Подача Role Play біографії
Глава I
Назарій Казмірук- народився 22 січня 2004 року у місті Кременець в багатій сім'ї. Батько - один з найкращих фельдшерів в місті , мати Назара працює вчителем початкових класі,
Домашні справи, уроки, для Назара це було повсякденною справою. Часткова ізоляція зробилась для Назара, справою життя, в тиждень він міг вийти 2 рази до друзів
- Дуже серйозною та стриманою дитиною, якби він не тримав учнів в контролі , я б його давно вигнала! - сказала класна керівничка директору школи.
Назар зростав, та поволі ставав більш контрольованою особистістю, ходивши до школу, вчився на відмінно .
Хлопцеві ж здавалось, що у нього багато вірних друзів.
Час минав, Назару виповнилось 17,але потім сталося те, що змінило історію...
Глава ІІ Життя закоротке для розкоші
"Все перегорнулось як колода карт" - так промовив Назар, коли дізнався про саму жахливу подію всього життя, а саме . Це смерть 2 дідусів та баби . В один момент Назар став на деякий час агресивний
Всі друзі, дівчата були підтримкою для Назара в цей час.
На фоні цього духовного потрясіння Назар трохи був пригнічений стресовим станом
Але допомога від знайомих змінила ситуацію
"Якби не знайомі, я б збирав пляшки кожного дня з ранку і пробухував би ці гроші, а згодом і взагалі б помер" - сказав Назар колезі, коли вступив в Академію МВС , в яку його пропхнув дядько .
"Казарма в Академії - це дисципліна та нагрузки , але я пройду всі ці етапи, тому що я бажаю " - чули колеги по казармі, коли Назар говорив сам з собою вночі.
Глава ІІІ" Мене хвилює не стільки розмір корупції, а як неможливість брати у ній участь."
В один момент, після тяжкого тренування, Назар йшов замучений по коридору, та побачив привідкритий кабінет майора, там де йому
Давали хабар, побачивши сумму, яка була у кейсі, хлопець зразу витягнув телефон та почав зйомку, після чого набрав до СБУ
Після цього вперше можна було побачити на Назару посмішку, за довгий час хлопець посміхнувся через похвалу від СБУ
Закінчивши Академію з відзнакою, думки оточуючих про Назара різко змінились, вони бачили у ньому серйозну ціленаправлену людину, яка на погляд, може побороти усі свої страхи, та головна якість, чесність, але це було все про нього, при вступі до ДКВС , Назарій дослужився до звання підполковником та керівником оперативного відділу після того перейшов до ЗСУ.
Не все так добре, як здається, Назар не міг підпустити когось до себе бо та колосальна втрата зробила велику рану на його серці та його психіці, але гарна акторська гра не видавала цього. Його єдиними друзями й до сих пір лишається лише дві особи це Вадим Кондратюк та Валерія Романова
Назарій стриманий але якщо до нього буде сильно неадекватної поведінки .З-за цього у Назарій постійне безсоння
Глава ІV Сама велика підтримка ХХІ ст. (Епілог)
Одного звичайного дня, коли Назарій був у відпустці, йому приходить лист від Валерії Романової
"Любий друже, я бачила як ти йшов до сумлінної служби тому я хочу щоб ти перевівся в мій відділ(НК) Мені вже 21 років, здоров'ячко не те, солдатів багато, а на старість і дітям я вже зробила багато доброго та й ідей і бажання ніякого немає, тому хочу, щоб ти гідно продовжував мою справу, та був мій вірним помічником."
Після прочитаних слів, можна було побачити сльози радості від Назара, тому що до цієї цілі, він йшов все своє життя, надійно заховавши лист, як саму дорогу пам'ятку його життя.
Вставши на посаду помічника куратора НК, Назар з самого початку мав дуже багато заготовок, та ідей, бо вже давно знайомих з Валерією .
З новою посадою прийшли й нові ідеї зухваліше, тому що завжди боявся, що його розкриють та знімуть з посади, не довіряючи керівну посаду . Одного разу, провівши спец.тренування ЗСУ , Назарій навіть подумував закінчити службу але його друг Романова відмовляла героя, ще б трішки, та ця купа страхів зламала б Назара , але кожного разу, він проходив їх з тяжкістю
При керівній посаді Назар почав втілювати нові ідеї та плани для фракції . Але й службові вимоги до нього складались з кожним тиждем складнішими
Глава I
Назарій Казмірук- народився 22 січня 2004 року у місті Кременець в багатій сім'ї. Батько - один з найкращих фельдшерів в місті , мати Назара працює вчителем початкових класі,
Домашні справи, уроки, для Назара це було повсякденною справою. Часткова ізоляція зробилась для Назара, справою життя, в тиждень він міг вийти 2 рази до друзів
- Дуже серйозною та стриманою дитиною, якби він не тримав учнів в контролі , я б його давно вигнала! - сказала класна керівничка директору школи.
