Дитинство:
У 2000 році в не дуже багатій сім'ї народився Саша. Пологи проходили у лікарні міста Полтава, лікарі були досвідченими, тому прийняли пологи добре та якісно. У сім'ї Саші він був єдиною дитиною. Тому мама та тато були раді народженню сина. Пробувши в лікарні тиждень після пологів за Сашою і її мамою приїхав батько і вони поїхали в селище Користівка до бабусі та дідуся відзначати. Того ж вечора діду стало погано і викликали швидку, але його не змогли врятувати. Так залишилася лише одна бабуся Таня. Саша ріс, і незабаром коли йому виповнилося два роки Сашу відвели в садок під назвою "СОНЦЕ". Він був обдарованою дитиною, почав розмовляти рано, ще в 2,5 роки вмів рахувати і знала літери. Саша був дуже спокійною дитиною і подобався всім вихователям. Ось він й закінчив садок, тепер йому треба було йти до першого класу. У школі йому добре, прийняли, він познайомилась з учителями та однокласниками. У першому класі Саша дуже хотів вчитися і любив школу. Вже протягом 2 і 3 класів як і всі чекав як найшвидше канікул. У четвертому підготовчому класі вже до більш дорослої школи навпроти він показав себе на хорошому рівні, і що вчителі початкової школи вірили що в подальшому шляху у нього все складеся добре. На літо перед 5 класом він поїхала до села Користівка до бабусі. Вона дуже чекала на свою онучку. Літо, весело, і він став на кожне літо приїжджати в село, бо вважала, що у неї найкраща бабуся на світі, і дуже любив її, і побачити що вони собою представляють. У середині навчального року Саша пішов з батьками на вихідні до парку, і там гойдалася на гойдалках, і вирішила зі стрибнути з них, і вийшло так що невдало приземлився та зламав ногу у стегні. Мене поклали до лікарні, як Саша вже розумів на тривалий термін. До Саші приходили вчителі і вчили її прямо там, щоб не зупиняти навчальний процес, тому що потім треба було б багато наздоганяти. Мама приходила до нього щодня і відвідувала іноді й разом із татом. Пройшов десь рік, нога зросла і це був уже 6 клас. Саша знову пішла до школи, але ніби навчання стало важчим, оскільки через навчання в лікарні він дуже багато не розумів. Закінчивши 6 клас Саша також поїхав на канікули до села до бабусі. І ось одного фатального дня у неї стався інсульт, і вона померла. Тато та Мама взяли відпустки і примчали туди. Так як вона була одна у бабусі, Саша майже все бачив, як це відбувалося, і це вплинуло на психіку хлопчика. Після похорону бабусі його дуже багато водили з психологів. Почався 7 клас, у ньому вчитися було ще важче, та ще після смерті коханої бабусі його ще більше поранили і він скотився та навчався на 6-8. А раніше він не мав дев'яток взагалі. Пройшов 7 клас, влітку нікуди не поїхавши Саша залишився з батьками у місті. Вони щодня йшли на роботу, і вона залишався вдома. Через це він сам ходив гуляти майже весь день. Також влітку Саша познайомився із компанією друзів у місті. Вони були майже всі старші за нього, і вже курили і творили всяку дичину, щоб веселитися, але так як не було з ким гуляти він гуляв з ними, і незабаром вони підсадили і його на це все. Саша став такою ж поганою. У восьмому класі загалом забив на навчання, почав ходити гуляти щодня і не займатися, а списувати все з ГДЗ. Закінчивши 8 клас мав 9. Багато друзів оскільки були старшими, вже закінчили школу і поїхали до різних училищ. Мама з татом постійно його твердили візьмись за навчання, адже цього року іспити, але він не знав як так стільки пропустив, майже весь 8 клас він нічого не робив. Але Саша постарався, і щось знову став розуміти, і зміг вийти на нормальні оцінки. Закінчивши 9 клас, його чекали іспити. Саша вибрав на свій погляд найлегші предмети і здав їх досить добре. І почалося доросле життя.
Юність та доросле життя: Вирішивши з батьками куди піти вчитися було обрано рішення йти в медичну. Він пішов на хірурга, і відучився досить добре. І ось він пішла на практику до лікарні, в якій народився Саша. Показавши себе добре його туди, взяли на роботу. Але й не без татової допомоги. Її батько був високоповажним полковником СБУ. Ось так він почав працювати хірургом. Рятував дуже багато людських життів. І став досить відомим хірургом області, і багато людей хотіло, щоб їх оперував саме Саша. Але все ще він був самотнім і тоді він зустрів на вулиці дівчину. Саша помітив що вона несе важкі пакети і вирішив допомогти . Після допомоги вона покликала на чай, посиділи, по балакали з ним, вона мені сподобалася. Наступного дня Саша запросив Олю до ресторану на вечерю. Вони повечеряли і він провів її додому. І перед виходом до себе в під'їзді вона поцілувала його в щоку. Тут він не став зволікати і сказав що вона йому подобається і це виявилося взаємно. Він переїхав до неї і вони стали зустрічатися. Після двох років вона була вагітна і він зробив їй пропозицію і вона сказала ТАК. Зіграли весілля, мої батьки були щасливими, що у них все склалося добре.
В даний час Саша все також працює хірургом. Жінка працює адміністратором в одній із мереж дорогих ресторанів. Син росте, ходить у підготовчу групу садка. Батьку він заробив сюрприз і купив автомобіль, як і обіцяв ще в дитинстві. Потім звозив маму за кордон, бо все життя мріяла побувати в іншій країні. Після приїзду вирішив з'їздити ще й зі своєю родиною до Таїланду. Там ми добре провели час навчив плавати сина, поїли багато незнайомих страв. Повернулися назад і почали жити як раніше.
У 2000 році в не дуже багатій сім'ї народився Саша. Пологи проходили у лікарні міста Полтава, лікарі були досвідченими, тому прийняли пологи добре та якісно. У сім'ї Саші він був єдиною дитиною. Тому мама та тато були раді народженню сина. Пробувши в лікарні тиждень після пологів за Сашою і її мамою приїхав батько і вони поїхали в селище Користівка до бабусі та дідуся відзначати. Того ж вечора діду стало погано і викликали швидку, але його не змогли врятувати. Так залишилася лише одна бабуся Таня. Саша ріс, і незабаром коли йому виповнилося два роки Сашу відвели в садок під назвою "СОНЦЕ". Він був обдарованою дитиною, почав розмовляти рано, ще в 2,5 роки вмів рахувати і знала літери. Саша був дуже спокійною дитиною і подобався всім вихователям. Ось він й закінчив садок, тепер йому треба було йти до першого класу. У школі йому добре, прийняли, він познайомилась з учителями та однокласниками. У першому класі Саша дуже хотів вчитися і любив школу. Вже протягом 2 і 3 класів як і всі чекав як найшвидше канікул. У четвертому підготовчому класі вже до більш дорослої школи навпроти він показав себе на хорошому рівні, і що вчителі початкової школи вірили що в подальшому шляху у нього все складеся добре. На літо перед 5 класом він поїхала до села Користівка до бабусі. Вона дуже чекала на свою онучку. Літо, весело, і він став на кожне літо приїжджати в село, бо вважала, що у неї найкраща бабуся на світі, і дуже любив її, і побачити що вони собою представляють. У середині навчального року Саша пішов з батьками на вихідні до парку, і там гойдалася на гойдалках, і вирішила зі стрибнути з них, і вийшло так що невдало приземлився та зламав ногу у стегні. Мене поклали до лікарні, як Саша вже розумів на тривалий термін. До Саші приходили вчителі і вчили її прямо там, щоб не зупиняти навчальний процес, тому що потім треба було б багато наздоганяти. Мама приходила до нього щодня і відвідувала іноді й разом із татом. Пройшов десь рік, нога зросла і це був уже 6 клас. Саша знову пішла до школи, але ніби навчання стало важчим, оскільки через навчання в лікарні він дуже багато не розумів. Закінчивши 6 клас Саша також поїхав на канікули до села до бабусі. І ось одного фатального дня у неї стався інсульт, і вона померла. Тато та Мама взяли відпустки і примчали туди. Так як вона була одна у бабусі, Саша майже все бачив, як це відбувалося, і це вплинуло на психіку хлопчика. Після похорону бабусі його дуже багато водили з психологів. Почався 7 клас, у ньому вчитися було ще важче, та ще після смерті коханої бабусі його ще більше поранили і він скотився та навчався на 6-8. А раніше він не мав дев'яток взагалі. Пройшов 7 клас, влітку нікуди не поїхавши Саша залишився з батьками у місті. Вони щодня йшли на роботу, і вона залишався вдома. Через це він сам ходив гуляти майже весь день. Також влітку Саша познайомився із компанією друзів у місті. Вони були майже всі старші за нього, і вже курили і творили всяку дичину, щоб веселитися, але так як не було з ким гуляти він гуляв з ними, і незабаром вони підсадили і його на це все. Саша став такою ж поганою. У восьмому класі загалом забив на навчання, почав ходити гуляти щодня і не займатися, а списувати все з ГДЗ. Закінчивши 8 клас мав 9. Багато друзів оскільки були старшими, вже закінчили школу і поїхали до різних училищ. Мама з татом постійно його твердили візьмись за навчання, адже цього року іспити, але він не знав як так стільки пропустив, майже весь 8 клас він нічого не робив. Але Саша постарався, і щось знову став розуміти, і зміг вийти на нормальні оцінки. Закінчивши 9 клас, його чекали іспити. Саша вибрав на свій погляд найлегші предмети і здав їх досить добре. І почалося доросле життя.
Юність та доросле життя: Вирішивши з батьками куди піти вчитися було обрано рішення йти в медичну. Він пішов на хірурга, і відучився досить добре. І ось він пішла на практику до лікарні, в якій народився Саша. Показавши себе добре його туди, взяли на роботу. Але й не без татової допомоги. Її батько був високоповажним полковником СБУ. Ось так він почав працювати хірургом. Рятував дуже багато людських життів. І став досить відомим хірургом області, і багато людей хотіло, щоб їх оперував саме Саша. Але все ще він був самотнім і тоді він зустрів на вулиці дівчину. Саша помітив що вона несе важкі пакети і вирішив допомогти . Після допомоги вона покликала на чай, посиділи, по балакали з ним, вона мені сподобалася. Наступного дня Саша запросив Олю до ресторану на вечерю. Вони повечеряли і він провів її додому. І перед виходом до себе в під'їзді вона поцілувала його в щоку. Тут він не став зволікати і сказав що вона йому подобається і це виявилося взаємно. Він переїхав до неї і вони стали зустрічатися. Після двох років вона була вагітна і він зробив їй пропозицію і вона сказала ТАК. Зіграли весілля, мої батьки були щасливими, що у них все склалося добре.
В даний час Саша все також працює хірургом. Жінка працює адміністратором в одній із мереж дорогих ресторанів. Син росте, ходить у підготовчу групу садка. Батьку він заробив сюрприз і купив автомобіль, як і обіцяв ще в дитинстві. Потім звозив маму за кордон, бо все життя мріяла побувати в іншій країні. Після приїзду вирішив з'їздити ще й зі своєю родиною до Таїланду. Там ми добре провели час навчив плавати сина, поїли багато незнайомих страв. Повернулися назад і почали жити як раніше.
