ранило нашого героя, він лишень пообіцяв йому досягти тих висот, котрих він за своє життя полковника не встиг. Не обійшлось звичайно і без вже чоловічої "скупої" сльози, але хлопець мужньо тримався, заспокоюючи свою матір. Минали роки, наш деколи маленький хлопчик змужнів та став вже зовсім юнаком. Віктор активно приймав участь в науковій діяльності, займався спортом на перебував на кафедрі військової підготовки. Хлопець дуже полюбляв зброю, можна навіть сказати, що це його хоббі. Він вечорами переглядав купу журналів і газет де знаходив якісь згадки про зброю, вимолював батька кожні вихідні піти на полювання або ж в тир. Його життя проходило стабільно, він чітко знав куди зробить наступний крок і в яку сферу буде прагнути потрапити. Звичайно ця стабільність могла продовжуватись ще дуже довго якби не одно но... "Но", яке в раз перевернуло життя сотні тисяч людей...
[lll] Нове життя
2019 рік працює поліцейським в Головному Слідчому Управлінні м. Києва. Від деколи безтурботного хлопчиська не залишилось навіть і спогада, тепер наш герой: серйозний, холоднокровний співробітник органів внутрішніх справ, жадающий помсти цим виродкам за своїх друзів, за свою сім'ю і перш за все за своє втрачене можливе майбутне в рідному місті. Не дивлячись на всю серйозність і спокійність Віктора, його коллеги помітили с самого початка його добру натуру з альтруїстичними поглядами. Одразу ж після госпіталізації, коли хлопців відвідували керівники держ установ, голові ГСУ приглянувся Віктор. Так як у нього була юридична освіта, голові ГСУ вдалося влаштувати хлопця до себе в управління практикантом, так як дороги додому вже не було, хлопець втратив як сім'ю так і дім. Побачивши навички,знання і тягу до робити хлопця, отриманих ще раніше на юридичних консультатива керівництво просувало його по послужній лінії, надаючи більше повноважень та можливостей. Трошки пізніше хлопець знайшов собі дівчину, котра попри його новий неприступний образ, після отриманої травми змогла знайти його справжнього, вони одружились. Минали роки, Рейн потроху став забувати минуле, чітко зосередившись на майбутньому. У нього є статусна високооплачувана робота, кохана красуня дружина, дім та нові друзі с котрими він весело проводить час. Його життя здавалось почало повертатися до колись існуючої стабільності, але...
[V] Війна
24 лютого 2022 рік....Почалась Повномаштабна війна,Віктор не довго думаючи 26 лютого пішов до ЗСУ. Він писав листа рідним:Ми вже 3 дні сидимо в окопах,в нас закінчується їжа, 5 метрів від нас сидять військові РФ, ми виживаєм як можемо......Після чого в окоп де сидів Віктор прилітає граната,Віктора на двоє його побратима ранило осколками, нажаль всі інші три людини померли...
20 Березня 2022 року. Віктор лежить в лікарні з осколком в плечі,Через 3 дні його мають виписати.
27 квітня 2022 року. Віктор повертається додому після поранення.Нажаль його будинок в місті Миколаїв біло розбите, Рідня переїхала до Дніпра разом з Віктором.
20 січня 2024 року. Віктор стає Батьком
1 вересня 2024 року. Віктору 24 роки, Але він пережив те що не переживало більшість людей
Висновок: Віктор став батьком, не зважаючи на труднощі, Віктор пройшов не легкий шлях життя.Його життя було зламане після 24 лютого 2024 року.
Народився Віктор 2000-му року у місті Миколаїв. Маленький хлопчик був не із бідної сім'ї: батько був далекобійником а мати займалась вихованям дітей, тому з самого дитинства у Віктора було все, що він побажає, але ж не дивлячись на це, попри опасіння рідних, він не піддався грошовій спокусі та залишився щедрим, добрим та справедливим хлопчиком, котрий ніколи не жалів батьківських грошей на своїх друзів та потребуючих на це людей.
Через свій активний та дружній характер мав багато товарищів. ДІтвора тягнулася за ним і батьки почали помічати це. Через це, як Віктор підросте вирішили віддати його до юридичного ліцею, щоб в подальшому він пішов по стопам діда,дід був полковником в ДСНС, і став офіцером, зайнявши керівну посаду. Батьки закладати в своєму сині лише кращі якості, можливо саме через батьківську любов та турботу хлопець став тим ким є наразі. Перше кохання, перша суперечка, перші цигарки за школою... Життя минало, а разом і з ним взрослішав та набував досвіду наш герой.
[ll] Юнацтво
Дід нажаль пішов на той світ, але це не сильно ранило нашого героя, він лишень пообіцяв йому досягти тих висот, котрих він за своє життя полковника не встиг. Не обійшлось звичайно і без вже чоловічої "скупої" сльози, але хлопець мужньо тримався, заспокоюючи свою матір. Минали роки, наш деколи маленький хлопчик змужнів та став вже зовсім юнаком. Віктор активно приймав участь в науковій діяльності, займався спортом на перебував на кафедрі військової підготовки. Хлопець дуже полюбляв зброю, можна навіть сказати, що це його хоббі. Він вечорами переглядав купу журналів і газет де знаходив якісь згадки про зброю, вимолював батька кожні вихідні піти на полювання або ж в тир. Його життя проходило стабільно, він чітко знав куди зробить наступний крок і в яку сферу буде прагнути потрапити. Звичайно ця стабільність могла продовжуватись ще дуже довго якби не одно но... "Но", яке в раз перевернуло життя сотні тисяч людей...
[lll] Нове життя
2019 рік працює поліцейським в Головному Слідчому Управлінні м. Києва. Від деколи безтурботного хлопчиська не залишилось навіть і спогада, тепер наш герой: серйозний, холоднокровний співробітник органів внутрішніх справ, жадающий помсти цим виродкам за своїх друзів, за свою сім'ю і перш за все за своє втрачене можливе майбутне в рідному місті. Не дивлячись на всю серйозність і спокійність Віктора, його коллеги помітили с самого початка його добру натуру з альтруїстичними поглядами. Одразу ж після госпіталізації, коли хлопців відвідували керівники держ установ, голові ГСУ приглянувся Віктор. Так як у нього була юридична освіта, голові ГСУ вдалося влаштувати хлопця до себе в управління практикантом, так як дороги додому вже не було, хлопець втратив як сім'ю так і дім. Побачивши навички,знання і тягу до робити хлопця, отриманих ще раніше на юридичних консультатива керівництво просувало його по послужній лінії, надаючи більше повноважень та можливостей. Трошки пізніше хлопець знайшов собі дівчину, котра попри його новий неприступний образ, після отриманої травми змогла знайти його справжнього, вони одружились. Минали роки, Рейн потроху став забувати минуле, чітко зосередившись на майбутньому. У нього є статусна високооплачувана робота, кохана красуня дружина, дім та нові друзі с котрими він весело проводить час. Його життя здавалось почало повертатися до колись існуючої стабільності, але...
[V] Війна
24 лютого 2022 рік....Почалась Повномаштабна війна,Віктор не довго думаючи 26 лютого пішов до ЗСУ. Він писав листа рідним:Ми вже 3 дні сидимо в окопах,в нас закінчується їжа, 5 метрів від нас сидять військові РФ, ми виживаєм як можемо......Після чого в окоп де сидів Віктор прилітає граната,Віктора на двоє його побратима ранило осколками, нажаль всі інші три людини померли...
20 Березня 2022 року. Віктор лежить в лікарні з осколком в плечі,Через 3 дні його мають виписати.
27 квітня 2022 року. Віктор повертається додому після поранення.Нажаль його будинок в місті Миколаїв біло розбите, Рідня переїхала до Дніпра разом з Віктором.
20 січня 2024 року. Віктор стає Батьком
1 вересня 2024 року. Віктору 24 роки, Але він пережив те що не переживало більшість людей
Висновок: Віктор став батьком, не зважаючи на труднощі, Віктор пройшов не легкий шлях життя.Його життя було зламане після 24 лютого 2024 року.
