- Реєстрування
- 28 Чер 2023
- Дописи
- 561
- Реакції
- 390
- Бали
- 123
Дитинство хлопчіка
Акульозов Олексій Іванович народився 6 липня 2000 року в славетному і красивому місті Суми.
Його дитинство було дуже гарна в нього була дуже велика і дружня сімя яка дуже любила Олексія.
В Олексія було дуже активне життя про яке він хоче розповісти.
В дитинстві Олексій любив не слухатися бешкетувати.Він розказував іграшки ламав їх.Любив розказувати косметику.Не любив їсти кашу але мати казала якщо не з'їси каше не виростиш.
У віці 3 років Олексій зробив свої перші кроки.Він вже бігав стрибав.Більше за всього він любив гратися в хованки зі своїм Олексій був вправним у хованка.Одного разу коли Олексій грав у хованки він так заховався що дідусь не міг знайти.
у віці 5 років разом із своїм батьком він пішов на стадіон дивитися матч своєї улюбленої футбольної команди.Коли всі кричали Олексій теж кричав тим він підтримував свою команду.Ввн любив футбольну атмосферу свого стадіону.
У віці 7 років Олексій любив зі своїм дідусем ходити на риболовлю і змагатися хто більше на ловить риби.
У віці 8 років Олексій любив займався футболом.Батьки записали його на секцію по футболу де він добре навчівся грати в футбол
Акульозов Олексій Іванович народився 6 липня 2000 року в славетному і красивому місті Суми.
Його дитинство було дуже гарна в нього була дуже велика і дружня сімя яка дуже любила Олексія.
В Олексія було дуже активне життя про яке він хоче розповісти.
В дитинстві Олексій любив не слухатися бешкетувати.Він розказував іграшки ламав їх.Любив розказувати косметику.Не любив їсти кашу але мати казала якщо не з'їси каше не виростиш.
У віці 3 років Олексій зробив свої перші кроки.Він вже бігав стрибав.Більше за всього він любив гратися в хованки зі своїм Олексій був вправним у хованка.Одного разу коли Олексій грав у хованки він так заховався що дідусь не міг знайти.
у віці 5 років разом із своїм батьком він пішов на стадіон дивитися матч своєї улюбленої футбольної команди.Коли всі кричали Олексій теж кричав тим він підтримував свою команду.Ввн любив футбольну атмосферу свого стадіону.
У віці 7 років Олексій любив зі своїм дідусем ходити на риболовлю і змагатися хто більше на ловить риби.
У віці 8 років Олексій любив займався футболом.Батьки записали його на секцію по футболу де він добре навчівся грати в футбол
Дитинство хлопчика в місті
Олексія оточувало велике,красиве і любляче місто Суми.Це було велике містечко.
Вмісті знаходилися дуже багато будинків,торгових центрів,магазинів,були великі парки,сквери де було завжди багато людей.
Але головним місцем Олексія був великий стадіон який називався "Ювілейний".
Вмісті знаходилися дуже багато будинків,торгових центрів,магазинів,були великі парки,сквери де було завжди багато людей.
Але головним місцем Олексія був великий стадіон який називався "Ювілейний".
Сімейне Оточення
Сім'я
була дуже цінна для Олексія.Сімя Олексія складалася з 6 людей батько Іван,мати Юлія,бабуся Любов,дідусь Сергій.
- Батько був снайпером Збройних Сил України.Батько був вправним і старанним він любив свою роботу.В батька була велика снайперська гвинтівка він дуже сильно любив.Він сказав коли я виросту він навчіть нею користуватися.В батька було багато різних нагород і медалей.
-
- Мати була військовим медиком.Мати була вправним медком.Вона кожний день вона допомагала і рятувала життя солдатам.Солдати дуже поважали її.
- В мати була дуже велика лікарня.Тут було багато палат де лежали поранені солдати.Велика лабораторія де брати кров на аналіз.Була велика кімната для відпочинку.
- Була ще середнього розміру операційна де працювала мати Олексія.
- У віці 6 років мати любила мене водити по своїй роботів я бачів як мати рятувала життя солдатам.
