База знань România | Legea privind Poliția Națională a României / Закон про національну поліцію Румунії

Стан
В цій темі не можна розміщувати нові відповіді.

Ярослав Свиридов

ГА | Чорноморський край
Головний Адміністратор
Реєстрування
11 Жов 2024
Дописи
2,565
Реакції
1,651
Бали
253
1766313323677.png


Legea privind Poliția Națională a României
Закон про національну поліцію Румунії


Legea privind poliția națională din România în limba originală


Закон про національну поліцію Румунії в перекладі на українську мову

РОЗДІЛ І
Загальні положення

РОЗДІЛ ІІ
Поліцейські заходи

РОЗДІЛ ІІІ
Прикінцеві положення
 

Ярослав Свиридов

ГА | Чорноморський край
Головний Адміністратор
Реєстрування
11 Жов 2024
Дописи
2,565
Реакції
1,651
Бали
253
1766313634340.png


Legea privind Poliția Națională a României

TITLUL I
Dispoziții generale

Articolul 1. Poliția Națională a României
Poliția Română (Poliția Română) este principala autoritate de aplicare a legii din România, aflată în subordinea Ministerului Afacerilor Interne, care asigură ordinea publică, siguranța și investighează infracțiunile.

Articolul 2. Atribuțiile poliției:
— Menținerea ordinii publice și garantarea siguranței publice;
— Asigurarea siguranței personale a cetățenilor, protejarea drepturilor, libertăților și intereselor lor legitime;
— Prevenirea, depistarea, stoparea și investigarea infracțiunilor penale și contravenționale;
— Acordarea, în limitele stabilite de lege, a asistenței persoanelor care, din motive personale, economice, sociale sau ca urmare a unor situații de urgență, au nevoie de un astfel de ajutor;
— Asigurarea siguranței circulației rutiere, căutarea persoanelor și bunurilor, protecția obiectivelor dreptului de proprietate.

Articolul 3. Baza juridică a activității poliției
În activitatea sa, poliția se conduce de Constituția României, Codul penal al României, de prezenta lege, precum și de alte acte normative și regulamente.


TITLUL II
Măsuri polițienești

Articolul 6. Măsuri polițienești preventive

1. Verificarea documentelor de identitate;
2. Chestionarea persoanei;
3. Controlul corporal sumar și inspecția;
4. Oprirea vehiculului;
5. Dispunerea părăsirii unui loc și restricționarea accesului într-o zonă determinată;
6. Restricționarea deplasării persoanei, a vehiculului sau a posesiei de fapt asupra unui bun;
7. Pătrunderea în locuință sau în alte spații aflate în posesia unei persoane;
8. Verificarea respectării cerințelor sistemului de autorizare al organelor afacerilor interne;
9. Utilizarea dispozitivelor și mijloacelor tehnice care au funcții de fotografiere, filmare și înregistrare video.

Articolul 6.1. Verificarea documentelor
Polițistul are dreptul de a solicita unei persoane prezentarea documentelor de identitate în următoarele cazuri:

1. Dacă persoana prezintă trăsături exterioare similare cu cele ale unei persoane date în urmărire sau declarate dispărute.
2. Dacă există suficiente motive pentru a considera că persoana a săvârșit, intenționează să săvârșească sau săvârșește orice faptă ilegală (penală, contravențională etc.).
3. Dacă persoana deține arme, muniții, substanțe narcotice și/sau alcoolice ori alte obiecte a căror circulație este restricționată sau interzisă sau pentru a căror păstrare, utilizare ori transport este necesară o autorizație.
4. Dacă persoana se află la locul săvârșirii unei fapte ilegale, al unui accident rutier sau al altei situații de urgență.
5. Dacă semnele exterioare ale persoanei sau ale vehiculului ori comportamentul acesteia oferă suficiente motive pentru a considera că persoana este implicată într-o faptă ilegală, iar vehiculul poate constitui obiectul sau mijlocul săvârșirii acesteia.
6. Dacă persoana conduce un vehicul aflat în atenționare și/sau declarat furat, precum și dacă persoanele (pasagerii) se află într-un astfel de vehicul.
7. Dacă persoana se află pe un teritoriu sau într-un obiectiv cu regim special, stabilit prin Legea privind obiectivele închise și cu regim special și/sau prin alte acte normative.
8. Dacă se desfășoară acțiuni operative în baza ordinului Președintelui, al generalului Poliției Naționale sau al generalului Serviciului de Securitate.
9. Dacă persoanele se află în locurile de desfășurare a evenimentelor publice.

Articolul 7. Oprirea vehiculului
Polițistul poate opri vehiculele în următoarele cazuri:

1. Dacă șoferul a încălcat regulile de circulație rutieră.
2. Dacă există indicii evidente privind o defecțiune tehnică a vehiculului.
3. Dacă există informații care indică implicarea șoferului sau a pasagerilor într-un accident rutier, o infracțiune penală sau contravențională, ori dacă vehiculul sau încărcătura acestuia pot constitui obiectul sau mijlocul săvârșirii unei astfel de fapte.
4. Dacă vehiculul este dat în urmărire.
5. Dacă este necesară chestionarea șoferului sau a pasagerilor cu privire la circumstanțele unui accident rutier, ale unei infracțiuni penale sau contravenționale, la care au fost sau puteau fi martori.

Articolul 8. Măsuri de constrângere polițienească

1. Poliția, în exercitarea atribuțiilor prevăzute de prezenta lege, este împuternicită să aplice următoarele măsuri de constrângere:
2. Forța fizică;
3. Utilizarea mijloacelor speciale;
4. Utilizarea armelor de foc. Forța fizică constă în aplicarea oricărei forme de forță corporală, precum și a tehnicilor speciale de luptă, în scopul încetării acțiunilor ilegale ale făptuitorilor.
5. Mijloacele speciale, ca măsuri de constrângere polițienească, reprezintă ansamblul de dispozitive, instrumente și obiecte special fabricate, concepute constructiv și apte tehnic pentru protejarea persoanelor împotriva vătămării cu diverse obiecte (inclusiv arme), precum și pentru neutralizarea temporară (reversibilă) a unei persoane.

Articolul 9. Procedura aplicării măsurilor de constrângere polițienească
Polițistul este obligat să avertizeze în prealabil persoana cu privire la aplicarea forței fizice, a mijloacelor speciale sau a armelor de foc și să îi acorde timp suficient pentru a se conforma cerinței legale a polițistului, cu excepția cazurilor în care întârzierea poate pune în pericol viața sau sănătatea persoanei și/sau a polițistului ori poate produce alte consecințe grave, sau când, în situația dată, un astfel de avertisment este nejustificat ori imposibil.

Articolul 10. Utilizarea armelor de foc

1. Utilizarea armelor de foc constituie cea mai severă măsură de constrângere.
2. Polițistul este autorizat să dețină, să poarte și să utilizeze arma de foc numai cu condiția să fi absolvit pregătirea specială corespunzătoare.

Articolul 10.1. Cazuri în care este permisă utilizarea armelor de foc:

1. Pentru respingerea unui atac asupra polițistului sau a cetățenilor;
2. Pentru eliberarea ostaticilor;
3. Pentru respingerea unui atac asupra unor obiective ocupate;
4. Pentru reținerea unei persoane surprinse în flagrant delict care încearcă să fugă;
5. Pentru reținerea unei persoane care opune rezistență armată sau încearcă să fugă folosind arme;
6. Pentru oprirea unui vehicul prin avarierea acestuia;
7. Pentru încetarea forțată a decolării unui aparat de zbor.

Articolul 11. Utilizarea armelor de foc fără avertisment
Utilizarea armelor de foc fără avertisment este permisă:

1.1. În cazul unui atac armat, inclusiv cu utilizarea tehnicii;
1.2. Dacă persoana opune rezistență armată.

Este strict interzis:

2.1. Să se îndrepte arma de foc, fără temei, către persoane, vehicule sau clădiri;
2.2. Să se lase arma nesupravegheată oriunde sau să fie transmisă altor persoane;
2.3. Să se utilizeze, fără necesitate, arma altei persoane sau o armă cu care nu există deprinderi de mânuire;
2.4. Să se tragă asupra unui autovehicul fără necesitate;
2.5. Să se scoată arma fără necesitate;
2.6. Să se amenințe persoanele cu utilizarea armei.


TITLUL VIII
Dispoziții finale

Articolul 12. Modificarea acestei legi se face de către biroul președintelui și intră în vigoare la 24 de ore după publicare.


 

Ярослав Свиридов

ГА | Чорноморський край
Головний Адміністратор
Реєстрування
11 Жов 2024
Дописи
2,565
Реакції
1,651
Бали
253
1766314271005.png

Закон про національну поліцію Румунії

РОЗДІЛ І
Загальні положення

Стаття 1. Національна поліція Румунії
1. Румунська поліція (Poliția Română) — головне правоохоронне відомство Румунії, підпорядковане МВС, яке забезпечує громадський порядок, безпеку та розслідує злочини.

Стаття 2. Завдання поліції:
— Охорона громадського порядку та гарантування громадської безпеки;
— Забезпечення особистої безпеки громадян, захист їхніх прав, свобод та законних інтересів;
— Запобігання, виявлення, припинення та розкриття кримінальних і адміністративних правопорушень;
— Надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги;
— Забезпечення безпеки дорожнього руху, розшук осіб та майна, охорона об'єктів права власності.

Стаття 3. Правова основа діяльності поліції
1. У своїй діяльності поліція керується Конституцією Румунії, Кримінальним кодексом Румунії, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами та правилами.



 

Ярослав Свиридов

ГА | Чорноморський край
Головний Адміністратор
Реєстрування
11 Жов 2024
Дописи
2,565
Реакції
1,651
Бали
253
РОЗДІЛ ІІ
Поліцейські заходи

Стаття 6. Превентивні поліцейські заходи
1. Перевірка документів особи;
2. Опитування особи;
3. Поверхнева перевірка і огляд;
4. Зупинення транспортного засобу;
5. Вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території;
6. Обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю;
7. Проникнення до житла чи іншого володіння особи;
8. Перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ;
9. Застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Стаття 6.1. Перевірка документів.
Поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів у таких випадках:

1. Якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи.

2. Якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила, має намір вчинити або вчиняє будь-які правопорушення (кримінальні/адміністративні тощо).

3. Якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні та/або алкогольні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл.

4. Якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події.

5. Якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.

6. Якщо особа керує транспортним засобом, який перебуває в орієнтуванні та/або угоні.
якщо особи (пасажири) перебувають у транспортному засобі, який перебуває в орієнтуванні та/або угоні.

7. Якщо особа перебуває на території чи об’єкті зі спеціальним режимом, визначеними ЗУ “Про закриті та режимні об’єкти” та/або іншими нормативно-правовими актами.

8. Якщо проводяться оперативні відпрацювання за дорученням Президента, генерала НПУ, генерала СБУ.

9. Якщо особи перебувають у місцях проведення масових заходів.

Стаття 7. Зупинення транспортного засобу
Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:

1. Якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

2. Якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу.

3. Якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об’єктом чи знаряддям вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

4. Якщо транспортний засіб перебуває в розшуку.

5. Якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути.

Стаття 8. Поліцейські заходи примусу
Поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу:

1. Фізичний вплив (сила).
2. Застосування спеціальних засобів.
3. Застосування вогнепальної зброї.
4. Фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників.
5. Спеціальні засоби як поліцейські заходи примусу - це сукупність пристроїв, приладів і предметів, спеціально виготовлених, конструктивно призначених і технічно придатних для захисту людей від ураження різними предметами (у тому числі від зброї), тимчасового (відворотного) ураження людини.

Стаття 9. Порядок застосування поліцейських заходів примусу

Поліцейський зобов’язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і
вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров’я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.

Стаття 10. Застосування вогнепальної зброї

1. Застосування вогнепальної зброї є найбільш суворим заходом примусу.
2. Поліцейський уповноважений на зберігання, носіння вогнепальної зброї, а також на її застосування і використання лише за умови що він пройшов відповідну спеціальну підготовку.

Стаття 10.1. Випадки, коли дозволено застосовувати вогнепальну зброю:

1. Для відбиття нападу на поліцейського або громадян.
2. Для звільнення заручників.
3. Для відбиття нападу на об’єкти, які були захоплені.
4. Для затримання особи, яку застали під час вчинення злочину і яка намагається втекти.
5. Для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти із застосування зброї.
6. Для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження.
7. Для примусового припинення зльоту літаючого апарату.

Стаття 11. Застосування вогнепальної зброї без попередження

1. Застосування вогнепальної зброї без попередження допускається:

1.1. У разі збройного нападу, із застосуванням техніки.
1.2. Якщо особа чинить збройний опір;

2. Що категорично заборонено:

2.1. При поводженні з вогнепальною зброєю безпідставно направляти ствол в бік людей, транспорту, будинків.
2.2. Залишати зброю без нагляду, де б це не було або передавати її іншим особам;
2.3. Користуватись без необхідності чужою зброєю та зброєю, уміння поводження з якою відсутні;
2.4. Стріляти по автомобілю без необхідності.
2.5. Діставати зброю без необхідності.
2.6. Погрожувати людям застосуванням зброї.


 

Ярослав Свиридов

ГА | Чорноморський край
Головний Адміністратор
Реєстрування
11 Жов 2024
Дописи
2,565
Реакції
1,651
Бали
253
РОЗДІЛ ІІІ
Прикінцеві положення

Стаття 12. Зміна цього закону відбувається офісом президента та вступає у силу через 24 години після публікації.



Переведено на українську мову в рамках міжнародного партнерства та при підтримці дипломатичного представництва України в Румунії.
 
Стан
В цій темі не можна розміщувати нові відповіді.

Хто переглядає цю тему (Всього: 0, Учасників: 0, Гостей: 0)

Угорі