Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Бачевський Олег Володимирович
Стать: Чоловік
Мати - Бачевська Юлія Миколаївна
Батько - Бачевський Володимир Юрійович
Дата народження: 03.06.2000
Вік: 25 років
Місце народження: Дніпро
Місце проживання: Конча-Заспа
Захоплення: Комп'ютерні ігри
Відмітні знаки: Має татуювання на правій руці
Дитинство.
Олег Бачевський народився 03.06.2000 року в Дніпрі, а через чотири роки в нього народилася молодша сестра. Мати Бачевська Юлія Миколаївна працювала лікарем в одній з лікарень міста. Батько Бачевський Володимир Юрійович був військовим. Батьки заробляли достатньо, щоб забезпечити себе та дітей. В дитинстві Олег був активним, а іноді він полюбляв посидіти та погратися іграшками. Він був дуже дружелюбним та мав багато друзів. Також він полюбляв гратися іграшками, а особливо машинками та потягами.
Юнацтво.
В шість років Олег пішов до школи. З 1-4 клас в нього була дуже хороша вчителька, він добре вчився та мав похвальні листи за 3 та 4 клас. Після переведення до п'ятого класу в нього поступово почав пропадати інтерес до навчання. Після п'ятого класу Олегу було не легко та він погано запам'ятовував матеріал. Він не любив вчитись та до 9 класу в нього були оцінки середнього рівня. Він займався боксом та йому це дуже подобалось. Олег весь час проводив за комп'ютером й не хотів нічого вчити, а його батьки до вечора були на роботі та його майже ніхто не контролював. В 2014 році почалася війна на Донбасі й батько пішов на АТО. Олег не хотів нічого вчити, але врешті-решт в 10 класі він почав старанно вчитися, тому що його мрія була стати машиністом потяга. 10 клас він закінчив без оцінок середнього рівня. Цим же літом в Олега була підготовка до чемпіонату України та в кінці літа був проведений чемпіонат України, де він зайняв 1 місце. На початок навчального року він був найрозумніший в класі. Він займав 1 місця на різних олімпіадах та змаганнях. Але у 23.02.2015 його життя дуже змінилось. Його батько був поранений в ногу та 2 тижні не виходив на зв'язок. Після чого вияснилось, що батько був поранений в ногу та доставлений у м. Хмельницький для лікування. На фронті він залишив всі свої речі, тому не виходив на зв'язок. Одразу після цієї новини мати, сестра та Олег поїхали в м. Хмельницький та через два дні вони були біля батька. Після того Олег повернувся до Дніпра та продовжив навчання. Він успішно закінчив 11 класів та здав ЗНО. Він дуже хотів стати машиністом потяга та почав шукати хороший університет.
Студентське життя.
Після школи Олег вступив до Українського державного університету залізничного транспорту з найкращим балом. Він хотів багато заробляти. Університет знаходився в Харкові та батьки давали гроші сину для оренди квартири та на життя. Олегу грошей було достатньо, він не витрачав багато грошей одночасно. Олег вважав, що йому чогось не вистачає й зробив татуювання на правій руці, йому воно побалось. Через декілька тижнів на одній з пар він сидів біля красивої дівчини та закохався в неї. Олег не знав як й що зробити, але через тиждень він почав діяти. Й на наступний день він приніс їй квіти, а через три дні запросив її на побачення, де й розповів про свої почуття, а вона розповіла, що давно спостеріла за ним, бо вона закохалася в нього набагато раніше, ніж він. Побачення було найкращим для Олега та Анни, вони довго розмовляли та знайшли спільні інтереси. Вони довгий час були разом, але через чотири місяці вони посварились та розійшлись. Через рік на одній з "тусовок" Олег познайомився з красивою дівчиною, з нею було дуже легко спілкуватись й Олег вирішив показати, що він зможе стрибнути на батут з 2 поверху, але батут був малий, стрибнувши хлопець впав на землю та зламав собі ногу, його друзі викликали швидку та побігли до Олега. В нього був закритий перелом ноги, йому було дуже боляче. Через 15 хвилин швидка була на місці та забрала його до лікарні. В лікарні йому зробили операцію та тиждень він лежав у лікарні, за цей час його відвідувала ця дівчина з якою він познайомився, також виявилось, що вона також з Дніпра й вони мають багато спільного. Потім його виписали з лікарні та він продовжив вчитися й зустрічатись з Катериною. Олег успішно відучився та закінчив Український державний університет залізничного транспорту та поїхав додому в Дніпро.
Подальше життя та пошук роботи.
Після навчання на машиніста, він разом з Катериною приїхав до Дніпра та познайомив дівчину з батьками. На його день народження, після закіннчення університету Олегу родичі скинулись та подарували квартиру, де він проживав деякий час з Катериною, але й з цією дівчиною не отрималось зробити нормальні відносини та побудувати подальше життя. Олег почав шукати роботу й в цей час його однокласник, з яким Олег дружив у школі запропонував роботу на фермі, де вони вирощували лохину й продавали її дуже дорого в країни, де її немає. Вони мали мало працівників, але багато заробляли. Олегу спочатку навіть подобалось, але через деякий час він зрозумів, що це робота не для нього й звільнився. Заробивши багато грошей Олег продав квартиру, яку йому подарували родичі й купив віллу в Конче-Заспі. Також ті гроші, що залишились він поклав на депозит. Й на 20-річчя друзі Олегу подарували Tesla Model S P90d. Після того, Олег влаштувався помічником машиніста потяга до Укрзалізниці.
Наші дні.
Олег був підвищений до звання Машиніста, а потім й до Диспечера. Також 07.05.2025 він купив заправку з зароблених грошей в Укрзалізниці та грошей з депозиту, також він мріє стати начальником Укрзалізниці. Наразі Олег працює Диспечером в Укрзалізниці, має машину, дім та бізнес, має гарну посаду за довіру, гарну роботу та багато знань, які він мав. Наразі Олег збирає на нову машину та має хорошу роботу, та стабільний дохід.
Стать: Чоловік
Мати - Бачевська Юлія Миколаївна
Батько - Бачевський Володимир Юрійович
Дата народження: 03.06.2000
Вік: 25 років
Місце народження: Дніпро
Місце проживання: Конча-Заспа
Захоплення: Комп'ютерні ігри
Відмітні знаки: Має татуювання на правій руці
Дитинство.
Олег Бачевський народився 03.06.2000 року в Дніпрі, а через чотири роки в нього народилася молодша сестра. Мати Бачевська Юлія Миколаївна працювала лікарем в одній з лікарень міста. Батько Бачевський Володимир Юрійович був військовим. Батьки заробляли достатньо, щоб забезпечити себе та дітей. В дитинстві Олег був активним, а іноді він полюбляв посидіти та погратися іграшками. Він був дуже дружелюбним та мав багато друзів. Також він полюбляв гратися іграшками, а особливо машинками та потягами.
Юнацтво.
В шість років Олег пішов до школи. З 1-4 клас в нього була дуже хороша вчителька, він добре вчився та мав похвальні листи за 3 та 4 клас. Після переведення до п'ятого класу в нього поступово почав пропадати інтерес до навчання. Після п'ятого класу Олегу було не легко та він погано запам'ятовував матеріал. Він не любив вчитись та до 9 класу в нього були оцінки середнього рівня. Він займався боксом та йому це дуже подобалось. Олег весь час проводив за комп'ютером й не хотів нічого вчити, а його батьки до вечора були на роботі та його майже ніхто не контролював. В 2014 році почалася війна на Донбасі й батько пішов на АТО. Олег не хотів нічого вчити, але врешті-решт в 10 класі він почав старанно вчитися, тому що його мрія була стати машиністом потяга. 10 клас він закінчив без оцінок середнього рівня. Цим же літом в Олега була підготовка до чемпіонату України та в кінці літа був проведений чемпіонат України, де він зайняв 1 місце. На початок навчального року він був найрозумніший в класі. Він займав 1 місця на різних олімпіадах та змаганнях. Але у 23.02.2015 його життя дуже змінилось. Його батько був поранений в ногу та 2 тижні не виходив на зв'язок. Після чого вияснилось, що батько був поранений в ногу та доставлений у м. Хмельницький для лікування. На фронті він залишив всі свої речі, тому не виходив на зв'язок. Одразу після цієї новини мати, сестра та Олег поїхали в м. Хмельницький та через два дні вони були біля батька. Після того Олег повернувся до Дніпра та продовжив навчання. Він успішно закінчив 11 класів та здав ЗНО. Він дуже хотів стати машиністом потяга та почав шукати хороший університет.
Студентське життя.
Після школи Олег вступив до Українського державного університету залізничного транспорту з найкращим балом. Він хотів багато заробляти. Університет знаходився в Харкові та батьки давали гроші сину для оренди квартири та на життя. Олегу грошей було достатньо, він не витрачав багато грошей одночасно. Олег вважав, що йому чогось не вистачає й зробив татуювання на правій руці, йому воно побалось. Через декілька тижнів на одній з пар він сидів біля красивої дівчини та закохався в неї. Олег не знав як й що зробити, але через тиждень він почав діяти. Й на наступний день він приніс їй квіти, а через три дні запросив її на побачення, де й розповів про свої почуття, а вона розповіла, що давно спостеріла за ним, бо вона закохалася в нього набагато раніше, ніж він. Побачення було найкращим для Олега та Анни, вони довго розмовляли та знайшли спільні інтереси. Вони довгий час були разом, але через чотири місяці вони посварились та розійшлись. Через рік на одній з "тусовок" Олег познайомився з красивою дівчиною, з нею було дуже легко спілкуватись й Олег вирішив показати, що він зможе стрибнути на батут з 2 поверху, але батут був малий, стрибнувши хлопець впав на землю та зламав собі ногу, його друзі викликали швидку та побігли до Олега. В нього був закритий перелом ноги, йому було дуже боляче. Через 15 хвилин швидка була на місці та забрала його до лікарні. В лікарні йому зробили операцію та тиждень він лежав у лікарні, за цей час його відвідувала ця дівчина з якою він познайомився, також виявилось, що вона також з Дніпра й вони мають багато спільного. Потім його виписали з лікарні та він продовжив вчитися й зустрічатись з Катериною. Олег успішно відучився та закінчив Український державний університет залізничного транспорту та поїхав додому в Дніпро.
Подальше життя та пошук роботи.
Після навчання на машиніста, він разом з Катериною приїхав до Дніпра та познайомив дівчину з батьками. На його день народження, після закіннчення університету Олегу родичі скинулись та подарували квартиру, де він проживав деякий час з Катериною, але й з цією дівчиною не отрималось зробити нормальні відносини та побудувати подальше життя. Олег почав шукати роботу й в цей час його однокласник, з яким Олег дружив у школі запропонував роботу на фермі, де вони вирощували лохину й продавали її дуже дорого в країни, де її немає. Вони мали мало працівників, але багато заробляли. Олегу спочатку навіть подобалось, але через деякий час він зрозумів, що це робота не для нього й звільнився. Заробивши багато грошей Олег продав квартиру, яку йому подарували родичі й купив віллу в Конче-Заспі. Також ті гроші, що залишились він поклав на депозит. Й на 20-річчя друзі Олегу подарували Tesla Model S P90d. Після того, Олег влаштувався помічником машиніста потяга до Укрзалізниці.
Наші дні.
Олег був підвищений до звання Машиніста, а потім й до Диспечера. Також 07.05.2025 він купив заправку з зароблених грошей в Укрзалізниці та грошей з депозиту, також він мріє стати начальником Укрзалізниці. Наразі Олег працює Диспечером в Укрзалізниці, має машину, дім та бізнес, має гарну посаду за довіру, гарну роботу та багато знань, які він мав. Наразі Олег збирає на нову машину та має хорошу роботу, та стабільний дохід.
