Загальна інформація
Ім'я: Віталій
Прізвише: Петришин
Вік: 22 роки
Національність: Українець
Місце народження: м.Дніпро
Місто проживання: м.Дніпро
Сімейне положення: У стосунках
Стать: Чоловік
Ріст: 1 метр 70 сантиметрів
Вага: 55 кг
Колір очей: Зелені
Колір волосся: Чорний
Освіта: бакалавр з економіки
Ім'я: Віталій
Прізвише: Петришин
Вік: 22 роки
Національність: Українець
Місце народження: м.Дніпро
Місто проживання: м.Дніпро
Сімейне положення: У стосунках
Стать: Чоловік
Ріст: 1 метр 70 сантиметрів
Вага: 55 кг
Колір очей: Зелені
Колір волосся: Чорний
Освіта: бакалавр з економіки
Дитинство:
Віталій Петришин народився у місті Дніпро 7 лютого 2002 року.
Батько Віталія - Ярослав Петришин був місцевим бізнесменом, завдяки чому родина Петришинів проживала в тихому і водночас багатому м.Дніпро. Мати Віталія - Єлизавета Петришин звичайна домогосподарка. Сам ж Віталій з дитинства виявляв цілеспрямованість та акуратність, був досить товариським, завдяки чому мав багато знайомств у місті. В основному Віталій спілкувався з дівчатами, тому що решта хлопців у м.Дніпро вважали за краще сидіти вдома і грати в машинки, що Віталія не особливо влаштовувало.
Шкільні роки:
У школу Віталій пішов у віці шести років. Виділявся і натомість інших швидким засвоєнням інформації, завдяки чому завжди мав хороші оцінки та повагу з боку вчителів. У школі Віталій також користувався інтересом серед дівчат, оскільки дошкільний час він проводив достатньо часу серед них, щоб знайти з ними "спільну мову", але нічого крім дружби його не цікавило.
Часто Віталій відвідував шкільну бібліотеку під час перерв чи залишався у ній після уроків. У 16 років здобув права на мотоцикл, а його батьки подарували йому перший мотоцикл, завдяки чому він мав змогу звільнити батьків від обов'язку возити його до школи, тепер він міг робити це сам. Шістнадцятиріччя подарувало йому не лише самостійність та власний мотоцикл, а й перше кохання.
Марта Самойленко - розумна та щира, брала участі в конкурсах, шкільна красуня, яка має гарну репутацію в школі і, як це зазвичай буває, користується величезною популярністю серед хлопців у школі. І, звичайно, Віталія це не обійшло стороною. Віталій волів приховувати свої почуття, а на будь-які запитання відповідав стандартно, що вона не на його смак, але це ніколи не було правдою. Він часто відвідував шкільні конкурси та милувався на них нею, поки після чергового конкурсу вона не помітила його погляду на собі і не підійшла познайомитися. Знайомство, перше побачення і вони вже пара. Але у цієї пари була проблема, він - хлопець із багатої сім'ї з особистим будинком в м.Дніпро, а вона - дівчина з багатої з особистим будинком у м. Харків, відстань їх пригнічувала, обговоривши цю проблему вони вирішили жити разом після закінчення школи.
У школу Віталій пішов у віці шести років. Виділявся і натомість інших швидким засвоєнням інформації, завдяки чому завжди мав хороші оцінки та повагу з боку вчителів. У школі Віталій також користувався інтересом серед дівчат, оскільки дошкільний час він проводив достатньо часу серед них, щоб знайти з ними "спільну мову", але нічого крім дружби його не цікавило.
Часто Віталій відвідував шкільну бібліотеку під час перерв чи залишався у ній після уроків. У 16 років здобув права на мотоцикл, а його батьки подарували йому перший мотоцикл, завдяки чому він мав змогу звільнити батьків від обов'язку возити його до школи, тепер він міг робити це сам. Шістнадцятиріччя подарувало йому не лише самостійність та власний мотоцикл, а й перше кохання.
Марта Самойленко - розумна та щира, брала участі в конкурсах, шкільна красуня, яка має гарну репутацію в школі і, як це зазвичай буває, користується величезною популярністю серед хлопців у школі. І, звичайно, Віталія це не обійшло стороною. Віталій волів приховувати свої почуття, а на будь-які запитання відповідав стандартно, що вона не на його смак, але це ніколи не було правдою. Він часто відвідував шкільні конкурси та милувався на них нею, поки після чергового конкурсу вона не помітила його погляду на собі і не підійшла познайомитися. Знайомство, перше побачення і вони вже пара. Але у цієї пари була проблема, він - хлопець із багатої сім'ї з особистим будинком в м.Дніпро, а вона - дівчина з багатої з особистим будинком у м. Харків, відстань їх пригнічувала, обговоривши цю проблему вони вирішили жити разом після закінчення школи.
Студентські роки:
Закінчивши школу вони перебралися в м.Київ, де обидва вступили до університету.
Переїхавши в нове собі місце їм було важко спочатку освоїться, ні друзів, ні знайомих. Але, незважаючи на всі труднощі, вони знайшли собі житло, купивши його у літньої пари на лівому березі міста, вступили до університету та благополучно розпочали своє навчання. Віталій вирішив спробувати себе у економіці, йому подобалося робити розрахунки, вивчати економічні проблеми та вирішувати їх.
Почавши своє навчання Віталій відразу побачив собі місце в бібліотеці, в якій, одного дня, він зустрів хлопця, який також захоплювався книжками. Іван Ковальчук - норовливий, розумний, акуратний і такий ж цілеспрямований хлопець. Віталій та Іван одразу порозумілися, у них були спільні теми для розмови, вони часто зустрічалися на спільних предметах. Віталій розповідав про себе: про його дівчину, з якою у них все серйозно, настільки серйозно, що живуть разом, а Іван про себе: про проблеми із зором через читання, про його дівчину з хорошого району. Олена Зозуляк - примітна дівчина з середньої сім'ї, в яку Іван закохався, познайомившись на одному із спільних предметів. Іван розповідав про, про її прогули через неї, тому що замість навчання вони воліли відпочивати. Віталій говорив про серйозність проблем із навчанням через його прогули, але й водночас розумів його, бо теж втомився від навчання. Приходячи додому, він ділився своїми проблемами з Мартою, яка постійно підтримувала його і намагалася не давати можливості прогуляти навчання, хоч і сама грішила цим. Напевно, завдяки Марті він продовжував добре вчитися і отримав диплом з відзнакою. Івану довелося виправляти ті проблеми, які виникли через прогули, але і він отримала диплом.
Закінчивши школу вони перебралися в м.Київ, де обидва вступили до університету.
Переїхавши в нове собі місце їм було важко спочатку освоїться, ні друзів, ні знайомих. Але, незважаючи на всі труднощі, вони знайшли собі житло, купивши його у літньої пари на лівому березі міста, вступили до університету та благополучно розпочали своє навчання. Віталій вирішив спробувати себе у економіці, йому подобалося робити розрахунки, вивчати економічні проблеми та вирішувати їх.
Почавши своє навчання Віталій відразу побачив собі місце в бібліотеці, в якій, одного дня, він зустрів хлопця, який також захоплювався книжками. Іван Ковальчук - норовливий, розумний, акуратний і такий ж цілеспрямований хлопець. Віталій та Іван одразу порозумілися, у них були спільні теми для розмови, вони часто зустрічалися на спільних предметах. Віталій розповідав про себе: про його дівчину, з якою у них все серйозно, настільки серйозно, що живуть разом, а Іван про себе: про проблеми із зором через читання, про його дівчину з хорошого району. Олена Зозуляк - примітна дівчина з середньої сім'ї, в яку Іван закохався, познайомившись на одному із спільних предметів. Іван розповідав про, про її прогули через неї, тому що замість навчання вони воліли відпочивати. Віталій говорив про серйозність проблем із навчанням через його прогули, але й водночас розумів його, бо теж втомився від навчання. Приходячи додому, він ділився своїми проблемами з Мартою, яка постійно підтримувала його і намагалася не давати можливості прогуляти навчання, хоч і сама грішила цим. Напевно, завдяки Марті він продовжував добре вчитися і отримав диплом з відзнакою. Івану довелося виправляти ті проблеми, які виникли через прогули, але і він отримала диплом.
Доросле життя:
Закінчивши університет їм потрібно було вибрати те, чим вони далі займатимуться. Віталій та Марта могли б не працювати зовсім і жити на гроші батьків, але такий розклад їх не влаштовував, їм хотілося мати свій заробіток, можливо вони хотіли довести собі чи один одному, що можуть щось самі, а не сидіти у батьків на шиї". Вони обоє почали шукати роботу, Марта спробувала себе в ролі водія трамвая, що її цілком влаштувало. Для Віталія це стало невеликою проблемою, весь його сенс був у навчанні і книжках, а тепер треба шукати роботу, щоб банально купити собі їжу і оплатити комунальні послуги. Деякий час він займається пошуками роботи і в якийсь момент знайомий Марти – Андрій пропонує йому зайнятися паперовою роботою у його бізнесі. Робота нескладна: підписувати та ставити печатки на отримання та відправлення товару, прийняття чи звільнення з роботи тощо. Віталій погоджується і пів року працює у Андрія. Всі ці пів року Віталій та Марта відкладали гроші, щоб потім або купити ще один будинок і здавати його в оренду, або відкрити власний, нехай і невеликий, але бізнес. Звістивши своїх знайомих вони отримують пропозицію купити магазин одягу в м.Дніпро. Зваживши всі за і проти вони вирішують придбати цей бізнес. Проходить шість місяців з моменту покупки магазину і Віталій приходить ідея зайнятися перепродажем нерухомості. Почати він вирішує з того бізнесу, який вони придбали пів року тому, розповівши все Марті вона швидко прийняла рішення, що це хороша ідея, так як прибуток хоч і був хорошим, бізнес все одно знаходився вдалині від будинку Віталія та Марти. Віталій виставив магазин в рієлторське агентство, де за тиждень його готові були купити. Продавши бізнес дорожче на мільйон щодо ціни покупки, він зрадів і вирішив не зупинятися.
Наш час:
Минуло два роки з того часу, як Віталій випустився з університету і за цей час він здобув багато досвіду володіння бізнесом, багато знайомств, грошей, але він відчував, що бізнес, перепродаж, звичайна робота тощо – це не його. Зазирнувши інтернет він натрапив на оголошення відкритих дверей Укрзалізниці, в якому вони запрошували людей подивитися на роботу співробітників зсередини, Віталія зацікавила ця пропозиція і він вирішив сходити на цей захід. Відвідавши укрзалізницю, він вирішив спробувати себе в ній. Він подав заявку до залізниці, де проводився набір співробітників і незабаром отримав відповідь - "Шановний Віталій Петришин Ваша заявка схвалена, очікуємо Вас в Укрзалізниці". Довго та наполегливо він вивчав той матеріал, який потрібно було здавати для підвищення. В залізниці він згадав шкільні та студентські роки, згадав чудове почуття навчання. Пройшовши всі етапи в залізниці, склавши іспити, він отримав звання, особистий потяг і був переведений в відділ інструкторів. Там Віталій познайомився із дівчиною на ім'я Олена Бойко. На той час Віталій був на посаді вже Машиніста, а Олена - помічником машиніста. Вони довго працювали разом на своєму потязі, але через непорозуміння із керівництвом Віталій неочікувано переводиться в ЗМІ, де перебуває на даний момент.
Минуло два роки з того часу, як Віталій випустився з університету і за цей час він здобув багато досвіду володіння бізнесом, багато знайомств, грошей, але він відчував, що бізнес, перепродаж, звичайна робота тощо – це не його. Зазирнувши інтернет він натрапив на оголошення відкритих дверей Укрзалізниці, в якому вони запрошували людей подивитися на роботу співробітників зсередини, Віталія зацікавила ця пропозиція і він вирішив сходити на цей захід. Відвідавши укрзалізницю, він вирішив спробувати себе в ній. Він подав заявку до залізниці, де проводився набір співробітників і незабаром отримав відповідь - "Шановний Віталій Петришин Ваша заявка схвалена, очікуємо Вас в Укрзалізниці". Довго та наполегливо він вивчав той матеріал, який потрібно було здавати для підвищення. В залізниці він згадав шкільні та студентські роки, згадав чудове почуття навчання. Пройшовши всі етапи в залізниці, склавши іспити, він отримав звання, особистий потяг і був переведений в відділ інструкторів. Там Віталій познайомився із дівчиною на ім'я Олена Бойко. На той час Віталій був на посаді вже Машиніста, а Олена - помічником машиніста. Вони довго працювали разом на своєму потязі, але через непорозуміння із керівництвом Віталій неочікувано переводиться в ЗМІ, де перебуває на даний момент.
Останнє редагування:
