Особисті дані
Ім'я: Микита
Прізвище: Бондар
Дата народження: 13.07.1999
Місце народження: м.Київ
Національність: Українець
Зріст: 176
Вага: 60
Особливі прикмети: Татуювання на ногах.
Дитинство
Ім'я: Микита
Прізвище: Бондар
Дата народження: 13.07.1999
Місце народження: м.Київ
Національність: Українець
Зріст: 176
Вага: 60
Особливі прикмети: Татуювання на ногах.
Дитинство
Микита народився у звичайній, непомітній, небагатій і не бідній родині у місті Київ. Батько працював на заводі «КЕВРЗ», обслуговуючи та перевіряючи електровагони. Мати працює в офісі помічником директора. Зарплата була середньою, але помилка молодості батька, в якій він брав кредити, забирала трохи більше половини. З цього залишалося грошей, тільки на їжу і рідше на якісь нові іграшки, але батьки все ж таки намагалися балувати свого малюка. У початковій школі, навчаючись у 2 класі, Микита зв'язався з компанією п'ятикласників, для нього вони були вже дорослими і він брав приклад з них. У віці 8 років він вперше скуштував сигарету, йому не дуже сподобався смак, але його нова компанія все знову і знову давала йому їх, тому він звик до цього смаку і йому стало подобатися, у нього з'явилася залежність. Гуляючи з цією компанією, він бачив, як щоразу вона трясла гроші з учнів, які навчалися у початковій школі, іноді він теж у цьому брав участь. Перебуваючи у 4 класі, спілкуючись з ними, він дізнався, що вони ходять на секцію боротьби. Тому він так само записався на неї, щоб мати якусь перевагу у вуличних бійках. Дедалі частіше Миктьа став ходити з цією компанією на всякі забиви і все частіше трясти гроші з молодших. Якось Поліція спіймала їх за цією справою, Лейтенант Поліції, що представився, сказав їм, що якщо вони зараз не віддадуть їм все крадене, то він їх поставить на облік в дитячу кімнату і все їхнє життя піде під укіс, вони будуть блукати бомжами і ніяке успішне майбутнє на них чекати більше не буде. Не довго думаючи вони віддали все крадене, але Поліцейський на цьому не зупинився і сказав їм, що якщо він їх ще раз побачить чи хтось йому розповість про те, що в нього вкрали гроші якісь школярі, то він знає, де нас шукати. І вимагатиме вже вдвічі більше, ніж ми йому зараз віддамо, ми на це були згодні. На 1 рік вони все-таки зав'язали з цим, але потім компанія запропонувала Микиті почати все заново і просто не попадатися на очі поліцейському. Не довго думаючи, Микити погодився. Батьки Микита завжди казали йому, що красти і бити слабких не можна, але він не послухався їх.
Юність
У віці 14 років Микита вирішив, що йому краще відмовитися від цієї компанії і почати жити з чистого листа. У цей час він поступово більше заглибився в бойові мистецтва, що допомогло йому триматися на плаву в жорстокому оточенні і захищатися від погроз. Микита навчався добре, тому проблем з оцінками у нього ніколи не було. Завдяки своєму розуму та оцінкам він закінчив 11 класів і зачекавши 18-річчя пішов до Призовного Пункту, де він успішно пройшов приймальну комісію і був придатний для служби.
Після випуску зі школи Микита вступив служити в армію, де отримав підготовку до бойових дій і помітив свою здатність до тактичного мислення. Він відразу поставив себе перед товаришами по службі і знайшов собі компанію в якій його приймали таким, яким він є. Він впевнено йшов уперед і піднімався Кар'єрними сходами. Після успішного проходження термінової служби він вирішив, що хоче підписати контракт та залишитись служити в Армії. Так він і зробив, залишився служити за контрактом. Для початку він спробував вступити до лав Військової Поліції, після успішного проходження курсів, він став повноцінним співробітником ВП, але його почали кликати до іншого підрозділу і він пішов з ВП. Перевівшись у підрозділ Навчальний Батальйон, він став мітити на високу посаду, таку як Командир Навчального Батальйону, тому що з раннього дитинства його Дід йому казав: "Поганий той солдат, який не хоче стати Генералом". Завдяки своїй старанності та прагненню вперед, він успішно обійняв цю посаду, йому подобалося навчати молодих курсантів, навчаючи їх – він згадував себе у їхньому році.
Доросле життя
Перебуваючи у віці 23 років життя, Микита вирішив піти з Армії та спробувати себе в іншій силовій структурі, такій як Національна Поліція. Служив він підрозділі «Патрульна Поліція». Він стежив за різними хлопцями з таких же структур і бачив, як же вони таки поводяться з громадянами. Так само він катався в патрулі зі своїми колегами і часто звертав увагу на те, як вони беруть хабарі, б'ють цивільних усіляко псуючи їм їхнє майно і він поступово почав миритися з політикою у всіх силових структурах. Але він продовжував працювати чесно. З часом, після багатьох років служби, Микита відчув, що готовий до нових викликів у житті. Він вирішив залишити службу в поліції, попрощавшись із колегами, з якими пройшов нелегкий шлях, і подав у відставку з посади полковника. Та його організаторські здібності, лідерський хист і величезний досвід не залишилися непоміченими — через певний час Микиті запропонували очолити одну з найважливіших державних структур “Укрзалізницю”. Призначення на посаду начальника “Укрзалізниці” стало новим етапом у його житті. Микита прийшов із новим баченням, енергією та прагненням зробити українську залізницю сучасною, надійною і безпечною. Під його керівництвом відбулися важливі зміни. Його діяльність отримала високий рівень, а колектив поважав його як чесного та справедливого керівника.
Наш час
Після кількох років успішного управління “Укрзалізницею” Микита прийняв рішення піти у відставку. Він відчув, що виконав усе, що планував, і хоче присвятити більше часу родині, батькам, спокою та власному життю. Залишивши службу, він оселився у своєму рідному Києві, продовжує займатися громадською діяльністю, бере участь у благодійних ініціативах.
Сьогодні Микита Бондар — це сильна, мудра, цілеспрямована людина, яка пройшла довгий шлях від звичайного хлопчика з Києва до високоповажного державного діяча. Його життя сповнене як радості, так і випробувань, але саме вони зробили його тим, ким він є — справжнім українцем, захисником, людиною честі, яка все життя присвятила служінню своїй країні та людям.
