Батько Міягі (Катана) дуже сильно хотів, щоб його син успадкував всі його знання та храм. Натомість мама підтримувала повністю вибір тільки сина, казавши такі слова: "Твоє майбутнє залежить тільки від тебе, всі досягнення тільки у твоїх руках, отож і вибір за тобою!". Сам син дуже сильно хотів не йти по стопах батька, зі своїх малих літ поровся ньому. Характером Кеннеді був дуже добрим та щирим. Обожнював допомагати своїм батькам. Що день все більше розвивався, був досить комунікабельним. Жодного разу не відмовляв у проханні комусь щось допомогти. Його навколишнє самопочуття та ставлення до світу давало змогу кожному подумати про свої вчинки. Кеннеді ніколи не опускає руки, коли з'являються труднощі та проблеми. Такі люди цінують і люблять кожну хвилину свого життя, оскільки розуміють, що немає сенсу витрачати час даремно, і на непотрібні справи. А ще він досить уважний, веселий, хитрий, інколи прискіпливий. В жахливі дні герой моє бути трішки збентеженим та злісним, але це все як і в кожної людини проходить з часом. Кеннеді запросто звикає до нових речей та зміни середовища. По словам матері Кеннеді мав дуже блискавичний характер та його риси. Ось наприклад присутньою рисою було те, що син був екстравертом. Тобто був дуже емоційною та досить веселою дитиною. Ще вона розповідала про його якості емоційної нестійкості, був в норму тривожним, знаходяться в постійній напрузі, чутливий до будь-яких неприємностей, як в особистому плані, так і в світовому масштабі. Здебільшого Фенікс страждає єдиним страхом монофобія, інша назва аутофобія. Аутофобія це страх поширений розладом психіки, нав’язливий страх самотності. Він чітко зустрічається в людей, які не просто важко переносять самотність, у них страх самотності гостро виражена і переросла у фобію. Простішими словами можна сказати, що герой боїться залишитись на самоті, без рідних, друзів чи сім'ї. Втрати все, що він отримав, як морально так і матеріально...
**Розповідь від лиця Кеннеді**:
У мене є два двоюрідних брати, саме про них хочу вам розповісти.
- Одним із моїх братів є Шизуко, його родина проживає в Стародавньому Китаї, усіма силами я старюсь частіше приїхати до нього, адже в них безліч схожих традицій та звичаїв, які досить подібні на наші. Він часто відправляє мені воронні листівки, заради того, щоб дізнатися чи все добре у мене та моєї сім'ї.
-Інший брат проживає в Японії неподалік від мене, ми частенько бачимось з ним, його звати Міко. Він майстер в Бадзюку, ходить до навчальних курсів мого батька, на цей рік йому буде 22. Він дуже хоче, щоб я йшов також по стопах батька.
Моїм рішенням все-таки стало, йти на розвиток введень бою за допомогою дерев'яної палки. Моїм навчанням займався мій батько, навчав суто по легендах та своєму розсуду.
-Катана: Сину перед твоїм навчанням послухай мене: Мистецтво Бадзюку не зводиться до одного лише простому розмахуванню палицею. Тренуючись з палицею, приходить практика правильного використання стегон, живота і попереку, плечових і ліктьових суглобів, перенесення ваги тіла - тобто всього того, що є невіддільною частиною техніки використання тіла в бойових мистецтвах. Техніка роботи зі зброєю в Бадзюку слідкує філософії, згідно з якою, бо є всього лише «продовженням кінцівок».
