Дитинство
Микита Іванович Андрійович народився 11 квітня 1985 року в місті Києві. З дитинства Микита мріяв стати поліцейським, так як його батько, Іван Євгенович Андрійович,також працював у поліції.А його мати Олена Андріївна Герасименко працювала головним лікарем Головної Лікарні міста Києва. Вони були ідеальною повною родиною, які жили в ґармонії. Микита завжди був обдарованим і відповідальним хлопцем, який завжди дотримувався правил і допомагав іншим.Начання в школі
В 6 років Микита вступив до Київської спеціальзованної школи №17 міста Києва, вчився ґарно був дуже старанним , слухняним та талоновитим хлопцем, який займався грою на фортепіано та рукопашним боєм, мав вже к 13 рокам 1 разряд. Взагалі цікавився наукою, дуже добре розумів математику. Микита був такою людиною, яка дуже швидко вчиться.Після восьмого класу Він вступив до Київського "Ліцею з посиленою військово-фізичною і правовою підготовкою", бо дуже полюбляв право і хотів в майбутньому стати поліцейським. Мав дуже хорошу фізисну підготовку.
Навчання в університеті
Після закінчення Київського "Ліцею з посиленою військово-фізичною і правовою підготовкою" Микита вступив до Київського Національного Університету Внутрішніх Справ, де отримав освіту зі спеціальності "Право". Під час навчання в університеті він активно брав участь у студентському самоврядуванні та волонтерських проектах, що сприяло його професійному зростанню та розвитку лідерських навичок. Був командиром навчальної групи 4 роки був відповідальною і дисциплінованою людиною. В групі він був ґарним, авторитетним лідером і водночас хорошим другом, який ставиться до всіх лояльно. Зі старшими по званню ніколи не було сутичок, тому керівництво факультету часто довіряло йому складну і відповідальну роботу.Покарань в університеті не мав.
Служба у слідчому відділі
Після успішного закінчення університету Микита, зарекомендувавши себе, як відповідальна, чесна і доброзичлива людина розпреділився Шевченківське районне управління у місті Києві, отримав посаду слідчого з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів.З першого робочого дня Микита проявив себе як відданий і принциповий служитель закону. Він завжди був готовий допомогти громадянам, розкривати злочини та забезпечувати безпеку у своєму районі.
Протягом своєї кар'єри Микита пройшов численні курси підвищення кваліфікації, щоб удосконалювати свої навички та знання. Він вивчав такі предмети, як криміналістика, правове регулювання діяльності поліції, техніки самозахисту та переговорної практики. Микита завжди ставив перед собою мету стати справжнім професіоналом у своїй справі.
Служба у спецпідрозділі КОРД
Через 4 роки праці в слідчому відділку Микита став Керівником цьго відділу та получив майора капітана поліції.Був дуже працьвитим керівником про якого кажуть "Він помре на роботі". Його дуже поважали колеги і хотіли буди схожим на нього.
Пропрацювавши 7 років в Шевченківському Районному Управлінні у місті Київ, так як він знався на законодавстві та був Керівником слідчого відділу Микиті запропонували стати заступником керівника підрозділу КОРД. Через пів року після цого він получає звання майора поліції. У цьому підрозділу він проявив себе, як людина яка дуже добре планує операції, веде за собою людей та ґарно виконує свої службові обов'язки. Він буквально вів за собою людей.
Попрацювавши деякий час він став Керіником КОРД. Завдяки його стратегічному мисленню та невербальному лідерству, підрозділ швидко став важливою ланкою в системі боротьби з тероризмом.
Його рішучість в поєднанні з глибоким розумінням ситуацій дозволяють Микиті ефективно керувати складними операціями та ведучи підрозділ до визнання не тільки в усій поліційній системі, але й серед місцевих громадян.
У своїй роботі Микита часто стикається з небезпекою та складними ситуаціями. Він активно бере участь у розслідуванні злочинів, затриманні злочинців та забезпеченні громадського порядку. Він завжди виконує свої обов'язки з великою відповідальністю та професіоналізмом.
Микита також активно співпрацює з громадськістю, проводить профілактичну роботу серед молоді та проводить лекції на тему правил безпеки та правових норм. Він завжди намагається побудувати довіру між поліцією та громадою, щоб спільно працювати над створенням безпечного та правопорядного суспільства.
Микита Андрійович - це приклад справжнього поліцейського, який завжди готовий захищати закон та допомагати людям. Він впевнений, що його робота допомагає зробити світ кращим місцем для життя кожного громадянина.
Сімейне життя
Микита також не був обділений сімейним побутом. Жінка Софія Сергіївна Андрійович, з якою познайомилися раптово під час розслідування вбивства, вона була свідком, яка дуже хвилювалася, що за нею будуть стежити. Вона Микиті дуже сподобалася і вани почали зустрічатися та згодом зіграли весілля.Через рік в них родилася маленька дівчинка, їй дали ім'я Арина, арина була слухняною дівчинкою і хотіла піти по стопам батька і стати поліцейською, вона дуже сильно цікавилася поліцейськими, тому її батько брав з собою на роботу.
Служба після повномаштабного вторгнення
24 лютого 2022 року був дуже складний та схвильований день у житті кожного українця та і у сім'ї Микити.Так як він працює у поліціїї він не міг якось вивезти сім'ю з небезпечної зони він попросив це зробити батька і матір
У той самий день він зі звоїм підрозділом взяв у руки зброю і почав захищати ріду країну. Через пів року підрозділ КОРД повернувся у свій звичайний режим, але інколи треба було і втручання цьго підрозділу.
Теперішній час
На данний момент Микита разом із дружиною і донькою проживають в Києві. Він працює Керівником КОРД. За старанну службу і вислугу років отримав звання підполковника Національної поліції. Сумлінно служить і захищає рідненьку Україну та її громадян.
Останнє редагування модератором:
