Ім'я та прізвище: Толя Теплинський
Стать: Чоловіча;
Дата народження: 27 грудня 2000;
Місце народження: Україна, Кіровоградська область, смт. Пантаївка
Вік: 22 роки;
Зріст: 191 сантиметрів;
Вага: 83 кілограм;
Національність: українець;
Батьки: Теплинська Олена Сергіївна, Жуков Ігор Іванович ;
Вища освіта: Харківський національний автомобільно-дорожній університет (інженер);
Місце проживання: смт.Пантаївка;
Статура: Сильний;
Знання мови: Українська, Англійська, Німецька, ;
Сімейний стан: В шлюбі не перебував;
Хобі: з дитинства грає у футбол.
Батьки:
Батько народився 2 серпня 1977 року у місті Бердичів, що знаходиться у Житомирській області. У своєму дитинстві він був дуже успішним у навчанні, брав участь у олімпіадах та займався спортом. Після закінчення школи він отримав червоний диплом. Потім батько поступив до одеського військового училища. Після успішного закінчення вищого навчального закладу він повернувся до Житомирської області, в селище Озерне, де й познайомився з моєю мамою. Нажаль, батько помер у 2023 році внаслідок війни.
Мама народилась 4 березня 1981 року і також виросла в селищі Озерне (Житомирська область). У школі вона мала середні оцінки. Після закінчення школи вона поступила на юридичний факультет. Проте, після отримання освіти вона зрозуміла, що не бажає працювати юристом. Коли вона зустріла мого батька, вирішила вступити до армії.
Мама і тато зустрілися і пробули разом два роки, після чого батько зробив їй пропозицію вийти заміж. Після чого вона почала зловживати алкоголь.
Дитинство:
У дитинстві батько служив полковником у армії, що дозволяло їм мати стабільні умови життя. Сім'я проживала в селі Озерне, де наявність достатньої матеріальної підтримки забезпечувала комфортне і безтурботне дитинство.
У сім'ї Толі був старший брат, з яким вони проводили багато часу разом. Літом вони часто вирушали на купання разом зі своїм улюбленим собакою по імені Боб. Вони мали можливість відвідувати озера або річки, що знаходилися неподалік від їхнього села.
Сусіди Толі завжди прагнули наслідувати їхні успіхи та матеріальну забезпеченість. Вони спостерігали за будівництвом їхнього будинку та імітували їхні досягнення, щоб створити схожі споруди. Це створювало враження, що їхні будівлі були однаковими.
У селі також проживала бабуся Толі, яка працювала шеф-кухарем. Часто після дитячого садка Толя завітав до неї на роботу, щоб провести багато часу разом та насолодитися її смачними стравами.
Таким чином, дитинство Толі було наповнене гармонією, розкішшю та сімейним теплом. Він проводив час з братом та отримував підтримку від рідних у своїх зусиллях.
Шкільні роки:
Після переїзду до смт. Пантаївка перед початком шкільної освіти, Толя зустрівся з новими викликами та можливостями. Вступивши до школи, він ставки на шлях до освіти та нових дружб. В одному зі своїх однокласників, Олександра, Толя знайшов вірного друга.
Олександр був сином батька, який тренував команду з футболу. Завдяки цьому, Сашкові надали знання і навички у грі, і він запропонував Толі спробувати свої сили у цьому спорті. Толя згодився і став грати у шкільній футбольній команді. Виявилося, що в нього є природні задатки для цього виду спорту, і його успіхи почали рости.
Окрім футболу, Толя також почав займатися тхеквондо з метою вивчення самооборони. Це дозволило йому відчувати себе більш захищеним і розвивати фізичну силу та витривалість.
У школі на початку Толя відмінно вчився, але в середній клас його успішність знизилася до середнього рівня. Це викликало невдоволення його батька, який почав кричати на нього. Ця ситуація морально вплинула на Толю, але він не здався і продовжив працювати над своїми хобі.
Зі своїм другом Сашком вони проводили багато часу разом, граючи у футбол. Їхня команда школи стала однією з найкращих у смт. Пантаївка, потрапивши до топ-10 шкільних команд у місті. Це було чудовим досягненням для Толі, і вони разом раділи своїм успіхам та спортивним здобуткам.
Студентські роки
Після поступлення у Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Толя переїхав до Харкова і розпочав своє навчання. Тим часом, його шкільний друг Саша взяв участь у національних змаганнях з футболу. Хоча Толя і Саша зберігали контакт, але для Толі футбол став тільки розвагою.
У університеті Толя знайшов собі нових друзів, Єгора та Девіда. Вони проводили час разом і мали чудові веселі моменти. Толя успішно навчався на чотири з п'яти бальної системи.
Захопившись інженерією, Толі було важливо мати місце для майстрування. Тому його батько взяв в оренду гараж, де Толя міг творити і розробляти різні пристосування. Часом вони разом з батьком працювали над проектами, що ще більше зміцнювало їхні стосунки.
По закінченні університету Толя отримав диплом інженера з відзнакою, здобувши 83% від максимального балу. Це був великий успіх, який додатково зміцнив Толіну впевненість у своїх здібностях та майбутньому.
Доросле життя:
Після закінчення університету на жаль, в країні почалась війна, а Батько Толі загинув на фронті. Це стало великим ударом для нього. Після такої втрати Толя був змушений повернутися до рідного міста смт.Пантаївка. Але ситуація стала ще складнішою, оскільки його Мати, під впливом горя, почала занадто багато пити.
Толя закрився у собі і важко переживав всю цю ситуацію. Проте, його друзі, серед яких був і Девід, не залишили його у скрутний час. Девід запропонував Толі перебратися до нього в Пантаївку, де він знайшов тимчасове притулок.
Толя почав шукати роботу, але невдало. Тоді Девід запропонував йому вступити до армії, де сам працював. Толя, підтриманий друзями, згодився на цю пропозицію і подав електронну заявку, чекаючи на відповідь. Почекавши 1 неділю Толі прийшов лист де було написано що Толя готовий служити в Армії. Його чекали на 12.07.2024 рік на службі так Толя і відає службу. На даний час він має звання Генерал Збройних сил України і відає честь своєї країни!
Стать: Чоловіча;
Дата народження: 27 грудня 2000;
Місце народження: Україна, Кіровоградська область, смт. Пантаївка
Вік: 22 роки;
Зріст: 191 сантиметрів;
Вага: 83 кілограм;
Національність: українець;
Батьки: Теплинська Олена Сергіївна, Жуков Ігор Іванович ;
Вища освіта: Харківський національний автомобільно-дорожній університет (інженер);
Місце проживання: смт.Пантаївка;
Статура: Сильний;
Знання мови: Українська, Англійська, Німецька, ;
Сімейний стан: В шлюбі не перебував;
Хобі: з дитинства грає у футбол.
Батьки:
Батько народився 2 серпня 1977 року у місті Бердичів, що знаходиться у Житомирській області. У своєму дитинстві він був дуже успішним у навчанні, брав участь у олімпіадах та займався спортом. Після закінчення школи він отримав червоний диплом. Потім батько поступив до одеського військового училища. Після успішного закінчення вищого навчального закладу він повернувся до Житомирської області, в селище Озерне, де й познайомився з моєю мамою. Нажаль, батько помер у 2023 році внаслідок війни.
Мама народилась 4 березня 1981 року і також виросла в селищі Озерне (Житомирська область). У школі вона мала середні оцінки. Після закінчення школи вона поступила на юридичний факультет. Проте, після отримання освіти вона зрозуміла, що не бажає працювати юристом. Коли вона зустріла мого батька, вирішила вступити до армії.
Мама і тато зустрілися і пробули разом два роки, після чого батько зробив їй пропозицію вийти заміж. Після чого вона почала зловживати алкоголь.
Дитинство:
У дитинстві батько служив полковником у армії, що дозволяло їм мати стабільні умови життя. Сім'я проживала в селі Озерне, де наявність достатньої матеріальної підтримки забезпечувала комфортне і безтурботне дитинство.
У сім'ї Толі був старший брат, з яким вони проводили багато часу разом. Літом вони часто вирушали на купання разом зі своїм улюбленим собакою по імені Боб. Вони мали можливість відвідувати озера або річки, що знаходилися неподалік від їхнього села.
Сусіди Толі завжди прагнули наслідувати їхні успіхи та матеріальну забезпеченість. Вони спостерігали за будівництвом їхнього будинку та імітували їхні досягнення, щоб створити схожі споруди. Це створювало враження, що їхні будівлі були однаковими.
У селі також проживала бабуся Толі, яка працювала шеф-кухарем. Часто після дитячого садка Толя завітав до неї на роботу, щоб провести багато часу разом та насолодитися її смачними стравами.
Таким чином, дитинство Толі було наповнене гармонією, розкішшю та сімейним теплом. Він проводив час з братом та отримував підтримку від рідних у своїх зусиллях.
Шкільні роки:
Після переїзду до смт. Пантаївка перед початком шкільної освіти, Толя зустрівся з новими викликами та можливостями. Вступивши до школи, він ставки на шлях до освіти та нових дружб. В одному зі своїх однокласників, Олександра, Толя знайшов вірного друга.
Олександр був сином батька, який тренував команду з футболу. Завдяки цьому, Сашкові надали знання і навички у грі, і він запропонував Толі спробувати свої сили у цьому спорті. Толя згодився і став грати у шкільній футбольній команді. Виявилося, що в нього є природні задатки для цього виду спорту, і його успіхи почали рости.
Окрім футболу, Толя також почав займатися тхеквондо з метою вивчення самооборони. Це дозволило йому відчувати себе більш захищеним і розвивати фізичну силу та витривалість.
У школі на початку Толя відмінно вчився, але в середній клас його успішність знизилася до середнього рівня. Це викликало невдоволення його батька, який почав кричати на нього. Ця ситуація морально вплинула на Толю, але він не здався і продовжив працювати над своїми хобі.
Зі своїм другом Сашком вони проводили багато часу разом, граючи у футбол. Їхня команда школи стала однією з найкращих у смт. Пантаївка, потрапивши до топ-10 шкільних команд у місті. Це було чудовим досягненням для Толі, і вони разом раділи своїм успіхам та спортивним здобуткам.
Студентські роки
Після поступлення у Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Толя переїхав до Харкова і розпочав своє навчання. Тим часом, його шкільний друг Саша взяв участь у національних змаганнях з футболу. Хоча Толя і Саша зберігали контакт, але для Толі футбол став тільки розвагою.
У університеті Толя знайшов собі нових друзів, Єгора та Девіда. Вони проводили час разом і мали чудові веселі моменти. Толя успішно навчався на чотири з п'яти бальної системи.
Захопившись інженерією, Толі було важливо мати місце для майстрування. Тому його батько взяв в оренду гараж, де Толя міг творити і розробляти різні пристосування. Часом вони разом з батьком працювали над проектами, що ще більше зміцнювало їхні стосунки.
По закінченні університету Толя отримав диплом інженера з відзнакою, здобувши 83% від максимального балу. Це був великий успіх, який додатково зміцнив Толіну впевненість у своїх здібностях та майбутньому.
Доросле життя:
Після закінчення університету на жаль, в країні почалась війна, а Батько Толі загинув на фронті. Це стало великим ударом для нього. Після такої втрати Толя був змушений повернутися до рідного міста смт.Пантаївка. Але ситуація стала ще складнішою, оскільки його Мати, під впливом горя, почала занадто багато пити.
Толя закрився у собі і важко переживав всю цю ситуацію. Проте, його друзі, серед яких був і Девід, не залишили його у скрутний час. Девід запропонував Толі перебратися до нього в Пантаївку, де він знайшов тимчасове притулок.
Толя почав шукати роботу, але невдало. Тоді Девід запропонував йому вступити до армії, де сам працював. Толя, підтриманий друзями, згодився на цю пропозицію і подав електронну заявку, чекаючи на відповідь. Почекавши 1 неділю Толі прийшов лист де було написано що Толя готовий служити в Армії. Його чекали на 12.07.2024 рік на службі так Толя і відає службу. На даний час він має звання Генерал Збройних сил України і відає честь своєї країни!