Назар зростав, та поволі ставав більш контрольованою особистістю, ходивши до школу, вчився на відмінно .
Хлопцеві ж здавалось, що у нього багато вірних друзів.
Час минав, Назару виповнилось 17,але потім сталося те, що змінило історію...
Глава ІІ Життя закоротке для розкоші
"Все перегорнулось як колода карт" - так промовив Назар, коли дізнався про саму жахливу подію всього життя, а саме . Це смерть 2 дідусів та баби . В один момент Назар став на деякий час агресивний
Всі друзі, дівчата були підтримкою для Назара в цей час.
На фоні цього духовного потрясіння Назар трохи був пригнічений стресовим станом
Але допомога від знайомих змінила ситуацію
"Якби не знайомі, я б збирав пляшки кожного дня з ранку і пробухував би ці гроші, а згодом і взагалі б помер" - сказав Назар колезі, коли вступив в Академію МВС , в яку його пропхнув дядько .
"Казарма в Академії - це дисципліна та нагрузки , але я пройду всі ці етапи, тому що я бажаю " - чули колеги по казармі, коли Назар говорив сам з собою вночі.
Глава ІІІ" Мене хвилює не стільки розмір корупції, а як неможливість брати у ній участь."
В один момент, після тяжкого тренування, Назар йшов замучений по коридору, та побачив привідкритий кабінет майора, там де йому
Давали хабар, побачивши сумму, яка була у кейсі, хлопець зразу витягнув телефон та почав зйомку, після чого набрав до СБУ
Після цього вперше можна було побачити на Назару посмішку, за довгий час хлопець посміхнувся через похвалу від СБУ
Закінчивши Академію з відзнакою, думки оточуючих про Назара різко змінились, вони бачили у ньому серйозну ціленаправлену людину, яка на погляд, може побороти усі свої страхи, та головна якість, чесність, але це було все про нього, при вступі до ДКВС , Назарій дослужився до звання підполковником та керівником оперативного відділу після того перейшов до ЗСУ.
Не все так добре, як здається, Назар не міг підпустити когось до себе бо та колосальна втрата зробила велику рану на його серці та його психіці, але гарна акторська гра не видавала цього. Його єдиними друзями й до сих пір лишається лише дві особи це Вадим Кондратюк та Валерія Романова
Назарій стриманий але якщо до нього буде сильно неадекватної поведінки .З-за цього у Назарій постійне безсоння
Глава ІV Сама велика підтримка ХХІ ст. (Епілог)
Одного звичайного дня, коли Назарій був у відпустці, йому приходить лист від Валерії Романової
"Любий друже, я бачила як ти йшов до сумлінної служби тому я хочу щоб ти перевівся в мій відділ(НК) Мені вже 21 років, здоров'ячко не те, солдатів багато, а на старість і дітям я вже зробила багато доброго та й ідей і бажання ніякого немає, тому хочу, щоб ти гідно продовжував мою справу, та був мій вірним помічником."
Після прочитаних слів, можна було побачити сльози радості від Назара, тому що до цієї цілі, він йшов все своє життя, надійно заховавши лист, як саму дорогу пам'ятку його життя.
Вставши на посаду помічника куратора НК, Назар з самого початку мав дуже багато заготовок, та ідей, бо вже давно знайомих з Валерією .
З новою посадою прийшли й нові ідеї зухваліше, тому що завжди боявся, що його розкриють та знімуть з посади, не довіряючи керівну посаду . Одного разу, провівши спец.тренування ЗСУ , Назарій навіть подумував закінчити службу але його друг Романова відмовляла героя, ще б трішки, та ця купа страхів зламала б Назара , але кожного разу, він проходив їх з тяжкістю
При керівній посаді Назар почав втілювати нові ідеї та плани для фракції . Але й службові вимоги до нього складались з кожним тиждем складнішими
Останнє редагування:
