Дитинство
Наталі народилася у місті Луцьк . ЇЇ мати померла при пологах, коли ЇЇ батько не міг спокійно сидіти на стільці в пологовому відділенні. Росла вона все своє дитинство у бідній родині. Деколи їм не вистачало навіть на оплату комунальних послуг, що вже говорячи про харчі. Так само в неї була сестра Надійка, ну як сказати сестра. Надійка була дочкою її батька від першого шлюбу. Вона іноді до них приїжджала поговорити та й трохи дати грошей, бо вона була багатою, а Наталі з своєю сім’єю – ні. Батько Наталі був гордий і не міг узяти навіть копійки зі своєї дочки. І так усе тривало 14 років. Але з Божою допомогою вони змогли пережити той час, коли не було копійки. Чи якихось знайомих, чи свободи думки. Батько привчав її до праці з малечі, вона йому допомогала з прибиранням їхньої кімнати і любила це робити. Наталі була спокійна , мало на когось кричала, мало плакала, але матеріальне становище просто змусило її завжди обмежувати себе. У неї не було практично іграшок, батько їх самостійно робив. У Наталі мало чого було в дитинстві, на жаль.
Юність
До 14 років вона зрозуміла, що все, що вони зробили своїм і думаємо, що воно наше - це проста ілюзія. З 14 років Наталі почала підробляти, оскільки грошей у сім'ї залишалося, як і раніше, вкрай мало. Вона працювала, працювала як проклята, не покладаючи рук. Працювала на верстаті, працювала вантажником, працювала у офісі прибиральницею , а грошей нароблених нею вистачало те, що на пару буханців ржаного хліба. Дитинство, що йде, йшло для неї сумно, Наталі дуже мало з ким спілкувалася, тому і можна сказати деградувала в цьому плані. З дитинства вона мала навик зберігати гроші, тому це і робила. Наталі була спокійною, мало агресувала, але якщо їй щось не подобалось, то могла розвести дуже великий конфлікт. Це вплинуло на неї найімовірніше позитивно, бо після повноліття вона вирішила переїхати до Харкова і там почала нове життя, для цього працювала 2 роки на підробітках. Їх їй вистачило на місяць життя у Харкові. Коли у неї були вихідні, то цей день був схожий на райський дарунок, через те, що вона дуже мало відпочивала та постійно працювала. Потім Наталі вирішила виховати в собі сильніший дух і силу. Її вибір зупинився на освіті, бо вона її дуже мало отримувала. Вирішила Наталі податися у війська. І для початку отримати вищу військову командну освітню установу професійної освіти. Вона дуже довго готувалася до іспитів, старалася здати їх та поставила собі проходження іспитів як мету. Приклавши максимально зусиль вона склала ці іспити, було дуже важко, але Наталі впоралась. Настав день від'їзду до гуртожитку, вона була сповнена сил. Наталі дійшла до точки збору і спочатку мало з ким говорила, бо не знала цих людей раніше і просто боялася підійти та почати діалог, але згодом, трішки послухавши тему діалогу почала в нього вливатись. В автобусі, коли всі ми зібралися, вона зустріла одну людину, його звали Сергій. Раніше вона його не зустрічала, але після діалогу з ним вона зрозуміла, що він був готовий навчатися, служити, як і Наталі, тому вона швидко знайшли з ним спільну мову. Коли почався освітній процес, то Наталі вчилась погано, але через місяць-другий вона змогла налаштувати себе на працю і почала добре вчитись. Незабаром вона закінчила цю установу.Молодість
У 16 років Наталі знову зустріла Надійку. Жила вона на той час у Харковській області. Коли вони зустрілись в кафе, то з діалогу з нею Наталі зрозуміла, що вона дуже багата досвідом, дуже душевна людина і вони з нею розпили пляшку міцного алкоголю. Вона розповіла їй, що її батько помер. Наталі було дуже сумно, їй щось ніби катувало в середині, бо раніше вона не чула таку інформацію, вона ніяк не підтримувала зв'язок з батьком, але, на жаль, вже нічого не вдіяти. Після цієї інформації Наталі почала курити. Вона працювала за весь цей час багато де , доходила справа до СБУ, але вона відмовилась. Надійка мріяла про покупку якоїсь гарної машини. А Наталі тоді мріяла теж піти в поліцію, щоб ловити всяких негідників і карати їх, зберігати спокій громадян. Що ж, заліземо вперед, у неї це чудово виходило, але для цього потрібно було придати дуже багато зусиль. Вони з Надійкою розійшлися по домівках. Наступного ранку їй дзвонить Сергій і пропонує зустрітися, вони зустрілися і він завів тему переїхати в Київську область і разом працювати в будь-якій державній організації, Наталі погодилась. І вони насамперед пішли подавати заявку на роботу до поліції Києва. Вони виконували свою роботу якісно, доходила справа до керівних посад, але у неї виник інцидент. Вона застосував дуже багато сили проти порушника і службове розслідування винесло їй покарання, як ви розумієте найвищого ступеня - звільнення. Так, вона була неправа у цій ситуації, але їй здається, що її хтось просто злив із керівництва, хоча цього вона ніяк вже не докаже. Служили вони у лавах поліції близько 2 років.
Наші дні
Що ж, наближається кінець цієї розповіді. За 2 років роботи Наталі побачила багато чого, навіть іноді просто хотілось це забути. Кров, люди, у яких вивалюються органи й таких ситуацій дуже багато. Вона вже починає сумніватися, що немає таких безкорисливих людей, як вона. Хоча вона теж під питанням. Наталі порадилась і зустрілась знову з Надійкою, вона насамперед похвалилася своєю новою та крутезною машиною, Наталі її привітала з цим. Розповіла про свої проблеми та недуги, вона їй, на жаль, нічого корисного не порадила і вони пішли по домівках. Зараз Наталі на межі "чорного" та "білого" світу. Якщо вона буде порушником, то з її думками для неї теракти стануть повсякденною справою. А якщо вона стане на бік держави, то буде знову "пахати" як чорт, не бачити білого світу, а потім може їй ще раз харкнуть в пику. Але все ж таки Наталі вирішила повернутись у Національну поліцію м.Києва і показувала себе вона дуже добре, поки Наталі там працювала повністю змінилося керівництво прийшов новий генерал, який поставив собі інших заступників, старий генерал вийшов на пенсію, вона досі продовжує з ним спілкуватися, так як він не просто був хорошим керівником так ще й чудовою людиною. Новий генерал також був дуже добрим і чуйним до свого персоналу, тому коли йому потрібно було йти зі своєї посади після закінчення терміну всі просили його залишитися, він так і зробив, а ось заступники його сильно підвели і пішли тому він терміново шукав нових, Наталі взагалі не хотіла на цю посаду і думала що це їй не світить але за щасливим збігом обставин генерал вибрав саме Наталі у вигляді довіреної особи, всі в неї не вірили, але вона довела що є добрим полковником і заступником генерала. Але ніхто не знає що буде далі , можливо в майбутньому Наталі стане Генералом і доведе усім що вона може бути краще ніж вони думають.
