Денис Руденкo
03 | Східна Україна
- Реєстрування
- 17 Чер 2023
- Дописи
- 195
- Реакції
- 82
- Бали
- 28
До народження
У далекому 2003 році молода сім'я Руденків з маленького села на Львівщині, де батько був вчителем, а мати - вихователем дитячого садочку вирішила поїхати на заробітки у Іспанію через важку ситуацію в Україні. Робота у Іспанії була дуже прибутковою і батьки ще ненародженого малюка вирішили там і залишитись. Батько працював на заводі біля Мадриду, а мати очікувала на народження сина. І ось в кінці лютого 2004 року сім'я купляє квитки на 14 березня на рейс "Мадрид - Київ (Бориспіль)", адже швидко мають бути пологи і батьки прийняли рішення народжувати в Україні в одній з лікарень Львівщини. Але все сталося - не так як гадалося: 10 березня 2004 вранці мати відвозять у одний із пологових будинків Мадрида, де вона народжує хлопця - молодого козака. Сім'я вирішує назвати сина - Денисом.
Дитинство
10 березня 2004 року у Мадриді народився Денис Руденко. Сім'я планувала, щоб син народився в Україні. Денис міг отримати іспанське громадянство, але по законах Іспанії батьки мали прожити у Іспанії хоча би 5 років. Тому 25 березня того ж року сім'я Дениса повертається до України у село на Львівщині. Батько повертається вчителювати і стає директором школи. Сім'я починає добре жити і в нічому себе не обмежує. У листопаді того ж року мати Дениса їде в гості до своїх батьків - дідуся та бабусі Дениса у Київ. Вони вперше бачать Дениса і радіють народженню онука. Через 3 тижні в Україні настають важкі часи - розпочинається Помаранчева революція. Батько будучи директором школи розуміє, що він є патріотом своєї країни і тому бере весь вчительський колектив і своїх колег та рушає до Києва. Він бере маленького Дениса на Майдан і більше 2 тижнів він і мати Дениса живуть у Києві. Після щасливого завершення Помаранчевої революції вони повертаються на Львівщину. Батько продовжує працювати директором школи, минають роки, мати виходить з декрету, повертається на роботу і віддає Дениса в дитячий садок. Минають роки, Денису вже 5 років і вихователі кажуть, що він дуже розумний і вже може йти в школу. У 2009 році батьки віддають Дениса в школу, де він вчиться на "відмінно". У дитинстві Денис мріє стати поліцейським, але згодом мрії зміняться.
Підліткові роки
Денис росте, час плине дуже швидко. Денис продовжує старанно вчитись, але через підлітковий вік у нього не дуже хороші стосунки з батьками. Одного разу батьки не пустили Дениса гуляти і о 1 ночі Денис вирішив втекти з дому. Батьки зранку прокинулися, а підлітка немає. Вони обшукали весь район біля будинку, перетелефонували всім родичам, але Дениса так і не знайшли. Потім батьки звернулися у поліцію. Більше тижня вся Львівщина шукала Дениса і знайшли - у Брюховицькому лісі біля Львова. Там Денис більше тижня жив у палатці. Згодом відносини з батьками покращилися, Денис і надалі старанно вчився і настав момент, коли Денис вже закінчував школу і треба було обирати майбутню професію. Денис вирішив бути програмістом. І ось у 2019 році Денис успішно складає ЗНО і вступає у Національний університет "Львівська політехніка"
Студенство
Будучи студентом Львівської політехніки Денис добре вчиться, але розуміє, що програмування це не його. Тому він вирішує йти на військову кафедру, на якій проявляє фантастичні цілі. Він успішно закінчує військову кафедру і вирішує вступити на заочну форму у Харківський національний університет внутрішніх справ, де вчиться на поліцейського. Він добре вчиться і ось у січні 2022 року він закінчує одночасно два університети зі спеціальностями програміст та поліцейський. Одразу після цього Денис йде на медичні курси, де також добре себе проявляє і успішно їх закінчує.
Доросле життя
24 лютого 2022 року у Харкові Денис прокидається від звуків вибухів. Місто, в якому він живе обстрілює ворожа авіація. Денис розуміє, що тікати немає потреби і зранку того ж страшного дня йде у військомат, де вступає у 113 Харківську окрему бригаду територіальної оборони Збройних сил України. Маючи досвід та закінчивши військову кафедру, Денис має звання "офіцер", тому його одразу відправляють на окружну міста Харкова, де він героїчно боронить Харків від окупантів. Денис будучи офіцером, керує групою курсантів, але через потужну атаку він дає наказ курсантам відступити на Північну Салтівку. Рівно 8 днів Денис з курсантами без перерви боронив Північну Салтівку від окупантів і 1 березня їх замінює інша група. Денис їде у Харківську обласну державну адміністрацію по допомогу і в цей момент у будівлю прилітає ракета. Денис важко поранений, за його життя боряться медики. Денис буде вимушений закінчити службу у ЗСУ за станом здоров'я. Минає декілька тижнів, Денис вже допомагає військовим будучи волонтером і згодом його запрошують у Дніпро для допомоги військовим у лікарню Мечникова. Він проявляє себе добре у медичній справі і його без освіти беруть акушером у лікарню Мечникова у Дніпрі. Проявляючи фантастичні речі, Денис рятує життя сотні військових, але згодом звільняється з лікарні. Вийшовши з лікарні одразу після звільнення, 14 квітня 2023 року, Денис бачить бігборд з плакатом, на якому СБУ Дніпра запрошує вступити до їхнів лав. Хлопець не роздумуючи вступає в СБУ, де починає боротьбу не тільки з окупантом, але з внутрішніми ворогом всередині міста - чиновниками - корупціонерами з міської ради. Проявивши добру роботу в СБУ, борячись з корупцією, Дениса запрошують на роботу у Міську Раду, де він стає охоронцем мера. Згодом мера ловлять на хабарі і він звільняється з міської ради. Маючи спеціальність поліцейського, Денис вирішує вступити до лав Національної поліції міста Дніпра. Проходить певний час і він вступає у Національну Академію поліції міста Дніпра, де стає старшим інспектором і по сьогоднішній день вчить молодший особовий склад законів порядку.