1 Етап Походження та родина
Максим Ревуцький Андрійович, народився 16 червня 2001 року в Україні місто Шептицький. Ще з самого дитинства, було бажання вступити до лав Збройних Сил України, та допомагати Батьківщині. Як в дитинстві питали знайомі, ким я бажав стати, я говорив-військовим.. Матір була звичайним працівником робочого цеху, допомагаючи та підтримуючи мене, всьому. Завдяки батькам я зміг зрозуміти, подолати, здійснити, покорити.
2 Етап:Дитинство
Моє дитинство було звичайним, але й веселим. Я навчався у звичайній загальноосвітній школі, проблем з навчанням не було. У школі я відстоював свої права та особистість, але при необхідній допомозі комусь, я допомагав і не кидав людей у біді. У школі була велика зацікавленність до фізичних вправ та підготовок, я був найкращим серед своїх одноліток по фізкультурі. Вадим ріс у середовищі де цінували працюю та відповідальність. З кожним роком, я вперто ставився до своєї мети, ріс, ставав усе ближче і краще, я розумів, що моє життя - це моя Батьківщина, і я усе таки, коли став повнолітнім, вирішив підписати контракт із фракцією, збройних сил України.
3 Етап: Доросле життя
Життя та кар'єра в лав ЗСУ.
У віці 18 років контракт з ЗСУ був підписаним. Кожен місяць, я слухав старший склад фракції, виконував свої обов'язки та накази командирів. Пройшов рік, я розумів, що я дійсно готовий до вищого, навчати, допомагати, підтримувати.
Зібравши сили, я зміг стати на посаду старшого складу фракції. Протягом 5 років я підвищував своє звання вже на керівничих посадах.
За увесь час цього перебування у фракції, я зміг зайняти керівничі посади, такі як майор, підполковник, полковник ЗСУ.
Після цієї служби у ЗСУ, я остаточно зрозумів, що вже не маю стільки сил на захист, допомоги і моральної підтримки. Після довгого вибору і вагань, я обираю піти у іншу фракцію, а потім у відставку з посади полковника ЗСУ.
Коротка кар'єра в фракції НПУ.
Після полковника ЗСУ я вирішив спробувати себе у фракції НПУ, щось нове, нові люди, нове життя. Ставши на 8 порядкове звання, я зрозумів, у цій фракції я не зміг присвоїтись. Я відчував себе сіро і не щасливо. Все ж таки, я подумав, чи краще бути в фракції одним без підтримки, чи взяти віддих і відпочити в своїй країні, мандруючи.
Відпустка, відпочинок від фракцій.
У віці 24 років, я зміг заробити багато майна та грошей, щоб позволити собі відпустку без праці, та труда. Довга відпустка вийти не змогла, гроші закінчувались, а я розумів, що мене очікують мої колеги-співробітники, на повернення до фракції ЗСУ. Повернувши свої сили та можливість працювати далі, я вирішив піти з відставки ЗСУ, повернувшись назад.
Повернення до лав ЗСУ
Повернувшись до фракції ЗСУ після відставки, я впевнено підвищував свої звання далі й далі. До керівничого складу, я вирішив не повертатись, залишитись звичайним солдатом, захищати нашу країну. По довірності, мене поставили на 8 порядкове звання, тобто капітан. Обороняв гідно і чесно державу від ворогів. За весь час проведення у відпустці та у інших фракціях, були змінені люди, я самотнім себе не відчував, через підтримку старих колег які надалі працювали в фракції, але розумів, що потрібно пробувати щось нове, домовившись та з підтримкою колег я вирішив перейти до фракції ДСНС.
4 Етап:Наш час
Перевід до фракції ДСНС
Перевівшись до цієї фракції, я помало адаптовувався і підвищував свої звання. Я допомагав колегам, також рятував людей, але вважаю що наразі цього є недостатньо. Поки що в мене 4 порядкове звання, я бажаю розвиватись далі в цій фракціх, допомагати людям, спасати багатьом життя, не закінчувати життя сіро.
Характеристика
Вмілий, досвідчений, хоробрий, адаптований, сильно прив'язуюсь до навколишніх людей.
Максим Ревуцький Андрійович, народився 16 червня 2001 року в Україні місто Шептицький. Ще з самого дитинства, було бажання вступити до лав Збройних Сил України, та допомагати Батьківщині. Як в дитинстві питали знайомі, ким я бажав стати, я говорив-військовим.. Матір була звичайним працівником робочого цеху, допомагаючи та підтримуючи мене, всьому. Завдяки батькам я зміг зрозуміти, подолати, здійснити, покорити.
2 Етап:Дитинство
Моє дитинство було звичайним, але й веселим. Я навчався у звичайній загальноосвітній школі, проблем з навчанням не було. У школі я відстоював свої права та особистість, але при необхідній допомозі комусь, я допомагав і не кидав людей у біді. У школі була велика зацікавленність до фізичних вправ та підготовок, я був найкращим серед своїх одноліток по фізкультурі. Вадим ріс у середовищі де цінували працюю та відповідальність. З кожним роком, я вперто ставився до своєї мети, ріс, ставав усе ближче і краще, я розумів, що моє життя - це моя Батьківщина, і я усе таки, коли став повнолітнім, вирішив підписати контракт із фракцією, збройних сил України.
3 Етап: Доросле життя
Життя та кар'єра в лав ЗСУ.
У віці 18 років контракт з ЗСУ був підписаним. Кожен місяць, я слухав старший склад фракції, виконував свої обов'язки та накази командирів. Пройшов рік, я розумів, що я дійсно готовий до вищого, навчати, допомагати, підтримувати.
Зібравши сили, я зміг стати на посаду старшого складу фракції. Протягом 5 років я підвищував своє звання вже на керівничих посадах.
За увесь час цього перебування у фракції, я зміг зайняти керівничі посади, такі як майор, підполковник, полковник ЗСУ.
Після цієї служби у ЗСУ, я остаточно зрозумів, що вже не маю стільки сил на захист, допомоги і моральної підтримки. Після довгого вибору і вагань, я обираю піти у іншу фракцію, а потім у відставку з посади полковника ЗСУ.
Коротка кар'єра в фракції НПУ.
Після полковника ЗСУ я вирішив спробувати себе у фракції НПУ, щось нове, нові люди, нове життя. Ставши на 8 порядкове звання, я зрозумів, у цій фракції я не зміг присвоїтись. Я відчував себе сіро і не щасливо. Все ж таки, я подумав, чи краще бути в фракції одним без підтримки, чи взяти віддих і відпочити в своїй країні, мандруючи.
Відпустка, відпочинок від фракцій.
У віці 24 років, я зміг заробити багато майна та грошей, щоб позволити собі відпустку без праці, та труда. Довга відпустка вийти не змогла, гроші закінчувались, а я розумів, що мене очікують мої колеги-співробітники, на повернення до фракції ЗСУ. Повернувши свої сили та можливість працювати далі, я вирішив піти з відставки ЗСУ, повернувшись назад.
Повернення до лав ЗСУ
Повернувшись до фракції ЗСУ після відставки, я впевнено підвищував свої звання далі й далі. До керівничого складу, я вирішив не повертатись, залишитись звичайним солдатом, захищати нашу країну. По довірності, мене поставили на 8 порядкове звання, тобто капітан. Обороняв гідно і чесно державу від ворогів. За весь час проведення у відпустці та у інших фракціях, були змінені люди, я самотнім себе не відчував, через підтримку старих колег які надалі працювали в фракції, але розумів, що потрібно пробувати щось нове, домовившись та з підтримкою колег я вирішив перейти до фракції ДСНС.
4 Етап:Наш час
Перевід до фракції ДСНС
Перевівшись до цієї фракції, я помало адаптовувався і підвищував свої звання. Я допомагав колегам, також рятував людей, але вважаю що наразі цього є недостатньо. Поки що в мене 4 порядкове звання, я бажаю розвиватись далі в цій фракціх, допомагати людям, спасати багатьом життя, не закінчувати життя сіро.
Характеристика
Вмілий, досвідчений, хоробрий, адаптований, сильно прив'язуюсь до навколишніх людей.
