Ім'я та прізвище: Андрій Борисов
Національність: українець
Риси характеру: ввічливий, досяжний, стресостійкий, спокійний, не вибагливий
Характерні зовнішні ознаки:
- татуювання на лівій руці у вигляді змії
- шрам на коліні від операції
- кароокий
- заввишки 175-182 см
Вік: 24
Народився Андрій (15.02.1999) на Львівщині. Весь свій "підгузковий" вік він прожив саме там, але згодом він переїхав у Харків. Що ж змусило сім'ю Андрія переїхати саме туди?
Сім'я складалась із трьох осіб, а саме: мама, тато та немовля, а саме Андрій.
Про робочий стан сім'ї: батько Андрія звичайний робітник на металургійному заводі, а мама домогосподиня, яка пішла у декретну відпустку після народження дитини.
* знайомство Ірини та Юрія
З Іриною Юрій (батько) познайомився завдяки спільній компанії друзів, в якій вони проводили багато часу. Спочатку їхні стосунки не складались, адже Ірині подобався зовсім інший молодий чоловік, якого звали Ігор, він був найкращим другом Юрія. Тоді ще не батько Андрія намагався будь-яким чином привернути до себе увагу Ірини, але все це було дарма, до поки на одній із вечірок не зав'язалась розмова між Іриною та Юрієм:
*гучна музика*
- Що ти, Ірко? - промовив Юрій
- Та нічого, ось сумую..., та додала ще ключових слів: Ігор знову залицяється до якоїсь "баришні", хоч знає про мої почуття до нього
- Йой, та скільки цих мужиків в цьому світі, іншого не знайдеш, чи що? Вот дивись, я вільний *недоречний смішок*
- Ай правда, дивись який парубок - ініціативно підтримала жарт Юрія
Їхня бесіда тривала ще 20-30 хвилин, вони обговорювали все, що можливо та навіть обговорювали їхніх спільних друзів, щоб відволікти Ірину від ситуації з Ігорем.
Після такої довгої бесіди Ірина зрозуміла, що не варто зациклюватись на тому, що іноді бувають і ситуації, в яких не завжди буде взаємна симпатія один до одного.
На наступний день Юрій почав нав'язливо турбувати Ірину, щоб вони пішли погуляти, чи ще щось. Бо Юрій подумав, що Ірина дала йому шанс, яким він повинен скористатись, але це зовсім не так.
Ірина звичайно погодилась на прогулянку, але в голові вона дала собі клятву, що це тільки прогулянка і вона не зможе "втюритись" у Юрія.
Згодом ця клятва була порушена, адже після декількох прогулянок Ірина чомусь зацікавилась цим молодим чоловіком, який нічим не манить до себе людей, але чомусь він був відвертим та щирим тільки з Іриною. Згодом цікавість перейшла у симпатію, яку наша майбутня мама, не показувала в сторону Юрія тільки через те, щоб не повторилась ситуація, яка склалась у них з Юрієм.
Ось і настав день, коли все стане на свої місця. Спільна компанія вирішила зібратись потусити на квартиру до Ігоря, адже тоді вони святкували 14 лютого. Знову ж таки, наклюкавшись дешевим алкоголем Ірина вийшла на балкон, щоб покурити. Згодом на балкон вийшов і Юрій, який вийшов провітритись, адже в однокімнатній квартирі ще та духота була, та між ними зав'язався відвертий діалог:
- Знову курич? - спитав Юрій. Адже він не любив, коли Ірина курила.
- Та таке, знову загони ловлю, чому в цьому світі все не так, як мені кортить? - спитала Ірина
- Знову Ігор? Хочеш я йому лице наб'ю? *смішок*
- Ні, зовсім, просто у мене на думці зараз зовсім інше...
Після чого вони обговорили всі деталі та дійшли до теми симпатії, після недовгої скромної паузи Юрій вирішив зізнатись Ірині про почуття до неї. Молода дівчина не знала, як відреагувати та під впливом алкоголю почервоніла та щасливо розплакалась, адже ці зізнання свідчили про те, що вперше в житті у неї можуть скластись перші здорові стосунки.
Ірина та Юрій зустрічались 2 роки, після чого весілля, зйомна квартира, робота, та буденне життя. Згодом все дійшло до того, що Ірина завагітніла та народила маленького хлопчика, якого прозвали Андрієм.
Пройшов рік після народження дитини, фінансовий стан у цієї родини був "напряжним", але це не завадило їм купляти для немовля іграшки, хоч не дорогі, але за відкладені кошти можна було побалувати маленького хлопчину.
Повністю крах родини пішов після того, як батько Андрія почав пити. Спочатку Юрій просто випивав на роботі або після роботи, це вже судячи з того, який день видався у батька. Ірина не придавала спочатку цьому значення, адже розуміла, що Юрій важко надривається на роботі і йому потрібен відпочинок, але згодом звичайна випивка перейшла в п'янки, коли батько приходив п'яний в "зюзю" та намагався робити в хаті дебош, але його совість швидко зупиняла його, та він йшов спати, а потім зранку просив в Ірини на колінах вибачення та обіцяв, що це було востаннє. Згодом всі ці ситуації перейшли до того, що у батька дитина почалась стадія алкоголізму та він не тямив того, що він робить по відношенню до Ірини та навіть посмів піднімати руку на немовля.
Ірина вирішила, що таке терпіти вона не стане, вона не виходила за того Юрія, яким він є зараз. Зібравши всі свої речі, та речі дитини вона вирішила поїхати потягом в те місце, де її з дитиною ніхто не знайде, а саме в Харків.
Саме там Андрій підріс та пішов у дитячий садок, а мати, яка залишилась одна з дитиною почала працювати у невеличкому офісі, який надавав допомогу жертвам домашнього насилля.
У дитячому садку Андрій проявляв себе, як середньостатистична дитина: слухається, ввічливий та доброзичливий. Всі ті риси, які йому надала мати протягом свідомого дитинства малюка.
Але хлопці у садку не сприймали всі ці риси та сприймали Андрія, як маленького слабого хлопчину, якому можна давати образливі клички та будь-яким чином завдавали йому моральної шкоди.
Звичайно, що Андрій будучи маленьким хлопчиною намагався не подавати признаків того, що його ці слова задівають, але його крихка дитяча психіка видавала себе через емоції, а саме - слізьми.
Через 2 роки Андрій відправився у перший клас, звичайно, як і будь яка дитина він проявляв себе у всіх починаннях, адже школа - це щось нове, де він вирішив проявляти ініціативу до навчання та по відношенню до інших людей. Його однокласники оцінили всі ці старання та вирішили прийняти Андрія у свій дитячий колектив, де він згодом знайшов нових друзів.
В шкільному віці Андрій почав ходити на різноманітні гуртки, починаючи від малювання, закінчуючи гуртком, де дітей навчали робити дитячі газети.
Рік за роком, Андрій набиваючи собі авторитет досягає висот у 4 класі, де бере участь у міській олімпіаді та займає 2 місце, адже на першому місці опинився однокласник з паралельного класу, у якого батьки дуже впливові та проплатили місце Толіку (паралель).
З паралельними класами Андрій не дуже любив спілкуватись, адже його в основному середовищі його сприймали, як зазнайка, який намагається із себе щось показати. Тому він вирішив не бути таким товариським по відношенню до інших класів.
Пройшли роки, Андрій підріс та у нього починається ера підліткового життя.
Нова ера життя - нові відчуття та напрямленості.
Саме у підлітковому віці Андрій мав змогу проявити себе, як активний член шкільного суспільства, та й не тільки в навч. процесі.
Андрій завів достатньо друзів, щоб розвинутись у соціумі та навчитись спілкуватись з людьми, завдяки його прояву у молодшій школі.
Заводячи нових друзів Андрій попадає у компанію, в якій практично всі курять та вживають спиртні напої. Звичайно, що наш підліток теж підсідає на цигарки, але до алкоголю він себе не підпускає, адже згадуючи розповіді мами з його дитинства, Андрія кидало в легкий піт та йшли мурашки по тілі.
Зв'язавшись із новою компанією в Андрія також появляються зацікавленості до підвального залу, в який його запросили хлопці із компанії.
Звичайно, що підліток був недостатньо сильним, щоб показувати великі результати, саме це його найбільше почало тривожити, адже його цікавив авторитет серед його друзів та головний фактор того, щоб його не сприймали, як "дрища". Місяці тренувань, правильне харчування та здоровий сон дали свої результати і вже через 7 місяців в Андрія стала доволі підтягнута структура тіла, що не могло не вабити дівчат його віку, але підліток не придавав цьому значення, адже у нього є маленький секрет, про який ніхто не знає, адже у Андрія сексуальна зацікавленість не тільки до жінок, але й чоловіків.
Як Андрій це зрозумів? Звичайно, що такі речі він не міг придумати собі сам та й тим паче нав'язати.
Гуляючи в компанії, де перевагу тримало чоловіче населення, також було й декілька дівчат, які "сохнули" по тим самим хлопцям, які привели його в зал. Але цікавим фактом є те, що з ними в зал ходив той самий Толік із паралелі, який намагався показати з себе депутатського синочка. Не зважаючи на такі фактори Толіка, він дуже сильно зацікавив Андрія, адже в підлітковому віці однокласник з паралелі став доволі мужнім та підтягнутим.
Андрій довго не зрозумів, що з ним відбувається і чому у нього появився взагалі інтерес до Толіка, таким чином підслухавши розмову дівчат в компанії, він дізнається про маловідомий на той час термін - бісексуал та зрозумів, що цей термін його теж стосується. Звичайно, що підліток намагався відкинути цей факт, адже він "нормальний", але йому не вдалось.
