Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ):Стоник Влад Олександрович
Стать: Чоловік
Мати - Стоник Анастасія Володимирівна
Батько - Стоник Олександр Іванович
Зріст та вага:192 см 95кг
Дата народження: 12.01.2000
Вік: 24
Місце народження: Харків
Національність: Українець
Місце проживання: Київ
Захоплення: Боксинг, баскетбол
Сімейний стан: Без пари
Статура: Спортивний
Колір очей: Голубий
Зачіска: коротка на бік
Відмітні знаки: Шрам на лівій нозі
Дитинство
Влад народився у 12.01.2000 року у великому місті на Сході України та це місто називалося Харків. Народився Влад у родини середнього достатку тому саме через це його батьки майже ніколи не відказували ні у чому не у розвагах не у додатковому навчанні та гуртках. З самого дитинства Владу подобалося все на військову тематику дуже подобалося розглядати військову техніку та бути присутнім на всіх парадах які хочь проходили у нашому місті не так часто але все ж таки проходили, його мрією було стати військовим та захищати свою країну. З самого дитинства у Влада не було ніяких проблем для того щоб завести бесіду з людьми та він взагалі був дуже сміливим та енергійним хлопцем але десь кола 11 років ця енергія почала закінчуватися вин став більше хвилюватися про навколишніх людей та що вони про нього подумають якщо він зробить щось не так, та чим доросліше він становився тим частіше такі мислі приходили до його голови. Коли Владу було 14 років на території Харкова почалися масові протести метою яких було створити з Харкова автономну державу але нічого більше протестів не було а у таких містах таких як Донбасс та Луганск почалася АТО, це був перший дзвінок у голові Данила про військове майбутнє.
Цікаві історії з дитинства
В одному з дитячих таборів він виявив свій талант до організації розважальних заходів. Пам'ятає, як разом з друзями вони влаштовували цікаві конкурси, виставки та вечірки для всього табору. Найбільше запам'яталася вечірка під відкритим небом, де вони влаштували концерт зі співами та танцями, а також дивовижний феєричний шоу феєрверків. Інша цікава подія з дитинства - це його перші спроби створити власну газету в шкільному класі. Він разом з друзями збирав цікаві новини, розповідав про події в школі та розважальні рубрики. Ця ініціатива не тільки згуртувала клас, а й допомогла йому розвинути комунікативні навички та креативне мислення. Одним з найцікавіших епізодів була спільна подорож з родиною в гори. Він вперше спробував себе у скелелазінні, що стало для нього справжнім випробуванням сміливості та витривалості. Незважаючи на важкість, він вдалося подолати вершину, і цей успіх став для нього мотивацією в подальших випробуваннях. Ці історії з його дитинства відображають його розвиток як особистості та відкривали нові можливості для самовираження та досягнень.
Пізні шкільні роки
Влад вчився не дуже добре оцінки в нього були мінімальні прохідні але він був дуже розумний не в плані математики або фізики а був дуже спритний він мог викрутитися з любої ситуації але цього не було достатньо в школі тому він зрозумів що вища освіта це не для нього але 11 класів школи йому все ж таки вдалося після чого він навіть не знав чим він хоче займатися та на якого спеціаліста він хотів би вчитися так він просидів 4 місяці вдома поки за все платили його батьки.
Військова служба
З ранніх років його захоплення технологіями та прагнення до самовдосконалення були помітні. Однак у 2017 році, зіткнувшись з труднощами у пошуках роботи, він вирішив піти служити в армію. Це рішення здавалося для нього різким поворотом, але внутрішній дух заклику до служіння та прагнення принести користь своїй країні були невід'ємною частиною його характеру.У армії він зустрів людину, яка стала невід'ємною частиною його життя – Влада. Їх дружба стала міцною, як сталеві зв'язки, коли їм довелося вирушити на передову. Там, в оточенні небезпеки та стресу, вони підтримували один одного, діляться усім – від радощів до страхів.Незважаючи на те, що служба в армії представляла собою неперервну серію випробувань, цей час також став для нього періодом особистого зростання. Він освоїв нові навички, навчився довіряти своїм товаришам по зброї та приймати рішення в складних ситуаціях. Разом з Владом вони пройшли через багато, що зробило їх зв'язок ще міцнішим.Однак, в один з днів на передовій, він отримав поранення, яке змінило хід його життя. Поранення, хоча і привело до його відсторонення від подальшої служби, також стало важливим етапом в його житті. Він виносив з цього досвіду не лише фізичні та емоційні рани, але й уроки про силу волі, стійкість та дружбу.Після повернення з армії його життя прийняло новий оберт. Хоча служба в Збройних Силах закінчилася, він продовжив прагнути до самовдосконалення та пошуку нових викликів. Він прийняв те, що сталося, як частину своєї життєвої історії, і рухався вперед з новими цілями та мріями.Таким чином, його час в армії не лише залишив глибокий слід в його серці та розумі, але й сформував його як особистість, готову до подолання будь-яких перешкод і неочікуваних випробувань, які можуть зустрітися йому в майбутньому.
Початок служби у НПУ
Після тяжких випробувань на війні він вирішив продовжити службу у Національній поліції України, сповнений бажання допомагати своїй країні. У Києві він зустрів свого колишнього друга Влада, і разом вони пройшли низку випробувань, щоб стати експертами своєї справи. За роки праці, відданості та професіоналізму, вони досягли звання полковників, що стало визнанням їхнього внеску у забезпечення громадської безпеки. Ця нова роль в житті відкрила їм не лише нові можливості, а й величезну відповідальність перед суспільством. Проте, незважаючи на всі труднощі та випробування, які вони зустріли на своєму шляху
Стать: Чоловік
Мати - Стоник Анастасія Володимирівна
Батько - Стоник Олександр Іванович
Зріст та вага:192 см 95кг
Дата народження: 12.01.2000
Вік: 24
Місце народження: Харків
Національність: Українець
Місце проживання: Київ
Захоплення: Боксинг, баскетбол
Сімейний стан: Без пари
Статура: Спортивний
Колір очей: Голубий
Зачіска: коротка на бік
Відмітні знаки: Шрам на лівій нозі
Дитинство
Влад народився у 12.01.2000 року у великому місті на Сході України та це місто називалося Харків. Народився Влад у родини середнього достатку тому саме через це його батьки майже ніколи не відказували ні у чому не у розвагах не у додатковому навчанні та гуртках. З самого дитинства Владу подобалося все на військову тематику дуже подобалося розглядати військову техніку та бути присутнім на всіх парадах які хочь проходили у нашому місті не так часто але все ж таки проходили, його мрією було стати військовим та захищати свою країну. З самого дитинства у Влада не було ніяких проблем для того щоб завести бесіду з людьми та він взагалі був дуже сміливим та енергійним хлопцем але десь кола 11 років ця енергія почала закінчуватися вин став більше хвилюватися про навколишніх людей та що вони про нього подумають якщо він зробить щось не так, та чим доросліше він становився тим частіше такі мислі приходили до його голови. Коли Владу було 14 років на території Харкова почалися масові протести метою яких було створити з Харкова автономну державу але нічого більше протестів не було а у таких містах таких як Донбасс та Луганск почалася АТО, це був перший дзвінок у голові Данила про військове майбутнє.
Цікаві історії з дитинства
В одному з дитячих таборів він виявив свій талант до організації розважальних заходів. Пам'ятає, як разом з друзями вони влаштовували цікаві конкурси, виставки та вечірки для всього табору. Найбільше запам'яталася вечірка під відкритим небом, де вони влаштували концерт зі співами та танцями, а також дивовижний феєричний шоу феєрверків. Інша цікава подія з дитинства - це його перші спроби створити власну газету в шкільному класі. Він разом з друзями збирав цікаві новини, розповідав про події в школі та розважальні рубрики. Ця ініціатива не тільки згуртувала клас, а й допомогла йому розвинути комунікативні навички та креативне мислення. Одним з найцікавіших епізодів була спільна подорож з родиною в гори. Він вперше спробував себе у скелелазінні, що стало для нього справжнім випробуванням сміливості та витривалості. Незважаючи на важкість, він вдалося подолати вершину, і цей успіх став для нього мотивацією в подальших випробуваннях. Ці історії з його дитинства відображають його розвиток як особистості та відкривали нові можливості для самовираження та досягнень.
Пізні шкільні роки
Влад вчився не дуже добре оцінки в нього були мінімальні прохідні але він був дуже розумний не в плані математики або фізики а був дуже спритний він мог викрутитися з любої ситуації але цього не було достатньо в школі тому він зрозумів що вища освіта це не для нього але 11 класів школи йому все ж таки вдалося після чого він навіть не знав чим він хоче займатися та на якого спеціаліста він хотів би вчитися так він просидів 4 місяці вдома поки за все платили його батьки.
Військова служба
З ранніх років його захоплення технологіями та прагнення до самовдосконалення були помітні. Однак у 2017 році, зіткнувшись з труднощами у пошуках роботи, він вирішив піти служити в армію. Це рішення здавалося для нього різким поворотом, але внутрішній дух заклику до служіння та прагнення принести користь своїй країні були невід'ємною частиною його характеру.У армії він зустрів людину, яка стала невід'ємною частиною його життя – Влада. Їх дружба стала міцною, як сталеві зв'язки, коли їм довелося вирушити на передову. Там, в оточенні небезпеки та стресу, вони підтримували один одного, діляться усім – від радощів до страхів.Незважаючи на те, що служба в армії представляла собою неперервну серію випробувань, цей час також став для нього періодом особистого зростання. Він освоїв нові навички, навчився довіряти своїм товаришам по зброї та приймати рішення в складних ситуаціях. Разом з Владом вони пройшли через багато, що зробило їх зв'язок ще міцнішим.Однак, в один з днів на передовій, він отримав поранення, яке змінило хід його життя. Поранення, хоча і привело до його відсторонення від подальшої служби, також стало важливим етапом в його житті. Він виносив з цього досвіду не лише фізичні та емоційні рани, але й уроки про силу волі, стійкість та дружбу.Після повернення з армії його життя прийняло новий оберт. Хоча служба в Збройних Силах закінчилася, він продовжив прагнути до самовдосконалення та пошуку нових викликів. Він прийняв те, що сталося, як частину своєї життєвої історії, і рухався вперед з новими цілями та мріями.Таким чином, його час в армії не лише залишив глибокий слід в його серці та розумі, але й сформував його як особистість, готову до подолання будь-яких перешкод і неочікуваних випробувань, які можуть зустрітися йому в майбутньому.
Початок служби у НПУ
Після тяжких випробувань на війні він вирішив продовжити службу у Національній поліції України, сповнений бажання допомагати своїй країні. У Києві він зустрів свого колишнього друга Влада, і разом вони пройшли низку випробувань, щоб стати експертами своєї справи. За роки праці, відданості та професіоналізму, вони досягли звання полковників, що стало визнанням їхнього внеску у забезпечення громадської безпеки. Ця нова роль в житті відкрила їм не лише нові можливості, а й величезну відповідальність перед суспільством. Проте, незважаючи на всі труднощі та випробування, які вони зустріли на своєму шляху
Останнє редагування:
