Батьки
Батько - Євгеній Народився дев'ятого травня 1978 року у роддомі міста Харків. Він закінчив сільську школу на відмінно. Батько закінчив університет та пішов працювати вчителем географії та історії. В школі йому подобалось та діти його любили за те шо він дуже гарно розповідає шкільни теми під час уроку. У віці 26 років батько звільнився з посади вчителя в школі після чого контракт з МВС України,
після того як він пройшов базове навчання батько отримав звання "Лейтинант".
Мати - Світлана. Народилася другого січня 1977 року теж у м.Харків. У віці п'яти років, вона зі своїми батьками переїхала до села в якому жив тоді майбутьній батько Данила . Там вона пішла до сільської школи , там вони і познайомилися з Эвгенієм. Вони жили по сусідству друг від друга, та кожного дня після школи вони гулялим зі спільним друзями у дворі. Світлана закінчила Харківський Університет та отримала освіту вчителя біології. Зараз вона працює в школі Заступником директора та вчителем початкових класів.
У 1997 році Євгеній та Світлана одружилися, та вони вирішили переїхати з села Харківської області в саме місто Харків, та купили там кваритиру. Десь у 2000 в лютому місяці одружена пара вирішили завести дитину,та вже через один тиждень Світлана дізналась про те що вона вагітна.
[II] Дитинство
На дворі 2000 рік 8 жовтень в цей день у сім'ї Бурлуцьких народився хлопчик якого батьки вирішили назвати Данилом. Та вже 2001 рік Данилові виповнився один рік. Сім'я Данила відсвяткували його день народження у квартирі біля якої була центральна
дорога міста та через це в квартирі дуже громко було чути як їздять машини та через це в квартирі дуже часто було пильно та громко від машин. Та одного разу сім'я продала квартиру та купила частний двух-етажний будинок за містом де було дуже комфортно. Коли Данилові виповнилось три рочки мати та батько його відправили в дитячий садок там де він знаходився до 15:00, та після чого його забирала мати або батько. Данилові дуже подобалось в дитячому садку. Та він там знайшов собі багато друзів та міжними була одна подруга яка йому подобалася. У віці 5 років Данило пішов на першу лінійку в школу після чого пішов в 1-Б Клас. В класі він багато кого знав крім вчительки тому що познайомився з ними ще в дитячому садочку. Данилу подаболась вчитись та він був відміником в своєму класі та за це його дуже хвалила вчителька та батьки. В 4 класі Данила запросили на дитячу олімпіаду з Української мови імені Петра Яцика на якій він посів друге місце. У Данила був найкращий друг якого звали Марк я яким вони гарно спілкувались грались гуляли і т.д. Батьки Данила йому ні в чому ніколи не відмовляли так як були забезпечені грошима . Як Данило розповідає то дитинство в нього було щасливим.
[III] Підліткове життя
На дворі 2012 рік. Данилові 12 років та він вже ходить в 7-Б клас. За цей час Данило перейшов в іншу місцеву школу в якій він не дуже поладив в іншому колективі, та і-за цього в нього траплялося чи мало конфліктів, але з часом все згасло та конфліктів більше не було.
Окрім навчання Данило займався таким спортом як футбол та ходив на тренування по цьому спорту.
В 2014 році почалося війна на донбасі, та батько Данила сидячи не зміг на це дивитись, та він вирішив підти добровільно в А.Т.О.
Під час виконання штурму позицій сепаратістів, батько Данила під час штурму отримав два кульові поранення одне в плече друге в ногу. Коли сім'я Данила дізнались про кульові поранення батька, Мати та інші родичі батька та мати дуже переживали за батька, але через 2 дні батька вилікували та він продовжив воювати. В подальшому часі він був нагороджений орденом імені Богдана Хмельницького за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України.
Тим часом Данилові вже виповнилось 14 років та він отримав паспорт та продовжував вчитись та ходити на треування по своєму любиму спорті футбол де він був голкипером або просто воротарем.
[IV] Доросле життя
На дворі 2016 рік. Батько Данила повернувся з А.Т.О до дому. Данилові вже 16 років та він закінчив школу, але тепер щоб поступити до університету або академії потрібно здати ЗНО. Данило це знав та він підготувався да цього як треба. Та ось вже через три дні він пішов здавати ЗНО, Данило дуже хвилювався за це але як показв результат це було дарма. Результат ЗНО прийшов Данилові на електрону адресу через три дні, та коли він побачив результат він був дуже радісний так як він набрав цілих 100 балів.
У вісімнадцять років Данило поступає до університету МВС м.Дніпро. Де дуже гарно навчався бо йому це було до вподоби. Й вже через два роки Данило закінчив навчатись в університеті МВС, та після чого почав свою кар'єру у сфері НПУ. Після своєї наполеглевої праці протягом 5 років,Данило отримує нове звання Майора поліції, та заступником начальника навчальної академії НПУ.
Бурлуцький в віці двадцяти одного року переїджає в інше місто України а саме м.Харків.Та в зв'язку з цим він вирішив перевистися до лав ГУНП м.Харків. Співробітники ГУНП м.Дніпро будуть дуже за ним сумувати так я через те що він був дуже гарним заступником навчальної академії. Данило каже що він цього не робив би,якщо не загроза розформування співробітників через те що Начальник ГУНП м.Дніпро покинув свій пост не належним чином.
Далі Данило отримує нове звання Підполковника так як роки вислуги в іншому ГУНП у нього вже були,та він є дуже гарним співробітником. Пізніше Данилові передали під його контроль місцевий підрозділ Поліції Охорони,де він зайняв посаду керівника данного підрозділу. 24 лютого в країні Почалася війна,так як Данило є великом патріотом своєї держави він вирішує підти до лав ЗСУ щоб боронити свою неньку. Після вступу Данило отримав звання Капітана у лавах ЗСУ так як був на високій посаду в інших силовій структурі. Й ось Данила відправляють на гарячу точку лінії фронту де Данило оримав осколочну травму.І за травми Данило покинув свою посаду у ЗСУ. Через деякий час йому запропонували високу посаду у лавах ДСНС м.Бориспіль та він виріши туди підти. Через деякий час він зайняв посаду Підполковника ДСНС ,та зайняв посаду начальника УАР ДСНС.
[V] Теперишній час
Так як в 2022 році 24 лютого почалася повномаштабна війна на тереторії України. Під час війни було дуже багато бомбежок та стрілянини. Данило направляв свій підрозділ та загіни на тушіння пожеж та розбори завалів і т.д . Данило дуже багато працював писав і т.д. Але вже через рік ситуація в Україні перейшла під контроль України тому все ставло тихіше. Наразі Данило залишився підполковником ДСНС та за свою мужність та відвагу він був нагороджений медалями. Данило отримує гарну заробітню плату яка сягає 55.000 тисяч гривень на 2 тижні, бувають випадки що заробітня плата подвоюється та сягає 110.000 тисяч гривень. Також він планує викупити місцеву мережу магазинів київстар, у Данила існує свій магазин воєнторгу там можно знайти форму, шоломи , плитоноски або бронежилети, обув і т.д. Наразі у Данила є свій будинок біля Управління Державної Служби з Надзвичайних Ситуацій у м.Бориспіль у якому він живе сам так як у нього немає дітей та дружини. А його батьки залишилися у місті Харків. В подальшому у Данила буде 23 день народження який він планує провести з його сім'єю, в рідному місті Харків.
Батько - Євгеній Народився дев'ятого травня 1978 року у роддомі міста Харків. Він закінчив сільську школу на відмінно. Батько закінчив університет та пішов працювати вчителем географії та історії. В школі йому подобалось та діти його любили за те шо він дуже гарно розповідає шкільни теми під час уроку. У віці 26 років батько звільнився з посади вчителя в школі після чого контракт з МВС України,
після того як він пройшов базове навчання батько отримав звання "Лейтинант".
Мати - Світлана. Народилася другого січня 1977 року теж у м.Харків. У віці п'яти років, вона зі своїми батьками переїхала до села в якому жив тоді майбутьній батько Данила . Там вона пішла до сільської школи , там вони і познайомилися з Эвгенієм. Вони жили по сусідству друг від друга, та кожного дня після школи вони гулялим зі спільним друзями у дворі. Світлана закінчила Харківський Університет та отримала освіту вчителя біології. Зараз вона працює в школі Заступником директора та вчителем початкових класів.
У 1997 році Євгеній та Світлана одружилися, та вони вирішили переїхати з села Харківської області в саме місто Харків, та купили там кваритиру. Десь у 2000 в лютому місяці одружена пара вирішили завести дитину,та вже через один тиждень Світлана дізналась про те що вона вагітна.
[II] Дитинство
На дворі 2000 рік 8 жовтень в цей день у сім'ї Бурлуцьких народився хлопчик якого батьки вирішили назвати Данилом. Та вже 2001 рік Данилові виповнився один рік. Сім'я Данила відсвяткували його день народження у квартирі біля якої була центральна
дорога міста та через це в квартирі дуже громко було чути як їздять машини та через це в квартирі дуже часто було пильно та громко від машин. Та одного разу сім'я продала квартиру та купила частний двух-етажний будинок за містом де було дуже комфортно. Коли Данилові виповнилось три рочки мати та батько його відправили в дитячий садок там де він знаходився до 15:00, та після чого його забирала мати або батько. Данилові дуже подобалось в дитячому садку. Та він там знайшов собі багато друзів та міжними була одна подруга яка йому подобалася. У віці 5 років Данило пішов на першу лінійку в школу після чого пішов в 1-Б Клас. В класі він багато кого знав крім вчительки тому що познайомився з ними ще в дитячому садочку. Данилу подаболась вчитись та він був відміником в своєму класі та за це його дуже хвалила вчителька та батьки. В 4 класі Данила запросили на дитячу олімпіаду з Української мови імені Петра Яцика на якій він посів друге місце. У Данила був найкращий друг якого звали Марк я яким вони гарно спілкувались грались гуляли і т.д. Батьки Данила йому ні в чому ніколи не відмовляли так як були забезпечені грошима . Як Данило розповідає то дитинство в нього було щасливим.
[III] Підліткове життя
На дворі 2012 рік. Данилові 12 років та він вже ходить в 7-Б клас. За цей час Данило перейшов в іншу місцеву школу в якій він не дуже поладив в іншому колективі, та і-за цього в нього траплялося чи мало конфліктів, але з часом все згасло та конфліктів більше не було.
Окрім навчання Данило займався таким спортом як футбол та ходив на тренування по цьому спорту.
В 2014 році почалося війна на донбасі, та батько Данила сидячи не зміг на це дивитись, та він вирішив підти добровільно в А.Т.О.
Під час виконання штурму позицій сепаратістів, батько Данила під час штурму отримав два кульові поранення одне в плече друге в ногу. Коли сім'я Данила дізнались про кульові поранення батька, Мати та інші родичі батька та мати дуже переживали за батька, але через 2 дні батька вилікували та він продовжив воювати. В подальшому часі він був нагороджений орденом імені Богдана Хмельницького за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України.
Тим часом Данилові вже виповнилось 14 років та він отримав паспорт та продовжував вчитись та ходити на треування по своєму любиму спорті футбол де він був голкипером або просто воротарем.
[IV] Доросле життя
На дворі 2016 рік. Батько Данила повернувся з А.Т.О до дому. Данилові вже 16 років та він закінчив школу, але тепер щоб поступити до університету або академії потрібно здати ЗНО. Данило це знав та він підготувався да цього як треба. Та ось вже через три дні він пішов здавати ЗНО, Данило дуже хвилювався за це але як показв результат це було дарма. Результат ЗНО прийшов Данилові на електрону адресу через три дні, та коли він побачив результат він був дуже радісний так як він набрав цілих 100 балів.
У вісімнадцять років Данило поступає до університету МВС м.Дніпро. Де дуже гарно навчався бо йому це було до вподоби. Й вже через два роки Данило закінчив навчатись в університеті МВС, та після чого почав свою кар'єру у сфері НПУ. Після своєї наполеглевої праці протягом 5 років,Данило отримує нове звання Майора поліції, та заступником начальника навчальної академії НПУ.
Бурлуцький в віці двадцяти одного року переїджає в інше місто України а саме м.Харків.Та в зв'язку з цим він вирішив перевистися до лав ГУНП м.Харків. Співробітники ГУНП м.Дніпро будуть дуже за ним сумувати так я через те що він був дуже гарним заступником навчальної академії. Данило каже що він цього не робив би,якщо не загроза розформування співробітників через те що Начальник ГУНП м.Дніпро покинув свій пост не належним чином.
Далі Данило отримує нове звання Підполковника так як роки вислуги в іншому ГУНП у нього вже були,та він є дуже гарним співробітником. Пізніше Данилові передали під його контроль місцевий підрозділ Поліції Охорони,де він зайняв посаду керівника данного підрозділу. 24 лютого в країні Почалася війна,так як Данило є великом патріотом своєї держави він вирішує підти до лав ЗСУ щоб боронити свою неньку. Після вступу Данило отримав звання Капітана у лавах ЗСУ так як був на високій посаду в інших силовій структурі. Й ось Данила відправляють на гарячу точку лінії фронту де Данило оримав осколочну травму.І за травми Данило покинув свою посаду у ЗСУ. Через деякий час йому запропонували високу посаду у лавах ДСНС м.Бориспіль та він виріши туди підти. Через деякий час він зайняв посаду Підполковника ДСНС ,та зайняв посаду начальника УАР ДСНС.
[V] Теперишній час
Так як в 2022 році 24 лютого почалася повномаштабна війна на тереторії України. Під час війни було дуже багато бомбежок та стрілянини. Данило направляв свій підрозділ та загіни на тушіння пожеж та розбори завалів і т.д . Данило дуже багато працював писав і т.д. Але вже через рік ситуація в Україні перейшла під контроль України тому все ставло тихіше. Наразі Данило залишився підполковником ДСНС та за свою мужність та відвагу він був нагороджений медалями. Данило отримує гарну заробітню плату яка сягає 55.000 тисяч гривень на 2 тижні, бувають випадки що заробітня плата подвоюється та сягає 110.000 тисяч гривень. Також він планує викупити місцеву мережу магазинів київстар, у Данила існує свій магазин воєнторгу там можно знайти форму, шоломи , плитоноски або бронежилети, обув і т.д. Наразі у Данила є свій будинок біля Управління Державної Служби з Надзвичайних Ситуацій у м.Бориспіль у якому він живе сам так як у нього немає дітей та дружини. А його батьки залишилися у місті Харків. В подальшому у Данила буде 23 день народження який він планує провести з його сім'єю, в рідному місті Харків.
