[l] Щасливе Дитинство
Народився Назар 2000 року у місті Житомир. Маленький хлопчик був не із бідної сім'ї: батько був одним з керівників на вугільнодобувній фабриці, дід був полковником в НПУ а мати займала посаду директора у місцевій школі, тому з самого дитинства у Назара було все, що він побажає, але ж не дивлячись на це, попри опасіння рідних, він не піддався грошовій спокусі та залишився щедрим, добрим та справедливим хлопчиком, котрий ніколи не жалів батьківських грошей на своїх друзів та потребуючих на це людей.
Через свій активний та дружній характер мав багато товарищів. ДІтвора тягнулася за ним і батьки почали помічати це, його лідерські та ораторські якості. Через це, як Назар підросте вирішили віддати його до юридичного ліцею, щоб в подальшому він пішов по стопам діда, і став офіцером, зайнявши керівну посаду. Батьки закладати в своєму сині лише кращі якості, можливо саме через батьківську любов та турботу хлопець став тим ким є наразі. Перше кохання, перша суперечка, перші цигарки за школою... Життя минало, а разом і з ним взрослішав та набував досвіду наш герой.
[ll] Безтурботне Юнацтво
Дід нажаль пішов на той світ, але це не сильно ранило нашого героя, він лишень пообіцяв йому досягти тих висот, котрих він за своє життя полковника не встиг. Не обійшлось звичайно і без вже чоловічої "скупої" сльози, але хлопець мужньо тримався, заспокоюючи свою матір. Минали роки, наш деколи маленький хлопчик змужнів та став вже зовсім юнаком. Назар активно приймав участь в науковій діяльності, займався спортом на перебував на кафедрі військової підготовки. Хлопець дуже полюбляв зброю, можна навіть сказати, що це його хоббі. Він вечорами переглядав купу журналів і газет де знаходив якісь згадки про зброю, вимолював батька кожні вихідні піти на полювання або ж в тир. Його життя проходило стабільно, він чітко знав куди зробить наступний крок і в яку сферу буде прагнути потрапити. Звичайно ця стабільність могла продовжуватись ще дуже довго якби не одно но... "Но", яке в раз перевернуло життя сотні тисяч людей... Почалась Війна
[lll] Все з чистого листа
12 квітня 2014 року терористичні організації почали активні дії на території рідної хлопцю країни. На той час вже повнолітній Назар, вступивши до добровольчих батальйонів, зі зброєю в руках боронив свій дім. Полум'я, кулі летящі хто куди, снаряди із гаубиць і сотні ворожиг терористів котрі прориваються, і воюють хто зна за що. Чисте небо і його безтурботне життя обірвалися буквально за пів дня, перетворивши все що він колись любив на попіл. У цій війні він втратив батька, матір забрали до полону, здавалось би ярості і помсті вже нема куди рости, але це був тільки початок... ЯК роса на сонці зникла його посмішка, як сонце за хмари сховалась його доброта. Рейн хотів повернути рідних, він не хотів усвідомлювати, що це неможливо, він сподівався, а як надія зникла, він мріяв лише про помсту і багато крові тих, кто забрав у нього все. Два тижні йшли жорсткі баталіі, терористи не очікували такого опору від звичайних хлопців, вони мали величезні втрати, як нажаль і наші бійці. Багато померли смертю хоробрих, багато отримали поранення серед яких і був наш Назар. Хлопцю влучили в плече та ліву руку, він тримався із останніх сил, дякуя іншим побратимам за допомогу, якби не вони, він би так і не дочекався євакуації, світло фар якої від рясної втрати крові він вже бачив десь за декількасот метрів, та сприяймав як світло в кінці туннелю. БІйці із батальйону "Архангел" прибули в якості євакуаційної бригади, забравши поранених разом з Назаром та вирушивши до м. Житомир, де їм зможуть надати кваліфіковану допомогу. Виїзд з гарячої точки був важким, тричі автівка застрягала, була постійна напруга від обстрілів та куль, які здавалось от от і зачепили би когось із єкіпажу. Назар від перевтоми та втрати крові вже майже заплюснув очі щоб заснути, останній раз побачивши сяйво неба, палаючого у вогні дому та вже заснувших вічним сном побратимів, окутаних кровавою ковдрою життя. Він вже не боявся, не відчував болю, він просто хотів відпочити, хочаб на хвильку...
Пару ударів по щокам, к[lV] Нове життя
Назар Звільнився з ЗСУ Після Чого Він Поїхав в Київ,Хотів Працювати в Моз Києва,Та Почав Працювати в Мозі,Познайомився зі Складом Та Начальством,Їх Звали Головний Лікар-Едуард Дзядевич,Заступник-Євген Рибальченко,
В Мозі Був Хороший Колектив Можно Було Розмовляти з Ними Розказувати Смішни Жарти,Приколи, і т.д,Та Назар Подружився з Другом Котрий Його Звали Саня Горний,та Назар Розмовляв з Ним як в Нього Дела,як Життя і Т.д,Та Саня Показав Своїх Друзів їх Звали,Сергій Антонюк,Коля Авенчук,Віктор Ковалевич,Денчик Балюк, Та Назар з ними Познайомився,Підвищувся Отримавав Хороші Зарплати,Допомогав Батькам,Хотів Відкрити Свій Бізнес В Нього все є Але немає Бізнеса,Та Відкрив Бізнес Мобільної Техніки,Став Богатою Людиною,Та В Якись День він Працював в Мозі Лікував Людей,Їздив на Виклики,Йому Головний Лікар Запропонував Стати Головним Відділення,Та Звісно Назар не Відмовився,Тому що Він Готовий розвинути Фракцію,Коли Став Головним Відділення Почав Розвивати Фракцію,Проводив Лекції і Т.д,Допомогав Головному Лікарю та Заступнику,та Назару Надоїло Працювати в Мозі Хотів Піти до Банди,Але не Хотів Кидати Свого Друга Саня Горний,Але Вже Потеряв Найкращий Колектив в Мозі та Своїх Друзів,Але Сані Сказав щоб Дав Номер Телефона Щоб Зв'язуватися по Телефону,Та Потім Йому Дав Номер Телефона,Та Назар Уйшов з Моза,За Власним Бажанням,Та Пішов Працювати в Банді,Заробляв Гроші,Розвивав Бізнес,Все Було Добре,Розмовляє з Своїм Другом Саня Горний.
[V] Лист перевернувший все
2024 Рік,Назар Наразі Знаходится в Банді,Заробляє Грошей,Займається з Бізнесном,Розмовляє з Другом Саня Горний,Допомогає Рідним Та Батькам,Він Багатий,Моє ще 2 Бізнеса,Дуже Дорогий Вілла,Дорога Машина,Дорогий Одяг,Допомогає Бідним,ВІн Став Успішною Людиною, Вось Така Історія Назара Тейлора...
Народився Назар 2000 року у місті Житомир. Маленький хлопчик був не із бідної сім'ї: батько був одним з керівників на вугільнодобувній фабриці, дід був полковником в НПУ а мати займала посаду директора у місцевій школі, тому з самого дитинства у Назара було все, що він побажає, але ж не дивлячись на це, попри опасіння рідних, він не піддався грошовій спокусі та залишився щедрим, добрим та справедливим хлопчиком, котрий ніколи не жалів батьківських грошей на своїх друзів та потребуючих на це людей.
Через свій активний та дружній характер мав багато товарищів. ДІтвора тягнулася за ним і батьки почали помічати це, його лідерські та ораторські якості. Через це, як Назар підросте вирішили віддати його до юридичного ліцею, щоб в подальшому він пішов по стопам діда, і став офіцером, зайнявши керівну посаду. Батьки закладати в своєму сині лише кращі якості, можливо саме через батьківську любов та турботу хлопець став тим ким є наразі. Перше кохання, перша суперечка, перші цигарки за школою... Життя минало, а разом і з ним взрослішав та набував досвіду наш герой.
[ll] Безтурботне Юнацтво
Дід нажаль пішов на той світ, але це не сильно ранило нашого героя, він лишень пообіцяв йому досягти тих висот, котрих він за своє життя полковника не встиг. Не обійшлось звичайно і без вже чоловічої "скупої" сльози, але хлопець мужньо тримався, заспокоюючи свою матір. Минали роки, наш деколи маленький хлопчик змужнів та став вже зовсім юнаком. Назар активно приймав участь в науковій діяльності, займався спортом на перебував на кафедрі військової підготовки. Хлопець дуже полюбляв зброю, можна навіть сказати, що це його хоббі. Він вечорами переглядав купу журналів і газет де знаходив якісь згадки про зброю, вимолював батька кожні вихідні піти на полювання або ж в тир. Його життя проходило стабільно, він чітко знав куди зробить наступний крок і в яку сферу буде прагнути потрапити. Звичайно ця стабільність могла продовжуватись ще дуже довго якби не одно но... "Но", яке в раз перевернуло життя сотні тисяч людей... Почалась Війна
[lll] Все з чистого листа
12 квітня 2014 року терористичні організації почали активні дії на території рідної хлопцю країни. На той час вже повнолітній Назар, вступивши до добровольчих батальйонів, зі зброєю в руках боронив свій дім. Полум'я, кулі летящі хто куди, снаряди із гаубиць і сотні ворожиг терористів котрі прориваються, і воюють хто зна за що. Чисте небо і його безтурботне життя обірвалися буквально за пів дня, перетворивши все що він колись любив на попіл. У цій війні він втратив батька, матір забрали до полону, здавалось би ярості і помсті вже нема куди рости, але це був тільки початок... ЯК роса на сонці зникла його посмішка, як сонце за хмари сховалась його доброта. Рейн хотів повернути рідних, він не хотів усвідомлювати, що це неможливо, він сподівався, а як надія зникла, він мріяв лише про помсту і багато крові тих, кто забрав у нього все. Два тижні йшли жорсткі баталіі, терористи не очікували такого опору від звичайних хлопців, вони мали величезні втрати, як нажаль і наші бійці. Багато померли смертю хоробрих, багато отримали поранення серед яких і був наш Назар. Хлопцю влучили в плече та ліву руку, він тримався із останніх сил, дякуя іншим побратимам за допомогу, якби не вони, він би так і не дочекався євакуації, світло фар якої від рясної втрати крові він вже бачив десь за декількасот метрів, та сприяймав як світло в кінці туннелю. БІйці із батальйону "Архангел" прибули в якості євакуаційної бригади, забравши поранених разом з Назаром та вирушивши до м. Житомир, де їм зможуть надати кваліфіковану допомогу. Виїзд з гарячої точки був важким, тричі автівка застрягала, була постійна напруга від обстрілів та куль, які здавалось от от і зачепили би когось із єкіпажу. Назар від перевтоми та втрати крові вже майже заплюснув очі щоб заснути, останній раз побачивши сяйво неба, палаючого у вогні дому та вже заснувших вічним сном побратимів, окутаних кровавою ковдрою життя. Він вже не боявся, не відчував болю, він просто хотів відпочити, хочаб на хвильку...
Пару ударів по щокам, к[lV] Нове життя
Назар Звільнився з ЗСУ Після Чого Він Поїхав в Київ,Хотів Працювати в Моз Києва,Та Почав Працювати в Мозі,Познайомився зі Складом Та Начальством,Їх Звали Головний Лікар-Едуард Дзядевич,Заступник-Євген Рибальченко,
В Мозі Був Хороший Колектив Можно Було Розмовляти з Ними Розказувати Смішни Жарти,Приколи, і т.д,Та Назар Подружився з Другом Котрий Його Звали Саня Горний,та Назар Розмовляв з Ним як в Нього Дела,як Життя і Т.д,Та Саня Показав Своїх Друзів їх Звали,Сергій Антонюк,Коля Авенчук,Віктор Ковалевич,Денчик Балюк, Та Назар з ними Познайомився,Підвищувся Отримавав Хороші Зарплати,Допомогав Батькам,Хотів Відкрити Свій Бізнес В Нього все є Але немає Бізнеса,Та Відкрив Бізнес Мобільної Техніки,Став Богатою Людиною,Та В Якись День він Працював в Мозі Лікував Людей,Їздив на Виклики,Йому Головний Лікар Запропонував Стати Головним Відділення,Та Звісно Назар не Відмовився,Тому що Він Готовий розвинути Фракцію,Коли Став Головним Відділення Почав Розвивати Фракцію,Проводив Лекції і Т.д,Допомогав Головному Лікарю та Заступнику,та Назару Надоїло Працювати в Мозі Хотів Піти до Банди,Але не Хотів Кидати Свого Друга Саня Горний,Але Вже Потеряв Найкращий Колектив в Мозі та Своїх Друзів,Але Сані Сказав щоб Дав Номер Телефона Щоб Зв'язуватися по Телефону,Та Потім Йому Дав Номер Телефона,Та Назар Уйшов з Моза,За Власним Бажанням,Та Пішов Працювати в Банді,Заробляв Гроші,Розвивав Бізнес,Все Було Добре,Розмовляє з Своїм Другом Саня Горний.
[V] Лист перевернувший все
2024 Рік,Назар Наразі Знаходится в Банді,Заробляє Грошей,Займається з Бізнесном,Розмовляє з Другом Саня Горний,Допомогає Рідним Та Батькам,Він Багатий,Моє ще 2 Бізнеса,Дуже Дорогий Вілла,Дорога Машина,Дорогий Одяг,Допомогає Бідним,ВІн Став Успішною Людиною, Вось Така Історія Назара Тейлора...
