I Мрії та дитинство
Шевченко Євген Олександрович народився восьмого червня 1999 року в місті Львів. Його родина була досить успішною, щоб дати йому гарне дитинство. Маму Євгена звали Василина. Вона працювала вчителем інформатики і була завучем нашої школи
Тата звали Олександр. Він працював в МОЗ Лікарем-кардіологом, і успішно розвивався в цій сфері. Батьки були дуже працелюбні та зайняті люди, тому Євген часто лишався зі своїм суворим дідусем Іваном, який був колишнім співробітником НПУ. Пропрацював він приблизно 25 років. Дідусь часто розповідав про свою колишню роботу, різні злочини та розповідав як вони без сучасних технологій шукали злочинця. Також він навчив його читати, писати, виробляти якісь предмети з дерева. Так Євген поступово з малих років виробив у собі витримку – бути сильним в любих ситуаціях, навіть якщо це було вкрай важко.
II Юність та шкільне життя
У своїй юності Євген відзначався як яскрава особистість як у шкільному середовищі, так і в житті загалом. У школі він був видатним спортсменом, який відзначався своїм талантом і відданістю спорту. Йому подобалося активно займатися футболом і баскетболом. Поза спортом, Євген також був активним учасником шкільних театральних заходів та громадських ініціатив, показуючи свою різнобічність та лідерські якості. В шкільні роки Євген з хлопцями часто любили робити різноманітні пакості . Сміялись на уроці, кидались пляшками по класу, випадково розбили вікно, крісла поламали й ще інші пакості, які не згадати.
III Доросле життя та перша робота
Після 11 класу Євген вирішив піти в училище. Там було дуже файно і були дуже хороші умови. Він любив свою професію яку вибрав «Особистий охоронець». Професія є дуже цікавою і одночасно складною. Закінчив з відмінною відзнакою. Були різні труднощі, приколи та пригоди які йому були до вподоби. В училищі зустрів своє перше кохання, але з ним так і не склалось. У пошуках своєї першої роботи він вирушає у Київ, де згодом там він купив собі квартиру, а також отримав свій паспорт громадянина України.
IV Найкраща робота – ДКВС
У лютому 2024 вступив у Державно Кримінальну Виконавчу Службу у які досяг кар'єрного росту. Там він познайомився з Генералом, з яким вони дуже сильно подружились. Євген став Полковником, якого всі любили та поважали. Навіть Генерал був задоволений його роботою. Євген багато чого зробив, а саме: створив покращені умови у в'язницях для ув’язнених, створив програму реабілітації засуджених та модернізував системи кримінального виконання покарань. Але стався один поганий момент. Його викрали бандити та заставили підписати заяву на звільнення. Але кмітливість Генерала зрозуміла, що це не з його волі та незабаром повертає поступово на його минулу посаду.
V Навички та уміння – корисний досвід
Євген навчався бойовому гопаку, займався футболом і баскетболом, але з часом йому це надоїло тому він вирішив попробувати щось нове. І шукав нові способи вивчити щось нове, знайти нові захоплення. Йому помагали друзі, такі як:Євген Гливчак та Іван Франко. Зі їхньою допомогою він почав ходити на плавання. Любить грати в шашки на час з Генералом та друзями, любить кулінарію, читання й література, рукоділля, колекціонування, далекі подорожі. Він зрозумів , що ці навички є дуже корисні і пригодяться у житті.
VI Друзі не розлий вода
Його друзі Іван Франко та Євген Гливчак – це надійна підтримка. Вони завжди переймаються здоров’ям, настроєм свого друга. Вміють друзі підтримати Євгена у тяжких справах та надихати його ніколи не здаватися.
VII Характер та примхи
Добрі якості: веселий, працелюб, добрий, уважний, відповідальний.
Погані якості: лінивий та може розізлитись коли незадоволений.
Шевченко Євген Олександрович народився восьмого червня 1999 року в місті Львів. Його родина була досить успішною, щоб дати йому гарне дитинство. Маму Євгена звали Василина. Вона працювала вчителем інформатики і була завучем нашої школи
Тата звали Олександр. Він працював в МОЗ Лікарем-кардіологом, і успішно розвивався в цій сфері. Батьки були дуже працелюбні та зайняті люди, тому Євген часто лишався зі своїм суворим дідусем Іваном, який був колишнім співробітником НПУ. Пропрацював він приблизно 25 років. Дідусь часто розповідав про свою колишню роботу, різні злочини та розповідав як вони без сучасних технологій шукали злочинця. Також він навчив його читати, писати, виробляти якісь предмети з дерева. Так Євген поступово з малих років виробив у собі витримку – бути сильним в любих ситуаціях, навіть якщо це було вкрай важко.
II Юність та шкільне життя
У своїй юності Євген відзначався як яскрава особистість як у шкільному середовищі, так і в житті загалом. У школі він був видатним спортсменом, який відзначався своїм талантом і відданістю спорту. Йому подобалося активно займатися футболом і баскетболом. Поза спортом, Євген також був активним учасником шкільних театральних заходів та громадських ініціатив, показуючи свою різнобічність та лідерські якості. В шкільні роки Євген з хлопцями часто любили робити різноманітні пакості . Сміялись на уроці, кидались пляшками по класу, випадково розбили вікно, крісла поламали й ще інші пакості, які не згадати.
III Доросле життя та перша робота
Після 11 класу Євген вирішив піти в училище. Там було дуже файно і були дуже хороші умови. Він любив свою професію яку вибрав «Особистий охоронець». Професія є дуже цікавою і одночасно складною. Закінчив з відмінною відзнакою. Були різні труднощі, приколи та пригоди які йому були до вподоби. В училищі зустрів своє перше кохання, але з ним так і не склалось. У пошуках своєї першої роботи він вирушає у Київ, де згодом там він купив собі квартиру, а також отримав свій паспорт громадянина України.
IV Найкраща робота – ДКВС
У лютому 2024 вступив у Державно Кримінальну Виконавчу Службу у які досяг кар'єрного росту. Там він познайомився з Генералом, з яким вони дуже сильно подружились. Євген став Полковником, якого всі любили та поважали. Навіть Генерал був задоволений його роботою. Євген багато чого зробив, а саме: створив покращені умови у в'язницях для ув’язнених, створив програму реабілітації засуджених та модернізував системи кримінального виконання покарань. Але стався один поганий момент. Його викрали бандити та заставили підписати заяву на звільнення. Але кмітливість Генерала зрозуміла, що це не з його волі та незабаром повертає поступово на його минулу посаду.
V Навички та уміння – корисний досвід
Євген навчався бойовому гопаку, займався футболом і баскетболом, але з часом йому це надоїло тому він вирішив попробувати щось нове. І шукав нові способи вивчити щось нове, знайти нові захоплення. Йому помагали друзі, такі як:Євген Гливчак та Іван Франко. Зі їхньою допомогою він почав ходити на плавання. Любить грати в шашки на час з Генералом та друзями, любить кулінарію, читання й література, рукоділля, колекціонування, далекі подорожі. Він зрозумів , що ці навички є дуже корисні і пригодяться у житті.
VI Друзі не розлий вода
Його друзі Іван Франко та Євген Гливчак – це надійна підтримка. Вони завжди переймаються здоров’ям, настроєм свого друга. Вміють друзі підтримати Євгена у тяжких справах та надихати його ніколи не здаватися.
VII Характер та примхи
Добрі якості: веселий, працелюб, добрий, уважний, відповідальний.
Погані якості: лінивий та може розізлитись коли незадоволений.
