Ⅰ Щасливе Дитинство
Картер Нікіта Сергійович народився 19 вересня 1999 року у столиці України місто Київ. Батька Нікіти звали - Сергій, а маму - Наталія. Народження Нікіти у світ, було неймовірною радістю для його батьків. Як казав батько Картера, що народження сина для нього - це новий розділ життя! Відчуття радості та щастя, які відчув Сергій не можна було порівнювати ні з чим! Батьки Картера були заможніми людьми. Батько заробляв багато та робив для Нікіти щасливе та безтурботне дитинство. Маленький Нікіта вже з дитинства почував безпеку та любов до себе. Робота батька була дуже нервова, тому що в ті часи складно було заробляти великі гроші, але батько зміг стати на ноги та забезпечувати сім'ю. Тим самим, з дитинства, показував маленькому Картеру приклад, що потрібно працювати, якщо хочешь мати щось в житті. Мати Наталія займалася вихованням Нікіти та приділяла багато свого часу сину. Сергій та Наталія вирішили не відправляти Нікіту до дитячого садочка, а займатися з ним самими. Тато купляв завжди сину багато іграшок для розвитку, яких не було у інших дітей. Перед першим класом Нікіту віддали до гуртка розвитку та підготовки до школи.
Ⅱ Юність
Картер Нікіта Сергійович народився 19 вересня 1999 року у столиці України місто Київ. Батька Нікіти звали - Сергій, а маму - Наталія. Народження Нікіти у світ, було неймовірною радістю для його батьків. Як казав батько Картера, що народження сина для нього - це новий розділ життя! Відчуття радості та щастя, які відчув Сергій не можна було порівнювати ні з чим! Батьки Картера були заможніми людьми. Батько заробляв багато та робив для Нікіти щасливе та безтурботне дитинство. Маленький Нікіта вже з дитинства почував безпеку та любов до себе. Робота батька була дуже нервова, тому що в ті часи складно було заробляти великі гроші, але батько зміг стати на ноги та забезпечувати сім'ю. Тим самим, з дитинства, показував маленькому Картеру приклад, що потрібно працювати, якщо хочешь мати щось в житті. Мати Наталія займалася вихованням Нікіти та приділяла багато свого часу сину. Сергій та Наталія вирішили не відправляти Нікіту до дитячого садочка, а займатися з ним самими. Тато купляв завжди сину багато іграшок для розвитку, яких не було у інших дітей. Перед першим класом Нікіту віддали до гуртка розвитку та підготовки до школи.
Ⅱ Юність
В юності Нікіта Картер здобував навички та відкривав для себе світ у більшому масштабі.
У віці шести років Нікіта прийшов до першого класу. З однокласниками він познайомився більше на свій День Народження, який був через 19 днів. Першокласник Нікіта запросив до себе на День Народження, майже весь клас. Нікіта не дуже полюбляв вставати рано та йти до школи, але любив навчання та дізнаватися щось нове. В начальній школі навчався на ''Відмінно'', брав участь у конкурсах з різних уроків. Нікіта був відмінником у навчанні до 6 классу, а потом вчився на ''Добре''. Він був слухняною та вихованою дитиною, не сперечався із вчителями, але якщо йому щось не подобалось, то він казав свою думку і міг відстоювати її. Пілся 7 класу почав цікавитися історією України, а згодом і усього світу. У вільний час від школи цікавився автомобілями - це пошло від дідуся, який з самого маличку брав Нікіту на коліна та вчив його їздити. І у віці 5 років Картер вперше поїхав сам. Це був автомобіль ВАЗ 2121 ''Нива'' з якого Картер і почав цікавитися автобомілями. Для нього ця автівка була, як навчальна парта, яку він настільки полюбив, що ніколи в житті б не продав її, а лише мріяв про те, що доведе її до ідеального стану, коли виросте. В 9 класу Нікіта уже свідомо почав думати про майбутнє та ким хоче працювати. В його сім'ї були родичі, які займали великі посади у Збройних Силах України. Але він не міг зупинитися на чомусь одному...Ⅲ Переломний момент
Після подій 2014 року, а саме Антитерористична операція на сході України та окупації Криму Картер почав ще більше схилятися до військової справи. З вивчення історії, Нікіта розумів, як тяжко і довго Україна здобувала свою незалежність, і він хотів прийняти участь, залишивши свій слід у незалежності України. В 10 класі почав дізнаватися багато про різні війни в історії. Цікавитися військовою тематикою. Почав активно займатися боксом та вже через декілька місяців почав виступати на змаганнях. Мав дуже гарні результати в спорті. Не дивлячісь на зацікавленість до військової справи Картер здобув Вищу Юридичну Освіту та почав шукати роботу за своєю спеціальністью. Ⅳ Кар'єра та Доросле життя
24.02.22 - Повномаштабна війна.
Прокинувшись о 5-тій ранку від вибухів Нікіта зрозумів, що все почалось... Перший день був дуже довгім для Картера. Сидячи ввечері в підземному паркінгу будинку, попиваючи теплий чай та проаналізувавши все, що трапилося сьогодні, Нікіта прийшов до висновку, що наступного дня він повинен зібрати свої речі та вирушити до військомату. Там він вирішив вступити до лав ССО АЗОВ Київ. На боксі він познайомився з бійцями, які вже були в цьому підрозділі та допомгли йому. вже ввечері 25 числа Картер був повністью озброєний всім необхідним та готовим захищати свою країну. Бійці підрозділу територіальної оборони «Азов» разом з іншими підрозділами звільняли від окупантів Васильків, Ворзель, Ірпінь, Бучу, Гостомель, Пущу-Водицю, Лютіж, Горенку, Стоянку та Мощун. На жаль, Нікіта Картер з позивним ''junior'' - через свій молодий вік, отримав тяжке поранення під час визволення населеного пункту Мощун та доставлений до війського госпіталю. Після одуження був переведений до штабу у Харків. Де зайняв посаду Директора Сил Спецальних Операцій. Це не зламало його вольову силу – навпаки, цей перехід дозволив йому внести важливий внесок до керівництва та стратегічного планування. Під його керівництвом було проведено багато успішних військових операцій, що свідчило про великі досягнення та важливий внесок у військову сферу та професіоналізм. У Картера це виходило дуже добре, через що він багато читав про історії і про різні війни. Та брав приклади з таких людей, як Петлюра, Скоропадський, Омелянович-Павленко та інші військові того часу, які мали відзнаки у своїй справі. У штабі Картер отримав звання Підполковник та був тимчасовим Полковником. Ⅴ Наші Дні
Картер згодом пілся визволення Київської та Харківської області, був переведений за освітою до Головного Управління Національної поліції м.Харкова на звання Капітан. Та продовжує несли службу до сьогоднішного дня, але в планах має повернутися до своїх побратимів та долучитися до звільнення окупавонних територій.Слава Захисникам України