В школі Андрій надалі проявляв себе у різноманітних гуртках, як це було у молодших класах. Всі ці напрацювання дали йому корисні навички, які він зможе використовувати в подальшому житті, адже окрім залу Андрій з цікавістю проявляв себе у написанні творів, різноманітних статей та загалом дуже захопився журналістикою. Вчителі завжди оцінювали його старання та розуміли, що парубок намагатиметься пов'язати своє життя у цьому руслі
Гуляючи в компанії Толік почав напряму казати всім, що він бісексуал, адже також дізнався цей термін від дівчат, звичайно, він казав це в жарт, але Андрій сприйняв цей факт, як дійсність та після невдалих спроб підкатів до дівчат вирішив спробувати себе у новій ролі. Проявляючи ініціативу до однокласника з паралелі, Толя дещо запідозрив по відношенню до Андрія та також почав проявляти взаємний інтерес, що зіграє в поганий жарт з нашим підлітком. Вони домовлялись на спільні прогулянки, знаходили спільні інтереси та будь-яким чином намагались перекинутись поглядами в школі.
Все дійшло до того, що під час останньої спільної прогулянки у вечірньому парку, вони присіли та вирішили провести відверту розмову між собою, адже багато речей, які потрібно обговорити, щоб поставити "всі крапки над і". Тихим осіннім вечором, сидячи на лавці Андрій вирішив перший почати розмову, щодо того, що між ними відбувається. Згодом Толян підтримав цю розмову та між ними розпочався доволі серйозний діалог. Все дійшло до того, що Андрій зізнався про почуття до Толяна, від чого парубок був в шоці та почав сміятись.
Толян йому розповів, що насправді у нього є дівчина і він взагалі жартував над Андрієм, бо думав, що цей жарт і підхватив підліток. Андрій був неприємно вражений такою поведінкою Толіка та вирішив втекти з парку, піднявшись з лавки Толік крикнув, що від сьогоднішнього дня підліток тепер його маріонетка, яка повинна виконувати всі його поручення, а якщо він не буде цього виконувати, то всі дізнаються про його секрет.
Прийшовши додому Андрій у розпачі залетів в кімнату та ввалився головою у подушку, після чого почав плакати. Він не знав, що йому робити і як взагалі поводити себе в таких ситуаціях, та ще більше він переживав про те, що буде, якщо його мама дізнається про його уподобання в сексуальному плані. Проплакавши половину ночі Андрій намагався заснути, та у нього це вийшло, його докучали сни про сьогоднішню ситуацію. Звичайно, наш підліток був вимушений терпіти всі ці поручення Толяна аж до випускного класу, але все перервалось тоді, коли три 11-х класів зібрались відсвяткувати завершення навчального року на маленькому містечку, де розміщені альтанки. Знову ж таки, почалась гулянка, пісні та безтурботні бесіди вже не однокласників, а в подальшому людей, яких він мріє забути.
Толік напившись вирішив підійти до Андрія та поглумитись з нього.
- Ну що, Андрюша, весело тобі, чи не так?, додав Толік: - Так веселись давай, це мій наказ
- Ти взагалі ******************************************ів, Толік, це вже перебір, сьогодні закінчення навч. року, я можу тобі не підкорятись
- Ось як ти заговорив - відповів Толік.
Піднявшись на стіл в альтанці Толік почав розказувати про події, які були в парку. Андрій стояв із очима залитими слізьми та не розумів, як йому діяти, але він вирішив скинути з столу Толіка та почати його гамселити. Між хлопцями зав'язалась бійка, розборонивши випускників хлопці сіли порізно та відходили від ситуації, яка сталась. Толік відійшовши від алкогольного сп'яніння та тихо промовив: "вибач, я повів себе як ***********************************". Андрій піднявся, зібрав свої речі та покинув всю цю не святкову подію для нього.
Почалось літо та наш вже дорослий підліток на етапі того, щоб переступати в новий напрямок життя, а саме - студентське життя.
Подавши декілька заяв в університети Андрія прийняли всюди на контрактну форму навчання, але він вирішив подати заяву в ХДАК (Харківська державна академія культури).
Приїхавши в приймальну комісію Андрій показав інструкторам всі досягнення за навчальні роки, та це питання перенесли на майбутнє, продовжуючи оформлювати заяви на контракт.
Згодом Андрію подзвонили з приймальної комісії та обрадували, адже парубка перевели на держ. форму навчання, завдяки одній людині, про яку ми дізнаємось згодом.
Розпочалось навчання в академії, яку обрав уже дорослий Андрій.
Приїхавши на загальні збори першокурсників Андрій знайшов спільну мову із декількома одногрупниками та швидко завели чат в одному із месенджерів, щоб підтримувати зв'язок та кидати різні шпаргалки. Оформили Андрія в групу ЖК-12, що потім зіграє важливу роль у подальшому навчанні.
Безтурботне навчання, адже наш персонаж із шаленою активністю проявляв себе на парах, та згодом став старостою групи.
Звичайно, бути старостою не велике досягнення, але він користувався авторитетом серед одногрупників та викладачів, які лояльно відносились до того, яку посаду займає Андрій.
Цей статус надав йому змоги інколи провтикувати пари, придумуючи різноманітні відмазки.
І ось, прогулюючи пару біля академії він побачив знайомий силует людини, але він не міг впізнати цю особу. Не придавши цьому значенню він і далі продовжував сидіти на лавці та потягувати цигарку, аж поки до нього не підійшов цей невідомий силует. Підійшовши до Андрія, ця особа присіла на лавку та попросила в нього цигарку, після чого зав'язався невеличкий діалог:
- Тримай, ти чому пару прогулюєш? - спитав Андрій
- А, ти мене не впізнав, значить сильно я змінився за літо - прикурюючи сигарету, відповів невідомий
- Ми знайомі? - спитав Андрій
- Згадай того, хто стояв літом на столі - ухмильнувся парубок
- Що, нічого не розумію.. - сказав Андрій та його різко флешбекнуло
Андрій швидко піднявся та відправився назад в корпус, надіючись, що більше ніколи не побачить Толіка.
Та тут сталась подія, в яку Андрій сам не міг повірити - Толік перевівся до них в групу, адже як ми знаємо він також захоплювався журналістикою, приймаючи участь у різних олімпіадах.
Наш парубок був дуже обурений вчинком Толіка, але вирішив, що пересікатись з ним він не збирається, адже після всіх ситуацій, він його навіть знати не хоче.
Толік намагався загладити вину та наладити спілкування з Андрієм, але все було дарма. "Хлопчик з паралелі" досі має осадок від ситуації, яка було в тому парку, адже згодом Толян зрозумів, що Андрій не один такий, хто з "тих", та вирішив, що пора діяти.
Проходять місяці, Андрію все ще начхати на марні спроби Толяна повернути будь-який авторитет нашого парубка, але знайшлась подія, яка пов'язала їх у спільній справі.
На одній із пар викладач вирішив дати творче заняття для всіх учнів, та власноруч поділив їх на групи по 2 осіб, як ви і гадали, Андрій і Толік попали в одну групу.
"Ох, ну, я краще сам все зроблю, чим з ним", подумав Андрій та почав власноруч готувати проект ,аж поки йому не прийшло повідомлення від Толяна.
Наш парубок здивувався, адже він нікому не давав своїх контактів для зв'язку, а потім зрозумів, що Толяну контакти дали одногрупники.
Між ними в чаті зав'язалась розмова щодо проекту, обговорюючи це все Толян вирішив обговорити всю ситуацію, яка сталась між ними, але Андрій проігнорував це повідомлення та продовжив сам готуватись до проекту.
Настав ранок, Толян настрочив 20 повідомлень та будь-яким чином намагався підійти до Андрія в корпусі, як мінімум йому вдавалось поговорити з ним тільки на рахунок проекту. Більше значних розмов у них не було, щодо тем їхнього особистого та загалом будь-яких стосунків.
Пройшов рік, ситуація втратила сенс обговорення та взагалі цей інцидент спустили на те, ніби він і не ставався. Та таким чином Андрій і Толік почали спілкуватись на рахунок навчання, нічого більшого.
Пройшли безтурботні місяці навчання, ніяких нових подій не було. Навчання, робота, підготовка до екзаменів і все це кожного дня, ніяких вечірок, чи ще чогось. Все дійшло до того, що навчальний рік знову закінчився без значних подій.
Початок третього курсу знову почався без значних подій, але згодом в середині навчального року одногрупники вирішили зібратись на тусовку,на яку були запрошені всі студенти 3 курсів.
Звичайно, що був запрошений і Толян, що зіграє ключову роль в цій вечірці, адже між проблемними парубками піде розмова, яку вони намагались оминати.
Сидячи в гуртожитку, всі розпивали алкогольні напої, як і Андрій, який завжди був проти цього, але в цю ніч це зіграло з ним в поганий жарт.
Наклюкавшись від маленької дози алкоголю Андрій майже не стояв на ногах та взагалі не розумів,що відбувається в цій невеликій кімнаті, тому він вирішив останніми силами вийти на коридор.
Вийшовши на коридор Андрій присів на холодну підлогу, не зважаючи на те, що в гуртожитку теж стояв мерзляк. Побачивши, що Андрій вийшов Толян відправився слідом за ним.
"Хлопчина з паралелі" наважився підісісти до Андрія на холодну підлогу, знявши свій худак та накинувши на нашого парубка.
По п'яні між ними зав'язався діалог, в якому вони обговорили все, що стосується всіх ситуацій, які були пов'язані з ними, та дійшли до безглуздих рішень.
Просто взявши прикуривши цигарки, в гуртожитку, в якому це заборонено, Андрій не тямлячи приліг на Толяна, та так вони просиділи ще довгий час не зважаючи на тусовку, яка йде за стіною.
Вже пізно, Толян підняв Андрія на спину та поніс його до себе в кімнату, тому що зранку потрібно буде вставати на пари та продовжувати жити новим днем.
Як виявилось, сусід Толіка був в кімнаті та бачив 7 сон, тому нічого не придумавши вони вирубались на одному ліжку.
Після нічної ситуації стосунки між хлопцями наладились, але не перейшли до стадії чогось серйозного.
Так вони провчились до кінця року.
Зараз Андрій навчається на 4 курсі в ХДАК, пов'язуючи навчання із роботою в невеличкій студії ЗМІ.
У нашого персонажа великі плани на кар'єру журналіста, тому він всіма силами буде прагнути досягти нових висот.
З Толіком у них зав'язались стосунки, в яких вони ніби щасливі, але зупиняє той факт, що вони проживають у різних корпусах гуртожитку.
Тому плани Андрія переїхати на спільне житло та продовжувати займатись навчанням, паралельно працюючи на роботі.
*гучна музика*
- Що ти, Ірко? - промовив Юрій
- Та нічого, ось сумую..., та додала ще ключових слів: Ігор знову залицяється до якоїсь "баришні", хоч знає про мої почуття до нього
- Йой, та скільки цих мужиків в цьому світі, іншого не знайдеш, чи що? Вот дивись, я вільний *недоречний смішок*
- Ай правда, дивись який парубок - ініціативно підтримала жарт Юрія
Їхня бесіда тривала ще 20-30 хвилин, вони обговорювали все, що можливо та навіть обговорювали їхніх спільних друзів, щоб відволікти Ірину від ситуації з Ігорем.
Після такої довгої бесіди Ірина зрозуміла, що не варто зациклюватись на тому, що іноді бувають і ситуації, в яких не завжди буде взаємна симпатія один до одного.
На наступний день Юрій почав нав'язливо турбувати Ірину, щоб вони пішли погуляти, чи ще щось. Бо Юрій подумав, що Ірина дала йому шанс, яким він повинен скористатись, але це зовсім не так.
Ірина звичайно погодилась на прогулянку, але в голові вона дала собі клятву, що це тільки прогулянка і вона не зможе "втюритись" у Юрія.
Згодом ця клятва була порушена, адже після декількох прогулянок Ірина чомусь зацікавилась цим молодим чоловіком, який нічим не манить до себе людей, але чомусь він був відвертим та щирим тільки з Іриною. Згодом цікавість перейшла у симпатію, яку наша майбутня мама, не показувала в сторону Юрія тільки через те, щоб не повторилась ситуація, яка склалась у них з Юрієм.
Ось і настав день, коли все стане на свої місця. Спільна компанія вирішила зібратись потусити на квартиру до Ігоря, адже тоді вони святкували 14 лютого. Знову ж таки, наклюкавшись дешевим алкоголем Ірина вийшла на балкон, щоб покурити. Згодом на балкон вийшов і Юрій, який вийшов провітритись, адже в однокімнатній квартирі ще та духота була, та між ними зав'язався відвертий діалог:
- Знову курич? - спитав Юрій. Адже він не любив, коли Ірина курила.
- Та таке, знову загони ловлю, чому в цьому світі все не так, як мені кортить? - спитала Ірина
- Знову Ігор? Хочеш я йому лице наб'ю? *смішок*
- Ні, зовсім, просто у мене на думці зараз зовсім інше...
Після чого вони обговорили всі деталі та дійшли до теми симпатії, після недовгої скромної паузи Юрій вирішив зізнатись Ірині про почуття до неї. Молода дівчина не знала, як відреагувати та під впливом алкоголю почервоніла та щасливо розплакалась, адже ці зізнання свідчили про те, що вперше в житті у неї можуть скластись перші здорові стосунки.
Ірина та Юрій зустрічались 2 роки, після чого весілля, зйомна квартира, робота, та буденне життя. Згодом все дійшло до того, що Ірина завагітніла та народила маленького хлопчика, якого прозвали Андрієм.
Пройшов рік після народження дитини, фінансовий стан у цієї родини був "напряжним", але це не завадило їм купляти для немовля іграшки, хоч не дорогі, але за відкладені кошти можна було побалувати маленького хлопчину.
Повністю крах родини пішов після того, як батько Андрія почав пити. Спочатку Юрій просто випивав на роботі або після роботи, це вже судячи з того, який день видався у батька. Ірина не придавала спочатку цьому значення, адже розуміла, що Юрій важко надривається на роботі і йому потрібен відпочинок, але згодом звичайна випивка перейшла в п'янки, коли батько приходив п'яний в "зюзю" та намагався робити в хаті дебош, але його совість швидко зупиняла його, та він йшов спати, а потім зранку просив в Ірини на колінах вибачення та обіцяв, що це було востаннє. Згодом всі ці ситуації перейшли до того, що у батька дитина почалась стадія алкоголізму та він не тямив того, що він робить по відношенню до Ірини та навіть посмів піднімати руку на немовля.
Ірина вирішила, що таке терпіти вона не стане, вона не виходила за того Юрія, яким він є зараз. Зібравши всі свої речі, та речі дитини вона вирішила поїхати потягом в те місце, де її з дитиною ніхто не знайде, а саме в Харків.
Саме там Андрій підріс та пішов у дитячий садок, а мати, яка залишилась одна з дитиною почала працювати у невеличкому офісі, який надавав допомогу жертвам домашнього насилля.
У дитячому садку Андрій проявляв себе, як середньостатистична дитина: слухається, ввічливий та доброзичливий. Всі ті риси, які йому надала мати протягом свідомого дитинства малюка.
Але хлопці у садку не сприймали всі ці риси та сприймали Андрія, як маленького слабого хлопчину, якому можна давати образливі клички та будь-яким чином завдавали йому моральної шкоди.
Звичайно, що Андрій будучи маленьким хлопчиною намагався не подавати признаків того, що його ці слова задівають, але його крихка дитяча психіка видавала себе через емоції, а саме - слізьми.
Через 2 роки Андрій відправився у перший клас, звичайно, як і будь яка дитина він проявляв себе у всіх починаннях, адже школа - це щось нове, де він вирішив проявляти ініціативу до навчання та по відношенню до інших людей. Його однокласники оцінили всі ці старання та вирішили прийняти Андрія у свій дитячий колектив, де він згодом знайшов нових друзів.
В шкільному віці Андрій почав ходити на різноманітні гуртки, починаючи від малювання, закінчуючи гуртком, де дітей навчали робити дитячі газети.
Рік за роком, Андрій набиваючи собі авторитет досягає висот у 4 класі, де бере участь у міській олімпіаді та займає 2 місце, адже на першому місці опинився однокласник з паралельного класу, у якого батьки дуже впливові та проплатили місце Толіку (паралель).
З паралельними класами Андрій не дуже любив спілкуватись, адже його в основному середовищі його сприймали, як зазнайка, який намагається із себе щось показати. Тому він вирішив не бути таким товариським по відношенню до інших класів.
Пройшли роки, Андрій підріс та у нього починається ера підліткового життя.
Нова ера життя - нові відчуття та напрямленості.
Саме у підлітковому віці Андрій мав змогу проявити себе, як активний член шкільного суспільства, та й не тільки в навч. процесі.
Андрій завів достатньо друзів, щоб розвинутись у соціумі та навчитись спілкуватись з людьми, завдяки його прояву у молодшій школі.
Заводячи нових друзів Андрій попадає у компанію, в якій практично всі курять та вживають спиртні напої. Звичайно, що наш підліток теж підсідає на цигарки, але до алкоголю він себе не підпускає, адже згадуючи розповіді мами з його дитинства, Андрія кидало в легкий піт та йшли мурашки по тілі.
Зв'язавшись із новою компанією в Андрія також появляються зацікавленості до підвального залу, в який його запросили хлопці із компанії.
Звичайно, що підліток був недостатньо сильним, щоб показувати великі результати, саме це його найбільше почало тривожити, адже його цікавив авторитет серед його друзів та головний фактор того, щоб його не сприймали, як "дрища". Місяці тренувань, правильне харчування та здоровий сон дали свої результати і вже через 7 місяців в Андрія стала доволі підтягнута структура тіла, що не могло не вабити дівчат його віку, але підліток не придавав цьому значення, адже у нього є маленький секрет, про який ніхто не знає, адже у Андрія сексуальна зацікавленість не тільки до жінок, але й чоловіків.
Як Андрій це зрозумів? Звичайно, що такі речі він не міг придумати собі сам та й тим паче нав'язати.
Гуляючи в компанії, де перевагу тримало чоловіче населення, також було й декілька дівчат, які "сохнули" по тим самим хлопцям, які привели його в зал. Але цікавим фактом є те, що з ними в зал ходив той самий Толік із паралелі, який намагався показати з себе депутатського синочка. Не зважаючи на такі фактори Толіка, він дуже сильно зацікавив Андрія, адже в підлітковому віці однокласник з паралелі став доволі мужнім та підтягнутим.
Андрій довго не зрозумів, що з ним відбувається і чому у нього появився взагалі інтерес до Толіка, таким чином підслухавши розмову дівчат в компанії, він дізнається про маловідомий на той час термін - бісексуал та зрозумів, що цей термін його теж стосується. Звичайно, що підліток намагався відкинути цей факт, адже він "нормальний", але йому не вдалось.
В школі Андрій надалі проявляв себе у різноманітних гуртках, як це було у молодших класах. Всі ці напрацювання дали йому корисні навички, які він зможе використовувати в подальшому житті, адже окрім залу Андрій з цікавістю проявляв себе у написанні творів, різноманітних статей та загалом дуже захопився журналістикою. Вчителі завжди оцінювали його старання та розуміли, що парубок намагатиметься пов'язати своє життя у цьому руслі
Гуляючи в компанії Толік почав напряму казати всім, що він бісексуал, адже також дізнався цей термін від дівчат, звичайно, він казав це в жарт, але Андрій сприйняв цей факт, як дійсність та після невдалих спроб підкатів до дівчат вирішив спробувати себе у новій ролі. Проявляючи ініціативу до однокласника з паралелі, Толя дещо запідозрив по відношенню до Андрія та також почав проявляти взаємний інтерес, що зіграє в поганий жарт з нашим підлітком. Вони домовлялись на спільні прогулянки, знаходили спільні інтереси та будь-яким чином намагались перекинутись поглядами в школі.
Все дійшло до того, що під час останньої спільної прогулянки у вечірньому парку, вони присіли та вирішили провести відверту розмову між собою, адже багато речей, які потрібно обговорити, щоб поставити "всі крапки над і". Тихим осіннім вечором, сидячи на лавці Андрій вирішив перший почати розмову, щодо того, що між ними відбувається. Згодом Толян підтримав цю розмову та між ними розпочався доволі серйозний діалог. Все дійшло до того, що Андрій зізнався про почуття до Толяна, від чого парубок був в шоці та почав сміятись.
Толян йому розповів, що насправді у нього є дівчина і він взагалі жартував над Андрієм, бо думав, що цей жарт і підхватив підліток. Андрій був неприємно вражений такою поведінкою Толіка та вирішив втекти з парку, піднявшись з лавки Толік крикнув, що від сьогоднішнього дня підліток тепер його маріонетка, яка повинна виконувати всі його поручення, а якщо він не буде цього виконувати, то всі дізнаються про його секрет.
Прийшовши додому Андрій у розпачі залетів в кімнату та ввалився головою у подушку, після чого почав плакати. Він не знав, що йому робити і як взагалі поводити себе в таких ситуаціях, та ще більше він переживав про те, що буде, якщо його мама дізнається про його уподобання в сексуальному плані. Проплакавши половину ночі Андрій намагався заснути, та у нього це вийшло, його докучали сни про сьогоднішню ситуацію. Звичайно, наш підліток був вимушений терпіти всі ці поручення Толяна аж до випускного класу, але все перервалось тоді, коли три 11-х класів зібрались відсвяткувати завершення навчального року на маленькому містечку, де розміщені альтанки. Знову ж таки, почалась гулянка, пісні та безтурботні бесіди вже не однокласників, а в подальшому людей, яких він мріє забути.
Толік напившись вирішив підійти до Андрія та поглумитись з нього.
- Ну що, Андрюша, весело тобі, чи не так?, додав Толік: - Так веселись давай, це мій наказ
- Ти взагалі ******************************************ів, Толік, це вже перебір, сьогодні закінчення навч. року, я можу тобі не підкорятись
- Ось як ти заговорив - відповів Толік.
Піднявшись на стіл в альтанці Толік почав розказувати про події, які були в парку. Андрій стояв із очима залитими слізьми та не розумів, як йому діяти, але він вирішив скинути з столу Толіка та почати його гамселити. Між хлопцями зав'язалась бійка, розборонивши випускників хлопці сіли порізно та відходили від ситуації, яка сталась. Толік відійшовши від алкогольного сп'яніння та тихо промовив: "вибач, я повів себе як ***********************************". Андрій піднявся, зібрав свої речі та покинув всю цю не святкову подію для нього.
Почалось літо та наш вже дорослий підліток на етапі того, щоб переступати в новий напрямок життя, а саме - студентське життя.
Подавши декілька заяв в університети Андрія прийняли всюди на контрактну форму навчання, але він вирішив подати заяву в ХДАК (Харківська державна академія культури).
Приїхавши в приймальну комісію Андрій показав інструкторам всі досягнення за навчальні роки, та це питання перенесли на майбутнє, продовжуючи оформлювати заяви на контракт.
Згодом Андрію подзвонили з приймальної комісії та обрадували, адже парубка перевели на держ. форму навчання, завдяки одній людині, про яку ми дізнаємось згодом.
Розпочалось навчання в академії, яку обрав уже дорослий Андрій.
Приїхавши на загальні збори першокурсників Андрій знайшов спільну мову із декількома одногрупниками та швидко завели чат в одному із месенджерів, щоб підтримувати зв'язок та кидати різні шпаргалки. Оформили Андрія в групу ЖК-12, що потім зіграє важливу роль у подальшому навчанні.
Безтурботне навчання, адже наш персонаж із шаленою активністю проявляв себе на парах, та згодом став старостою групи.
Звичайно, бути старостою не велике досягнення, але він користувався авторитетом серед одногрупників та викладачів, які лояльно відносились до того, яку посаду займає Андрій.
Цей статус надав йому змоги інколи провтикувати пари, придумуючи різноманітні відмазки.
І ось, прогулюючи пару біля академії він побачив знайомий силует людини, але він не міг впізнати цю особу. Не придавши цьому значенню він і далі продовжував сидіти на лавці та потягувати цигарку, аж поки до нього не підійшов цей невідомий силует. Підійшовши до Андрія, ця особа присіла на лавку та попросила в нього цигарку, після чого зав'язався невеличкий діалог:
- Тримай, ти чому пару прогулюєш? - спитав Андрій
- А, ти мене не впізнав, значить сильно я змінився за літо - прикурюючи сигарету, відповів невідомий
- Ми знайомі? - спитав Андрій
- Згадай того, хто стояв літом на столі - ухмильнувся парубок
- Що, нічого не розумію.. - сказав Андрій та його різко флешбекнуло
Андрій швидко піднявся та відправився назад в корпус, надіючись, що більше ніколи не побачить Толіка.
Та тут сталась подія, в яку Андрій сам не міг повірити - Толік перевівся до них в групу, адже як ми знаємо він також захоплювався журналістикою, приймаючи участь у різних олімпіадах.
Наш парубок був дуже обурений вчинком Толіка, але вирішив, що пересікатись з ним він не збирається, адже після всіх ситуацій, він його навіть знати не хоче.
Толік намагався загладити вину та наладити спілкування з Андрієм, але все було дарма. "Хлопчик з паралелі" досі має осадок від ситуації, яка було в тому парку, адже згодом Толян зрозумів, що Андрій не один такий, хто з "тих", та вирішив, що пора діяти.
Проходять місяці, Андрію все ще начхати на марні спроби Толяна повернути будь-який авторитет нашого парубка, але знайшлась подія, яка пов'язала їх у спільній справі.
На одній із пар викладач вирішив дати творче заняття для всіх учнів, та власноруч поділив їх на групи по 2 осіб, як ви і гадали, Андрій і Толік попали в одну групу.
"Ох, ну, я краще сам все зроблю, чим з ним", подумав Андрій та почав власноруч готувати проект ,аж поки йому не прийшло повідомлення від Толяна.
Наш парубок здивувався, адже він нікому не давав своїх контактів для зв'язку, а потім зрозумів, що Толяну контакти дали одногрупники.
Між ними в чаті зав'язалась розмова щодо проекту, обговорюючи це все Толян вирішив обговорити всю ситуацію, яка сталась між ними, але Андрій проігнорував це повідомлення та продовжив сам готуватись до проекту.
Настав ранок, Толян настрочив 20 повідомлень та будь-яким чином намагався підійти до Андрія в корпусі, як мінімум йому вдавалось поговорити з ним тільки на рахунок проекту. Більше значних розмов у них не було, щодо тем їхнього особистого та загалом будь-яких стосунків.
Пройшов рік, ситуація втратила сенс обговорення та взагалі цей інцидент спустили на те, ніби він і не ставався. Та таким чином Андрій і Толік почали спілкуватись на рахунок навчання, нічого більшого.
Пройшли безтурботні місяці навчання, ніяких нових подій не було. Навчання, робота, підготовка до екзаменів і все це кожного дня, ніяких вечірок, чи ще чогось. Все дійшло до того, що навчальний рік знову закінчився без значних подій.
Початок третього курсу знову почався без значних подій, але згодом в середині навчального року одногрупники вирішили зібратись на тусовку,на яку були запрошені всі студенти 3 курсів.
Звичайно, що був запрошений і Толян, що зіграє ключову роль в цій вечірці, адже між проблемними парубками піде розмова, яку вони намагались оминати.
Сидячи в гуртожитку, всі розпивали алкогольні напої, як і Андрій, який завжди був проти цього, але в цю ніч це зіграло з ним в поганий жарт.
Наклюкавшись від маленької дози алкоголю Андрій майже не стояв на ногах та взагалі не розумів,що відбувається в цій невеликій кімнаті, тому він вирішив останніми силами вийти на коридор.
Вийшовши на коридор Андрій присів на холодну підлогу, не зважаючи на те, що в гуртожитку теж стояв мерзляк. Побачивши, що Андрій вийшов Толян відправився слідом за ним.
"Хлопчина з паралелі" наважився підісісти до Андрія на холодну підлогу, знявши свій худак та накинувши на нашого парубка.
По п'яні між ними зав'язався діалог, в якому вони обговорили все, що стосується всіх ситуацій, які були пов'язані з ними, та дійшли до безглуздих рішень.
Просто взявши прикуривши цигарки, в гуртожитку, в якому це заборонено, Андрій не тямлячи приліг на Толяна, та так вони просиділи ще довгий час не зважаючи на тусовку, яка йде за стіною.
Вже пізно, Толян підняв Андрія на спину та поніс його до себе в кімнату, тому що зранку потрібно буде вставати на пари та продовжувати жити новим днем.
Як виявилось, сусід Толіка був в кімнаті та бачив 7 сон, тому нічого не придумавши вони вирубались на одному ліжку.
Після нічної ситуації стосунки між хлопцями наладились, але не перейшли до стадії чогось серйозного.
Так вони провчились до кінця року.
Зараз Андрій навчається на 4 курсі в ХДАК, пов'язуючи навчання із роботою в невеличкій студії ЗМІ.
У нашого персонажа великі плани на кар'єру журналіста, тому він всіма силами буде прагнути досягти нових висот.
З Толіком у них зав'язались стосунки, в яких вони ніби щасливі, але зупиняє той факт, що вони проживають у різних корпусах гуртожитку.
Тому плани Андрія переїхати на спільне житло та продовжувати займатись навчанням, паралельно працюючи на роботі.
Вкладення
Останнє редагування:
