Особисті якості
Прізвище, ім'я, по батькові: Обрізан Андрій Анатолійович
Стать: чоловіча
Дата народження: 22.02.2002
Вік: 24
Місце народження:Місто Київ
Місце проживання:Київська Область
Національність: Українець
Батько: Обрізан Анатолій Сергійович
Мати: Обрізан Галина Вікторіївна
Особисті якості: відповідальний, комунікабельний, доброзичливий, цілеспрямований, готовий допомагати іншим.
Захоплення: комп'ютерні ігри, спілкування з друзями, велоспорт, волонтерська діяльність.
Вага/Зріст:76/178
Глава 1. Дитинство
Андрій народився в місті Київ, після чого переїхав до села Чубинське. Там він провів усе своє дитинство та досі там живе.
Мати в нього працювала вчителем української мови, що дуже допомагало Андрію її вивчати, адже він не завжди розумів певні правила. А батько в нього був далекобійником, завжди в дорозі, але Андрій не засмучувався та завжди чекав батька з роботи, щоб разом із ним провести час.
У школі він не любив навчатися, але викладався як міг, щоб прийти додому та не засмутити батьків.
Глава 2. Зіткнення з реальністю
У 11 років Андрій бачив світ не так, як дорослі, а як підліток. Він не розумів, що існують злі люди, поки сам не зіткнувся з ними.
Андрій пішов на свою першу секцію — бокс. Там він знайшов перших друзів. Після тренувань він гуляв із ними, спілкувався та разом ходив на тренування. Він довіряв їм настільки, наскільки тільки міг, і розповідав усі свої таємниці.
Але згодом про його таємниці дізналася вся команда з боксу. Тоді Андрій уже зрозумів, що таке зло та як воно проявляється. Після цього він пообіцяв собі помститися їм усім.
Глава 3. Перехідний вік
У 13 років Андрій вступив у період перехідного віку. Він став більш замкнутим, часто аналізував свої вчинки та події, що відбувалися навколо нього. Довіра до людей значно зменшилася після попереднього досвіду, тому він почав обережніше обирати коло спілкування.
У цей час Андрій більше зосередився на собі. Він продовжував займатися боксом, але вже тренування стали для нього способом тримати емоції під контролем і виплескувати напругу.
Поступово він почав формувати власний характер — більш стриманий, обережний і рішучий. Саме в цей період Андрій остаточно зрозумів, що не всі люди є щирими, і навчився розраховувати більше на себе.
Глава 4. Вибір майбутнього
У 16 років перед Андрієм постало важливе рішення — залишатися в 10–11 класі або вступати до університету. Він довго вагався, бо не міг визначитися з майбутньою професією. Варіанти були різні: або стати поліцейським, або піти в сферу ветеринарії.
Мати радила йому обрати шлях ветеринара, пояснюючи це тим, що він добре ставиться до тварин і має більш-менш спокійний характер, який підходить для такої роботи.
Зрештою Андрій вирішив не приймати поспішних рішень і залишитися в школі, щоб краще підготуватися до вступу та остаточно визначитися з майбутнім шляхом.
Глава 5. Шлях волонтерства
В 20 років Андрій зацікавився волонтерством, бо хотів допомагати людям, які не мали ні дому, ні їжі. Його це сильно зачепило, і він вирішив також допомагати
Він приєднався до першого товариства — «Червоний Хрест», де займалися гуманітарною допомогою. З часом йому це почало дуже подобатися: він бачив реальну користь від своїх дій і відчував, що робить правильну справу.
Після цього в нього з’явилася ідея створити власну волонтерську організацію. Він почав думати про те, як можна ще більше допомагати людям і залучати інших до спільної справи. Так з’явилась задумка товариства під назвою «Синій Щит».
Глава 6. Остаточний вибір
У 23 роки Андрій уже остаточно обрав свою професію "ветеринар". На початку весни, 04.03.2025, він розпочав стажування. Йому показували, як правильно поводитися з тваринами та як їх доглядати.
А вже 26.03.2025 відбулося його перше самостійне лікування. До клініки принесли кішку, яку знайшли біля смітника вона була сильно уражена кліщами та потребувала негайної допомоги.
Коли Андрій побачив цю тварину, він одразу зрозумів, що її потрібно обов’язково вилікувати та добре доглянути. Він розпочав лікування, хоча дуже хвилювався, адже це був його перший практичний досвід.
Процес лікування пройшов успішно. Кішка поступово одужала, і цей випадок став для Андрія важливим кроком у його професійному становленні.
Глава 7. Перші кроки власної справи
У свої 25 років Андрій уже має власну ветеринарну клініку, а також, як і хотів, створив своє товариство. У його житті все склалося досить добре: стабільний прибуток, улюблена справа та можливість допомагати людям і тваринам.
Він продовжує розвивати свою клініку, вдосконалює навички та розширює команду. Товариство, яке він створив, також активно працює й допомагає тим, хто цього потребує.
Андрій досяг того, до чого йшов багато років, і тепер впевнено рухається далі, не зупиняючись на досягнутому.
Глава 8. Сьогоднення
На сьогоднішній день Андрій працює в поліції, поєднуючи службу з іншими напрямками діяльності,він не залишає своє товариство та продовжує його розвивати, залучаючи нових людей і покращуючи допомогу тим, хто цього потребує.
Його ветеринарні клініки також активно працюють. Там працюють кваліфіковані спеціалісти з великим досвідом, завдяки чому рівень допомоги тваринам залишається високим.
Андрій зміг поєднати різні сфери діяльності та досягти стабільності в житті, продовжуючи рухатися вперед і розвивати все, що він створив.
Глава 9. Його правило
"Помилки роблять усі. Висновки — не всі.." це правило запам'яталось йому на все життя
Прізвище, ім'я, по батькові: Обрізан Андрій Анатолійович
Стать: чоловіча
Дата народження: 22.02.2002
Вік: 24
Місце народження:Місто Київ
Місце проживання:Київська Область
Національність: Українець
Батько: Обрізан Анатолій Сергійович
Мати: Обрізан Галина Вікторіївна
Особисті якості: відповідальний, комунікабельний, доброзичливий, цілеспрямований, готовий допомагати іншим.
Захоплення: комп'ютерні ігри, спілкування з друзями, велоспорт, волонтерська діяльність.
Вага/Зріст:76/178
Глава 1. Дитинство
Андрій народився в місті Київ, після чого переїхав до села Чубинське. Там він провів усе своє дитинство та досі там живе.
Мати в нього працювала вчителем української мови, що дуже допомагало Андрію її вивчати, адже він не завжди розумів певні правила. А батько в нього був далекобійником, завжди в дорозі, але Андрій не засмучувався та завжди чекав батька з роботи, щоб разом із ним провести час.
У школі він не любив навчатися, але викладався як міг, щоб прийти додому та не засмутити батьків.
Глава 2. Зіткнення з реальністю
У 11 років Андрій бачив світ не так, як дорослі, а як підліток. Він не розумів, що існують злі люди, поки сам не зіткнувся з ними.
Андрій пішов на свою першу секцію — бокс. Там він знайшов перших друзів. Після тренувань він гуляв із ними, спілкувався та разом ходив на тренування. Він довіряв їм настільки, наскільки тільки міг, і розповідав усі свої таємниці.
Але згодом про його таємниці дізналася вся команда з боксу. Тоді Андрій уже зрозумів, що таке зло та як воно проявляється. Після цього він пообіцяв собі помститися їм усім.
Глава 3. Перехідний вік
У 13 років Андрій вступив у період перехідного віку. Він став більш замкнутим, часто аналізував свої вчинки та події, що відбувалися навколо нього. Довіра до людей значно зменшилася після попереднього досвіду, тому він почав обережніше обирати коло спілкування.
У цей час Андрій більше зосередився на собі. Він продовжував займатися боксом, але вже тренування стали для нього способом тримати емоції під контролем і виплескувати напругу.
Поступово він почав формувати власний характер — більш стриманий, обережний і рішучий. Саме в цей період Андрій остаточно зрозумів, що не всі люди є щирими, і навчився розраховувати більше на себе.
Глава 4. Вибір майбутнього
У 16 років перед Андрієм постало важливе рішення — залишатися в 10–11 класі або вступати до університету. Він довго вагався, бо не міг визначитися з майбутньою професією. Варіанти були різні: або стати поліцейським, або піти в сферу ветеринарії.
Мати радила йому обрати шлях ветеринара, пояснюючи це тим, що він добре ставиться до тварин і має більш-менш спокійний характер, який підходить для такої роботи.
Зрештою Андрій вирішив не приймати поспішних рішень і залишитися в школі, щоб краще підготуватися до вступу та остаточно визначитися з майбутнім шляхом.
Глава 5. Шлях волонтерства
В 20 років Андрій зацікавився волонтерством, бо хотів допомагати людям, які не мали ні дому, ні їжі. Його це сильно зачепило, і він вирішив також допомагати
Він приєднався до першого товариства — «Червоний Хрест», де займалися гуманітарною допомогою. З часом йому це почало дуже подобатися: він бачив реальну користь від своїх дій і відчував, що робить правильну справу.
Після цього в нього з’явилася ідея створити власну волонтерську організацію. Він почав думати про те, як можна ще більше допомагати людям і залучати інших до спільної справи. Так з’явилась задумка товариства під назвою «Синій Щит».
Глава 6. Остаточний вибір
У 23 роки Андрій уже остаточно обрав свою професію "ветеринар". На початку весни, 04.03.2025, він розпочав стажування. Йому показували, як правильно поводитися з тваринами та як їх доглядати.
А вже 26.03.2025 відбулося його перше самостійне лікування. До клініки принесли кішку, яку знайшли біля смітника вона була сильно уражена кліщами та потребувала негайної допомоги.
Коли Андрій побачив цю тварину, він одразу зрозумів, що її потрібно обов’язково вилікувати та добре доглянути. Він розпочав лікування, хоча дуже хвилювався, адже це був його перший практичний досвід.
Процес лікування пройшов успішно. Кішка поступово одужала, і цей випадок став для Андрія важливим кроком у його професійному становленні.
Глава 7. Перші кроки власної справи
У свої 25 років Андрій уже має власну ветеринарну клініку, а також, як і хотів, створив своє товариство. У його житті все склалося досить добре: стабільний прибуток, улюблена справа та можливість допомагати людям і тваринам.
Він продовжує розвивати свою клініку, вдосконалює навички та розширює команду. Товариство, яке він створив, також активно працює й допомагає тим, хто цього потребує.
Андрій досяг того, до чого йшов багато років, і тепер впевнено рухається далі, не зупиняючись на досягнутому.
Глава 8. Сьогоднення
На сьогоднішній день Андрій працює в поліції, поєднуючи службу з іншими напрямками діяльності,він не залишає своє товариство та продовжує його розвивати, залучаючи нових людей і покращуючи допомогу тим, хто цього потребує.
Його ветеринарні клініки також активно працюють. Там працюють кваліфіковані спеціалісти з великим досвідом, завдяки чому рівень допомоги тваринам залишається високим.
Андрій зміг поєднати різні сфери діяльності та досягти стабільності в житті, продовжуючи рухатися вперед і розвивати все, що він створив.
Глава 9. Його правило
"Помилки роблять усі. Висновки — не всі.." це правило запам'яталось йому на все життя
