Схвалено RP Біографія | Віталік Миколенко

[Віталік Миколенкo]

Дитинство​

Віталік Миколенко-Народився 13 липня 2000 року у місті Костопіль (Рівненьська Область). З дитинства Віталіка захоплювався технікою,воно й не дивно адже його дід був інженером.Всі думали що Віталік виросте інженером через любов до техніки,але все сталося інакше…Частину дитинства Віталік провів у селі.Його родина на той час тримала найрізноманітнішу худобу: Кури,гуси,свині,цисарки (такі сірі курочки),собаки,коти.Дід Віталік був мисливцем, і доволі часто ходив на полювання.Також сім’я мала купу техніки і багато бізнесу (різні ларьки,магазини) Дід мав навіть меблевий магазин.Згодом Віталік підрісши переїхав жити у Місто де і Народився, у Костопіль.Віталік спочатку ходив щоранку до бабусі коли всі йшли на роботу.А згодом почав ходити у дитячий садок.У садку у Віталік з’явилися нові друзі,з якими він активно проводив час.Згодом пробігаючи дні уже настав випускний.І Віталік пішов у останню дорогу дитинства…Через 3 місяці уже перший клас…Літо пролетіло наче декілька годин.Віталік був у різних таборах,у селі в бабусі, вдома…Настало 1 вересня.Перший шкільний дзвоник де Віталік уперше побачив своїх однокласників.Діти познайомилися з учителькою.Не дивно але все йшло як і мало.У перших класах всеодно було ще дитинство.І з розповідей Віталіка було зрозуміло що і в школі ще гралися іграшками.Часто після школи збиралися на площадках свого старого дитячого садка і гралися іграшками.Але й не дивлячись на те Віталік мав кращого «корєша» з яким багато чого робили на перервах.Віталік завдяки йому потрапляв у так історії,що за тиждень раза три був у директора.Але згодом порозумнішав і перестав «перевертати школу».Після 3-го класу почали активно сидіти в телефонах і грати різні ігри.Одного разу на перерві догралися так,що сиділи у директора.Та директорша була добра,Віталік хоч і бував у неї вже не перший раз,вона його не вигнала зі школи.Батькам Віталіка Було соромно що він себе так веде,але в покарання його не били,а щось забирали або забороняли.Коли Віталік був у 2 класі його тата забрали в армію і згодом перевели у місто Харків.Віталік лишився без батьківської допомоши,але й далі продовжував навчання.У старших класах багато дітей змінилося.Багато пішло багато прийшло.Віталік і далі мав одну й ту ж компанію друзів. «Я пам’ятаю ті дні»-казав Віталіку. «Ми з хлопцями хотіли чогось нового…Пиво цигарки пітарди…Незнаю як до наркотиків не дойшло…».Але все заховане зло згодом розкриється і винуватці будуть покарані,так і сталося.Одного дня хтось через вікно нажалівся директору що наша «солодка» компанія виявляється курить.Віталік був дуже наляканий адже батьки і уявити собі такого не молгли,адже ні тато ні мама не курили й не пили.Віталік викликали до директора і зателефонували батькам.Віталік з великим страхом і трусячими руками ледве дойшов додому.Мама звісно була вражена але карати сина не стала. «Ти ж розумієш що це велике зло?»-сказала вона. «Так маму,я розумію»-відповів Євген. «Пообіцяй мені що більше ніколи такого не буде».Віталік дав обіцянку і продовжив вчитися і таємно дружити з хлопцями.Згодом Віталік зрозумів що ця компанія його ні до чого доброго не доведе,і почав менше брати участь у подібних аферах.Але Віталік постійно підставляла та «компанія».Якось Віталік приніс до школи пістолет на пластмасових пульках.Хлопці вирвали його з рук Віталіка і побігли стріляти по дівчатах.Віталік у роздратуванні підбіг і вдарив одного,ще б трішки і була б бійка.Всі хлопці мирно пішли на урок.На початку уроку заходить директор і каже: «Зброю мені на стіл!».Віталік зі смутком дістає пістолет при всьому класі і віддає директору.Який же сором був тоді у нього.Саме образливе що покарали лише його,хоч стріляв по дівчатах і не він.

Навчання​

Довчившися до 9-го класу Віталік успішно склав ДПА і поступив у Військовий ліцей міста Острог (Рівненьська Область).Там він почав активно підтягувати дисципліну,адже його тато був військовим,але про батьків пізніше.У ліцеї привілегією було те,що телефон ти бачиш раз на день і то лише на 10 хвилин щоб подзвонити рідним або відповісти на СМС.Далі ти живеш в ліцеї і навчаєшся в ньому цілий тиждень.Якщо за

тиждень в тебе хороші оцінки на вихідні відпускають додому.Якщо погані-лишаєшся в ліцеї і виправляєш.Спочатку Віталіку було важко знаєте всюди є дурна компанія…Якось ідучи по коридору Віталік задів місцевого авторитета,і той пообіцяв що поламає йому руку.Майже так і сталося увечері на вечірній прогулянці Віталіка зловили і жорстоко побили…На наступний день Віталік почав розуміти що ще один раз його унизять і це буде вічно…Він пішов у місто і почав готувати план помсти…Купив невеличку біту,пачку цигарок і трошки солодких цукерок.Цигарки і солодке до ліцею було суворо заборонено.Увечері коли банда мала знову лупцювати Євгена він дістав біту і побив усіх хто на нього нападав.Не думайте не жорстоко але відлупцював добре.Підкинув одному пачку цигарок а іншому цілий пакет цукерок.Хлопці якраз при вході в ліцей дістають цигарки і цукерки.Їх викликають до директора і виганяють з ліцею за грубі порушення дисципліни.Адже коли вони били Віталіка відеокамери були увімкнені.А коли Віталік бив їх,були вимкнені.Так Віталік завоював авторитет у ліцеї,і став одним з поважних людей.На вихідні Віталік відпускали додому,адже його керівник знав що не дурний пацан буде з нього.Віталік їздив до своєї бабусі у село де провів частину дитинства,адже село було поруч з містом Острог.Провчившися два роки у ліцеї Віталік пройшов Острозький військомат і перевівся на Центральну Військову частину Харківської Області.

Робота-Доросле життя:​

Прибувши у місто Харків

Євгену надали безкоштовну квартиру як військовослужбовцю.Там Віталік і відшукав свого батька.Він на той час займав посаду Полковника Збройних Сил.Віталік віддано ніс службу.Одного разу він врятував Військову Частину від вторгнення,розстрілявши терориста який проник на ВЧ.Через місяць Віталік назначили Начальником підрозділу: Сили Спеціальних Операцій.Віталік активно почав працювати на новій посаді.Він створив чимало нового.Він розробив нову систему підвищення для ССО,розробив академію ССО де було окреме керівництво і навчало новачків.Він створив нового виду тренування.Віталік щодня займався масово роботою,адже це і було його призначенням.Він не інженер як думали рідні.Він справжній ватажок,готовий очолити будь-яку посаду і нести відповідальність за неї.Пробувши на цій посаді близько пів року Віталік вирішив залишити Збройні Сили України.За віддану честь його нагородили ордером.Отримавши військовий квиток Віталік перевівся до Головного Управління Національної Поліції міста Харків.Особовий склад віднісся не серйозно до Віталіка і дуже був різкий до нього.Віталік не зважаючи на це ніс службу.Він працював професіонально і чудово справлявся з усіма завданнями Генерала.Провів не одне затримання,ліквідував найстрашніших терористів.Ні разу не взяв хабара,чи перевищив повноваження.Одного ранку прийшовши на роботу Генерал викликав його до себе.Він запропонував Віталік місце Полковника,адже на той час йшли вибори 3-го Полковника Поліції.Віталік звісно погодився.Склад був не радий,що йому запропонували місце,адже склад хотів щоб став інший полковник.Через тиждень мав нові погони Полковника Поліції і почав працювати у новій сфері.Віталік розробив новий підрозділ у Сфері НПУ а саме Управління Внутрішньої Безпеки (УВБ)-цей підрозділ займався виявленням порушень за працівниками та їх усунення.Віталік повнісю змінив систему підвищення і деякі правила.Склав почав поступово поважати і любити Віталіка ,адже по роботі було видно:Досвідчений чудовий Полковник.Віталік не був суворим,він був юмористом і не сприймав усе зразу близько до серця а намагався вирішити усно.Віталвк так зациклився на роботі що забув за життя,але один день змінив його життя.Якось до нього в відділок заглянула красива дівчина.Віталік зразу закохався в неї і запросив її на побачення.Вона була єдиною хто давав можливість відволіктися від важкої роботи і просто насолодитися моментом.Вони зустрічалися близько 5 місяців.Бачачи життя, Віталік усміхався і радів лише коли вона була поруч.Якось на ранковому шикуванні у Відділку,вона заглянула на свято.І Віталік не втративши можливість зробив їй пропозицію.Вона сказала «Так».Віталіку радість не можна

було описати словами,а те що робили співробітники як вони його вітали,це краще ніж будь-який феєрверк і салют.Через 2 місяці відбулося весілля.Віталік був найщасливішою людиною.Після весілля він взяв відпуску на тиждень аби відпочити від роботи і побути вже з коханою жінкою.

Теперішній Час:​

Зараз у Віталіка є усе.Хоч і не сама крута машина чи квартира,але в нього є набагато дорожче ніж це.В нього є робота від якої він отримує насолоду і в нього є кохана дружина яка дає йому крила жити,працювати,існувати заради неї.Віталік не має великих маєтків чи крутих друзів-рішал,він не якийсь авторитет а прости Полковник Поліції,який просто живе,і хоч не має великих багатств але має чисту совість.Віталік має чудову посаду,і успішно виконує свої обов’язки,також має чудові відносини з Зброними Силами та виконує найцікавіші завдання.

Підсумок:​

Знаєте дивлячися на житя Віталіка зробив собі висновок: Якщо ти стрімко йдеш до своєї мети,і йдеш чистим,справедливим шляхом,хоч і пройдеш через великі страждання,але отримаєш велику нагороду якщо достоїш до кінця.

 

[Дмитрo Залізняк]

Схвалено