-
- Бабуся була кухарем на кухні в армії.Вона голодувала солдат дуже смачною їжею.Фірмова бабусина їжа був борщ який солдати дуже полюбляли.
- Олексій дуже любив коли йому готувала бабуся.Він дуже любив їсти бабусину їжу.
Дідусь був військом моряком.Він був капітаном крейсера "Київ".В нього був дружній колектив.По історія дідуся він був вправним моряком.Він розказував що був на секретному спец завданні за що він отримав багато орденів.
У віці 7 років Олексій з дідусем любили ходити на риболовлю.Ми з дідусем любили змагатися ловити рибу хто більше на ловить хто і переміг.Ми з ним ловили до самого вечора.
Шкільні роки
У віці 7 років Олексій пішов до Школи.Класним керівником Олексія стала Світлана Олексіївна.Він дуже любив свою класного керівника.Вона навчала нас читати,рахувати,співати,писати і працювати в команді.В Олексія був дружній клас.В класі було 7 дівчат і 9 хлопців.Одного разу Олексійовий клас пішов до лісу на пікнік там була вся школо.В лісі ми проводили змагання хто швидше збере намет,перетягування канату.Всі добре провели свій час.Світлана Олексіївна вивчила Олексія до 4 класу.Олексій дуже любив її.В 5 класі до Олексія прийшов новий класний керівник її звали Любов Омелянівна.В середній школі Олексій був розумним він добре навчався йшов він до своєї мрії.У віці 14 років Олексій з класом їздив у різні поїздки.Він був у Харкові,Полтаві,Києві,Чернігові.Йому подобалися ці міста але він більше любив своє місто Суми.Після школи Олексій ходив на тренування по футболу.Де він вчився грати в футбол.Олексій їздив на змагання по футболу і виграва багато медалей і кубків.Його запрошували в команду але Олексій відмовився.У віці 18 років Олексій
Юнацькі роки
В 18 років Олексій здавши всі екзамени поступив у Сумський державний універсетет.Він вчився на військового медика.В нього було 5 років теорії два роки практики.В нього були багато цікавих пар.Олексій знайшов собі багато друзів в університеті з яким Олексій проводив свій вільний час.Навчався в університеті Олексій дуже гарно він даже висів на дошці самих найкращіх студентів.Потім коли закінчив цей університет Олексій вступив в військову академію Сухопутних військ.Він вчився розбирати збирати автомат на час,в вчився штурмувати будинок,надавав першу медичну допомогу і так далі...Він був гарним студентом і бійцем.Він закінчив академію у віці 24 років.В Олексія було звання полковник.
Перші знайомство з дівчиною і пропозиція "Руки і Серця"
Одного разу Олексій познайомився з дівчиною яку звали Юлія.Вона була дуже красива.Юлія жила в Києві.Але вона вчилася в Сумах разом з Олексієм.Вони познайомилися в акедемії.Вони найшли спільний язик.Вони гуляли разом по парку,ходили разом в ресторан,дивилися разом романтичні фільми.Але одного вечера коли вони пішли гуляти по парку Олексій зробив її пропозицію "руки і серця" і вона сказала да.
Служба в ЗСУ і Початок війни
Одного прекрасного дня Олексій разом з Юльою пішли служити в Збройні Сили України.Олексій став начальником Головного Управління Розвідки (ГУР) він дуже вміло освоїв ся на такій посаді.Його підрозділ був дуже розвинутий,вмілий і елітний .Його бійці була навчилися усьому .Вони були готові до всього.Юлія стала військовим медиком.Вона навчала молодих медиків рятувати життя солодатам.Вони вчилися надавати першу медичну допомогу,що робити при кровотечах.Вних було щасливе життя але настав чорний день.24 лютого починається війна Олексій бачів як через його місто їхало багато ворожої техніки.В небі над Сумами пролітали ворожі літаки та гвинтокрили.Олексій боявся чі не зруйнують його дім але Олексій переборов страх і пішов захищати Україну і свої рідні Суми.
Перші Бої
Перший бій Олексія був за рідне місто Суми.Бої були дуже тяжкі.Було багато поранених і вбитих солдат,але підрозділ Олексія був сильний і стояв до кінця.Вони не здавалися вони боронили своє місто і країну.4 квітня Олексій звільняє своє рідне місто Суми від ворога.Але Олексій не тіки брав участь у боях за Київ,Чернігів,Бучу,Харків за це він був нагороджений орденом герой України.
Втрата Батьків
Одного дня ворожа авіо бомба впала на дім Олексія і вбила його батьків.Для Олексія це була велике горе він залишився сиротою.Він впав в депресію він не до кінця вірив що батьків більше нема.Але він взяв все у кулак він хотів помститися ворогу за своїх батьків.
Помста за батьків і спец завдання
Одного дня Олексію дають секретне завдання.Його завдання полягало проникнути на територію ворога і зірвати ворожий аеродром.Він знав що помста буде солодкою.Але в нього досі в голові крутилося цей день коли на його дім впала ворожа бомба вбивши його батьків але Олексій взяв все в руки і пішов виконувати секретне завдання.На покрові ночі Олексій підрозділ пішов на завдання.Дорога була довгою.Вони ішли через гори,річки,ліси всі були втомлені але вони не здавалися і шли далі.Прибувши на місце завдання вони почали придумувати план.Коли план був готовий ніхто не розумів ворожої мови.Але в підрозділі був один військовий який мову ворога це був найкращий друг Олексія якого звали Кирил.Олексій боявся загубить свого але Кирило сказав все буде добре і пішов виконувати завдання.Але їх побачів ворога і їм прийшлося тіка від пуль ворога багато побратимів Олексія були поранені.Коли вони добігали до своєї військової частини ворожий снайпер підстрелив Олексія.Олесій впав на землю.Це побачила Юля і побігла допомагати своєму майбутньому чоловікові.
У госпіталі
Олексій не приходив у свідомість вже місяць.Він бачів як вони з Юльою одружуються і вних з'являється діти.Але в один прекрасний день Олексій прокидається і бачіть що він живий він лежав в лікарні разом зі своїми по братимами.До нього палату ходе його найкращій друг Кирило він сказав завдання було успішно виконано.Олексій не вірив що він помістився за своїх але розмову з Кирилом перебиває Юля яка прийшла перевірити Олексія.Вона розказувала як вона переживала за Олексія.Юля думала що Олексій помре але рана була не такою серйозною але Олексію буде 4 місяців реанімації.Йому за боронили займатися спортом і піднімати важке.Але Олексій не здався він займався спортом не дивлячись на свою рану.Біль була не стерпною Олексію в голову лізло як вони виконували завдання як він втратив батьків.Але Олексій не здався.4 місяці реанімації пройшли швидко.Після виписки Олексій хотів зробити сімейне життя яке він задумав після закінчення війни.
Сімейне життя
Після реанімації Олексій почав будувати сімейне життя для своєї майбутньої дружини.Він купив землю де побудував будинок для своєї дружини.Де вони почали жити.Через довгі роздуми Олексій одружився на Юлії.Вони відіграли хорошу і велике весілля.Але вони сумував бо не було на його весіллі його батьків бо вони загинули після ворожого обстрілу.Після весілля в Олексія народились я двоє синів яких він назвав Микита і Максим.Олексій любив свої дітей.Діти росли і розвивалися швидко.Олексій їх вчив читати, писати,говорити, ходити.Коли хлопці підросли Олексій вчив стріляти зі зброї, надавати першу допомогу.Олексій їх всьому те що він сам знав що вчили в армії.Коли діти виросли і стали юнаками Олексій хм передав снайперську гвинтівку яку йому передав його батько це була сімейна реліквія.Дітм пішли служити в армію і продовжити шлях свого батька.Після всіх роздумів Олексій повернувся в армію і продовжив далі нести службу Одного прекрасного дня у військову частину приїхав президент він приїхав нагородити бійців.Він нагородив орденом героя України 2 степеню і призначив Олексія на посаду генерал-полковника вся війська частина вітала Олексія.
Ось така вийшла історія нашого Олексія вона була активна, щасливою,були і складні моменти в житті Олексія.Війна зробила.Олексія сильним мужнім чоловіком але війна це погано в неї гинуть багото людей стають каліками і інвалідами. Ось таке було життя Олексія.
У віці 7 років Олексій з дідусем любили ходити на риболовлю.Ми з дідусем любили змагатися ловити рибу хто більше на ловить хто і переміг.Ми з ним ловили до самого вечора.
Шкільні роки
У віці 7 років Олексій пішов до Школи.Класним керівником Олексія стала Світлана Олексіївна.Він дуже любив свою класного керівника.Вона навчала нас читати,рахувати,співати,писати і працювати в команді.В Олексія був дружній клас.В класі було 7 дівчат і 9 хлопців.Одного разу Олексійовий клас пішов до лісу на пікнік там була вся школо.В лісі ми проводили змагання хто швидше збере намет,перетягування канату.Всі добре провели свій час.Світлана Олексіївна вивчила Олексія до 4 класу.Олексій дуже любив її.В 5 класі до Олексія прийшов новий класний керівник її звали Любов Омелянівна.В середній школі Олексій був розумним він добре навчався йшов він до своєї мрії.У віці 14 років Олексій з класом їздив у різні поїздки.Він був у Харкові,Полтаві,Києві,Чернігові.Йому подобалися ці міста але він більше любив своє місто Суми.Після школи Олексій ходив на тренування по футболу.Де він вчився грати в футбол.Олексій їздив на змагання по футболу і виграва багато медалей і кубків.Його запрошували в команду але Олексій відмовився.У віці 18 років Олексій
закінчив школу з червоним дипломом
Юнацькі роки
В 18 років Олексій здавши всі екзамени поступив у Сумський державний універсетет.Він вчився на військового медика.В нього було 5 років теорії два роки практики.В нього були багато цікавих пар.Олексій знайшов собі багато друзів в університеті з яким Олексій проводив свій вільний час.Навчався в університеті Олексій дуже гарно він даже висів на дошці самих найкращіх студентів.Потім коли закінчив цей університет Олексій вступив в військову академію Сухопутних військ.Він вчився розбирати збирати автомат на час,в вчився штурмувати будинок,надавав першу медичну допомогу і так далі...Він був гарним студентом і бійцем.Він закінчив академію у віці 24 років.В Олексія було звання полковник.
Перші знайомство з дівчиною і пропозиція "Руки і Серця"
Одного разу Олексій познайомився з дівчиною яку звали Юлія.Вона була дуже красива.Юлія жила в Києві.Але вона вчилася в Сумах разом з Олексієм.Вони познайомилися в акедемії.Вони найшли спільний язик.Вони гуляли разом по парку,ходили разом в ресторан,дивилися разом романтичні фільми.Але одного вечера коли вони пішли гуляти по парку Олексій зробив її пропозицію "руки і серця" і вона сказала да.
Служба в ЗСУ і Початок війни
Одного прекрасного дня Олексій разом з Юльою пішли служити в Збройні Сили України.Олексій став начальником Головного Управління Розвідки (ГУР) він дуже вміло освоїв ся на такій посаді.Його підрозділ був дуже розвинутий,вмілий і елітний .Його бійці була навчилися усьому .Вони були готові до всього.Юлія стала військовим медиком.Вона навчала молодих медиків рятувати життя солодатам.Вони вчилися надавати першу медичну допомогу,що робити при кровотечах.Вних було щасливе життя але настав чорний день.24 лютого починається війна Олексій бачів як через його місто їхало багато ворожої техніки.В небі над Сумами пролітали ворожі літаки та гвинтокрили.Олексій боявся чі не зруйнують його дім але Олексій переборов страх і пішов захищати Україну і свої рідні Суми.
Перші Бої
Перший бій Олексія був за рідне місто Суми.Бої були дуже тяжкі.Було багато поранених і вбитих солдат,але підрозділ Олексія був сильний і стояв до кінця.Вони не здавалися вони боронили своє місто і країну.4 квітня Олексій звільняє своє рідне місто Суми від ворога.Але Олексій не тіки брав участь у боях за Київ,Чернігів,Бучу,Харків за це він був нагороджений орденом герой України.
Втрата Батьків
Одного дня ворожа авіо бомба впала на дім Олексія і вбила його батьків.Для Олексія це була велике горе він залишився сиротою.Він впав в депресію він не до кінця вірив що батьків більше нема.Але він взяв все у кулак він хотів помститися ворогу за своїх батьків.
Помста за батьків і спец завдання
Одного дня Олексію дають секретне завдання.Його завдання полягало проникнути на територію ворога і зірвати ворожий аеродром.Він знав що помста буде солодкою.Але в нього досі в голові крутилося цей день коли на його дім впала ворожа бомба вбивши його батьків але Олексій взяв все в руки і пішов виконувати секретне завдання.На покрові ночі Олексій підрозділ пішов на завдання.Дорога була довгою.Вони ішли через гори,річки,ліси всі були втомлені але вони не здавалися і шли далі.Прибувши на місце завдання вони почали придумувати план.Коли план був готовий ніхто не розумів ворожої мови.Але в підрозділі був один військовий який мову ворога це був найкращий друг Олексія якого звали Кирил.Олексій боявся загубить свого але Кирило сказав все буде добре і пішов виконувати завдання.Але їх побачів ворога і їм прийшлося тіка від пуль ворога багато побратимів Олексія були поранені.Коли вони добігали до своєї військової частини ворожий снайпер підстрелив Олексія.Олесій впав на землю.Це побачила Юля і побігла допомагати своєму майбутньому чоловікові.
У госпіталі
Олексій не приходив у свідомість вже місяць.Він бачів як вони з Юльою одружуються і вних з'являється діти.Але в один прекрасний день Олексій прокидається і бачіть що він живий він лежав в лікарні разом зі своїми по братимами.До нього палату ходе його найкращій друг Кирило він сказав завдання було успішно виконано.Олексій не вірив що він помістився за своїх але розмову з Кирилом перебиває Юля яка прийшла перевірити Олексія.Вона розказувала як вона переживала за Олексія.Юля думала що Олексій помре але рана була не такою серйозною але Олексію буде 4 місяців реанімації.Йому за боронили займатися спортом і піднімати важке.Але Олексій не здався він займався спортом не дивлячись на свою рану.Біль була не стерпною Олексію в голову лізло як вони виконували завдання як він втратив батьків.Але Олексій не здався.4 місяці реанімації пройшли швидко.Після виписки Олексій хотів зробити сімейне життя яке він задумав після закінчення війни.
Сімейне життя
Після реанімації Олексій почав будувати сімейне життя для своєї майбутньої дружини.Він купив землю де побудував будинок для своєї дружини.Де вони почали жити.Через довгі роздуми Олексій одружився на Юлії.Вони відіграли хорошу і велике весілля.Але вони сумував бо не було на його весіллі його батьків бо вони загинули після ворожого обстрілу.Після весілля в Олексія народились я двоє синів яких він назвав Микита і Максим.Олексій любив свої дітей.Діти росли і розвивалися швидко.Олексій їх вчив читати, писати,говорити, ходити.Коли хлопці підросли Олексій вчив стріляти зі зброї, надавати першу допомогу.Олексій їх всьому те що він сам знав що вчили в армії.Коли діти виросли і стали юнаками Олексій хм передав снайперську гвинтівку яку йому передав його батько це була сімейна реліквія.Дітм пішли служити в армію і продовжити шлях свого батька.Після всіх роздумів Олексій повернувся в армію і продовжив далі нести службу Одного прекрасного дня у військову частину приїхав президент він приїхав нагородити бійців.Він нагородив орденом героя України 2 степеню і призначив Олексія на посаду генерал-полковника вся війська частина вітала Олексія.
Ось така вийшла історія нашого Олексія вона була активна, щасливою,були і складні моменти в житті Олексія.Війна зробила.Олексія сильним мужнім чоловіком але війна це погано в неї гинуть багото людей стають каліками і інвалідами. Ось таке було життя Олексія.