Глава №1 - Дитинство:
Андрій Горбань народився 10 лютого 2005 року в столиці Західної України, у стародавньому та незвичайному місті Львів. Він став новим сонечком у сім'ї Горбанів а, саме Марії та Богдана, які вже мали старших дітей і з нетерпінням чекали на народження свого молодшого сина. Дитинство Андрія було наповнене життєрадісними моментами,теплом та ласкою родини. Батьки вкладали в нього свою любов, свої знання,підтримку, намагаючись створити найкращі умови для здорового і щасливого розвитку. Малюк швидко виявив свою цікавість до армії, зброї та саме найголовніше до захисту своєї родини та слабких. Вже в ранньому віці Андрій виявляв свою здібність до точних наук та математичних здібностей, показуючи захоплення до геометричних фігур та непростих для його віку рівнянь. Батьки підтримували його інтереси, надаючи доступ до різноманітних та цікавих книжок про геометрію. Андрій веселив свою родину своїми першими розв’язаними непростих задач, і це збагачувало їхнє життя радістю та теплом. Дитинство Андрія було періодом активного вивчення світу навколо. Він висловлював свої емоції та думки через свої страхи та передбачення у війні. Родинні прогулянки стали можливістю для нових вражень та відкриття. Батьки пам'ятали, як Андрій, тримаючи величезну карту України, сумно розповідав про свої враження про можливу агресію зі сторони *********************************** та агресії від навколишнього світу. Важливим етапом в дитинстві Андрія стали його перші уроки про військових. Він вивчав які види бувають автомати, військові форми , відкриваючи для себе нові знання по військовій підготовці. Його талант із задоволенням проявлявся на сімейних святках та заходах, де він пояснював можливі загрози у нашому повсякденному житті. З часом Андрій став більш самостійним у своїх математичних здібностей. Його математика стала більш зрозумілішою, математичні рівняння - складнішими. Батьки помічали, як він розвивається, виробляючи свій власний унікальний стиль в точних науках. Цілі родини завжди підтримували Андрія у його таких незвичних здібностей. Його дитинство було наповнене теплом родини та розв’язуванні різноманітних задач, що стало невід'ємною частиною його особистості.
Глава №2 - Шкільні роки:
Юність Андрія Горбаня, завершивши шкільні роки, розпочав новий етап свого життя, який був прийнятий точними здібностями та прагненням до змінення військових статутів, бюджету на військову форму та зброї. Його юність виявилася періодом інтенсивного самовизначення та активної участі в різних військових акцій та військового навчання. Почавши навчання в військовому училищі, Андрій виявився в центрі подій. Його неповторна та різноманітна робота, виставлялись на важливих військових завдань та навчань, а сам Андрій став активним учасником у возінні боєприпасів та перестрілки з злочинними угрупувань. Він не тільки розвивав свій талант, але й впливав на зміненні тактик українських військових у Донецьку , надаючи йому нові знання по військових тактичних діях для супротиву російських військ. Під час університетських років Андрій також виявив глибокий інтерес до спорту. Навчившись грати у футбол його запросили у футбольну команду по університетах як не дивно його позиція була “голкіпер”. Його пристрасть до військових, щоб виграти та зупинити криваву війну та пристрасть до футбола отримали визнання серед однокласників та викладачів. Андрій став не тільки військовим, а й організатором футбольних турнірів серед молоді та військових, допомагаючи розвивати футбол у нашій Великій та Славній Україні. У юнацькі роки Андрій активно приєднався до студентських об'єднань, які працювали у сфері спорту та військової підготовки. Він став важливим лідером та ініціатором спортивних проєктів, спрямованих на сприяння військового та спортивному розвитку серед молоді. Андрій допомагав організовувати виставки військової зброї, надаючи студентам можливість проявити свої таланти та знайти однодумців. Особливу увагу Андрій приділяв до молодих людей які теж мали особливі навички до спорту та армії. Він брав участь у проєктах, які об'єднували різні організації людей з дуже величезним досвідом з використанням новітніх технологій та медіа. Його дивовижні навички та навички друзів які допомагали з створенням футбольних турнірів та виставок.
Одним з ключових напрямків роботи Андрія в ЗСУ стала ініціатива з розвитку Навчального Корпусу, щоб нові бійці які вступають на службу . Він віддавав перевагу навчання, модернізації навчання для перших рангів, робив усе щоб ЗСУ процвітало на його очах, організував комітет з Виховної служби який передивлявся у інструкторів чи часом вони не займаються корупцією. Нещодавно Андрій став Полковником ЗСУ , що стало визнанням його лідерських якостей та успіху в несінні служби проти бандитських угрупувань та російського війська.
Його програми зацікавили президента України. За бездоганну виконану роботу він получив орден за сумлінну службу та навчання нових бійців. Андрій промовив слова які надовго запам’ятають в нього у житті “Я Андрій Горбань урочисто присягаюсь ніколи не зрадити народові України”. Андрій знайшов собі вірних друзів а саме: Діму Краєва та Марка Дрегеровича які були також зацікавленні в роботі Андрія як Полковник ЗСУ.
Глава №3 Доросле життя:
Після успішного закінчення університету Андрій висловив бажання продовжувати те чим він займався всі ці роки, за цей час новим лідером ЗСУ став Слава Марик який був захоплений роботою Андрія. Слава Марик бачив Андрія наступним Генералом ЗСУ але нажаль всьому старшому складу довелось покинути ЗСУ. Після ЗСУ він пішов на міністра МВС. Андрій трохи був незадоволений тому що міністр МО вже був зайнятим іншою людиною. Відстоявши свій термін він повернувся до лав ЗСУ. Де вже був новим генералом Іван Фаратов. Івану не дуже сподобалось, що прийшла людина яка хоче підняти ЗСУ. Тому він звільнив Андрія і його друга Марка Дрегеровича з лав ЗСУ незаконним способом. Андрій пішов до лав НПУ м. Харків. Де вів познайомився з полковником Олександром Клименко. Продовжуючи свою служби, він розумів, що ЗСУ це його життя. Але нажаль Іван Фаратов дав йому Чорний Список Міністерства Оборони. Але через декілька років. Іван Фаратов пішов з посади Генерала ЗСУ. Марк Дрегерович став полковником ЗСУ. Андрій звичайно дуже сильно радів почувши ось таку важливу для нього новину. Але Андрій вернутись не може тому що у нього чорний список. Пройшов час і неочікувана для всіх Марк Дрегерович став на Генерала ЗСУ. Через декілька днів у Андрія закінчився Чорний Список і Марк Дрегерович прийняв Андрія в ЗСУ. Андрій після ознайомлень нових правил пішов на співбесіду на Полковника ЗСУ. Андрій став на полковника. Та Марк Дрегерович знайшов собі нову команду професіоналів. Ці імена запам’ятаються на довго в серці Андрія: Діма Краєа Бодя Брай та Роман Саволюк. Вони змінили систему навчання в ЗСУ та підняли її за малий термін
Глава №4 Наші часи:
На даний час Андрій виконує справу Полковника ЗСУ. Та після того як змінилось місце на Генерала ЗСУ. Андрій подав заявку на Генерала ЗСУ, щоб зробити ще краще ніж зараз.
Андрій Горбань народився 10 лютого 2005 року в столиці Західної України, у стародавньому та незвичайному місті Львів. Він став новим сонечком у сім'ї Горбанів а, саме Марії та Богдана, які вже мали старших дітей і з нетерпінням чекали на народження свого молодшого сина. Дитинство Андрія було наповнене життєрадісними моментами,теплом та ласкою родини. Батьки вкладали в нього свою любов, свої знання,підтримку, намагаючись створити найкращі умови для здорового і щасливого розвитку. Малюк швидко виявив свою цікавість до армії, зброї та саме найголовніше до захисту своєї родини та слабких. Вже в ранньому віці Андрій виявляв свою здібність до точних наук та математичних здібностей, показуючи захоплення до геометричних фігур та непростих для його віку рівнянь. Батьки підтримували його інтереси, надаючи доступ до різноманітних та цікавих книжок про геометрію. Андрій веселив свою родину своїми першими розв’язаними непростих задач, і це збагачувало їхнє життя радістю та теплом. Дитинство Андрія було періодом активного вивчення світу навколо. Він висловлював свої емоції та думки через свої страхи та передбачення у війні. Родинні прогулянки стали можливістю для нових вражень та відкриття. Батьки пам'ятали, як Андрій, тримаючи величезну карту України, сумно розповідав про свої враження про можливу агресію зі сторони *********************************** та агресії від навколишнього світу. Важливим етапом в дитинстві Андрія стали його перші уроки про військових. Він вивчав які види бувають автомати, військові форми , відкриваючи для себе нові знання по військовій підготовці. Його талант із задоволенням проявлявся на сімейних святках та заходах, де він пояснював можливі загрози у нашому повсякденному житті. З часом Андрій став більш самостійним у своїх математичних здібностей. Його математика стала більш зрозумілішою, математичні рівняння - складнішими. Батьки помічали, як він розвивається, виробляючи свій власний унікальний стиль в точних науках. Цілі родини завжди підтримували Андрія у його таких незвичних здібностей. Його дитинство було наповнене теплом родини та розв’язуванні різноманітних задач, що стало невід'ємною частиною його особистості.
Глава №2 - Шкільні роки:
Юність Андрія Горбаня, завершивши шкільні роки, розпочав новий етап свого життя, який був прийнятий точними здібностями та прагненням до змінення військових статутів, бюджету на військову форму та зброї. Його юність виявилася періодом інтенсивного самовизначення та активної участі в різних військових акцій та військового навчання. Почавши навчання в військовому училищі, Андрій виявився в центрі подій. Його неповторна та різноманітна робота, виставлялись на важливих військових завдань та навчань, а сам Андрій став активним учасником у возінні боєприпасів та перестрілки з злочинними угрупувань. Він не тільки розвивав свій талант, але й впливав на зміненні тактик українських військових у Донецьку , надаючи йому нові знання по військових тактичних діях для супротиву російських військ. Під час університетських років Андрій також виявив глибокий інтерес до спорту. Навчившись грати у футбол його запросили у футбольну команду по університетах як не дивно його позиція була “голкіпер”. Його пристрасть до військових, щоб виграти та зупинити криваву війну та пристрасть до футбола отримали визнання серед однокласників та викладачів. Андрій став не тільки військовим, а й організатором футбольних турнірів серед молоді та військових, допомагаючи розвивати футбол у нашій Великій та Славній Україні. У юнацькі роки Андрій активно приєднався до студентських об'єднань, які працювали у сфері спорту та військової підготовки. Він став важливим лідером та ініціатором спортивних проєктів, спрямованих на сприяння військового та спортивному розвитку серед молоді. Андрій допомагав організовувати виставки військової зброї, надаючи студентам можливість проявити свої таланти та знайти однодумців. Особливу увагу Андрій приділяв до молодих людей які теж мали особливі навички до спорту та армії. Він брав участь у проєктах, які об'єднували різні організації людей з дуже величезним досвідом з використанням новітніх технологій та медіа. Його дивовижні навички та навички друзів які допомагали з створенням футбольних турнірів та виставок.
Одним з ключових напрямків роботи Андрія в ЗСУ стала ініціатива з розвитку Навчального Корпусу, щоб нові бійці які вступають на службу . Він віддавав перевагу навчання, модернізації навчання для перших рангів, робив усе щоб ЗСУ процвітало на його очах, організував комітет з Виховної служби який передивлявся у інструкторів чи часом вони не займаються корупцією. Нещодавно Андрій став Полковником ЗСУ , що стало визнанням його лідерських якостей та успіху в несінні служби проти бандитських угрупувань та російського війська.
Його програми зацікавили президента України. За бездоганну виконану роботу він получив орден за сумлінну службу та навчання нових бійців. Андрій промовив слова які надовго запам’ятають в нього у житті “Я Андрій Горбань урочисто присягаюсь ніколи не зрадити народові України”. Андрій знайшов собі вірних друзів а саме: Діму Краєва та Марка Дрегеровича які були також зацікавленні в роботі Андрія як Полковник ЗСУ.
Глава №3 Доросле життя:
Після успішного закінчення університету Андрій висловив бажання продовжувати те чим він займався всі ці роки, за цей час новим лідером ЗСУ став Слава Марик який був захоплений роботою Андрія. Слава Марик бачив Андрія наступним Генералом ЗСУ але нажаль всьому старшому складу довелось покинути ЗСУ. Після ЗСУ він пішов на міністра МВС. Андрій трохи був незадоволений тому що міністр МО вже був зайнятим іншою людиною. Відстоявши свій термін він повернувся до лав ЗСУ. Де вже був новим генералом Іван Фаратов. Івану не дуже сподобалось, що прийшла людина яка хоче підняти ЗСУ. Тому він звільнив Андрія і його друга Марка Дрегеровича з лав ЗСУ незаконним способом. Андрій пішов до лав НПУ м. Харків. Де вів познайомився з полковником Олександром Клименко. Продовжуючи свою служби, він розумів, що ЗСУ це його життя. Але нажаль Іван Фаратов дав йому Чорний Список Міністерства Оборони. Але через декілька років. Іван Фаратов пішов з посади Генерала ЗСУ. Марк Дрегерович став полковником ЗСУ. Андрій звичайно дуже сильно радів почувши ось таку важливу для нього новину. Але Андрій вернутись не може тому що у нього чорний список. Пройшов час і неочікувана для всіх Марк Дрегерович став на Генерала ЗСУ. Через декілька днів у Андрія закінчився Чорний Список і Марк Дрегерович прийняв Андрія в ЗСУ. Андрій після ознайомлень нових правил пішов на співбесіду на Полковника ЗСУ. Андрій став на полковника. Та Марк Дрегерович знайшов собі нову команду професіоналів. Ці імена запам’ятаються на довго в серці Андрія: Діма Краєа Бодя Брай та Роман Саволюк. Вони змінили систему навчання в ЗСУ та підняли її за малий термін
Глава №4 Наші часи:
На даний час Андрій виконує справу Полковника ЗСУ. Та після того як змінилось місце на Генерала ЗСУ. Андрій подав заявку на Генерала ЗСУ, щоб зробити ще краще ніж зараз.
