Схвалено RP Біографія | Андрій Віваро

[Андрій Віваро]

Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ):Віваро Андрій Лоренцович
Стать:Чоловіча
Мати -Марія Віваро
Батько -Лоренцо Віваро
Дата народження:23.11.2000
Вік:25
Місце народження:Венеція(Італія)
Місце проживання:Подільський край
Захоплення:подорожі,історик
Відмітні знаки:Відсутні

Частина:1.Дитинство​

Віваро Андрій Лоренцович народився 23.11.2000 у місті Венеція,в сім'ї італійського бізнесмена. Його братами були Антоніо та Ярослав Віваро. У 6 років ходив до італійської школи. Пізніше, через проблеми італійської мафії у місті, сім'я переїхала до України, де і ріс Андрій.Місце життя вони вибрали околиці Кам'янця-Подільського.Де він з братами у перше пішов в школу.Проблеми почались майже зразу,через італійський акцент та погане занння мови їх не хотіли приймати у жодну компанію.Та в саме цей момент,Андрій зрозумів,що найближчі пару років у цьому місті,будуть найважими за все його минуле життя.

Частина 2.Шкільні роки​

Не помітно проймануло ще пару років,та Андрій перейшов у середню школу.На той момент,він підтягнув мову,та акценту майже не було чутно.Навчання давалось йому дуже складно,він майже не розумів матеріалу який йому викладають,сперечався з викладачами на кожній темі.Друзів у нього майже не було,він тримався тільки сам за себе.Тому міг стати легкою ціллю для інших,він це розумів,але і в одночас йому було складно комунікувати з однолітками,та заводити нові знайомства.Тим часом вдома його батьки не покладали рук,щоб хочаби якось забезпечити родину.Бізнес батька в Італії обанкротився,та прийшлось виживати на те,що дозволяли обставини.Коли Андрій почав це помічати,він хотів почати допомагати батькам,але вони наголосили,що навчання зараз для нього є важливішим.Він зрозумів ці слова,та вирішив дослухатись до батьків.Переступавши через силу,він намагався запихнути в себе знання.Як не як,але йому вдалось підтягнути матеріал.Але,cитуація вдома почала дуже сильно погіршуватись,та Андрій зрозумів,що навчання прийдеться відкласти.Так він і зробив,поки батьки думали що він на навчанні,він вже йшов влаштовуватись на роботу.Він не знав на яку,та як там потрібно працювати,він просто йшов в погоні за грошима.Його впертий та рішучий характер допоміг у цьому.Коли він прийшов на локацію,до нього почало приходити розуміння в чому полягає робота.Андрію було потрібно перевозити ліки для лікарні з їхнього складу.Робота була безпечною,але повністю зупинила його навчання.Коли він отримав свою першу зарплату та віддав батькам,вони були шковані.Вони були злі на нього,та наголосили що його робота зараз це навчання.Андрій бунтувався проти цього,але щоб не створювати нових проблем батькам,вирішив їх послухати.В підсумку він всежтаки ледве закінчив школу,та почав шукати своє місце в житті.З цього періоду життя він виніс,що не потрібно бути самому,потрібно постійно шукати коло осіб яким можна довіритись у складний момент.

Частина 3.Студенство​

Атестат вже був у Андрія.Він і близько не розумів що хоче робити далі.Його думки були спрямовані тільки на проблеми навколо нього.Бідність,відсутність знайомих тільки давили на нього.Йому були закриті майже всі дороги,але він вирішив піти вчитись далі,не важливо де,просто здобути освіту,та відштовхуватись від неї.Андрій вибрав шлях юриста,через сильний попит на цю професію.І знову він розуміє що може не потягнути навчання,так як воно було платне,а гроші батьків ледве закривали потребності їхні потреби.На літо він знову влаштувався на роботу,пропрацювавши там три місяці,та паралельно складаючи вступні екзамени,він зрештою зміг поступити.Коштів що він зароби вистачило тільки на оплату першого семестру,та три місяці проживання в гуртожитку.Андрій хотів з головою поринути у навчання,але обставини які його оточували не давали йому того зробити.Вдень він працював,а вночі праюцював.Ледве витягуючи своє становище.З рештою ситуація покращилась.Він знайшов нових знайомих,та зміг оплатити навчання та проживання до кінця року.Все йшло добре,життя почало налагоджуватись,поки йому не виповнилось 18.Та перед Андрієм знову постав важкий вибір.Яке громадянство йому вибирати.Італія-місце народження,теплі згадки з дитинства,веселі ігри з братами,благополучна сім'я.Це все промайнуло в його голові,але він розумів,що потрібно жити сьогоденням.Та з рештою вибрав Українське громадянство.Навчання пішло в гору.Він здобув гарну освіту,та з рештою закінчив навчання з відзнакою.Та став відміним юристом у напрямку адвокатури.Тут Андрій вже навчився знаходити вихід з кожної ситуації,та не боятись брати на себе велику

відповідальність,заводити нові знайомства.

Частина 4.Доросле життя​

Після отримання освіти,Андрій почав шукати вже престижну роботу у сфері законодавчих органів.Після дового пошуку організацій,зупинився на Верховній Раді України.Він успішно влаштувався на роботу,та почав проходити кар'єрні сходи.Від простого адвоката стажера,до досвідченого адвоката,який розуміє свою діяльність,та вміє вигравати справи.Пропрацювавши там 3 роки,він звільняється за власним бажанням.Коли його життя дозволило йому погуляти на широку ногу,він не пропустив цей шанс,використав його наповну.Він забув про те,що гроші можуть закінчуватись.Та просто напросто витратив усі гроші.Життя знову покотилось до низу.В той момент,він зрозумів свої помилки,та вирішив повернутись на минуле місце роботи,але його вже не хотіли приймати знову.Після довгої розмови з старими колегами,він повернувся на роботу,але вже у якості охоронця.З цього періоду життя,Андрій зрозумів,непотрібно забувати як ти жив раніше,та працювати,щоб не повернутись до того.

Частина 5.Сьогодення​

На теперішний момент Андрій перебуває на посаді Охоронця,та сумліно виконує свою роботу.Він планує подавати на більш керівні посади,але поки ненаважується.

​

 

[Назар Дилер]

Схвалено​