Дитинство:
Віталій народився у Дніпрі 1994 року, у родині поліцейського. Батько Віталія Був Полковник НПУ . Батько Віталія був полковником НПУ і завжди мріяв, щоб його син пішов до НПУ. І завжди казав Віталік ніколи не здавайся . У вільний час батько водив на тренерування по футболу.Віталій хотів стати футболістом або співробітником НПУ .
Юнацтва:
У 2000 році Віталій пішов у перший клас. Він із самого початку показав себе з гарного боку. Віталій був найкращим у класі, навчався на одні хороші оцінки. Він займався спортом, ходив на тренерування з футболу. Їздив на міські змагання та займав призові місця. Якось Віталій викликали на змагання виступати за місто Дніпро. Де Віталік з своєю командою зайняв перше місце. Він був дуже радий був. Вони дуже добре потоваришували. І в 2011 році Віталій закінчив школу із золотою медаллю.
Доросле життя:
Після своєї карєри футболу Віталій пішов до поліції, де його зустріли дуже гарно та з повагою . Там він найшов там друзів та колег. Потім він підвищився до майора .
Потім він поїхав до свого рідного дому та сказав батьку що він поступив в НПУ як хотів його батько . Батько був дуже радий за сина. Через паро днів у віталія було поранення ноги .
Треба було назбирати 100тисяч гривень на операцію ноги . Мама віталія була дуже засмучена тому що думала що незможем назбирати 100тисяч. Але на другий день лікарі врятували віталія . Мама була дуже рада за свого синочка.
Наші дні: Віталій підполковник поліції . Батько дуже радий за сина . Віталій дуже радий що його вилікували лікарі . Тепер Віталій хоче стати на генерала НПУ М.Дніпра щоб його татусь був ще радий за свого сина . Віталій Продовжує працювати в НПУ . Та надіється що стане Генералом Національної Поліції України М.Дніпро.
Віталій народився у Дніпрі 1994 року, у родині поліцейського. Батько Віталія Був Полковник НПУ . Батько Віталія був полковником НПУ і завжди мріяв, щоб його син пішов до НПУ. І завжди казав Віталік ніколи не здавайся . У вільний час батько водив на тренерування по футболу.Віталій хотів стати футболістом або співробітником НПУ .
Юнацтва:
У 2000 році Віталій пішов у перший клас. Він із самого початку показав себе з гарного боку. Віталій був найкращим у класі, навчався на одні хороші оцінки. Він займався спортом, ходив на тренерування з футболу. Їздив на міські змагання та займав призові місця. Якось Віталій викликали на змагання виступати за місто Дніпро. Де Віталік з своєю командою зайняв перше місце. Він був дуже радий був. Вони дуже добре потоваришували. І в 2011 році Віталій закінчив школу із золотою медаллю.
Доросле життя:
Після своєї карєри футболу Віталій пішов до поліції, де його зустріли дуже гарно та з повагою . Там він найшов там друзів та колег. Потім він підвищився до майора .
Потім він поїхав до свого рідного дому та сказав батьку що він поступив в НПУ як хотів його батько . Батько був дуже радий за сина. Через паро днів у віталія було поранення ноги .
Треба було назбирати 100тисяч гривень на операцію ноги . Мама віталія була дуже засмучена тому що думала що незможем назбирати 100тисяч. Але на другий день лікарі врятували віталія . Мама була дуже рада за свого синочка.
Наші дні: Віталій підполковник поліції . Батько дуже радий за сина . Віталій дуже радий що його вилікували лікарі . Тепер Віталій хоче стати на генерала НПУ М.Дніпра щоб його татусь був ще радий за свого сина . Віталій Продовжує працювати в НПУ . Та надіється що стане Генералом Національної Поліції України М.Дніпро.
