Глава перша - Дитинство
Владимирович Владислав Закалюжний народився 2003 року у місті Полтава.
Його родина була досить успішною, щоб дати йому гарне дитинство. Маму Влада звали Маруся. Вона працювала в школі вчителем і успішно просувалася кар'єрними сходами. Папу звали Владимир. Він мав гарне звання в НПУ, успішно розвивався в цієї сфері. Батьки були дуже працелюбні та зайняті люди, тож Влад найчастіше сидів зі своїм суворим дідусем Миколаєм, який був колишнім Генералом СБУ. Дідусь дав багато досвіду своєму онукові. Він вчив його читати, писати, готувати, бути одним вдома і багато багато іншого. Так Владислав поступово з малих років зробив собі закалку - бути сильним та стресостійкім в любих ситуаціях.
Глава друга - Ціль Владислава
Влад часто виходив на вулицю і гуляв зі своїми однолітками в поліцейських. Коли він пішов до школи та навчився читати, його улюбленими книжками були детективи. Він детально вивчав поліцейських, злочинців і все, що пов'язано з ними.Йому було дуже цікаво і весело вести діалог на цю тему. Так і провів Влад дитинство, поки йому не виповнилося 15 років.С цього моменту життя Владислава перешло на новий рівень. Мамі запропонували посаду заступника директора в школі Закарпатті, вона не могла відмовитись від такої пропозиції, так як все своє життя вчилася на цю посаду.Владислава було неможливо умовити поїхати з нею. Він був дуже упертий і хотів піти стопами дідуся. Владислав залишився один з дідусем...
Глава третя - Як все почалося
Мама в Закарпатті, батько постійно у відрядженнях, Влада вже нічого не тримало у Полтаві. Він приняв рішення переїхати у Харьків. Хлопець зібрав всі важливі речі, придбав квиток, попрощався з дідусем та поїхав у нове життя, у нову подорож. Вже в Харькові Влад успішно закінчив школу на червоний диплом. Батьки приїхали відзначити із сином цю подію. Вони багато чого обговорили. Влад вирішив розповісти всім про свої наміри: "Я подав заяву на вступ до ЗСУ!" Батьки схвалили дії сина., дідусь Микола ледве не заплакав від щастя, він упевнився в тому, що виростив справжнього героя та чоловіка. За тиждень боєць почав готуватися до служби, вивчая різні методи та правила. Також не забував про силові навчання. Владислав знову перейшов на новий рівень...
Глава четверта - Важке життя військовослужбовців
Приїхавши на базу Влада перевірили і дали форму та посвідчення Рекрута. Солдати часто любили Важку роботу давати Рекрутам. Рекрути в свою чергу не могли відмовити старшому по званню та виконували брудні роботи, миючи туалет, стоячи на вишках , рахуючи бардюри, та клітини на плацу. Після тридцяти днів важкої праці Влад три рази підвищівся і став на посаду Капрала. Йому видали військовий квиток та розповіли про переведення.Влад три хвилини стояв і не знав, що робити. Він прийняв рішення відложити свою ціль і продовжувати розвиватися у ЗСУ. Час йде, Капрал Владислав стає все сильнішим і сильнішим. Старшому складу дуже подобається, як працює Влад,поки Полковник не сказав у рацію КОД-5...
Глава п'ята - Неохайний Рекрут
Всі військовослужбовці встали в шеренгу та почали уважно слухати Полковника. "На нас запланований напад, ми повинні підготуватися до нього. В нас є 40 хвилин! " - голосно сказав Полковник. (Після 40 хвилин) Всі упорно відбиваються. У Влада закінчилися патрони, він відходить за приграду і бачить, як Рекрут з неохайності стріляє у нашого військовослужбовця.Влад бере всю провину на себе. (Після нападу в кабінеті Генерала) "Ти розумієш, що ти накоїв? Ти це розумієш? А якщо б ти його вбив?" - сказав Генерал Владу. В цей час швидко входить у кімнату Рекрут і признається: "Це я зробив, п.Генералу!" (30 хвилин вирішень проблем) Владу пощастило, с цією ситуацією підвищення він отримати вже не міг. Генерал дав йому можливість піти по боєвій готовності. Влад підписав заяву...
Глава шоста - Все перевернулося до гори дригом
Життя стало цікавишим, отримавши військовий квиток у Влада з'явилась можливість перейти в Служба Безпеки України. Він подав заяву до вступу. Через 2 дні її схвалили та не втрачая час хлопець вступив в організацію. (Пройшло 3 Роки) Влад був на посаді Ст.Лейтенанта, кожний співробітник хотів би працювати з ним. Все було прекрасно, поки не сталося це... Ст.Лейтенант Владислав їхав на завдання Генерала зі своїми співробітниками але раптом почався обстріл службового авто, водія вбили і транспорт повело вниз гори. Всі загинули окрім Влада. Він був у жахливому стані. Його встигли довести до лікарні.Його на якийсь час вдалося врятувати... Потрібна дорога операція, яку зробити в Україні неможливо. Таким чином Владиславу довелося переїхати на якийсь час до Канади. Цілий рік знадобився, щоб поставити його на ноги.
Глава сьома і остання - Неймовірна пропозиція
На телефон Влада прийшла листівка, де було сказано, що Генерал визиває його назад. Повернувшись в Україну, Ст.лейтенант приїхав до Генерала, де його чекала неймовірна пропозиція.Владу запропонували посаду Генерала.Йому дали 3 дні на обдумання. Ст.Лейтенант подумав і відповів - Ні....
Владимирович Владислав Закалюжний народився 2003 року у місті Полтава.
Його родина була досить успішною, щоб дати йому гарне дитинство. Маму Влада звали Маруся. Вона працювала в школі вчителем і успішно просувалася кар'єрними сходами. Папу звали Владимир. Він мав гарне звання в НПУ, успішно розвивався в цієї сфері. Батьки були дуже працелюбні та зайняті люди, тож Влад найчастіше сидів зі своїм суворим дідусем Миколаєм, який був колишнім Генералом СБУ. Дідусь дав багато досвіду своєму онукові. Він вчив його читати, писати, готувати, бути одним вдома і багато багато іншого. Так Владислав поступово з малих років зробив собі закалку - бути сильним та стресостійкім в любих ситуаціях.
Глава друга - Ціль Владислава
Влад часто виходив на вулицю і гуляв зі своїми однолітками в поліцейських. Коли він пішов до школи та навчився читати, його улюбленими книжками були детективи. Він детально вивчав поліцейських, злочинців і все, що пов'язано з ними.Йому було дуже цікаво і весело вести діалог на цю тему. Так і провів Влад дитинство, поки йому не виповнилося 15 років.С цього моменту життя Владислава перешло на новий рівень. Мамі запропонували посаду заступника директора в школі Закарпатті, вона не могла відмовитись від такої пропозиції, так як все своє життя вчилася на цю посаду.Владислава було неможливо умовити поїхати з нею. Він був дуже упертий і хотів піти стопами дідуся. Владислав залишився один з дідусем...
Глава третя - Як все почалося
Мама в Закарпатті, батько постійно у відрядженнях, Влада вже нічого не тримало у Полтаві. Він приняв рішення переїхати у Харьків. Хлопець зібрав всі важливі речі, придбав квиток, попрощався з дідусем та поїхав у нове життя, у нову подорож. Вже в Харькові Влад успішно закінчив школу на червоний диплом. Батьки приїхали відзначити із сином цю подію. Вони багато чого обговорили. Влад вирішив розповісти всім про свої наміри: "Я подав заяву на вступ до ЗСУ!" Батьки схвалили дії сина., дідусь Микола ледве не заплакав від щастя, він упевнився в тому, що виростив справжнього героя та чоловіка. За тиждень боєць почав готуватися до служби, вивчая різні методи та правила. Також не забував про силові навчання. Владислав знову перейшов на новий рівень...
Глава четверта - Важке життя військовослужбовців
Приїхавши на базу Влада перевірили і дали форму та посвідчення Рекрута. Солдати часто любили Важку роботу давати Рекрутам. Рекрути в свою чергу не могли відмовити старшому по званню та виконували брудні роботи, миючи туалет, стоячи на вишках , рахуючи бардюри, та клітини на плацу. Після тридцяти днів важкої праці Влад три рази підвищівся і став на посаду Капрала. Йому видали військовий квиток та розповіли про переведення.Влад три хвилини стояв і не знав, що робити. Він прийняв рішення відложити свою ціль і продовжувати розвиватися у ЗСУ. Час йде, Капрал Владислав стає все сильнішим і сильнішим. Старшому складу дуже подобається, як працює Влад,поки Полковник не сказав у рацію КОД-5...
Глава п'ята - Неохайний Рекрут
Всі військовослужбовці встали в шеренгу та почали уважно слухати Полковника. "На нас запланований напад, ми повинні підготуватися до нього. В нас є 40 хвилин! " - голосно сказав Полковник. (Після 40 хвилин) Всі упорно відбиваються. У Влада закінчилися патрони, він відходить за приграду і бачить, як Рекрут з неохайності стріляє у нашого військовослужбовця.Влад бере всю провину на себе. (Після нападу в кабінеті Генерала) "Ти розумієш, що ти накоїв? Ти це розумієш? А якщо б ти його вбив?" - сказав Генерал Владу. В цей час швидко входить у кімнату Рекрут і признається: "Це я зробив, п.Генералу!" (30 хвилин вирішень проблем) Владу пощастило, с цією ситуацією підвищення він отримати вже не міг. Генерал дав йому можливість піти по боєвій готовності. Влад підписав заяву...
Глава шоста - Все перевернулося до гори дригом
Життя стало цікавишим, отримавши військовий квиток у Влада з'явилась можливість перейти в Служба Безпеки України. Він подав заяву до вступу. Через 2 дні її схвалили та не втрачая час хлопець вступив в організацію. (Пройшло 3 Роки) Влад був на посаді Ст.Лейтенанта, кожний співробітник хотів би працювати з ним. Все було прекрасно, поки не сталося це... Ст.Лейтенант Владислав їхав на завдання Генерала зі своїми співробітниками але раптом почався обстріл службового авто, водія вбили і транспорт повело вниз гори. Всі загинули окрім Влада. Він був у жахливому стані. Його встигли довести до лікарні.Його на якийсь час вдалося врятувати... Потрібна дорога операція, яку зробити в Україні неможливо. Таким чином Владиславу довелося переїхати на якийсь час до Канади. Цілий рік знадобився, щоб поставити його на ноги.
Глава сьома і остання - Неймовірна пропозиція
На телефон Влада прийшла листівка, де було сказано, що Генерал визиває його назад. Повернувшись в Україну, Ст.лейтенант приїхав до Генерала, де його чекала неймовірна пропозиція.Владу запропонували посаду Генерала.Йому дали 3 дні на обдумання. Ст.Лейтенант подумав і відповів - Ні....
