I | Дитинство
Кензо народжений 2 вересня 1994 року. Батько був родом із Німеччини, мати українка. Народжений у місті Харків. Дитинство проходило, як і у всіх дітей. Палиці-стрілялки, машинки. Ще з садка у Кензо виявлялася його унікальність, це була вкрай обдарована дитина. З самого дитинства був привчений до літератури, музики та загалом творчості. Кензо за своєю натурою дуже допитливий, тому вивчав цей світ на повну... але траплялися й випадки, коли його цікавість закінчувалася бійкою з хлопчиком із двору, або пропістоном від сусіда дядька Толі. Дитинство було яскравим і багато моментів звідти запам'яталися нашому Кензо.
II | Юнацтво
Підлітковий вік Кензо - це основна його становлення як особистості. Сварки з батьками, пережиток їхнього розлучення, перше кохання, зрада друга з дитинства, погана компанія та інші моменти, які Кензо пройшов впевнено, тому що цей юнак був вкрай сильний духом. Переломним моментом для дитини стало розлучення батьків. Сказати, що батько займався хлопцем - це нічого не сказати. Кензо вихований дідом матері та від частини вулицею, тому відхід батька особливо на нього не вплинув, що не скажеш про стан матері у цей момент. Якось прийшовши зі школи, і побачивши матір у сльозах, яка ледве піднімала руку за склянкою, щоб перебити сухість у горлі, повністю перевернула свідомість Кензо з ніг на голову. З того дня на малому, але сильним духом юнаки впала велика відповідальність. Хлопчику довелося підробляти по дрібниці, щоб принести хоч крихітку хліба додому. Варто згадати і позитивні моменти підліткового віку Кензо. Перше кохання, перший нищівний удар дофаміну в голову і надлишок почуттів - це зустріч тієї дівчинки з сусіднього двору. Її довге волосся, таке густе і ніжне, вії як у ляльки, і посмішка від якої в твоїй душі виходить сонце - звела до божевілля нашого "маленького" та наївного Кензо. Це хоч і заважало дорослішання Кензо, але також принесло добрий урок, що "щастя любить тишу". Про дівчину, на радощах, Кензо розповів своєму тодішньому кращому другу, який незабаром вийшов на контакт з його коханою (звісно ж без відома нашого юнака). Через якийсь час його товариш просто відбив дівчину і пішов із життя Кензо. Яким би сильним не був удар, як би часто не било життя нашого героя - він вставав, і йшов далі що й виховувало в ньому цю мужність, цей бойовий запал.
III | Перехiд у доросле життя
В период взрослой жизни, Кензо существовал моментами. Ходил на работу, домой и так день за днем. Но в один момент 2014 года на территории Украины начались террористические действия. Узнав об этом, Кензо ринулся на переддовую без задней мысли, и мысли потерять что либо, ведь... месяц назад **************************** Кензо ушла из этой жизни. Он рвался на первые линии фронта, и показывал одни из лучших результатов во время КМБ. В этот сложный момент жизни Кензо повстречал товарища по оружию, вместе с которым они дошли до своей цели. С гордостью защищая свою родину, они отправились на "передок". Круглосуточные и жесткоие бои, бессконечное пролитие крови и молитвы Богу о сохранении жизни... до той самой ночи... Кензо народжений 2 вересня 1994 року. Батько був родом із Німеччини, мати українка. Народжений у місті Харків. Дитинство проходило, як і у всіх дітей. Палиці-стрілялки, машинки. Ще з садка у Кензо виявлялася його унікальність, це була вкрай обдарована дитина. З самого дитинства був привчений до літератури, музики та загалом творчості. Кензо за своєю натурою дуже допитливий, тому вивчав цей світ на повну... але траплялися й випадки, коли його цікавість закінчувалася бійкою з хлопчиком із двору, або пропістоном від сусіда дядька Толі. Дитинство було яскравим і багато моментів звідти запам'яталися нашому Кензо.
II | Юнацтво
Підлітковий вік Кензо - це основна його становлення як особистості. Сварки з батьками, пережиток їхнього розлучення, перше кохання, зрада друга з дитинства, погана компанія та інші моменти, які Кензо пройшов впевнено, тому що цей юнак був вкрай сильний духом. Переломним моментом для дитини стало розлучення батьків. Сказати, що батько займався хлопцем - це нічого не сказати. Кензо вихований дідом матері та від частини вулицею, тому відхід батька особливо на нього не вплинув, що не скажеш про стан матері у цей момент. Якось прийшовши зі школи, і побачивши матір у сльозах, яка ледве піднімала руку за склянкою, щоб перебити сухість у горлі, повністю перевернула свідомість Кензо з ніг на голову. З того дня на малому, але сильним духом юнаки впала велика відповідальність. Хлопчику довелося підробляти по дрібниці, щоб принести хоч крихітку хліба додому. Варто згадати і позитивні моменти підліткового віку Кензо. Перше кохання, перший нищівний удар дофаміну в голову і надлишок почуттів - це зустріч тієї дівчинки з сусіднього двору. Її довге волосся, таке густе і ніжне, вії як у ляльки, і посмішка від якої в твоїй душі виходить сонце - звела до божевілля нашого "маленького" та наївного Кензо. Це хоч і заважало дорослішання Кензо, але також принесло добрий урок, що "щастя любить тишу". Про дівчину, на радощах, Кензо розповів своєму тодішньому кращому другу, який незабаром вийшов на контакт з його коханою (звісно ж без відома нашого юнака). Через якийсь час його товариш просто відбив дівчину і пішов із життя Кензо. Яким би сильним не був удар, як би часто не било життя нашого героя - він вставав, і йшов далі що й виховувало в ньому цю мужність, цей бойовий запал.
III | Перехiд у доросле життя
Пронизливий і холодний вітер, повний місяць. Кензо щойно вийшов на пост разом зі своїм бойовим товаришем. За цей час вони стали як брати, і підкуривши по сигареті, завелися діалоги про повернення додому та справи, які чекають на цивільному. Ніч пролітала непомітно, вже майже заплющувалися очі.. нестерпне бажання спати, але, як раптом звідки не візьмись, Кензо краєм вуха ловить звук машини, що під'їжджае. Звідки виходить командир дивізії та криком, ніби навмисно намагається розбудити всіх: "Повна готовність 5 хв.." і тут, його мова пририває звук снарядів, що падають. Їхня дизлокація знаходилася недалеко від посадки в поле, куди власне і почали падати снаряди. Перший удар припав у блок зв'язку, де на щастя нікого не було на той момент. Після чого пішла серія ударів по всій території їхньої бази. Невелика частина людей постраждала, але не критично, сам Кензо був цілий і допомагав решті бійця вибратися з-під завалів і відвести на точку збору для евакуації. Але після невеликого затишшя повітрям пішла "зачистка" разом з десантом. Частина вцілілих бійців почала займатися транспортуванням поранених до шпиталю. Решта почала давати відсіч наступаючим. У підкріпленні до повітряної атаки пішла у хід і ворожа піхота. Розпочався жорсткий бій за населений пункт, який знаходився неподалік їхнього місця. Бій тривав уже годину, у повітрі завис запах крові, чути стогін і звуки куль, що пролітають над головою. У момент затишшя, Кензо озирнувся і зрозумів, що більшість напарників або поранені, або були вбиті. Командира не було видно ще з початку нападу, тож ні секунди не думаю Кензо прийняв на себе ініціативу і піднімаючи бойовий дух товаришів зі зброї, кинулися на штурм позицій ворога. Агресивна атака в лоб і по флангу, спроби прорвати кволі позиції противника увінчалися поразкою. Вражений Кензо і зламані пара-трійка солдатів не придумали нічого, окрім як відступити… але вже було пізно. Побачивши кількість бійців ЗСУ, противники прийняли рішення контр-наступу. Кензо не знавши що йому робити, сповнений смутку і зламаності не придумав нічого кращого, ніж просто стоять до кінця... до кінця свого життя, яке ось-ось добігає кінця. Адже хіба заслуговує на життя той, хто повів товаришів на вірну загибель? Ось уже чутний огидний язик орків, їх вигуки і стрілянина в куди потрапивши. Кензо вже змирився зі своєю смертю... але як раптом знову затишшя... Вдалині лунає свист, і пряме попадання в техніку.. ворожу техніку. I тут розширилися зіниці, серце забилося частіше...
"ВОНИ! Я ЗНАВ ЩО ВІ ПРИЙДЕТЕ!" - подумав Кензо з приголомшеною усмішкою, став на ноги і побіг туди, звідки летіли снаряди. Ворожі позиції зазнавали краху, а піхота розліталася на всі боки як попкорн у мікрохвильовій печі. Тут слідом пішла і піхота ЗСУ, яку виявив Кензо. Це з'єднання... там був і командир, якому Кензо зі смутком доповів підсумки бою. Командир не став звинувачувати Кензо, а навпаки обрав його героєм. З чим сам наш хлопець не погоджувався. І так... настає ранок, ворогів повністю і нещадно залишили на добриво, а Кензо вирушив до штабу. Після приїзду він вирушив на розмову до Полковника. Той повідомив про загибель товарища Кензо, а також відправив його на цивільну. Після чого, Кензо геть відмовився переживати такий жах знову...
IV | Пережитки минулого [Наш час]
Справжнє життя Кензо ніколи не стане тим, яким було до цього вторгнення. Він намагається забути цей весь жах. Влаштувався на звичайнісіньку роботу, і намагається жити як звичайна людина, але безуспішно. Через якийсь час, на електронну пошту Кензо надходить повідомлення, в якому його запрошує на зустріч старий знайомий ще з тих жахливих часів. Від нічого робити він приймає запрошення і йде на зустріч. Там він обговорює пропозицію вступити на службу до Національної поліції міста Харків... над чим Кензо наважується подумати, але все також живе життям середньостатистичної людини.
IV | Пережитки минулого [Наш час]
Справжнє життя Кензо ніколи не стане тим, яким було до цього вторгнення. Він намагається забути цей весь жах. Влаштувався на звичайнісіньку роботу, і намагається жити як звичайна людина, але безуспішно. Через якийсь час, на електронну пошту Кензо надходить повідомлення, в якому його запрошує на зустріч старий знайомий ще з тих жахливих часів. Від нічого робити він приймає запрошення і йде на зустріч. Там він обговорює пропозицію вступити на службу до Національної поліції міста Харків... над чим Кензо наважується подумати, але все також живе життям середньостатистичної людини.
