Схвалено RP Біографія | Ігор Федорчук

[Ігор Федорчук]

Федорчук Ігор Степанович
Дата народження: 17 серпня 2001 року
Вік: 24 років
Місце народження: м. Дніпро
Місце проживання: м. Дніпро
Захоплення: Державні організації, і Законодавство України

Дитинство​

У дитинстві я був спокійним та відповідальним , любив займатися спортом та їхати до бабусі з дідусем.У мене було гарне дитинство, яке складалося з пригод та інтересних моментів.Я любив гратися з друзями на вулиці, бігати та займатися спортом. Однак, я завжди був дуже охайним та віддалявся від того, щоб втручатися в бійки. Я відчував, що мої батьки витратили багато часу та зусиль на моє виховання, тому я завжди прагнув бути для них гордістю.
Одним з моїх улюблених занять було читати книжки про військових. Я любив думати про те, що роблять військові, якщо ніхто їх не бачить. Це спонукало мене думати про те, які секрети можуть ховатися за звичайними діями, які вони здійснюють.Також, я був дуже зацікавлений у зброї. Я займався розбиранням та складанням різноманітних автоматів. Ці заняття допомогли мені розвинути мої військові навички.

Шкільні Часи​

З першого по п'ятий клас я навчався дуже добре,але у 5 класі я почав отримувати двійки та одиниці.Батько був дуже сердитий на мене за погані оцінки,але потім зрозумів що це все марно,так як я все одно їх отримував.Уже в 8 класі я обрав собі професію,хотів служити військовим.Я читав різні книги про службу військових,малював малюнки ніби я був військовим. Батько також підтримував ідею сина стати військовим, так як він також був ним.

Юність​

Після успішного закінчення 9-го класу, я вирішив обрати шлях, який приведе мене до досягнень. Я вступив до військового училища, де я демонстрував свою здатність до відданої праці і вирішимості. Однак у перші роки навчання мені було дуже важко звикнути до нового розкладу дня та колективу.

Студентські роки​

Після закінчення училища я вирішив піти до Академії Сухопутних військ України від частини через то що в Батьків були там які не які знайомства і з самого дитинства я хотів сам туди піти. В вільний час від навчання я займався спортом, навчання давалось тяжковато але я старався но і чуть не провалив екзамен но зато по стрільбі у мене були вищі оцінки в всій Академії. Звісно дисципліна якій виховували батьки дала свої плоди в мій успіх і подальше життя.

Перші роки служби​

Після закінчення Академії я пішов служити у частині в Дніпрі, я став на посаду Інструктора НГУ отримав звання Лейтенант. Знайшов багато друзів які могли допомогти у військовій справі. Також познайомився з керівничим складом ЗСУ. В чому мені допомогли подальші роки служби.

Перевід до НПУ м.Дніпро​

Під час служби у частині до нас приїхали працівники Поліції з агітацією. Вони нам розказали чим займається Поліція які посади у них є, і мені стало цікаво. Подумавши над цією пропозицією я написав рапорт на перевід до лав НПУ, де отримав звання Лейтенант Поліції. Після адаптації в Поліції мені запропонували пройти іспит на Підполковника Поліції, після здачі я став Підполковником НПУ. Було багато роботи, але я вирішив поміняти організацію через труднощі у роботі.

Державні Організації​

Після НПУ я був у дуже багатьох державних організаціях таких як: ДКВС, СБУ, ВРУ, ДСНС, ЗСУ. Де я отримав дуже багато досвіду про організації, знайшов дуже багато друзів з яким мав багато пригод. Потім я звільнився з ЗСУ і через пів року мені запропонували повернутися до лав ДКВС. Що я і зробив.

Теперішні дні​

Сьогодні мені 24 роки, я є Полковник Державної Кримінально-Виконавчюї служби України. Я займаю посаду Куратора відділу ОВ. Маю багато співробітниківу підрозділі. Але нажаль на сьогоднішній день продовжується боротьба з ворогом. Ми зрозуміли що таке війна, ми освідомили як це жити під час військового стану. Це насправді важко, але ми маємо перемогти ворога разом. І для цього я зайняв цю посаду щоб допомогт нашій країні і людям.

 

[Iгор Міллер]

Вітаю!
Схвалено!​