Дитинство
Розкажу вам з чого почалось моє дитинство
Народився я в м.Харків,в державному пологовому будинку 12.04.1991, якого батьки назвали Кирил, але після мого народження нажаль Мати не вижила,тому за моє опікунство взявся батько.
Вже у 8 віці хлопчик показував дружелюбність та товариськість по відношенню до інших людей, наприклад – до своїх друзів із дитячого садка та школи. З 8-ми років ходив з батьком на його роботу і допомагав йому, підносячи різноманітні документи. Можливо, звідси у нього такий потяг до роботи з документацією? Батько в мене працював простим особистим водієм та правою рукою в одного депутата,не скажу шо ми були бідні,та і не багаті,але і на життя та хліб нам вистачало. Батько вже з мого дитинства собі планував про моє майбутнє життя,ким я маю стати....
Юність
Тому Батько вирішує що його син Кирило повинен бути юристом чи адвокатом .
Після закінчення Школи Кирило вступив до юридичного коледжу на спеціальність "Правознавство" та почав вивчати закони та права громадян.
Навчання проходило для нього досить легко, тому що він швидко порозумівся з багатьма відмінниками, які були раді допомогти йому в навчанні, та й сам Кирило розумів що це йому потрібно для подальшого життя та і сам був не дурний. У ході навчання у Кирила зародився потяг до департаменту юстицій. Він почав вивчати їх та побачив у цьому можливість заробітку в майбутньому. За кілька місяців він був уже не просто юристом, але й добре розбирався у виконавчій владі. Кирил завів собі достатньо як друзів, так і ворогів. Закінчивши навчання Кирило вирішив що потрібна йому всетаки вища освіта та планує переїхати жити до м.Дніпро, де і поступив після 3-го курсу коледжу автоматом на 4курс Університету Там Кирило зустрів його друг з яким познайомились в коледжі на 1 курсі та допоміг облаштуватись.
Доросле життя
День за днем робота з документами ставала звичною та буденною.Починаючи з 20 років Кирило підіймався від звичайного секретаря який не в змозі поставити штамп у правильному місці, до Верховного судді. Згодом Кирило після клопіткої праці в документах отримує підвищення до Виконавчого Судді, але Кирило прагнув більшого, тому день за днем він плідно та старанно виконував свої обов'язки та блискавично закривав справи.м.Дніпра який вирішує долю цілих управлінь та здатен переконати будь-кого у своїй правоті, зібравши біля себе команду із вірних та щирих людей, вони стали йому другою сім'єю, за допомогою свого красномовства та аналітичного розуму він здобув авторитет, його почали поважати та цінувати. Він по справжньому любив те, що він робить...
Наші дні
Ось ця новина добряче збила мене з пантелику та затуманила розум Кирил, тому що пів року він провів в цих стінах мерії, а зараз його просять їх покинути, це дуже засмучувало Кирила...
Після того як зібравши свої речі з кабінету, Кирило завантажив їх у багажник свого автомобіля,та поїхав до дому в так звану відпустку за свій рахунок.....
Кирило сидячи в дома,довго розмишляв що ж дальше робити йому? він розуміє що всі кошти які він відкладав на нове авто скоро закінчуться на прожиття,Він не хотів влаштовуватись на роботу не по професії, Кирило довго думаючи все ж таки вирішує чому б і йому не попробувати себе в чомусь новому,в тому що може допомогти простим громадянами,та бути частинкою....
Тому Кирило вирішує подати заяву на пост Мера м.Харків та балатуватись,він знає якшо не він хто з може змінити щось на краще? Кирило дуже працювитий,добрий,відзивчивий,та професіонал своєї справи...
Останнє редагування:
