Дитинство
Антоній Кулаков-Народився 23 серпня 2003 року у місті Харків. З дитинства Антон захоплювався технікою,воно й не дивно адже його дід був інженером.Всі думали що Антон виросте інженером через любов до техніки,але все сталося інакше…Частину дитинства Антон провів у селі.Його родина на той час тримала найрізноманітнішу худобу: Кури,гуси,свині,цисарки (такі сірі курочки),собаки,коти.Дід Антона був мисливцем, і доволі часто ходив на полювання.Також сім’я мала купу техніки і багато бізнесу (різні ларьки,магазини) Дід мав навіть меблевий магазин.Згодом Антон підрісши переїхав жити у Місто де і Народився, у Харків .Антон спочатку ходив щоранку до бабусі коли всі йшли на роботу.А згодом почав ходити у дитячий садок.У садку у Антона з’явилися нові друзі,з якими він активно проводив час.Згодом пробігаючи дні уже настав випускний.І Антон пішов у останню дорогу дитинства…Через 3 місяці уже перший клас…Літо пролетіло наче декілька годин.Антон був у різних таборах,у селі в бабусі, вдома…Настало 1 вересня.Перший шкільний дзвоник де Антон уперше побачив своїх однокласників.Діти познайомилися з учителькою.Не дивно але все йшло як і мало.У перших класах всеодно було ще дитинство.І з розповідей Антона було зрозуміло що і в школі ще гралися іграшками.Часто після школи збиралися на площадках свого старого дитячого садка і гралися іграшками.Але й не дивлячись на те Антон мав кращого «корєша» з яким багато чого робили на перервах.Антон завдяки йому потрапляв у так історії,що за тиждень раза три був у директора.Але згодом порозумнішав і перестав «перевертати школу».Після 3-го класу почали активно сидіти в телефонах і грати різні ігри.Одного разу на перерві догралися так,що сиділи у директора.Та директорша була добра,Антон хоч і бував у неї вже не перший раз,вона його не вигнала зі школи.Батькам Антона Було соромно що він себе так веде,але в покарання його не били,а щось забирали або забороняли.Коли Антон був у 2 класі його тата забрали в армію і згодом перевели у місто Харків.Антон лишився без батьківської допомоши,але й далі продовжував навчання.У старших класах багато дітей змінилося.Багато пішло багато прийшло.Антон і далі мав одну й ту ж компанію друзів. «Я пам’ятаю ті дні»-казав Антон. «Ми з хлопцями хотіли чогось нового…Пиво цигарки пітарди…Незнаю як до наркотиків не дойшло…».Але все заховане зло згодом розкриється і винуватці будуть покарані,так і сталося.Одного дня хтось через вікно нажалівся директору що наша «солодка» компанія виявляється курить.Антон був дуже наляканий адже батьки і уявити собі такого не молгли,адже ні тато ні мама не курили й не пили.Антона викликали до директора і зателефонували батькам.Євген з великим страхом і трусячими руками ледве дойшов додому.Мама звісно була вражена але карати сина не стала. «Ти ж розумієш що це велике зло?»-сказала вона. «Так маму,я розумію»-відповів Антон. «Пообіцяй мені що більше ніколи такого не буде».Антон дав обіцянку і продовжив вчитися і таємно дружити з хлопцями.Згодом Антон зрозумів що ця компанія його ні до чого доброго не доведе,і почав менше брати участь у подібних аферах.Але Антон постійно підставляла та «компанія».Якось Антон приніс до школи пістолет на пластмасових пульках.Хлопці вирвали його з рук Антон і побігли стріляти по дівчатах.Антон у роздратуванні підбіг і вдарив одного,ще б трішки і була б бійка.Всі хлопці мирно пішли на урок.На початку уроку заходить директор і каже: «Зброю мені на стіл!».Антон зі смутком дістає пістолет при всьому класі і віддає директору.Який же сором був тоді у нього.Саме образливе що покарали лише його,хоч стріляв по дівчатах і не він.
Навчання
Довчившися до 9-го класу Антон успішно склав ДПА і поступив у Військовий ліцей міста Харків.Там він почав активно підтягувати дисципліну,адже його тато був військовим,але про батьків пізніше.У ліцеї привілегією було те,що телефон ти бачиш раз на день і то лише на 10 хвилин щоб подзвонити рідним або відповісти на СМС.Далі ти живеш в ліцеї і навчаєшся в ньому цілий тиждень.Якщо за тиждень в тебе хороші оцінки на вихідні відпускають додому.Якщо погані-лишаєшся в ліцеї і виправляєш.Спочатку Антону було важко знаєте всюди є дурна компанія…Якось ідучи по коридору Антон задів місцевого авторитета,і той пообіцяв що поламає йому руку.Майже так і сталося увечері на вечірній прогулянці Антона зловили і жорстоко побили…На наступний день Антон почав розуміти що ще один раз його унизять і це буде вічно…Він пішов у місто і почав готувати план помсти…Купив невеличку біту,пачку цигарок і трошки солодких цукерок.Цигарки і солодке до ліцею було суворо заборонено.Увечері коли банда мала знову лупцювати Антона він дістав біту і побив усіх хто на нього нападав.Не думайте не жорстоко але відлупцював добре.Підкинув одному пачку цигарок а іншому цілий пакет цукерок.Хлопці якраз при вході в ліцей дістають цигарки і цукерки.Їх викликають до директора і виганяють з ліцею за грубі порушення дисципліни.Адже коли вони били Антона відеокамери були увімкнені.А коли Антон бив їх,були вимкнені.Так Антон завоював авторитет у ліцеї,і став одним з поважних людей.На вихідні Антона відпускали додому,адже його керівник знав що не дурний пацан буде з нього.Антон їздив до своєї бабусі у село де провів частину дитинства,адже село було поруч з містом Острог.Провчившися два роки у ліцеї Антон пройшов Харківський військомат і перевівся на Центральну Військову частину Харківської Області.
Робота-Доросле життя:
Прибувши у місто Харків
Антону надали безкоштовну квартиру як військовослужбовцю.Там Антон і відшукав свого батька.Він на той час займав посаду Полковника Збройних Сил.Антон віддано ніс службу.Одного разу він врятував Військову Частину від вторгнення,розстрілявши терориста який проник на ВЧ.Через місяць Антона назначили Начальником підрозділу: Сили Спеціальних Операцій.Антон активно почав працювати на новій посаді.Він створив чимало нового.Він розробив нову систему підвищення для ССО,розробив академію ССО де було окреме керівництво і навчало новачків.Він створив нового виду тренування.Антон щодня займався масово роботою,адже це і було його призначенням.Він не інженер як думали рідні.Він справжній ватажок,готовий очолити будь-яку посаду і нести відповідальність за неї.Пробувши на цій посаді близько пів року Антон вирішив залишити Збройні Сили України.За віддану честь його нагородили ордером.Отримавши військовий квиток Антон перевівся до Головного Управління Національної Поліції міста Харків.Особовий склад віднісся не серйозно до Антона і дуже був різкий до нього.Антон не зважаючи на це ніс службу.Він працював професіонально і чудово справлявся з усіма завданнями Генерала.Провів не одне затримання,ліквідував найстрашніших терористів.Ні разу не взяв хабара,чи перевищив повноваження.Одного ранку прийшовши на роботу Генерал викликав його до себе.Він запропонував Антону місце Полковника,адже на той час йшли вибори 3-го Полковника Поліції.Антон звісно погодився.Склад був не радий,що йому запропонували місце,адже склад хотів щоб став інший полковник.Через тиждень мав нові погони Полковника Поліції і почав працювати у новій сфері.Антон розробив новий підрозділ у Сфері НПУ а саме Управління Внутрішньої Безпеки (УВБ)-цей підрозділ займався виявленням порушень за працівниками та їх усунення.Антон повнісю змінив систему підвищення і деякі правила.Склав почав поступово поважати і любити Антон,адже по роботі було видно:Досвідчений чудовий Полковник.Антон не був суворим,він був юмористом і не сприймав усе зразу близько до серця а намагався вирішити усно.Антон так зациклився на роботі що забув за життя,але один день змінив його життя.Якось до нього в відділок заглянула красива дівчина.Антон зразу закохався в неї і запросив її на побачення.Вона була єдиною хто давав можливість відволіктися від важкої роботи і просто насолодитися моментом.Вони зустрічалися близько 5 місяців.Бачачи життя,Антон усміхався і радів лише коли вона була поруч.Якось на ранковому шикуванні у Відділку,вона заглянула на свято.І Антон не втративши можливість зробив їй пропозицію.Вона сказала «Так».Антонову радість не можна було описати словами,а те що робили співробітники як вони його вітали,це краще ніж будь-який феєрверк і салют.Через 2 місяці відбулося весілля.Антон був найщасливішою людиною.Після весілля він взяв відпуску на тиждень аби відпочити від роботи і побути вже з коханою жінкою.
Підсумок:
Знаєте дивлячися на життя Антона я зробив собі висновок: Якщо ти стрімко йдеш до своєї мети,і йдеш чистим,справедливим шляхом,хоч і пройдеш через великі страждання,але отримаєш велику нагороду якщо достоїш до кінця.
Антоній Кулаков-Народився 23 серпня 2003 року у місті Харків. З дитинства Антон захоплювався технікою,воно й не дивно адже його дід був інженером.Всі думали що Антон виросте інженером через любов до техніки,але все сталося інакше…Частину дитинства Антон провів у селі.Його родина на той час тримала найрізноманітнішу худобу: Кури,гуси,свині,цисарки (такі сірі курочки),собаки,коти.Дід Антона був мисливцем, і доволі часто ходив на полювання.Також сім’я мала купу техніки і багато бізнесу (різні ларьки,магазини) Дід мав навіть меблевий магазин.Згодом Антон підрісши переїхав жити у Місто де і Народився, у Харків .Антон спочатку ходив щоранку до бабусі коли всі йшли на роботу.А згодом почав ходити у дитячий садок.У садку у Антона з’явилися нові друзі,з якими він активно проводив час.Згодом пробігаючи дні уже настав випускний.І Антон пішов у останню дорогу дитинства…Через 3 місяці уже перший клас…Літо пролетіло наче декілька годин.Антон був у різних таборах,у селі в бабусі, вдома…Настало 1 вересня.Перший шкільний дзвоник де Антон уперше побачив своїх однокласників.Діти познайомилися з учителькою.Не дивно але все йшло як і мало.У перших класах всеодно було ще дитинство.І з розповідей Антона було зрозуміло що і в школі ще гралися іграшками.Часто після школи збиралися на площадках свого старого дитячого садка і гралися іграшками.Але й не дивлячись на те Антон мав кращого «корєша» з яким багато чого робили на перервах.Антон завдяки йому потрапляв у так історії,що за тиждень раза три був у директора.Але згодом порозумнішав і перестав «перевертати школу».Після 3-го класу почали активно сидіти в телефонах і грати різні ігри.Одного разу на перерві догралися так,що сиділи у директора.Та директорша була добра,Антон хоч і бував у неї вже не перший раз,вона його не вигнала зі школи.Батькам Антона Було соромно що він себе так веде,але в покарання його не били,а щось забирали або забороняли.Коли Антон був у 2 класі його тата забрали в армію і згодом перевели у місто Харків.Антон лишився без батьківської допомоши,але й далі продовжував навчання.У старших класах багато дітей змінилося.Багато пішло багато прийшло.Антон і далі мав одну й ту ж компанію друзів. «Я пам’ятаю ті дні»-казав Антон. «Ми з хлопцями хотіли чогось нового…Пиво цигарки пітарди…Незнаю як до наркотиків не дойшло…».Але все заховане зло згодом розкриється і винуватці будуть покарані,так і сталося.Одного дня хтось через вікно нажалівся директору що наша «солодка» компанія виявляється курить.Антон був дуже наляканий адже батьки і уявити собі такого не молгли,адже ні тато ні мама не курили й не пили.Антона викликали до директора і зателефонували батькам.Євген з великим страхом і трусячими руками ледве дойшов додому.Мама звісно була вражена але карати сина не стала. «Ти ж розумієш що це велике зло?»-сказала вона. «Так маму,я розумію»-відповів Антон. «Пообіцяй мені що більше ніколи такого не буде».Антон дав обіцянку і продовжив вчитися і таємно дружити з хлопцями.Згодом Антон зрозумів що ця компанія його ні до чого доброго не доведе,і почав менше брати участь у подібних аферах.Але Антон постійно підставляла та «компанія».Якось Антон приніс до школи пістолет на пластмасових пульках.Хлопці вирвали його з рук Антон і побігли стріляти по дівчатах.Антон у роздратуванні підбіг і вдарив одного,ще б трішки і була б бійка.Всі хлопці мирно пішли на урок.На початку уроку заходить директор і каже: «Зброю мені на стіл!».Антон зі смутком дістає пістолет при всьому класі і віддає директору.Який же сором був тоді у нього.Саме образливе що покарали лише його,хоч стріляв по дівчатах і не він.
Навчання
Довчившися до 9-го класу Антон успішно склав ДПА і поступив у Військовий ліцей міста Харків.Там він почав активно підтягувати дисципліну,адже його тато був військовим,але про батьків пізніше.У ліцеї привілегією було те,що телефон ти бачиш раз на день і то лише на 10 хвилин щоб подзвонити рідним або відповісти на СМС.Далі ти живеш в ліцеї і навчаєшся в ньому цілий тиждень.Якщо за тиждень в тебе хороші оцінки на вихідні відпускають додому.Якщо погані-лишаєшся в ліцеї і виправляєш.Спочатку Антону було важко знаєте всюди є дурна компанія…Якось ідучи по коридору Антон задів місцевого авторитета,і той пообіцяв що поламає йому руку.Майже так і сталося увечері на вечірній прогулянці Антона зловили і жорстоко побили…На наступний день Антон почав розуміти що ще один раз його унизять і це буде вічно…Він пішов у місто і почав готувати план помсти…Купив невеличку біту,пачку цигарок і трошки солодких цукерок.Цигарки і солодке до ліцею було суворо заборонено.Увечері коли банда мала знову лупцювати Антона він дістав біту і побив усіх хто на нього нападав.Не думайте не жорстоко але відлупцював добре.Підкинув одному пачку цигарок а іншому цілий пакет цукерок.Хлопці якраз при вході в ліцей дістають цигарки і цукерки.Їх викликають до директора і виганяють з ліцею за грубі порушення дисципліни.Адже коли вони били Антона відеокамери були увімкнені.А коли Антон бив їх,були вимкнені.Так Антон завоював авторитет у ліцеї,і став одним з поважних людей.На вихідні Антона відпускали додому,адже його керівник знав що не дурний пацан буде з нього.Антон їздив до своєї бабусі у село де провів частину дитинства,адже село було поруч з містом Острог.Провчившися два роки у ліцеї Антон пройшов Харківський військомат і перевівся на Центральну Військову частину Харківської Області.
Робота-Доросле життя:
Прибувши у місто Харків
Антону надали безкоштовну квартиру як військовослужбовцю.Там Антон і відшукав свого батька.Він на той час займав посаду Полковника Збройних Сил.Антон віддано ніс службу.Одного разу він врятував Військову Частину від вторгнення,розстрілявши терориста який проник на ВЧ.Через місяць Антона назначили Начальником підрозділу: Сили Спеціальних Операцій.Антон активно почав працювати на новій посаді.Він створив чимало нового.Він розробив нову систему підвищення для ССО,розробив академію ССО де було окреме керівництво і навчало новачків.Він створив нового виду тренування.Антон щодня займався масово роботою,адже це і було його призначенням.Він не інженер як думали рідні.Він справжній ватажок,готовий очолити будь-яку посаду і нести відповідальність за неї.Пробувши на цій посаді близько пів року Антон вирішив залишити Збройні Сили України.За віддану честь його нагородили ордером.Отримавши військовий квиток Антон перевівся до Головного Управління Національної Поліції міста Харків.Особовий склад віднісся не серйозно до Антона і дуже був різкий до нього.Антон не зважаючи на це ніс службу.Він працював професіонально і чудово справлявся з усіма завданнями Генерала.Провів не одне затримання,ліквідував найстрашніших терористів.Ні разу не взяв хабара,чи перевищив повноваження.Одного ранку прийшовши на роботу Генерал викликав його до себе.Він запропонував Антону місце Полковника,адже на той час йшли вибори 3-го Полковника Поліції.Антон звісно погодився.Склад був не радий,що йому запропонували місце,адже склад хотів щоб став інший полковник.Через тиждень мав нові погони Полковника Поліції і почав працювати у новій сфері.Антон розробив новий підрозділ у Сфері НПУ а саме Управління Внутрішньої Безпеки (УВБ)-цей підрозділ займався виявленням порушень за працівниками та їх усунення.Антон повнісю змінив систему підвищення і деякі правила.Склав почав поступово поважати і любити Антон,адже по роботі було видно:Досвідчений чудовий Полковник.Антон не був суворим,він був юмористом і не сприймав усе зразу близько до серця а намагався вирішити усно.Антон так зациклився на роботі що забув за життя,але один день змінив його життя.Якось до нього в відділок заглянула красива дівчина.Антон зразу закохався в неї і запросив її на побачення.Вона була єдиною хто давав можливість відволіктися від важкої роботи і просто насолодитися моментом.Вони зустрічалися близько 5 місяців.Бачачи життя,Антон усміхався і радів лише коли вона була поруч.Якось на ранковому шикуванні у Відділку,вона заглянула на свято.І Антон не втративши можливість зробив їй пропозицію.Вона сказала «Так».Антонову радість не можна було описати словами,а те що робили співробітники як вони його вітали,це краще ніж будь-який феєрверк і салют.Через 2 місяці відбулося весілля.Антон був найщасливішою людиною.Після весілля він взяв відпуску на тиждень аби відпочити від роботи і побути вже з коханою жінкою.
Теперішній Час:
Зараз у Антона є усе.Хоч і не сама крута машина чи квартира,але в нього є набагато дорожче ніж це.В нього є робота від якої він отримує насолоду і в нього є кохана дружина яка дає йому крила жити,працювати,існувати заради неї.Антон не має великих маєтків чи крутих друзів-рішал,він не якийсь авторитет а прости Полковник Поліції,який просто живе,і хоч не має великих багатств але має чисту совість.Антон має чудову посаду,і успішно виконує свої обов’язки,також має чудові відносини з Зброними Силами та виконує найцікавіші завдання.Підсумок:
Знаєте дивлячися на життя Антона я зробив собі висновок: Якщо ти стрімко йдеш до своєї мети,і йдеш чистим,справедливим шляхом,хоч і пройдеш через великі страждання,але отримаєш велику нагороду якщо достоїш до кінця.
