Характеристика
Прізвище Ім’я По-Батькові : Авраменко Евеліна Александрівна Дата народження: 17.05.2004
Зовнішність: жінка невеликого зросту, довге волосся коричневого кольору, карі очі.
Дитинство:
Евеліна народилась 17.05.2004 в місті Дніпро де народилась її мати. Евеліна була свідомою та целіспрямованую. Мати, Світлана, була лікарем, тоді як батько, Александр, працював архітектором.
Ще з дитинства вона мріяла стати лікарем як мама, та присвячувати своє життя медицині.Батьки Евеліни виховували її в атмосфері любові, підтримки та розумінням.Вони завжди робили так, щоб вона почувала себе в комфорті та вкладали все що було можливо. Але не дивлячись на все у Евеліни був впертий характер, вона була цілеспрямованою та завжди шла до своїх цілей.Батьки познайомились на роботі.Одного разу моя мати завітала до мого батька з медичним оглядом, як виявилось на той час він був хворий та була підозра на грип. Мама наполегливо пояснювала директору що цього працівника потрібно забрати обов’язково тому що якщо не лікуватись вчасно до добра не доведе.
Аби як вона довезла його до лікарні, після довгого обстеження та лікуваннь, він був дуже вдячний за її порятунок, та запропонував прогулятись по парку.
Їм дуже сподобалась розмова один-одного, та кожного вечора їх розмова переходила в романтичні відносини.Через рік вони вирішили одружитись та після півтора року вони почали будувати сім’ю.
Юність:
З дитинства Евеліна була слухняною дитиною вона любила навчатися, полюбляла ходити на гуртки вокалу та прагнула розвиватись далі. В школі дівчина вчилась на відмінницю, вона полюбляла займатися математикой та навіть ходила на додаткові заняття. Вона рахувала приклади краще за паралель, її постійно залишали відповідальною та були шоковані що дитина в маленькому віці розвинута не на свій вік.Евеліну дуже полюбляли її однокласники, вона постійно всім допомогала та навіть не вимагала щось взамін. З нею постійно починали знайомства не тільки задля допомоги, а ще й тому що вона була дуже хорошою людиною.Ще в школі вона розуміла що хоче працювати в медицині та розуміла що шлях до медичної кар’єри вимагав багато зусиль, але вона була впевнена в собі та знала що в неї є родина яка завжди її підтримає у важкий час. Поступивши на бюджет в медичному університеті вона почала вбирати знання щоб в подальшому вона могла лікувати людей.Коли вона здобула освіту та закінчила медичний університет, Евеліна почала практикуватись в лікарні міста Харків.
Вона дуже багато працювала, тому її старання йшли тільки на користь, через рік вона стала Начальником Швидкої Медичної Допомоги. Вона зробила значний внесок у свою карьеру та отримала повагу від колег.
Зміни в житті:
З початком великої війни в Евеліни почались проблеми із здоров’ям. Вона була вимушена покинути свій коллектив, тому що розуміла що в такому стані вона не зможе надавати медичну допомогу людям, коли не може надати її собі. Вона розуміла що вона обов’язково повернется, але ще не було відомо коли це станется, та чи станется взагалі. Минав рік війни, здоров’я було в гарному стані. Та вона прийняла рішення допомогати на війні для того щоб допомати своїй Батьківщині.Ці періоди були дуже важкі, було багато сльоз, та сривів, з часом вона почала звикати до цього, вона стала впевнена в своїх діях,та впевнена в тому що завдяки їй вона зможе допомогти людям. За час коли вона там знаходилась, дуже багато витрачено сил та нервів, настав той час коли потрібно вертатися у звичайний спосіб життя, та далі створювати свою кар’єру.
Повернення до покликання:
З часом Евеліна покинула військову територію та почала далі будувати своє життя.Але після її повернення все одно нічого не змінилось, кожного дня привозили ранених бійців, яким потрібно були надати допомогу. Лікарів не вистачало, в лікарнях відбувався повний жах..Вона намагалась врятувати життя кожної людини, було багато викликів, паніки.Вона розуміла що їй потрібен відпочинок та в цю мить вона побачили запрошення до Польщі. Прийнявши рішення, вона вирішила поїхати туди для того щоб зібратися з думками, але не могла покинути лікарню без головної людини.Вона довго думала, кого поставити на її заміну, аналізувала кожного працівника, та в підсумку поставила на своє місце людину яка допомагала їй в бою, вона була впевнена в тому що вона впорається з цими труднощами.Ні в якому разі вона б не залишали свою країну в такий період, тому після місячного відпочинку вона повернулась до Харкова. Там було все спокійніше ніж місяць тому, але воїнів за це не зменшилось. Евеліна ще з дитинства була впевненою в своїх діях та відданою, це дуже добре впливає на її життя та розвиток в медицині.
Наші часи:
За цей час вона змогла досягти багато чого, вона лікувала багато людей що врятувало багатьом життя, вона стала на посаду головного лікаря та надалі планує будувати сім’ю. Вона пройшла через багато важких випробувань, але завжди зберігала свою сильну волю та віру в себе. Її велика любов до медицини та бажання допомагати людям дозволили їй досягти великих вершин у своїй кар'єрі. Вона за цей період пройшла через дуже важкі моменти, але вона з цим впоралась і це головне.
Останнє редагування:
