Народження
Денис Ярмак народився 03.07.2000 року, батько працював військовослужбовцем, а мати лікарем, мати лікувала військовослужбовців на фронті, Денис жив у великій родині, батьки дуже сильно хотіли собі хлопчика та бог їм дав хлопця якого вони назвали Денис. Як тільки Денису виповнилося 3 роки він вже міг казати слово Мама, Тато, Бабуся та Дідусь, для свого віку Денис казав це зарано, всі були здивовані. В нього було багато хресних, які на кожне свято до нього приходили та дарували подарунки.
Дитинство
Денис постійно в дитинстві проводив час у бабусі з дідусем, тому що батьки були усі в роботі. З бабусею та дідусем йому ніколи не були сумно, то поїде на відпочинок, то полетить за кордон, та багато іншого, по вихідним Денис їздив з батьками до Лісу, або батьки збирали своїх друзів та з ними та дітьми їхали на квартиру спілкуватися, та таке життя було до 5 років.
Садок
В 6 років Дениса відправили в садок, він знайшов собі багато друзів, багато з ким познайомився, але вже з садочку Денис почав чудити, то вазу розбив вчительці, то коли вчителька ображала його, їй на стілець повтікали кнопки, в садочку в Дениса було 5 друзів: Максим, Тарас, Дмитро, Степан та Андрій. Був один хлопець який постійно їх здавав був відмінником, та вони його засунули в жіночій туалет та заперли на годину.
Школа
Після того як Денис закінчив садочок пішов в перший клас зі словами ,,перший раз в перший клас,,. Так трапилося що відмінник прийшов з ним у школу, але не один він, а ще всі його друзі з садочка. В один день в сьомому класі була контрольна, та всі друзі вирішили списувати. А відмінник це побачив та здав Дениса з його друзями. Вчителька забрала у них всіх роботи та поставила два бали. Після школи відмінники йшов зі своїми друзями та Денис зі своїми, раптом всі вспомʼятали що із зі нього їм поставили два бали, та почалася бійка. Денис зі своїми друзями побили їх, але на наступний день їх батьків визвали до директора. Денису вдома дали ременя за це, та хотіли змінити школу. Йому було дуже важко вчитися, постійний стрес, бійки, батьки давали ременя. Денис ні з ким не спілкувався та пішов після 9го класу у військовий ліцей.
Військова служба
Пішов Денис у військовий ліцей зі своїми друзями, йому там було легше, тому що він з дитинства знав ким він хоче бути, він хоче бути військовим. Батьки були проти цього, але він захотів йти за своєю мрією, після 11го класу він вже в ліцеї був сержантом в нього все добре виходило, добрі керівники та Капітани. Дениса завжди ставили в приклад молодшим та навіть вищим по званню, тому що Денис безперечно виконував всі накази командирів. Після того як він закінчив ліцей та отримав військовий квиток пішов працювати…
СБУ
Служба безпеки України- на цю професію пішов Денис, спочатку він був звичайним курсантом, в нього був добрий генерал, добрі заступники які завжди йому допомагали, йому було легко отримати підвищення, тому що не жалів себе та працював на користь держави, дослужився Денис до 6го порядкового звання-Лейтенант, та був день коли Денис підʼїхав до Національної Поліції України та запитав що тут відбувається, показі посвідчення, та за це йому сказали писати рапорт ,,за власним бажанням,, на цьому його служба в місті Харків закінчилася.
ДСНС
Пішов Денис у Державну Службу з Надзвичайних Ситуацій, тому що там можливо стати було підполковником, він захотів спробувати, та був один вирішальний день стане він чи ні, та ось Денис пройшов співбесіду та йому оголосили що він пройшов. Радощам Дениса не було кордону, так і став Денис підполковником ДСНС, зразу у Дениса було 3 вороги які хотіли його скинути з посади, але був добрий генерал який побачив хто є хто, ось Денис попрацював у ДСНС та пішов ,,за власним бажанням,, причина було що Денису вже це набридло він не хотів працювати через силу та тільки з зарплатні, він звільнився у полковника, щоб не бачити генерала, тому що генерал був дуже добрий та він не хотів його розчарувати.
Знову служба в СБУ
Звільнився Денис з ДСНС, тому що зрозумів що це не його, ризикуючи усім пішов працювати в СБУ міста Дніпра, в один день були співбесіди на звання підполковник, він спробував подати перший раз, та йому відмовили. На другий раз коли були заявки він нарешті пройшов на 10 порядкове звання-підполковник, в СБУ був дуже гарний та привітний колектив, добрий Генерал та Полковники.
Наші часи
Денис наразі працює в СБУ, в нього все добре виходить, він отримує велику заробітну плату. Головне що Денис допомагає людям, по перш своїм родичам, а головне батькам, батьку та мати подарив авто за 5 мільйонів гривень, та батькам допомагає по грошам. Денис хоче вже бути вище в звання ніж підполковник, може піде на лідера мерії, або полковника СБУ. Він баян що достойний більшого окрім підполковника, головне що він не забуває хто був з ним коли він був без нічого, не забуває своїх шкільних друзів, першу шкільну любов, вчителів які адекватно до нього відносилися, однієї вчительці він подарував автомобіль, за те що одна вона в нього вірили, він не ображається на батьків за те що не проводили багато часу з ним, він тільки зараз зрозумів, що весь час який батьки працювали, всі ці гроші віддали на навчання, хоч Денис про це не знав. Зараз Денис про це дізнався та кожен день дарує та допомагає батькам. А що буде далі це вже покаже тільки час…
Денис Ярмак народився 03.07.2000 року, батько працював військовослужбовцем, а мати лікарем, мати лікувала військовослужбовців на фронті, Денис жив у великій родині, батьки дуже сильно хотіли собі хлопчика та бог їм дав хлопця якого вони назвали Денис. Як тільки Денису виповнилося 3 роки він вже міг казати слово Мама, Тато, Бабуся та Дідусь, для свого віку Денис казав це зарано, всі були здивовані. В нього було багато хресних, які на кожне свято до нього приходили та дарували подарунки.
Дитинство
Денис постійно в дитинстві проводив час у бабусі з дідусем, тому що батьки були усі в роботі. З бабусею та дідусем йому ніколи не були сумно, то поїде на відпочинок, то полетить за кордон, та багато іншого, по вихідним Денис їздив з батьками до Лісу, або батьки збирали своїх друзів та з ними та дітьми їхали на квартиру спілкуватися, та таке життя було до 5 років.
Садок
В 6 років Дениса відправили в садок, він знайшов собі багато друзів, багато з ким познайомився, але вже з садочку Денис почав чудити, то вазу розбив вчительці, то коли вчителька ображала його, їй на стілець повтікали кнопки, в садочку в Дениса було 5 друзів: Максим, Тарас, Дмитро, Степан та Андрій. Був один хлопець який постійно їх здавав був відмінником, та вони його засунули в жіночій туалет та заперли на годину.
Школа
Після того як Денис закінчив садочок пішов в перший клас зі словами ,,перший раз в перший клас,,. Так трапилося що відмінник прийшов з ним у школу, але не один він, а ще всі його друзі з садочка. В один день в сьомому класі була контрольна, та всі друзі вирішили списувати. А відмінник це побачив та здав Дениса з його друзями. Вчителька забрала у них всіх роботи та поставила два бали. Після школи відмінники йшов зі своїми друзями та Денис зі своїми, раптом всі вспомʼятали що із зі нього їм поставили два бали, та почалася бійка. Денис зі своїми друзями побили їх, але на наступний день їх батьків визвали до директора. Денису вдома дали ременя за це, та хотіли змінити школу. Йому було дуже важко вчитися, постійний стрес, бійки, батьки давали ременя. Денис ні з ким не спілкувався та пішов після 9го класу у військовий ліцей.
Військова служба
Пішов Денис у військовий ліцей зі своїми друзями, йому там було легше, тому що він з дитинства знав ким він хоче бути, він хоче бути військовим. Батьки були проти цього, але він захотів йти за своєю мрією, після 11го класу він вже в ліцеї був сержантом в нього все добре виходило, добрі керівники та Капітани. Дениса завжди ставили в приклад молодшим та навіть вищим по званню, тому що Денис безперечно виконував всі накази командирів. Після того як він закінчив ліцей та отримав військовий квиток пішов працювати…
СБУ
Служба безпеки України- на цю професію пішов Денис, спочатку він був звичайним курсантом, в нього був добрий генерал, добрі заступники які завжди йому допомагали, йому було легко отримати підвищення, тому що не жалів себе та працював на користь держави, дослужився Денис до 6го порядкового звання-Лейтенант, та був день коли Денис підʼїхав до Національної Поліції України та запитав що тут відбувається, показі посвідчення, та за це йому сказали писати рапорт ,,за власним бажанням,, на цьому його служба в місті Харків закінчилася.
ДСНС
Пішов Денис у Державну Службу з Надзвичайних Ситуацій, тому що там можливо стати було підполковником, він захотів спробувати, та був один вирішальний день стане він чи ні, та ось Денис пройшов співбесіду та йому оголосили що він пройшов. Радощам Дениса не було кордону, так і став Денис підполковником ДСНС, зразу у Дениса було 3 вороги які хотіли його скинути з посади, але був добрий генерал який побачив хто є хто, ось Денис попрацював у ДСНС та пішов ,,за власним бажанням,, причина було що Денису вже це набридло він не хотів працювати через силу та тільки з зарплатні, він звільнився у полковника, щоб не бачити генерала, тому що генерал був дуже добрий та він не хотів його розчарувати.
Знову служба в СБУ
Звільнився Денис з ДСНС, тому що зрозумів що це не його, ризикуючи усім пішов працювати в СБУ міста Дніпра, в один день були співбесіди на звання підполковник, він спробував подати перший раз, та йому відмовили. На другий раз коли були заявки він нарешті пройшов на 10 порядкове звання-підполковник, в СБУ був дуже гарний та привітний колектив, добрий Генерал та Полковники.
Наші часи
Денис наразі працює в СБУ, в нього все добре виходить, він отримує велику заробітну плату. Головне що Денис допомагає людям, по перш своїм родичам, а головне батькам, батьку та мати подарив авто за 5 мільйонів гривень, та батькам допомагає по грошам. Денис хоче вже бути вище в звання ніж підполковник, може піде на лідера мерії, або полковника СБУ. Він баян що достойний більшого окрім підполковника, головне що він не забуває хто був з ним коли він був без нічого, не забуває своїх шкільних друзів, першу шкільну любов, вчителів які адекватно до нього відносилися, однієї вчительці він подарував автомобіль, за те що одна вона в нього вірили, він не ображається на батьків за те що не проводили багато часу з ним, він тільки зараз зрозумів, що весь час який батьки працювали, всі ці гроші віддали на навчання, хоч Денис про це не знав. Зараз Денис про це дізнався та кожен день дарує та допомагає батькам. А що буде далі це вже покаже тільки час…
Останнє редагування модератором:
