Дитинство I [1/2]
Однієї прекрасної ночі, 23 квітня, приблизно о 03:26 в 2000 році, у місті Київ, на Північка Украіна народився хлопчик, якого потім назвали Дмитром. Батька Дмитра звати Андрій, він дуже сильний, розумний та чоловік, який раніше працював в СБУ в підрозділі ЦСО " А ". Мати Дмитра звали Аня, і вона раніше працювала в НПУ та має сильний та кріпкий характер, як і тато Дмитра. Батьки Дмитра познайомилися на одній із спеціальних операцій, де після цього почали спілкуватися і потім зустрілися, почали зустрічатися і через декілька років народили Дмитра. Від дитинства тато вчив Дмитра захищати себе від ворогів та розповідав дуже цікаві історії зі своєї праці. Сім'я Дмитра жила в трьохповерховому будинку в одному з багатих районів Києва, оскільки його тато отримав цей будинок в подарунок за високоякісну роботу та розкриття крупного авторитета, який здійснював незаконні дії на території Подільського краю. З самого дитинства Дмитро був дуже добрим та розумним хлопчиком, оскільки його добре виховували батьки. У віці 3 років він почав відвідувати дитячий садок, де, як і всі звичайні діти, грався та насолоджувався дитинством, а також брав участь у розвиваючих іграх в свойому садочку. Батьки також активно займалися своїм сином. Мати вчила його писати та проводила з ним розвивальні години, а тато вже в 4 років записав його на тренування з боксу до групи для дітей під керівництвом тренера, який був другом тата з роботи, його звали Віталік.
Перше тренування Дмитрові не дуже сподобалося, як і всім дітям, проте з часом він полюбив цей вид спорту і активно займався ним, а тато не тільки водив його на тренування, але й сам проводив з ним тренування, демонструючи цікаві прийоми, які вчив сам. Час минає, і Дмитро вже майже закінчує дитячий садок і готується йти до школи. Сьогодні він святкує свій день народження ти років. Зранку, коли Дмитро прокинувся в своїй кімнаті, він побачив шарики та під подушкою знайшов декілька великих коробок з подарунками. Дмитро був дуже радий і почав розпаковувати найбільший з них. Через кілька хвилин він відкрив його й виявив у ньому перчатки для боксу – це дуже зраділо йому. Потім він розпакував інший подарунок і знайшов там маленьку боксерську грушу. Це також викликало велику радість у Дмитра. Після того, як батьки прокинулися, Дмитро обняв їх, і вони провели цілий день, святкуючи його день народження. Після цього вони лягли спати, втомлені, але щасливі.
Однієї прекрасної ночі, 23 квітня, приблизно о 03:26 в 2000 році, у місті Київ, на Північка Украіна народився хлопчик, якого потім назвали Дмитром. Батька Дмитра звати Андрій, він дуже сильний, розумний та чоловік, який раніше працював в СБУ в підрозділі ЦСО " А ". Мати Дмитра звали Аня, і вона раніше працювала в НПУ та має сильний та кріпкий характер, як і тато Дмитра. Батьки Дмитра познайомилися на одній із спеціальних операцій, де після цього почали спілкуватися і потім зустрілися, почали зустрічатися і через декілька років народили Дмитра. Від дитинства тато вчив Дмитра захищати себе від ворогів та розповідав дуже цікаві історії зі своєї праці. Сім'я Дмитра жила в трьохповерховому будинку в одному з багатих районів Києва, оскільки його тато отримав цей будинок в подарунок за високоякісну роботу та розкриття крупного авторитета, який здійснював незаконні дії на території Подільського краю. З самого дитинства Дмитро був дуже добрим та розумним хлопчиком, оскільки його добре виховували батьки. У віці 3 років він почав відвідувати дитячий садок, де, як і всі звичайні діти, грався та насолоджувався дитинством, а також брав участь у розвиваючих іграх в свойому садочку. Батьки також активно займалися своїм сином. Мати вчила його писати та проводила з ним розвивальні години, а тато вже в 4 років записав його на тренування з боксу до групи для дітей під керівництвом тренера, який був другом тата з роботи, його звали Віталік.
Перше тренування Дмитрові не дуже сподобалося, як і всім дітям, проте з часом він полюбив цей вид спорту і активно займався ним, а тато не тільки водив його на тренування, але й сам проводив з ним тренування, демонструючи цікаві прийоми, які вчив сам. Час минає, і Дмитро вже майже закінчує дитячий садок і готується йти до школи. Сьогодні він святкує свій день народження ти років. Зранку, коли Дмитро прокинувся в своїй кімнаті, він побачив шарики та під подушкою знайшов декілька великих коробок з подарунками. Дмитро був дуже радий і почав розпаковувати найбільший з них. Через кілька хвилин він відкрив його й виявив у ньому перчатки для боксу – це дуже зраділо йому. Потім він розпакував інший подарунок і знайшов там маленьку боксерську грушу. Це також викликало велику радість у Дмитра. Після того, як батьки прокинулися, Дмитро обняв їх, і вони провели цілий день, святкуючи його день народження. Після цього вони лягли спати, втомлені, але щасливі.
Перший дитячий турнір по боксу [2/2]
Пройшло два роки, і Дмитру вже 6 повних років. Перший дитячий турнір з боксу – це щось незвичайне, і для нього це був великий стрес і великий інтерес. Довгі години тренувань не пройшли даром: Дмитро навчився робити багато прийомів, але треба продовжувати тренування. Два дні до турніру тренер Дмитра вибрав хлопців, які поїдуть на турнір, і в списку був і Дмитро за свій прогрес на тренуваннях. У день турніру весь день Дмитро провів у спарингах у залі зі своїми друзями з тренувань. Після тренувань Дмитро розповів про це своїм батькам, вони були дуже раді за сина. Тато взяв його дивитися повтори боїв одного бійця, а мати готувала їжу на завтра. О 5 ранку Дмитро встав, почистив зуби, помився, і почав одягатися. Всі речі були підготовлені: перчатки і так далі. Потім Дмитро взяв портфель з усіма необхідними речами, і разом з батьками вони поїхали до тренувального залу. Там на автобусі їх забрав тренер, і вони поїхали до місця проведення турніру. Пройшло три години, і вони прибули. Всі вийшли з автобусу, і тренер повів їх на переодягання і зважування, після чого розпочалася церемонія відкриття. Батьки Дмитра і його друзі сиділи на трибунах, і всі ввійшли з прапорами своїх залів. Потім почалися поєдинки. Першим боєм був бій Дмитра. Він одягнувся, надів перчатки, тренер підтримував його, і рефері дав сигнал. Через кілька раундів перемогу здобув Дмитро з рахунком 100-43, оскільки він дуже точно наносив удари. У всіх наступних боях він також виступив дуже добре. В кінці він отримав медаль за перше місце від організаторів турніру, і після декількох годин всі повернулися додому і лягли спати.
Юність II
Сьогодні для когось добрий, а для когось може й не дуже, день – перше вересня. Зранку батьки розбудили Дмитра, він вдівся, почистив зуби і пішов на перше вересня разом зі своїми батьками та з квітками. Батьки записали Дмитра до приватної школи, де вчаться та обучають дуже добрі та розумні вчителя. Потім вони прийшли і стали до свого класу з квітами, і через декілька годин все закінчилося, і всі повернулися додому. В школі Дмитро вчився добре, ніколи не конфліктував з іншими учнями, він був дуже добрим хлопчиком. Він також дуже добре здавав самостійні та контрольні роботи, і ніколи не робив так, щоб його батькам було погано через оцінки.
Поза школою, ось що захопленням залишалися у Дмитра: бокс, як і раніше, був його пристрастю. Він продовжував займатися ним і після школи, вдосконалюючи свої навички та беручи участь у різних турнірах та змаганнях. Поміж інших захоплень можна було відзначити інтерес до літератури, зокрема книг про спорт та історій успіху.Студентське життя III
Сьогодні останній день шкільного життя Дмитра. Дмитро так і продовжував читати книжки та займатися боксом. Зранку всі встали, почистили зуби, Дмитро та його батьки вдягли костюми, взяли квітки і пішли на останній день в школі. Коли вони прийшли, там стояли такі малята, як і Дмитро 11 років назад. Дмитро отримав грамоту про загальну вищу освіту. Через декілька місяців тато пішов з Дмитром до університету національної академії державної прикордонної служби Подільського краю ім. Богдана Хмельницького в місті Києві, перед цим здаючи вступні іспити. Після цього його записали, і через декілька днів почалося навчання Дмитра, яке тривало 4 років. В академії його вчили новим видам та техніці бою, праці зі зброєю та вивченням її. Це все у Дмитра виходило дуже добре.
Доросле життя IV
4 роки пройшло, не дуже довго, але й не швидко. Протягом цих років Дмитра дуже добре навчили, він розуміє багато чого. Сьогодні день випуску з академії. Зранку старші по званню розбудили всіх випускників з академії, всі пішли бритися, приймати душ і після цього готувати парадну випускну форму. Після 4-5 годин почався парад випускників академії, на цей парад прийшли батьки своїх дітей, серед яких були батьки Дмитра. Через декілька годин все завершилося, і після цього Дмитро сказав своєму татові: "Я хочу піти в ЗСУ і захищати свій край", на що батько просто махнув головою. Через декілька місяців Дмитро прийшов до військкомату, все здав і після цього відправився на службу.
Теперішній час V
На даний час, Дмитро веде службу в ЗСУ та хоче йти ще вище по кар'єрній лестниці. Що же буде далі? Все буде завісити від самого же Дмитра.
