Глава 1 Дитинство
Народився в Полтаві, будинок батьків знаходиться біля Міста Дніпро. Батьків звали Льоха та Настюша. Жив я досить у забезпеченій сім'ї, батьки купували мені все, що потрібно, особливо багато я не просив. У будинку завжди був накритий стіл, і мати завжди наводила гостей. У 7 років мене відправили до місцевої школи, де я провчився до 11 класу, закінчивши школу із золотою медаллю. Крім школи, у мене були тренування з баскетболу, я не був кращим у цій справі і я пішов з баскетболу і більше не куди не ходив. Після закінчення школи я пішов до університету.
Глава 2 Юність
Після закінчення школи я вступив до пристойного університету для обдарованих дітей. Мама з Татом пишалися мною. Я вчився на робочого СБУ, навесні підходило складати іспити. У цей час я ніби втратив усі свої накопичені знання, я сильно хвилювався, що не здам. Вночі перед іспитом я все старанно згадував і вчив нове, щоб скласти іспит на відмінно. Але все минулося невдало, я завалив майже всі найважливіші предмети, які навчав майже весь рік. Мене вигнали із інституту, але батькам нічого не сказали.Але я не став брехати і тримати провалений іспит у собі та розповів усе батькам. Батько провів зі мною розмову з цього приводу, але Мама підтримувала мене і говорила що все добре і те, що я здам іспити потім. Підходила Зима, мені прийшла повістка з Військкомату. Взимку я вирушив до Армії.
Глава 3 Армія
Я прибув до Армії, служив я у своїй Харьківській області. Я назвав свою службу в Армії "Рік у Чобтах". В армії нічого особливого не було, скрізь командували спочатку. В армію я діставався не дуже довго. Після 2 годин на поїзді, я нарешті прибув до Військової Частини. В Армії я все зрозумів, відчинив двері на життя так би мовити. Рік пролетів непомітно, робота, чергування на постах, робота, чергування на постах. Так ось і пролетіло моє життя в Армії.
Глава 4 Доросле життя
Ось і настало доросле життя, 22 грудня, я вийшов за межі Військової Частини і миттю поїхав додому поїздом. Мене дуже радісно зустріли батьки, також мої двоюрідні брати Ян і Олександр, а також мої шкільні та студентські друзі Ваня, Саша, Петро. Я так був радий, що знову їх побачив. Ми всі сіли за знову підготовлений стіл, їжа моєї Мама була смачною, вона готувала дуже смачно. Я був уже з усім дорослим, пізнав сутність усього нашого світу. І я вирішив піти працювати у НПУ, але в мене нічого не вийшло, тому що мене підвело здоров'я. В Армії мене сильно приголомшило танковим снарядом, тому що я не встиг надіти навушники і Генерал дав сигнал стріляти. Після цього я почав думати над моїм майбутнім, що я робитиму далі?! Я знайшов собі роботу, вступив до Академії Поліції, і слухаю розмови наших дізнався що ДСНС скоро буде забирати Полковників ДСНС до себе, гідних співробітників. Я зрадівши став старанно працювати, я піднявся до Звання Старший Сержант і чекав на цей відбір. На наступні 2 дні ДСНС приїхали з відбором, я стояв 1 у строю та Головний Андрій Крутов поглядом дивився на мене, я занервував, та раптом він сказав що б я вийшов з ладу. Мене взяли у Полковники, я мало не впав. Це моя мрія, стати Полковником, після я довідався що він згадав мене та довідався що я дуже добре працював. Шеф спочатку попередив його про це!
Народився в Полтаві, будинок батьків знаходиться біля Міста Дніпро. Батьків звали Льоха та Настюша. Жив я досить у забезпеченій сім'ї, батьки купували мені все, що потрібно, особливо багато я не просив. У будинку завжди був накритий стіл, і мати завжди наводила гостей. У 7 років мене відправили до місцевої школи, де я провчився до 11 класу, закінчивши школу із золотою медаллю. Крім школи, у мене були тренування з баскетболу, я не був кращим у цій справі і я пішов з баскетболу і більше не куди не ходив. Після закінчення школи я пішов до університету.
Глава 2 Юність
Після закінчення школи я вступив до пристойного університету для обдарованих дітей. Мама з Татом пишалися мною. Я вчився на робочого СБУ, навесні підходило складати іспити. У цей час я ніби втратив усі свої накопичені знання, я сильно хвилювався, що не здам. Вночі перед іспитом я все старанно згадував і вчив нове, щоб скласти іспит на відмінно. Але все минулося невдало, я завалив майже всі найважливіші предмети, які навчав майже весь рік. Мене вигнали із інституту, але батькам нічого не сказали.Але я не став брехати і тримати провалений іспит у собі та розповів усе батькам. Батько провів зі мною розмову з цього приводу, але Мама підтримувала мене і говорила що все добре і те, що я здам іспити потім. Підходила Зима, мені прийшла повістка з Військкомату. Взимку я вирушив до Армії.
Глава 3 Армія
Я прибув до Армії, служив я у своїй Харьківській області. Я назвав свою службу в Армії "Рік у Чобтах". В армії нічого особливого не було, скрізь командували спочатку. В армію я діставався не дуже довго. Після 2 годин на поїзді, я нарешті прибув до Військової Частини. В Армії я все зрозумів, відчинив двері на життя так би мовити. Рік пролетів непомітно, робота, чергування на постах, робота, чергування на постах. Так ось і пролетіло моє життя в Армії.
Глава 4 Доросле життя
Ось і настало доросле життя, 22 грудня, я вийшов за межі Військової Частини і миттю поїхав додому поїздом. Мене дуже радісно зустріли батьки, також мої двоюрідні брати Ян і Олександр, а також мої шкільні та студентські друзі Ваня, Саша, Петро. Я так був радий, що знову їх побачив. Ми всі сіли за знову підготовлений стіл, їжа моєї Мама була смачною, вона готувала дуже смачно. Я був уже з усім дорослим, пізнав сутність усього нашого світу. І я вирішив піти працювати у НПУ, але в мене нічого не вийшло, тому що мене підвело здоров'я. В Армії мене сильно приголомшило танковим снарядом, тому що я не встиг надіти навушники і Генерал дав сигнал стріляти. Після цього я почав думати над моїм майбутнім, що я робитиму далі?! Я знайшов собі роботу, вступив до Академії Поліції, і слухаю розмови наших дізнався що ДСНС скоро буде забирати Полковників ДСНС до себе, гідних співробітників. Я зрадівши став старанно працювати, я піднявся до Звання Старший Сержант і чекав на цей відбір. На наступні 2 дні ДСНС приїхали з відбором, я стояв 1 у строю та Головний Андрій Крутов поглядом дивився на мене, я занервував, та раптом він сказав що б я вийшов з ладу. Мене взяли у Полковники, я мало не впав. Це моя мрія, стати Полковником, після я довідався що він згадав мене та довідався що я дуже добре працював. Шеф спочатку попередив його про це!
